79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
23.02.2023 Справа № 914/1134/22
Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А., за участю секретаря судового засідання Зусько І.С., розглянув заяву Обслуговуючого кооперативу “Гаражно-будівельний кооператив “Пікап”, с. Зелів, Яворівський р-н, Львівська обл.
про: залишення позовної заяви без розгляду
у справі за позовом Заступника керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області, м. Львів
до відповідача-1 Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача-2 Обслуговуючого кооперативу “Гаражно-будівельний кооператив “Пікап”, с. Зелів, Яворівський р-н, Львівська обл.
про визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації прав, припинення речового права
від позивача: Леонтьєва Н.Т. - прокурор
від відповідача1: Поліщук О.С.
від відповідача2: Медвідь Ю.О., Попов Д.І.
07.02.2023 на адресу суду надійшла заява вх.№3159/23 про залишення позовної заяви без розгляду, відповідно до якої у зв'язку з висловленням ВС в грудні 2022 року остаточної позиції (підтримана попередня від 01.06.2022 року та від 20.07.2022 року) щодо повноважень прокурора на представництво інтересів держави в суді та наявності компетентного державного органу у аналогічних правовідносинах, а саме Головного управління Держгеокадасту та його територіальних органів, прошу суд залишити позов прокуратури без розгляду.
Так, у постанові ВС від 13.12.2022 року у справі № 911/1428/18, яку слід вважати останньою у подібних правовідносинах вказано, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17) (п.4.9). У цій же постанові від 13.12.2022 року вказано, що за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в пункті 69 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі № 912/2385/18).
У постанові від 01.06.2021 року у справі № 925/929/19 Велика Палата Верховного Суду не погодилася з доводами касаційної скарги прокурора про те, що органи Держгеокадастру не наділені правом звернення до суду з відповідними позовними вимогами.
У даній постанові ВС прийшов до висновку про те, що уповноваженим органом, який здійснює відповідні функції держави і який повинен був бути визначений як позивач, є Держгеокадастр/його територіальний орган, оскільки саме він здійснює контроль за використанням і охороною земель усіх категорій і форм власності, а також за додержанням вимог земельного законодавства, у тому числі органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами.
Касаційним судом у постанові від 13.12.2022 року у справі №911/1428/18 враховано правову позицію наведену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 і підтриману нею ж у постанові від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 про те, що органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійсненні їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився (п.4.9.).
Отже, позиція ВС, а яку покликається відповідач 2 у справі є прийнятою значно пізніше, а тому в силу останньої (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17) має враховуватися судом.
На думку відповідача2, державним органом, який наділений відповідними повноваженнями на звернення до господарського суду із позовом є територіальний орган Дердгеокадастру. Проте, будь-яких покликань прокурора щодо звернення до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, направлення йому повідомлень, клопотань, звернень про проведення перевірки, прийняття відповідних рішень та вчинення дій для скасування рішення органу місцевого самоврядування та державної реєстрації прав на нерухоме майно (зокрема подання позову до суду), чи подання позову в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Львівській області матеріали позовної заяви не містять.
Разом із тим, з метою забезпечення єдності судової практики у питанні застосування положень Господарського процесуального кодексу України у справах за позовами прокурорів Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 (пункт 54) констатувала, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (залишення позову без розгляду).
Такого ж висновку щодо застосування наведеної норми процесуального права дійшов і Касаційний господарський суду складі Верховного Суду в постанові від 19.02.2019 у справі № 925/226/18.
Відповідач2 стверджує, що за відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді за наявності самостійного (компетентного) державного органу, позовну заяву прокурора слід залишити без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Заперечуючи проти задоволення заяви про залишення позову без розгляду прокурор у запереченні (вх.№3839/23 від 14.02.2023) зазначив, що 29.11.2022 року Господарським судом Львівської області прийнято ухвалу у справі № 914/1134/22, якою відмовлено в залишені позову без розгляду висловлено позицію суду щодо відсутності підстав вважати належним позивачем у вказаній справі ГУ Держгеокадастру у Львівській області. Тим не менше, у поданому 07.02.2023 клопотанні, представник відповідача повторно посилається на викладену у відзиві позицію з цих питань, додаючи до матеріалів справи копію постанов Верховного Суду від 13.12.2022 у справі 916/3141/21 та 911/1428/18. Відтак, прокурор просив суд просив суд визнати подане повторне клопотання про залишення позову без розгляду з посиланням па судову практику, яка не може бути застосована при розгляді вказаної справи, за наявності судового рішення про вирішення аналогічного клопотання, зловживанням процесуальними правами, залишити його без розгляду та вирішити питання про вжиття заходів процесуального примусу з метою запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Розглянувши заяву (вх.№3159/23 від 07.02.2023) про залишення позовної заяви без розгляду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Спір у справі 911/1428/18 стосується розпорядженням землями сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту державної форми власності районною державною адміністрацією.
Тому суди прийшли до в висновку, що у вказаній справі уповноваженим органом, який здійснює відповідні функції у спірних правовідносинах і який повинен бути визначений як позивач є Держгеокадастр, оскільки саме він здійснює контроль у вказаній сфері в межах положень ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель».
Спір у справі 916/3141/21 стосується також спору щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної форми власності, крім того, позов прокурором подано, як і передбачено з врахуванням існуючих правовідносин, в інтересах органів Держгеокадастру.
За змістом статті 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Таким органом є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Разом з тим, як зазначено представником відповідача2 у відзиві, відповідно до ст. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. Інших видів позовів, з якими б державні інспектори могли звертатись до суду законом не передбачено.
Законами України не віднесено до компетенції жодного органу повноваження щодо звернення до суду з позовом про: визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування у земельній сфері, скасування державної реєстрації права власності відповідача 2 на спірну земельну ділянку та припинення речового права.
Відповідно, орган, уповноважений державою здійснювати захист її інтересів в даній сфері - відсутній. Таким чином, за цим позовом прокурор набуває статусу позивача.
Така ж позиція підтримується Верховним судом у постановах від 17 червня 2020 року у справі № 241/1153/17-ц, від 25 листопада 2019 року у справі №354/425/19-ц, від 15 травня 2018року у справі № 372/2180/15-ц, від 01 червня 2022 року у справі 260/1815/21.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, на прокуратуру покладено функції представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ч.4 ст.53 ГПК України, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (ч.5 ст.53 ГПК України).
З огляду на викладене, Львівська міська рада - орган місцевого самоврядування, що представляє Львівську міську територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами України.
Відтак, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Львівська міська рада.
Враховуючи те, що позивач та відповідач в даній справі збігаються в одній особі, а стороною у справі один і той же орган місцевого самоврядування може бути або позивачем, або відповідачем, то з огляду на предмет спору Львівська міська рада визначена прокурором при поданні позову в якості відповідача у справі.
При цьому, як зазначив прокурор, будь-який інший орган, який має повноваження щодо захисту інтересів держави або територіальної громади з вказаного питання, відсутній.
Таким чином, органи прокуратури України, на даний час є єдиним суб'єктом, який наділений повноваженнями щодо захисту інтересів держави у правовідносинах, пов'язаних із протиправним розпорядженням земельними ділянками, належними територіальній громаді.
Керуючись статтями 2, 20, 53, 226, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви (вх.№3159/23 від 07.02.2023) Обслуговуючого кооперативу “Гаражно-будівельний кооператив “Пікап” про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України негайно після її оголошення.
Повний текст ухвали складений 01.03.2023.
Суддя Кидисюк Р.А.