ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.02.2023Справа № 917/882/22
За позовом ОСОБА_1
до державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Бугая Ігоря Валерійовича
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з додатковою відповідальністю "Укроліяпродукт"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Виконавчий комітет Скороходівської селищної ради
про визнання протиправною та скасування державної реєстрації,
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
Ратківська А.Р.
Представники:
від позивача - Бєлкін М.Л.,
від відповідача - не з'явилися,
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Сєрова О.О. , Чорний А.О.
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - не з'явилися
До Господарського суду Полтавської області подано позовну заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Бугая Ігоря Валерійовича (далі - відповідач, державний реєстратор Бугай І.В.) про визнання протиправною та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу (реєстраційну дію) - запис 1005641070019000477 від 28.06.2022 щодо Товариства з додатковою відповідальністю "Укроліяпродукт" (код ЄДРПОУ 00687267; вул. Шовковична, буд. 42-44, офіс 304, м. Київ, Україна, 01024) (далі - ТДВ "Укроліяпродукт").
Ухвалою Господарського суду Полтавської області № 917/882/22 від 11.08.2022 постановлено передати наведену позовну заяву ОСОБА_1 за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2022 справу № 917/882/22 передано на розгляд судді Господарського суду міста Києва Гумеги О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2022 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/882/22, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 21.11.2022 о 10:40 год, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ТДВ "Укроліяпродукт" та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Виконавчий комітет Скороходівської селищної ради.
02.11.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшло повідомлення про актуальні електронні адреси позивача, відповідача та третіх осіб.
02.11.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшов супровідний лист на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 24.10.2022.
08.11.2022 через відділ діловодства суду від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, надійшли письмові пояснення.
16.11.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками.
18.11.2022 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву з додатками.
18.11.2022 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на письмові пояснення ТДВ "Укроліяпродукт".
18.11.2022 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
У підготовче засідання, призначене на 21.11.2022, з'явилися представник позивача та представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
Представники відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, у підготовче засідання, призначене на 21.11.2022, не з'явилися.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 відкладено підготовче засідання у справі на 12.12.2022 о 11:20 год.
У підготовче засідання, призначене на 12.12.2022, з'явилися представник позивача та представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
Представники відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, у підготовче засідання, призначене на 12.12.2022, не з'явилися.
У підготовчому засіданні, призначеному на 12.12.2022, здійснювався розгляд усного клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, про залучення всіх учасників ТДВ "Укроліяпродукт" до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
Суд відхилив клопотання про залучення всіх учасників ТДВ "Укроліяпродукт" до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
У підготовчому засіданні 12.12.2022 представники позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача зазначили, що повідомили всі обставини справи, які їм відомі, та надали всі докази, на які вони посилаються.
У підготовчому засіданні, призначеному на 12.12.2022, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.01.2023 о 15:00 год.
12.12.2022 через відділ діловодства суду (засобами електронного зв'язку) надійшла заява ОСОБА_4 про вступ в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача до розгляду справи № 917/882/22.
У судове засідання, призначене на 16.01.2023, з'явилися представник позивача та представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
Представники відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, у судове засідання, призначене на 16.01.2023, не з'явилися.
Судом враховано, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 явка часників справи у судове засідання визнана не обов'язковою.
У судовому засіданні 16.01.2023 судом здійснювався розгляд справи по суті.
Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
При розгляді справи по суті в судовому засіданні 16.01.2023 судом було заслухано вступне слово представників позивача та представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача заперечував проти задоволення позовних вимог.
У судовому засіданні 16.01.2023 судом здійснювалось з'ясування обставин справи та дослідження доказів. З дозволу суду учасники справи ставили запитання один одному.
У судовому засіданні 16.01.2023 на стадії судових дебатів оголошено перерву на 20.02.2023 о 11:20 год.
У судове засідання, призначене на 20.02.2023, з'явилися представник позивача та представники третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
Представники відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, у судове засідання, призначене на 20.02.2023, не з'явилися.
У судовому засіданні 20.02.2023 здійснювались судові дебати, у яких представники позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, виступили з промовами (заключним словом).
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 20.02.2023 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Заслухавши пояснення учасників справи, з'ясувавши обставини справи, на які посилались учасники справи, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими учасники справи обґрунтовували відповідні обставини, суд
Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення (ст. 124 Конституції України).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 ГПК України).
Відповідно до ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.
Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 2 ст. 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, встановленим договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
З огляду на положення ст. 20 ЦК України та принцип диспозитивності господарського судочинства, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Бугая Ігоря Валерійовича (відповідач, державний реєстратор) з вимогою визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (реєстраційну дію) - запис 1005641070019000477 від 28.06.2022 щодо Товариства з додатковою відповідальністю "Укроліяпродукт" (код ЄДРПОУ 00687267; вул. Шовковична, буд. 42-44, офіс 304, м. Київ, Україна, 01024) (далі - ТДВ "Укроліяпродукт", Товариство).
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив:
- місцезнаходження Товариства встановлене Статутом Товариства (п. 2.3);
- для зміни місцезнаходження Товариства необхідно внести зміни до Статуту Товариства, для чого скликати загальні збори учасників Товариства і прийняти відповідне рішення;
- загальні збори учасників Товариства з приводу зміни місцезнаходження Товариства не скликалися, відповідне рішення не приймалося, відповідні зміни до Статуту не вносились;
- державний реєстратор вчинив оскаржуваний запис за відсутності рішення загальних зборів учасників Товариства про зміну місцезнаходження Товариства, без перевірки поданих для державної реєстрації документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації;
- дії державного реєстратора щодо внесення оскаржуваного запису вчинені з порушенням п. 2, 3 ч. 2 ст. 6, ч. 4 ст. 17, п. 5, 6, 8 ч. 2 ст. 25, п. 5 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (далі - Закон про державну реєстрацію);
- вчинення державним реєстратором оскаржуваного реєстраційного запису порушує корпоративні та майнові права позивача, як учасника та кінцевого бенефіціарного власника ТДВ "Укроліяпродукт" на участь в управлінні товариством.
Відповідач проти позову заперечував з огляду на таке:
- державним реєстратором дотримано порядок проведення державної реєстрації (п. 5, 6, 8 ч. 2 ст. Закону про державну реєстрацію);
- ч. 4 ст. 17 Закону про державну реєстрацію встановлено вичерпний перелік документів, які подаються заявником для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;
- директором ТДВ "Укроліяпродукт" було подано до Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради заяву встановленого зразка (форми 2) щодо зміни відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі (далі - заява);
- державним реєстратором було здійснено перевірку відповідності відомостей, зазначених у заяві, відомостям які містяться у Єдиному державному реєстрі та встановлено відповідність таких відомостей, а саме: назва юридичної особи, код юридичної особи у Єдиному державному реєстрі, уповноважену особу - заявника;
- враховуючи, що ЄДР не містить застережень щодо обмежень повноважень директора приймати рішення щодо зміни місцезнаходження ТДВ "Укроліяпродукт", а згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі - Закон про товариства) такі повноваження відносяться до компетенції директора товариства, державним реєстратором під час проведення оскаржуваної реєстраційної дії було встановлено наявність повноважень у директора ТДВ "Укроліяпродукт" приймати такі рішення;
- позивачем не доведено порушення державним реєстратором п. 5 ч. 1 ст. 28 Закону про державну реєстрацію;
- позивачем не доведено, що його права порушені.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача (ТДВ "Укроліяпродукт") проти позову заперечувала, оскільки:
- відсутні порушення державним реєстратором норм Закону про реєстрацію, на які посилається позивач;
- згідно з п. 2 ч. 4 ст. 17 Закону про реєстрацію, для державної реєстрації внесення змін до інформації про місцезнаходження юридичної особи не вимагається надання державному реєстратору примірнику оригіналу (нотаріально засвідченої копії) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру;
- державна реєстрація зміни місцезнаходження Товариства без вирішення такого питання загальними зборами його учасників не суперечить Статуту Товариства (п. 9.2, 10.2) та нормам Закону про товариства (ст. 30);
- з аналізу норм ч. 4 ст. 17, ч. 1 ст. 28 Закону про реєстрацію не вбачається, що неподання статуту товариства в новій редакції (у разі, якщо в статуті було визначено місцезнаходження товариства) та рішення про внесення таких змін до статуту при державній реєстрації змін до інформації про місцезнаходження юридичної особи у Єдиному державному реєстрі є підставою для відмови в проведенні державної реєстрації таких змін;
- позивачем не вказано, які з поданих державному реєстратору документів суперечили та яким вимогам Конституції та законів України;
- позивачем не доведено порушення його права.
Позивач заперечив доводи державного реєстратора (відповідача) про відсутність підстав для відмови у проведенні реєстраційних дій за заявою директора ТДВ "Укроліяпродукт". Позивач звернув увагу, що державним реєстратором не вказано про перевірку ним установчого документа заявника, що відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону про реєстрацію є обов'язком державного реєстратора. При перевірці Статуту ТДВ "Укроліяпродукт" державний реєстратор мав виявити, що заявник в установчому документі має інформацію про місцезнаходження товариства. У такому випадку для державної реєстрації змін до відомостей юридичної особи додатково подаються установчий документ юридичної особи в новій редакції; примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи. Через відсутність установчого документу юридичної особи в новій редакції державний реєстратор мав відмовити в державній реєстрації змін на підставі п. 4 ч. 1 ст. 28 Закону про реєстрацію.
Позивач заперечив доводи ТДВ "Укроліяпродукт" (третьої особи) про відсутність виключної компетенції загальних зборів ТДВ "Укроліяпродукт" на зміну місцезнаходження товариства та відсутність порушень з боку державного реєстратора при внесенні змін до відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру.
Позивач заперечив доводи державного реєстратора (відповідача) та ТДВ "Укроліяпродукт" (третьої особи) про відсутність у позивача порушеного права, оскільки місцезнаходження товариства входить в перелік інтересів, прав та управлінських рішень позивача, а зміна відомостей про місцезнаходження товариства без додержання відповідної процедури (без прийняття відповідного рішення загальними зборами учасників) суперечить інтересам позивача як учасника ТДВ "Укроліяпродукт" і порушує його права на управління товариством.
Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Приписами статей 78, 79 ГПК України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінивши подані сторонами докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи у їх сукупності, суд встановив наступне.
ТДВ "Укроліяпродукт" (код ЄДРПОУ 00687267) діє на підставі Статуту ТДВ "Укроліяпродукт", затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТДВ "Укроліяпродукт" № 13 від 14.07.2017 (далі - Статут).
Відповідно до п. 2.3 Статуту визначено місцезнаходження Товариства: 38100, Полтавська область, м. Зіньків, вул. Паркова, 146.
Згідно з пунктом 3.2 Статуту, засновниками (учасниками) Товариства є фізичні особи-громадяни України та юридичні особи, зокрема ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_1 .
Відповідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) стосовно юридичної особи ТДВ "Укроліяпродукт" вбачається, що ОСОБА_1 є засновником (учасником) юридичної особи, розмір частки якого у статутному капіталі юридичної особи становить 1547021,00 грн (25%), та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи.
У розділі "Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо" витягу з ЄДР стосовно юридичної особи ТДВ "Укроліяпродукт" наявна наступна інформація про керівника та представника юридичної особи:
"Григоренко Олексій Григорович, 01.02.2014 (Обмеження укладання договорів (контрактів) без відповідного рішення (протоколу) загальних зборів учасників товариства на суму більше п'яти мільйонів гривень 00 копійок та інші обмеження згідно статуту) - керівник.
Григоренко Олексій Григорович , (Повноваження: вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (Обмеження укладання договорів (контрактів) без відповідного рішення (протоколу) загальних зборів учасників товариства на суму більше п'яти мільйонів гривень 00 копійок та інші обмеження згідно статуту) - представник".
ТДВ "Укроліяпродукт" в особі директора Григоренка О.Г. звернулося до Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради із заявою щодо державної реєстрації юридичної особи (форма 2) від 28.06.2022, а саме про державну реєстрацію зміни місцезнаходження ТДВ "Укроліяпродукт".
На підставі наведеної заяви державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб підприємців Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Бугай Ігорем Валерійовичем внесено до ЄДР такий запис: "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 28.06.2022 15:38:44, 1005641070019000477, Зміна місцезнаходження юридичної особи". Відповідно до внесених змін у ЄДР, у розділі "Місцезнаходження юридичної особи" зазначено: "Україна, 01024, місто Київ, вул. Шовковична, будинок 42-44, офіс 304".
Не погоджуючись з такою реєстраційною дією, позивач стверджує, що державним реєстратором під час державної реєстрації змін до відомостей про ТДВ "Укроліяпродукт" (зміни місцезнаходження юридичної особи) було порушено вимоги п. 2, 3 ч. 2 ст. 6, ч. 4 ст. 17, п. 5, 6, 8 ч. 2 ст. 25, п. 5 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", вчиненою державним реєстратором реєстраційною дією порушено корпоративні та майнові права позивача.
Предметом спору у даній справі є наявність або відсутність підстав для визнання протиправною та cкасування спірної реєстраційної дії (запису) у ЄДР.
Позовні вимоги позивачем пред'явлено до державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Бугая Ігоря Валерійовича (далі - державний реєстратор).
Відповідно до статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
За змістом частини другої статті 48 Господарського процесуального кодексу України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що право визначення відповідача у справі належить позивачу.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи
По суті, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним необхідно встановити відсутність у нього обов'язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Крім того суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу.
Як встановлено судом, позов у даній справі поданий фізичною особою ОСОБА_1 - учасником та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи ТДВ "Укроліяпродукт" до державного реєстратора Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради про визнання протиправною та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу (щодо місцезнаходження юридичної особи).
Як стверджував позивач, місцезнаходження Товариства входить в перелік інтересів, прав та управлінських рішень позивача, а зміна відомостей про місцезнаходження Товариства без додержання відповідної процедури (без прийняття відповідного рішення загальними зборами учасників) суперечить інтересам позивача як учасника Товариства і порушує його права на управління Товариством.
За змістом положень статті 167 Господарського кодексу України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Отже, спірні правовідносини у цій справі склалися між учасником / кінцевим бенефіціарним власником товариства з додатковою відповідальністю та державним реєстратором щодо визнання протиправною та скасування реєстраційної дії / запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вчинених щодо юридичної особи, учасником / кінцевим бенефіціарним власником якої є позивач. Позивач оскаржує дії державного реєстратора, пов'язані з реєстрацією змін до відомостей про юридичну особу, внесенням до реєстру відомостей щодо зміни місцезнаходження товариства, посилаючись при цьому на недотримання цим суб'єктом встановленого законом порядку проведення такої реєстрації. Позов у цій справі поданий з метою захисту корпоративних прав учасника, порушених внаслідок вчинення державним реєстратором спірної реєстраційної дії та внесення спірного реєстраційного запису.
Таким чином, спірні правовідносини з огляду на їх суть та суб'єктний склад є правовідносинами, що виникли у сфері державної реєстрації юридичних осіб, та є корпоративними, оскільки звернення до суду із цим позовом зумовлене необхідністю захисту корпоративних прав позивача.
Враховуючи наведене, суд відхиляє як безпідставні доводи державного реєстратора (відповідача) та ТДВ "Укроліяпродукт" (третьої особи) про відсутність у позивача порушеного права у спірному випадку.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі також - Закон про реєстрацію).
У розумінні пункту 5 статті 1 цього Закону про реєстрацію, державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації, нотаріус.
За змістом пункту 14 статті 1 Закону про реєстрацію суб'єктом державної реєстрації є, зокрема виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси - у разі державної реєстрації юридичних осіб (крім випадків, передбачених абзацами другим - четвертим цього пункту) та фізичних осіб - підприємців (крім випадків, передбачених статтею 25-1 цього Закону).
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону про реєстрацію державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу освіту, відповідає кваліфікаційним вимогам, визначеним Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації (крім нотаріусів), та нотаріус.
Відповідно до частини 2 статті 6 Закону про реєстрацію державний реєстратор:
1) приймає документи;
2) перевіряє наявність у Єдиному державному реєстрі заборони вчинення реєстраційних дій;
3) перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації;
4) проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру.
Отже державний реєстратор є особою, яка безпосередньо здійснює прийом документів, поданих для державної реєстрації, проводить державну реєстрацію, зокрема реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проводить реєстраційні дії, вносить реєстраційні записи до Єдиного державного реєстру.
Судом встановлено, що у спірних правовідносинах Бугай Ігор Валерійович як державний реєстратор на час вчинення спірної реєстраційної дії / запису перебував у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації - Виконавчим комітетом Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області, діяв від імені відповідного державного органу, що підтверджується наявним в матеріалах справи розпорядженням Скороходівської селищної ради № 3 від 05.02.2021 та не заперечувалось державним реєстратором.
Процедура оскарження реєстраційних дій, відмови в державній реєстрації, бездіяльності державного реєстратора, умови відповідальності у сфері державної реєстрації визначені у розділі V Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Порядок оскарження рішення, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації чітко встановлений у статті 34 цього Закону, відповідно до частини першої якої рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.
Отже, зазначена норма Закону визначає осіб, які можуть бути відповідачами у такому спорі, та передбачає можливість оскарження до суду рішення, дій або бездіяльності, зокрема і державного реєстратора.
З огляду на викладене державний реєстратор у разі оскарження його рішень, дій або бездіяльності є належним відповідачем у таких спорах, оскільки відповідно до частини 1 статті 34 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" він є відповідальною особою за пред'явленими до нього позовними вимогами про скасування проведених ним реєстраційних дій.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 01.07.2021 у справі № 912/1625/20.
Спірні правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон про реєстрацію), Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі - Закон про товариства).
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом пункту 4 статті 1 цього Закону державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону про реєстрацію, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи;
Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону про реєстрацію, для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених частиною п'ятою цієї статті, подаються такі документи:
1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, в якій також може зазначатися прохання про реєстрацію такої особи платником податку на додану вартість та/або про обрання спрощеної системи оподаткування, та/або про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій;
2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв'язку з юридичною особою;
3) реєстр осіб (громадян), які брали участь в засіданні уповноваженого органу управління юридичної особи, - у разі внесення змін до відомостей про громадські об'єднання, політичні партії;
4) рішення уповноваженого органу юридичної особи про передачу за договором повноважень виконавчого органу юридичній особі - у разі внесення змін до відомостей про юридичну особу, яка виконує повноваження виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, що перебуває у статусі резидента Дія Сіті відповідно до Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" та передало повноваження виконавчого органу такого товариства юридичній особі;
5) відомості про керівні органи громадського формування (ім'я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв'язку) - у разі внесення змін до складу керівних органів;
6) документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи в країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі змін, пов'язаних із входженням до складу засновників юридичної особи іноземної юридичної особи;
7) документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону;
8) установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі;
9) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта або розподільчого балансу - у разі внесення змін, пов'язаних із внесенням даних про юридичну особу, правонаступником якої є зареєстрована юридична особа;
10) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи;
12) звіт про результати емісії акцій у випадку, передбаченому абзацами третім і четвертим пункту 48 частини другої статті 9 цього Закону;
13) звіт про оцінку майна у випадку, передбаченому абзацом сьомим пункту 48 частини другої статті 9 цього Закону;
14) структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;
15) витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи - нерезидента в країні її місцезнаходження, - у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа - нерезидент;
16) нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи - для фізичної особи - нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - для фізичної особи - резидента.
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону про реєстрацію, порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає:
1) заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника);
2) прийом документів за описом - у разі подання документів у паперовій формі;
3) виготовлення копій документів в електронній формі - у разі подання документів у паперовій формі;
4) внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру;
5) перевірку відомостей Єдиного державного реєстру на наявність заборони вчинення реєстраційних дій;
6) перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації;
8) проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру;
9) формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів;
10) видача за бажанням заявника виписки з Єдиного державного реєстру у паперовій формі за результатами проведеної реєстраційної дії (у разі подання заяви про державну реєстрацію у паперовій формі).
Частиною 1 статті 28 Закону про реєстрацію визначено підстави для відмови у державній реєстрації, зокрема: 4) подання документів або відомостей, передбачених цим Законом, не в повному обсязі; 5) документи суперечать вимогам Конституції та законів України.
Згідно норм статті 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі - Закон про товариства) органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.
Загальні збори учасників є вищим органом товариства (ч. 1 ст. 29 Закону про товариства).
Частинами 2 статті 30 Закону про товариства визначено перелік питань, які належать до компетенції загальних зборів учасників:
1) визначення основних напрямів діяльності товариства;
2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту;
3) зміна розміру статутного капіталу товариства;
4) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника;
5) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом;
6) обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства;
7) обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства;
8) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства;
9) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності;
10) прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника;
11) затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період;
12) розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів;
13) прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства;
14) прийняття рішення щодо обліку або припинення обліку часток товариства в обліковій системі часток;
15) прийняття інших рішень, віднесених законом до компетенції загальних зборів учасників.
Питання, передбачені частиною другою статті 30 цього Закону, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону (ч. 3 ст. 30 Закону про товариства).
Частиною 2 статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" встановлено, що до компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення).
Судом встановлено, що відповідно до п. 9.1 Статуту вищим органом управління Товариства є Збори учасників.
Підпункти 1-14 п. 9.2. Статуту містять перелік питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників, серед яких: внесення змін до статуту Товариства, зміна розміру його статутного капіталу (п. 2). Згідно з п. 15 п. 9.2. Статуту Збори учасників мають право приймати рішення з будь-яких питань діяльності Товариства.
Відповідно до п. 10.1, 10.2, 10.4 Статуту в Товаристві створюється одноосібний виконавчий орган - Директор, який вирішує всі питання діяльності Товариства, за винятком тих, що належать до компетенції Зборів учасників. Збори Товариства мають право винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм до компетенції Директора. Директор діє від імені Товариства в межах повноважень, встановлених Статутом.
Відповідно до ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Частиною 5 статті 11 Закону про товариства встановлено, що у статуті товариства зазначаються відомості про:
1) повне та скорочене (за наявності) найменування товариства;
2) органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень;
3) порядок вступу до товариства та виходу з нього;
4) облік часток товариства в обліковій системі часток товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, що ведеться Центральним депозитарієм цінних паперів (далі - облікова система часток).
Отже, згідно чинного станом на час вчинення спірної реєстраційної дії законодавства, зазначення місцезнаходження товариства у статуті не є обов'язковим.
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону про товариства Статут товариства може містити інші відомості, що не суперечать закону.
Як встановлено судом, Статут Товариства, затверджений протоколом загальних зборів учасників ТДВ "Укроліяпродукт" № 13 від 14.07.2017, містить відомості про місцезнаходження, що не суперечить закону, а саме у п. 2.3 Статуту визначено місцезнаходження Товариства: 38100, Полтавська область, м. Зіньків, вул. Паркова, 146.
Отже, оскільки місцезнаходження Товариства міститься у Статуті Товариства (п. 2.3 Статуту), відтак його зміна передбачає внесення змін до Статуту Товариства, які (зміни до статуту Товариства) віднесено до виключної компетенції загальних зборів учасників (п. 2, 15 п. 9.2 Статуту).
У такому випадку (у разі внесення змін, що містяться в установчому документі), враховуючи приписи ч. 4 ст. 17 Закону про реєстрацію, для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу (зміни місцезнаходження юридичної особи) мають подаватись установчий документ юридичної особи в новій редакції та примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру.
Матеріалами справи підтверджується, що директор ТДВ "Укроліяпродукт" Григоренко О.Г. прийняв рішення у формі Наказу від 28.06.2022 № 156/1/ОД "Про зміну місцезнаходження", а саме про зміну місцезнаходження ТДВ "Укроліяпродукт" та затвердження нового місцезнаходження: Україна, 01024, місто Київ, вул. Шовковична, будинок 42-44, офіс 304.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, Збори учасників Товариства не приймали рішення щодо зміни місцезнаходження Товариства.
Судом досліджено, що директор ТДВ "Укроліяпродукт" Григоренко О.Г. подав до Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради виключно такі документи: 1) заяву про державну реєстрацію змін про юридичну особу, що містяться в ЄДР від 28.06.2022 (далі - Заява); 2) документ про сплату адміністративного збору, що підтверджується наявним у матеріалах справи описом документів, що подаються заявником для проведення державної реєстрації в ЄДР "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" від 28.06.2022.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що спірна реєстраційна дія/запис була проведена/вчинена державним реєстратором за відсутності законодавчо визначених підстав, а саме: за відсутності рішення Загальних зборів учасників ТДВ "Укроліяпродукт" про зміну місцезнаходження Товариства та за відсутності установчого документу (статуту) ТДВ "Укроліяпродукт" в новій редакції, а отже, з порушенням п. 3 ч. 2 ст. 6, п. 2, 8 ч. 4 ст. 17, п. 8 ч. 2 ст. 25, п. 4, 5 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"
Проведення/вчинення спірної реєстраційної дії/запису за відсутності на те законодавчо визначених підстав підстав порушує корпоративні права позивача як учасника та кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи ТДВ "Укроліяпродукт" на участь в управлінні цим товариством, впливає на точність і достовірність розміщеної у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі інформації щодо місцезнаходження цього товариства.
Таким чином, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належні та допустимі докази на спростування позовних вимог, суд доходить до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги про визнання протиправною та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу (реєстраційної дії) - запису 1005641070019000477 від 28.06.2022 щодо ТДВ "Укроліяпродукт", - підлягають задоволенню повністю.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову не спростовує.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Позивачем у позовній заяві наведено попередній розрахунок суми судових витрат, який складається з суми сплаченого позивачем судового збору.
Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи суду не надав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та задоволення позову повністю, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 ГПК України Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (реєстраційну дію) - запис 1005641070019000477 від 28.06.2022 щодо Товариства з додатковою відповідальністю "Укроліяпродукт" (Україна, 01024, місто Київ, вул. Шовковична, будинок 42-44, офіс 304; ідентифікаційний код 00687267).
3. Стягнути з державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Бугая Ігоря Валерійовича (Україна, 38813, Полтавська обл., смт Скороходове, вул. Софійська, буд. 15; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 2 481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 коп.) судового збору.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 01.03.2023
Суддя Оксана ГУМЕГА