ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.02.2023Справа № 910/8136/22
За позовом Лебідь Ірини Георгіївни
до Фізичної особи-підприємця Данилової Віри Олександрівни
про стягнення 832 397,11 грн
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
Ратківська А.Р.
Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.
Фізична особа-підприємець Лебідь Ірина Георгіївна (далі - позивач, ФОП Лебідь І.Г.) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № б/н від 22.08.2022 до Фізичної особи-підприємця Данилової Віри Олександрівни (далі - відповідач, ФОП Данилова В.О.) про стягнення 832 397,11 грн на підставі Договору оренди (найму) від 30.07.2019 (далі - Договір), з яких: 320 833,30 грн - сума орендної плати, не сплаченої відповідачем за період червень 2021 року - липень 2022 року, 332 688,36 грн - сума не компенсованих витрат на житлово-комунальні послуги; 33 792,10 грн - пеня, яку нараховано у зв'язку з несплатою відповідачем орендної плати; 43 900,60 грн - пеня, яку нараховано, у зв'язку з несплатою відповідачем компенсації за житлово-комунальні послуги; 10 028,04 грн - три проценти від простроченої суми заборгованості; 91 154, 71 грн - інфляційні втрати, які поніс позивач, у зв'язку з несплатою відповідачем платежів за Договором.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 прийнято до розгляду позовну заяву ФОП Лебідь І.Г. та відкрито провадження у справі № 910/8136/22, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2023 у справі № 910/8136/22 (повне рішення складено 09.02.2023) позов задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Данилової Віри Олександрівни на користь Лебідь Ірини Георгіївни 320 833,30 грн орендної плати, 278 615,01 грн витрат на житлово-комунальні послуги, 33 792,10 грн пені у зв'язку з несплатою орендної плати, 10 004,16 грн 3% річних, 91 154,71 грн інфляційних втрат, 11 016,36 грн судового збору, 192,00 грн витрат, пов'язаних з вчиненням позивачем інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
16.02.2023 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення № б/н від 15.02.2023, відповідно до якої позивач просить суд ухвалити додаткове судове рішення у справі №910/8136/22, яким стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в частині витрат на професійну правову допомогу у розмірі 40 000,00 грн.
Розглянувши наведену заяву та додані до неї доказі докази, суд
Згідно з ч. 3 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Оскільки розгляд справи № 910/8136/22 здійснювався судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, розгляд заяви позивача про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу здійснюється відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України в тому самому порядку.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).
З матеріалів справи вбачається, що безпосередньо у позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, який складається, зокрема, з витрат на професійну правничу допомогу у суді - 90 000,00 грн (вивчення документів (доказів); підготовка та подання позовної заяви; підготовка інших процесуальних документів в процесі розгляду справи, участь у судових засіданнях).
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти покладання на нього витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 90 000,00 грн.
При ухваленні рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2023 у справі № 910/8136/22, суд відповідно до приписів ст. 238 ГПК України вирішив питання стосовно розподілу судових витрат, поклавши судовий збір у сумі 11 016,36 грн та витрати, пов'язані з вчиненням позивачем інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду у сумі 192,00 грн на відповідача.
Підстави для відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу у суду були відсутні, оскільки станом на час ухвалення рішення позивачем не було подано жодних доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу у сумі 90 000,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Позивачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №910/8136/22 про стягнення з відповідача судових витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Судом встановлено, що докази витрат на професійну правничу допомогу подані позивачем з дотриманням строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За приписами ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України, згідно приписів якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом із тим, у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Разом з цим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України). Така правова позиція викладена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 05.11.2019 у справі № 908/2348/18.
На підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу позивач долучив до матеріалів справи:
- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія РН № 1304 від 04.11.2017, виданого Мазур Ірині Олександрівні;
- ордер серії АІ № 1266569 на надання правничої (правової) допомоги Фізичній особі-підприємцю Лебідь Ірині Георгіївні адвокатом Мазур Іриною Олександрівною, виданий Адвокатським об'єднанням "Голдрейн Партнерс";
- копію Договору № 133 про надання правової допомоги від 27.05.2022;
- копію Угоди про розрахунки №1 від 27.05.2022 до Договору № 133 про надання правової допомоги від 27.05.2022;
- копію Угоди про розрахунки №2 від 10.08.2022 до Договору № 133 про надання правової допомоги від 27.05.2022;
- копію рахунку №000567 від 15.08.2022 на оплату 2 500 грн;
- копію Акту виконаних робіт №000567 від 15.08.2022 до Договору № 133 від 27.05.2022 на суму 2 500 грн;
- копію меморіального ордеру №@2РL054844 від 31.08.2022 на суму 2 500,00 грн;
- копію рахунку №000569 від 15.08.2022 на оплату 25 000,00 грн;
- копію рахунку №000689 від 13.02.2022 на оплату 12 500,00 грн;
- копію Акту виконаних робіт №000621 від 27.10.2022 до Договору № 133 від 27.05.2022 на суму 37 500,00 грн;
- копію меморіального ордеру №@2РL075002 від 31.08.2022 про сплату 25 000 грн.
Судом встановлено, що відповідно до п. 1.1 Договору № 133 про надання правової допомоги від 27.05.2022 (далі - Договір), укладеного між Фізичною особою-підприємцем Лебідь Іриною Георгіївною (клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Голдрейн Партнерс" (виконавець, адвокатське об'єднання), клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надавати послуги в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором.
Згідно з пп. 2.1.1 п. 2.1 Договору, виконавець, на підставі звернення клієнта, приймає на себе зобов'язання з надання клієнту послуг правової допомогу з питань стягнення заборгованості, що виникла перед нею у Фізичної особи-підприємця Данилової Віри Олександрівни (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) за Договором оренди (найму) б/н від 30 липня 2019 року.
Відповідно до п. 4.1 Договору сторони узгодили, що послуги, що надаються виконавцем, клієнт оплачує в гривнях, шляхом переказу на банківський рахунок виконавця суми, яка підлягає сплаті за надані послуги чи авансом згідно угоди про розрахунки.
Після закінчення кожного календарного місяця чи іншого періоду, в якому були надані послуги, складається акт про надані послуги, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданих послуг та їх вартість (п. 4.2 Договору).
Відповідно до умов п. 4.1 Договору, 27.05.2022 між клієнтом (позивачем) та виконавцем (адвокатським об'єднанням) було укладено Угоду про розрахунки №1 до Договору, згідно якої сторони домовилися, що вартість первинного аналізу виконавцем документів позивача та підготовка та направлення претензії до Фізичної особи-підприємця Данилової Віри Олександрівни складає 2 500 грн.
10.08.2022 між клієнтом (позивачем) та виконавцем (адвокатським об'єднанням) було укладено Угоду про розрахунки №2 до Договору, згідно якої сторони домовилися, що вартість підготовки та подачі позовної заяви до суду першої інстанції, участь у судових засіданнях у суді першої інстанції, підготовка процесуальних документів до суду першої інстанції становить 37 500,00 грн.
Відповідно до умов п. 4.2 Договору клієнт (позивач) та виконавець (адвокатське об'єднання) склали та підписали Акт виконаних робіт №000567 від 15.08.2022 до Договору на суму 2 500 грн та Акт виконаних робіт №000621 від 27.10.2022 до Договору на суму 37 500,00 грн, які містять опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським об'єднанням на загальну суму 40 000,00 грн, із зазначенням витраченого часу на їх надання та вартості окремих видів робіт, а саме:
- підготовка проєкту претензії ФОП Лебідь І.Г. до ФОП Данилової В.О. щодо заборгованості за Договором оренди від 30.07.2019 - 2 500,00 грн;
- правовий аналіз документів клієнта, підготовка та подача позовної заяви про стягнення боргу до ФОП Данилової В.О. - 21 600,00 грн;
- аналіз ухвали про залишення позову без руху та про повернення заяви про забезпечення позову - 405,00 грн;
- підготовка заяви про усунення недоліків на виконання ухвали про залишення без руху - 6 045,00 грн;
- підготовка додаткових пояснень із судовою практикою на виконання ухвали про відкриття провадження - 2 700,00 грн;
- аналіз відзиву відповідача та підготовка відповіді на відзив - 6 750,00 грн.
Відповідно до п. 4.1 Договору встановлено, що суми за надані послуги підлягають оплаті клієнтом у терміни, вказані в рахунку-фактурі.
Відповідно до наявних в матеріалах справи копій меморіального ордеру №@2РL054844 від 31.08.2022 на суму 2 500,00 грн та меморіального ордеру №@2РL075002 від 31.08.2022 на суму 25 000,00 грн підтверджується здійснення позивачем оплати за надання правової допомоги на підставі Договору на загальну суму 27 500,00 грн.
Судом встановлено, що рахунок №000689 від 13.02.2022 на оплату 12 500,00 грн підлягає оплаті позивачем відповідно до умов п. 1.2 Угоди про розрахунки № 2 від 10.08.2022 до Договору протягом 5 (п'яти) днів з моменту отримання судового рішення першої інстанції (у разі отримання рішення суду на користь клієнта, затвердження судом мирової угоди чи іншого позитивного результату).
Судом враховано, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд відзначає, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Відповідний висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 126 ГПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти покладення на нього судових витрат на професійну правничу допомогу з огляду на таке:
- до позовної заяви не додано жодного доказу на підтвердження сплати позивачем сум за правничу допомогу;
- до наданого позивачем попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу включено за участь у судових засіданнях, тоді як розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання);
- витрати позивача на професійну допомогу суттєво завищені, безпідставні та необгрунтовані.
Суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу вважає за необхідне надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач мав заперечення.
Суд звертає увагу, що за змістом ст. 126, 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).
Враховуючи наведене та наявні в матеріалах справи копії меморіального ордеру №@2РL054844 від 31.08.2022 на суму 2 500,00 грн, меморіального ордеру №@2РL075002 від 31.08.2022 на суму 25 000,00 грн та рахунку №000689 від 13.02.2022 на оплату 12 500,00 грн, суд відхиляє як безпідставні твердження відповідача про відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження сплати позивачем сум за правничу допомогу. Матеріали справи містять докази фактично сплачених позивачем 27 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а 12 500,00 грн таких витрат позивач має сплатити згідно рахунку №000689 від 13.02.2022.
Судом досліджено, що перелік робіт (наданих послуг) професійної правничої допомоги, який було підтверджено позивачем та адвокатським об'єднанням у Актах виконаних робіт №000567 від 15.08.2022, №000621 від 27.10.2022 до Договору, не містить участі представника у судових засіданнях. Отже, відповідні заперечення відповідача не знайшли свого підтвердження під час дослідження судом доказів, наданих позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 40 000,00 грн.
Заперечення відповідача стосовно того, що витрати позивача на професійну допомогу суттєво завищені, безпідставні та необгрунтовані, суд оцінює критично, враховуючи при цьому, що спір у справі виник внаслідок несвоєчасного та неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Договором оренди (найму) від 30.07.2019.
Дослідивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу у сумі 40 000,00 грн є співмірним із: складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатами послуг та виконаних робіт; ціною позову; розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу відповідає критеріям розумності, необхідності, співмірності та справедливості.
Враховуючи наведене, заперечення відповідача проти покладення на нього судових витрат на професійну правничу допомогу судом відхиляються як безпідставні.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надавши оцінку наявним в матеріалах справі доказам, беручи до уваги ступінь складності справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги), принципи справедливості та верховенства права, співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є частково обґрунтованими та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 290,81 грн відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 74, 86, 123, 126, 129, 233, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/8136/22 задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Данилової Віри Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Лебідь Ірини Георгіївни (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) 35 290,81 грн (тридцять п'ять тисяч двісті дев'яносто гривень 81 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.
3. В решті вимог про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/8136/22 відмовити.
4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст. 253, 2554, 256-259 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткового рішення складено 27.02.2023.
Суддя Оксана ГУМЕГА