ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.02.2023Справа № 910/9486/22
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С.,
за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.
розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія"
до Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод"
про стягнення 29 709 122,37 грн.,
За участю представників сторін:
від позивача: Житченко О.В. за ордером від 19.09.2022 року серії СА № 1037626;
від відповідача: Нечипорук І.І. за ордером від 19.10.2022 року серії АІ № 1294477.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" (далі - відповідач) про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 29 709 122,37 грн., з яких: 24 091 670,84 грн. - основний борг, 3 785 156,83 грн. - штраф, 1 571 585,50 грн. - інфляційні втрати, 260 709,20 грн. - 3 % річних.
Крім того, позивач просив суд стягнути на його користь з відповідача витрати на оплату професійної правничої допомоги, докази на підтвердження розміру яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" зобов'язалося надати протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами 28.02.2020 року договору постачання природного газу № 7/2020-Г, а також підписаного між ними у подальшому договору про реструктуризацію заборгованості від 25.01.2022 року № 25/01 в частині повного та своєчасного внесення платежів за наведеними угодами згідно з погодженим означеними контрагентами графіком погашення, у зв'язку з чим за Приватним акціонерним товариством "Київський маргариновий завод" утворилась заборгованість та виникли підстави для стягнення штрафних санкцій та компенсаційних виплат у вищевказаному розмірі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.09.2022 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" було залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.
29.09.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва позивачем подано заяву від 28.09.2022 року № 28-09/1.0 про усунення недоліків позовної заяви.
Зважаючи на викладене, ухвалою господарського суду міста Києва від 04.10.2022 року відкрито провадження у справі № 910/9486/22, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.11.2022 року.
26.10.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" від 19.10.2022 року на позовну заяву (направлений на адресу суду засобами поштового зв'язку 20.10.2022 року), в якому останнє заперечило проти вимог позивача щодо стягнення 3 785 156,83 грн. штрафу, 1 571 585,50 грн. інфляційних втрат і 260 709,20 грн. 3 % річних, посилаючись на настання форс-мажорних обставин - введення з 24.02.2022 року на території України воєнного стану. Крім того, у наведеному відзиві відповідач також вказав про необґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку штрафу та неврахування останнім здійснених відповідачем часткових оплат суми боргу.
У підготовчому засіданні 02.11.2022 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу, якою встановлено позивачу строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву до 07.11.2022 року, встановлено відповідачу строк на подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву до 21.11.2022 року; підготовче засідання відкладено на 30.11.2022 року.
16.11.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" від 16.11.2022 року № ЮР/10290 на відзив на позовну заяву, в якій останнє навело аргументи на спростування заперечень відповідача проти позову, викладених у відзиві на позовну заяву.
У підготовчому засіданні 30.11.2022 року представник відповідача подав суду заперечення від 30.11.2022 року на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких виклав додаткові доводи проти обґрунтованості позовних вимог. Крім того, до цієї заяви по суті справи відповідачем долучено копію платіжного доручення від 19.09.2022 року № 1240259305, яке, за твердженням відповідача, свідчить про часткове погашення Приватним акціонерним товариством "Київський маргариновий завод" спірної суми боргу в розмірі 683 192,05 грн. Означені заперечення разом із доданими до них документами долучені судом до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 30.11.2022 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу, якою, зокрема, Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" продовжено строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву до 16.11.2022 року, а також продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 910/9486/22 на 30 днів.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.11.2022 року підготовче провадження у справі № 910/9486/22 закрито та призначено її до судового розгляду по суті на 21.12.2022 року.
У судовому засіданні 21.12.2022 року оголошувалася перерва до 18.01.2023 року.
04.01.2023 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли додаткові письмові пояснення позивача від 03.01.2023 року № 03/01-2022, в яких останній виклав пояснення щодо порядку проведення взаєморозрахунків між сторонами та алгоритму зарахування здійснених відповідачем часткових оплат, а також надав відповідні довідки про стан розрахунків, рахунки та платіжні доручення.
12.01.2023 року через систему "Електронний суд" надійшла відповідь Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" від 12.01.2023 року на додаткові пояснення позивача, в якій відповідач зазначив, що, враховуючи здійснені ним платежі згідно з платіжними дорученнями від 02.09.2022 року № 1240259206 на суму 64 466,60 грн. та від 02.09.2022 року № 1240259205 на суму 1 732,90 грн. платежі, сума заборгованості відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" за договором про реструктуризацію заборгованості № 25/01 становить 23 408 478,79 грн. Крім того, відповідач звернув увагу на неврахування позивачем проведеної ним 19.09.2022 року часткової оплати боргу в сумі 683 192,05 грн., що призвело до неправильного здійснення розрахунку заявлених до стягнення штрафних санкцій.
12.01.2023 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" від 12.01.2023 року про долучення до матеріалів справи копії виданого Київською обласною (регіональною) Торгово-промислової палатою Сертифікату № 3200-22-2092 про форс мажорні обставини а також поновлення строку на подання цього доказу.
До початку призначеного судового засідання 18.01.2023 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли додаткові письмові пояснення позивача від 17.01.2023 року № 17/01-2022, в яких останній виклав додаткові пояснення щодо порядку проведення взаєморозрахунків між сторонами та алгоритму зарахування здійснених відповідачем часткових оплат (зокрема, на суму 64 466,60 грн. та на суму 1 732,90 грн.), а також зазначив, що станом на 31.12.2022 року сума заборгованості відповідача за договором про реструктуризацію заборгованості № 25/01 становить 23 428 686,16 грн. Також позивач наголосив на тому, що відповідачем жодним чином не доведено та не надано доказів на підтвердження того, що невиконання зобов'язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" з оплати поставленого природного газу, за замовлену потужність та за перевищення замовленої потужності за 2021 рік, зумовлене саме настанням форс-мажорних обставин.
У судовому засіданні 18.01.2023 року оголошувалася перерва до 01.02.2023 року.
25.01.2023 року через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення відповідача від 25.01.2023 року щодо розміру заборгованості Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод", проведених останнім її часткових погашень та здійсненого позивачем розрахунку штрафу.
Рішенням господарського суду міста Києва від 01.02.2023 року в справі № 910/9486/22 вимоги позивача задоволено частково; стягнуто Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" 23 408 478,79 грн. основного боргу, 3 785 156,83 грн. штрафу, 1 571 585,50 грн. інфляційних втрат, 260 630,60 грн. 3 % річних, а також 435 387,78 грн. витрат по сплаті судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. У той же час судом призначено судове засідання для вирішення питання про витрати позивача на правничу допомогу на 28.02.2023 року та зобов'язано останнього протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду надати докази понесення заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу.
07.02.2023 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява позивача від 06.02.2023 року № 06/02-2023 (направлена на адресу суду засобами поштового зв'язку 06.02.2023 року) щодо ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" витрат на професійну правничу допомогу в сумі 72 275,01 грн. До цієї заяви позивачем долучено, зокрема, копію укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" та Адвокатським об'єднанням "ЕНЕРДЖИ ЛІГАЛ ГРУП" договору про надання правової допомоги від 30.12.2021 року № 1221/2, копію додаткової угоди до цього правочину від 05.09.2022 року № 3 з додатком № 1, копію звіту про виконання додаткової угоди № 3 від 05.09.2022 року до договору про надання правової допомоги від 30.12.2021 року № 1221/2 (в частині), копію акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 03.02.2023 року № 3/1, а також копію виставленого позивачу Адвокатським об'єднанням "ЕНЕРДЖИ ЛІГАЛ ГРУП" рахунка-фактури від 03.02.2023 року № 3/1 на оплату правничої допомоги в сумі 72 275,01 грн.
13.02.2023 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли доповнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" від 10.02.2023 року № 10/02-2023 до заяви про ухвалення додаткового судового рішення, до яких позивачем долучено копію коригуючого рахунка-фактури від 08.02.2023 року № 1 на оплату правничої допомоги в сумі 72 275,01 грн.
28.02.2023 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли заперечення відповідача від 28.02.2023 року на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" від 06.02.2023 року № 06/02-2023, в яких Приватне акціонерне товариство "Київський маргариновий завод", зокрема, зазначило про ненадання позивачем жодного належного доказу на підтвердження фактичного понесення ним витрат на оплату професійної правничої допомоги у цій справі в сумі 72 275,01 грн. Крім того, відповідач звернув увагу на те, що розмір витрат позивача на правову допомогу в розмірі 72 275,01 грн., на думку Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод", не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності) та критерію розумності їх розміру.
Представник позивача у судовому засіданні 28.02.2023 року підтримав вимоги заяви від 06.02.2023 року № 06/02-2023 та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача проти задоволення означеної заяви заперечив з підстав, наведених у письмових запереченнях від 28.02.2023 року.
Розглянувши у судовому засіданні 28.02.2023 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" від 06.02.2023 року № 06/02-2023 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі № 910/9486/22, а також заслухавши пояснення представників сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.
Положеннями частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі та в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно з частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями статті 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивачем у цій першій заяві по суті спору не було конкретно визначено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, а зазначено лише про намір додатково подати суду відповідні докази на підтвердження розміру та понесення означених судових витрат протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.
Разом із тим, у заяві від 06.02.2023 року № 06/02-2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" просило суд стягнути з відповідача понесені ним витрати на оплату професійної правничої допомоги в справі № 910/9486/22 у розмірі 72 275,01 грн.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Як було зазначено вище, у встановлений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України строк позивачем було подано, зокрема, копію укладеного між ним (клієнт) та Адвокатським об'єднанням "ЕНЕРДЖИ ЛІГАЛ ГРУП" (Адвокатське об'єднання) договору про надання правової допомоги від 30.12.2021 року № 1221/2 (далі - Договір), за умовами якого клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати професійну правничу (правову, юридичну) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених у Договорі чи додаткових угодах до цього Договору.
Відповідно до пункту 4.3 Договору у разі, якщо клієнт замовив послуги з правової допомоги, які за своїм характером є надскладними, або які потребують особливих знань та навичок, або є трудомісткими, Адвокатське об'єднання повідомляє про це клієнта протягом 3-х (трьох) днів з дня отримання завдання від клієнта та пропонує укласти додаткову угоду про оплату таких послуг. У випадку досягнення домовленості, сторони укладають додаткову угоду, в якій визначають вид послуг, за який сплачується додаткова винагорода, строк їх надання, суму додаткової винагороди та інші необхідні умови.
З матеріалів справи вбачається, що 05.09.2022 року між позивачем та Адвокатським об'єднанням укладено Додаткову угоду № 3 до Договору, згідно з якою клієнт доручив, а Адвокатське об'єднання прийняло на себе зобов'язання підготувати та подати позов до Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" про стягнення заборгованості за договором № 7/2020-Г постачання природного газу від 28.02.2020, що реструктуризована згідно з договором про реструктуризацію заборгованості від 25.01.2022 № 25/01, та представляти інтереси клієнта в господарських судах всіх інстанцій та під час розгляду справи за вказаним позовом.
За умовами пункту 2 Додаткової угоди від 05.09.2022 року № 3 до Договору при виконанні доручення представництво інтересів клієнта Адвокатське об'єднання здійснює через адвоката Житченко Ольгу Вікторівну. На підтвердження повноважень адвоката Житченко Ольги Вікторівни щодо представництва, Адвокатське об'єднання видає ордер (ордери) на надання правничої (правової) допомоги.
Надання послуг з правової допомоги та представництво інтересів клієнта за цією Додатковою угодою здійснюється з дати укладення цієї Додаткової угоди та впродовж всього часу розгляду господарськими судами всіх інстанцій справи, вказаної в пункті 1 цієї угоди (пункт 3 Додаткової угоди від 05.09.2022 року № 3 до Договору).
Відповідно до пункту 4 Додаткової угоди від 05.09.2022 року № 3 до Договору вартість послуг з правової допомоги за цією додатковою угодою визначена у фіксованому розмірі згідно з Обґрунтуванням вартості послуг (додаток № 1 до додаткової угоди) та складає 120 458,35 грн., з яких:
- розмір винагороди Адвокатському об'єднанню (гонорар) за надання правової допомоги в господарському суді першої інстанції, що визначена у фіксованому розмірі, становить 72 275,01 грн.;
- розмір винагороди Адвокатському об'єднанню (гонорар) за надання правової допомоги в господарському суді другої інстанції, що визначена у фіксованому розмірі, становить 24 091,67 грн.;
- розмір винагороди Адвокатському об'єднанню (гонорар) за надання правової допомоги в господарському суді третьої інстанції, що визначена у фіксованому розмірі, становить 24 091,67 грн.;
До заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" від 06.02.2023 року № 06/02-2023 останнім також долучено копію акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 03.02.2023 року № 3/1 до Договору, за яким позивач прийняв від Адвокатського об'єднання надані послуги з правової допомоги за Додатковою угодою № 3 від 05.09.2022 року вартістю 72 275,01 грн.
Крім того, у матеріалах справи наявна копія звіту Адвокатського об'єднання про виконання Додаткової угоди № 3 від 05.09.2022 року до Договору та копія рахунка-фактури від 03.02.2023 року № 3/1 на оплату правничої допомоги (з його коригуванням) на суму 72 275,01 грн.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року в справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 року в справі № 910/906/18.
У той же час, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Однак, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони у разі наявності її заперечень щодо співрозмірності заявленої суми компенсації має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Як було зазначено вище, 28.02.2023 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли заперечення Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" проти стягнення з нього заявленої позивачем суми витрат на оплату професійної правничої допомоги.
Так, судом враховано вищевказані заперечення, а також взято до уваги те, що надані позивачем документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 року в справі № 910/2170/18.
Так, у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 року, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009 року, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 року, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 року також зауважено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є розумним та обґрунтованим.
Суд також звертає увагу на положення частини 7 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування (у даному випадку - 72 275,01 грн.), істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Відповідно до частини 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
У той же час позивачем не було доведено підстав та поважності причин неподання ним попереднього розрахунку суми судових витрат (із зазначенням конкретного розміру таких витрат) разом із позовною заявою. Судом також враховано, що розмір гонорару Адвокатського об'єднання за надання правової допомоги у даній справі в господарському суді першої інстанції умовами Додаткової угоди № 3 до Договору був у встановленому порядку погоджений сторонами цього правочину та визначений у фіксованому розмірі - 72 275,01 грн., а відтак не залежав від витраченого адвокатом часу, кількості судових засідань у справі тощо. Разом із тим, позивач безумовно був обізнаний про розмір таких витрат, оскільки Додаткова угода № 3 до Договору була укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" та Адвокатським об'єднанням "ЕНЕРДЖИ ЛІГАЛ ГРУП" до моменту звернення позивача до суду з означеним позовом.
Відповідно до частини 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Як зазначено у частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на вищенаведені обставини, з урахуванням предмету та підстав позовних вимог, а також складності справи, оцінюючи фактичні витрати позивача з урахуванням всіх аспектів цієї справи, беручи до уваги, зокрема, часткове задоволення позову, викладені відповідачем заперечення проти розміру витрат на оплату послуг адвоката, відсутність у попередньому (орієнтовному) розрахунку конкретно визначеного розміру відповідних витрат, з огляду на те, що заявлений позивачем до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу, на переконання суду, не повністю відповідає критеріям співмірності та пропорційності, керуючись принципом розумності судових витрат, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співрозмірним є стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 35 306,39 грн., що становить 50 % від суми таких документально підтверджених витрат, з урахуванням їх пропорційного розподілу відносно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" від 06.02.2023 року № 06/02-2023 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі № 910/9486/22 задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" (03039, місто Київ, проспект Науки, будинок 3; код ЄДРПОУ 00333581) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" (03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 11; код ЄДРПОУ 36530971) 35 306 (тридцять п'ять тисяч триста шість) грн. 39 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
4. У задоволенні решти вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" від 06.02.2023 року № 06/02-2023 відмовити.
5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 01.03.2023 року
Суддя В.С. Ломака