Справа № 947/4009/23
Провадження № 1-кс/947/1927/23
28.02.2023 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілою в рамках кримінального провадження № 62022150020000128 від 01.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, в порядку ст. 303 КПК України,
До Київського районного суду м. Одеси надійшла скарга ОСОБА_3 , в якій вона просить скасувати постанову старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_4 про відмову у визнанні її потерпілою в рамках кримінального провадження № 62022150020000128 від 01.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
В обґрунтування скарги, особа, яка звернулась зі скаргою, вказує на те, що посилання слідчого на те, що нею до клопотання не було долучено жодних підтверджуючих документів відмови у відшкодуванні їй завданих збитків внаслідок примусового відчуження майна не може бути підставою для відмови у задоволенні клопотання про залучення її в якості потерпілої в рамках кримінального провадження. Вказує, що для набуття статусу потерпілої, норми ст. 55 КПК України, не ставлять умовою наявність невідшкодованої майнової шкоди, адже шкода завдається потерпілому станом на час вчинення кримінального правопорушення. Сам факт відшкодування шкоди не спростовує її завдання кримінальним правопорушенням.
ОСОБА_3 просила скаргу задовольнити та розгляд скарги здійснювати у її відсутність про що подала відповідну заяву.
Уповноважені прокурор та слідчий у судове засідання не з'явилися, проте подали до суду заяви, в яких зазначили, що постанова про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою є законною та обґрунтованою, а тому просили у задоволенні скарги відмовити. Крім цього, слідчий надав для огляду слідчому судді матеріали кримінального провадження № 62022150020000128 від 01.04.2022 року.
Приймаючи до уваги заяви учасників процесу, вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема, рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Як вбачається з долученої до матеріалів скарги постанови від 09.01.2023 року, слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_4 було прийнято постанову про відмову у визнанні потерпілою ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження № 62022150020000128 від 01.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. В обґрунтування вказаної постанови, слідчий вказав, що клопотання ОСОБА_3 про визнання її потерпілою на даний час не підлягає задоволенню, оскільки останньою не надано жодних підтверджуючих документів відмови їй у відшкодуванні завданих збитків внаслідок примусового відчуження майна.
Згідно п. п. 1, 2 п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України, мотивувальна частина постанови слідчого, прокурора повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Як вбачається з ч. 2 ст. 55 КПК України, права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
Згідно ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
При прийнятті рішення про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою, слідчим поза увагою залишено ту обставину, що потерпілим у кримінальному провадженні є особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а тому така особа не зобов'язана надавати докази, які підтвердять відмову у відшкодуванні їй завданих кримінальним правопорушенням збитків, відповідно до чого доводи вказані у постанові слідчого слідчий суддя вважає необґрунтованими.
В той же час, з оскаржуваної постанови слідчого не вбачається, що під час досудового розслідування кримінального провадження було встановлено, що ОСОБА_3 не було завдано матеріальну шкоду, внаслідок вчинення кримінального правопорушення в рамках якого проводиться досудове розслідування.
Отже, з постанови слідчого вбачається, що слідчим не повно перевірялись обставини, які мали значення для вирішення питання про визнання або відмову у визнанні скаржниці потерпілою, а саме: не надано оцінки фактичним обставинам, які містяться в матеріалах даного кримінального провадження.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про зобов'язання вчинити певну дію.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 62022150020000128 від 01.04.2022 року, слідчий суддя приходить до переконання, що слідчим, при прийнятті процесуального рішення у вигляді відмови у визнанні ОСОБА_3 потерпілою в рамках кримінального провадження № 62022150020000128 від 01.04.2022 року, не було дотримано вимог Кримінального процесуального кодексу України, що позбавило можливості слідчого прийняти законну, обґрунтовану та вмотивовану постанову, в зв'язку з чим, остання підлягає скасуванню із зобов'язанням слідчого повторно розглянути питання щодо визнання особи потерпілою у відповідності до норм КПК України та фактичних обставин, які підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 55, 91, 92, 110, 303, 304, 307, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілою в рамках кримінального провадження № 62022150020000128 від 01.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, в порядку ст. 303 КПК України - задовольнити.
Постанову старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_4 від 09 січня 2023 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою в рамках кримінального провадження № 62022150020000128 від 01.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України - скасувати.
Зобов'язати слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_4 повторно розглянути питання щодо визнання ОСОБА_3 потерпілою в рамках кримінального провадження № 62022150020000128 від 01.04.2022 року у відповідності до норм КПК України та фактичних обставин кримінального провадження.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1