Справа № 2-5126/11
Провадження № 6/947/11/23
28.02.2023 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді Салтан Л.В.
при секретарі судового засідання Остапчук О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву ОСОБА_1 про заміну сторони стягувача у цивільній справі № 2-5126/11, -
11 серпня 2021 року представник ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з заявою про заміну сторони стягувача, посилаючись на те, що 26.10.2011 року рішенням Київського районного суду м. Одеси стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № ML-501/229/2008 у розмірі 722437,99 грн. та 930 грн. судових витрат. 11.04.2019 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Стандарт Фінанс Групп» було укладено договір факторингу, згідно з яким право грошової вимоги набуло ТОВ «Стандарт Фінанс Групп». Крім того, 11.04.2019 року між ТОВ «Стандарт Фінанс Групп» та ОСОБА_1 було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Стандарт Фінанс Групп» відступило ОСОБА_1 права вимоги за заначеним договором.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Маломуж А.І.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 09.11.2021 року зупинено провадження у цивільній справі за № 2-5126/11 (провадження № 6/947/551/21) за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони стягувача до розгляду позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ ФІНАНС ГРУПП» про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним.
Постановою Одеського апеляційного суду від 12.01.2023 року ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 09.11.2021 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду.
Представник заявника у судове засідання не з'явився, однак надав заяву в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності.
Представник ОСОБА_2 надав заяву про відкладення розгляду справи. Також в матеріалах заяви наявні заперечення, відповідно до яких ОСОБА_3 заперечив проти задоволення заяви, посилаючись на те, що договір про відступлення права вимоги оскаржується в судовому порядку та відступати право вимоги фізичній особі можливо лише за договором факторингу.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, повідомлялися судом належним чином про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч.3 ст.442 ЦПК України, неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про зміну стягувача.
На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України судове засідання проводилось без технічної фіксації.
Дослідивши матеріали заяви про заміну стягувача, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2011 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором №ML-501/229/2008 у розмірі 722 437.99 гри та 930 гри судових витрат.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 05 лютого 2014 року зазначене рішення залишено без змін.
11 квітня 2019 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Стандарт Фінанс Групи» було укладено договір факторингу, згідно із яким право грошової вимоги набуло ТОВ «Стандарт Фінанс Групи». Крім того, 11 квітня 2019 року між ТОВ «Стандарт Фінанс Групп» та ОСОБА_1 було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Стандарт Фінанс Групп» відступило ОСОБА_1 права вимоги за зазначеним договором.
Вирішуючи питання про наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження, суд виходить з такого.
Ч. 1 ст. 442 ЦПК України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 442 ЦПК України).
У разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
П. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.
Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, за змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Результат аналізу цих норм, зокрема п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України дає підстави для висновку, що в разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги (аналогічний правий висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 344/14408/15-ц).
За своєю суттю заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв'язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).
Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах, а не його обсяг. Розглядаючи зазначену заяву, суд має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни. При цьому суд оцінює також достовірність поданих на підтвердження факту правонаступництва матеріалів, зокрема договорів, інших правочинів тощо, в тому числі на предмет їх нікчемності (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 грудня 2020 року у справі № 0910/2-103/2011).
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ста. 204 ЦК України).
У постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Ураховуючи викладене, задоволення заяви про заміну сторони правонаступником здійснюється судом відповідно до норм матеріального і процесуального права, які не передбачають право суду надавати на цій стадії оцінку оспорюваним правочинам, що буде порушувати презумпцію їх правомірності (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 грудня 2020 року у справі № 0910/2-103/2011).
У матеріалах цієї цивільної справи немає відомостей про наявність судових рішень про визнання недійсним договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 11.04.2019.
Висновок про те, що договір про відступлення прав вимоги на користь фізичної особи є оспорюваним (а не нікчемним) правочином, міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 638/22396/14-ц.
Зважаючи на вищевикладене, ураховуючи те, що право вимоги до боржника ОСОБА_2 за кредитним договором від 11.04.2019 було відступлено новому кредитору ОСОБА_1 , суд вважає за можливе замінити стягувача ТОВ «ОТП Факторинг» у виконавчих провадженнях з виконання виконавчих листів № 2-5126/11 його правонаступником ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 442 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про заміну сторони стягувача у цивільній справі № 2-5126/11- задовольнити.
Замінити сторону стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (код ЄДРЮОФОПГФ: 36789421, місцезнаходження 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд 28 Д) її правонаступником - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) у виконавчих провадженнях за виконавчими документами, виданими Київським районним судом міста Одеси у справі № 2-5126/11 на виконання рішення Київського районного суду міста Одеси від 26.10.2011 у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 21.02.2002, адреса проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за Кредитним договором № МL-501/229/2008 від 09.09.2008.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Салтан Л. В.