Справа № 442/2025/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/710/22 Доповідач: ОСОБА_2
27 лютого 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою прокурора Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 червня 2022 року відносно обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ,
з участю прокурора ОСОБА_11 ,
захисників обвинувачених - адвокатів ОСОБА_12 ,
ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , -
встановила:
цим вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,
в пред'явлених обвинуваченнях за ч.5 ст. 185 КК України по епізоду таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, вчиненого організованою групою, повторно в будинку по АДРЕСА_2 ; по епізоду таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, вчиненого організованою групою, повторно в кв. АДРЕСА_3 ; по епізоду таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, вчиненого організованою групою, повторно в кв. АДРЕСА_4 ; по епізоду таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, вчиненого організованою групою, повторно в кв. АДРЕСА_5 та у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 345 КК України по епізоду умисного заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків - визнано невинуватим та виправдано за недоведеністю його участі у вчиненні цих кримінальних правопорушень.
ОСОБА_7 засуджено за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 70, КК України до чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання з іспитовим строком три роки та покладено відповідні обов'язки, згідно ст. 76 КК України.
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_6 ,
в пред'явлених обвинуваченнях за ч.5 ст. 185 КК України по епізоду таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, вчиненого організованою групою, повторно в буд. по АДРЕСА_2 ; по епізоду таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, вчиненого організованою групою, повторно в кв. АДРЕСА_3 ; по епізоду таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, вчиненого організованою групою, повторно в кв. АДРЕСА_4 ; по епізоду таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, вчиненого організованою групою, повторно в кв. АДРЕСА_5 - визнано невинуватим та виправдано за недоведеністю його участі у вчиненні цих кримінальних правопорушень.
ОСОБА_9 засуджено за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_9 постановлено рахувати з 14 січня 2020 року.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя АДРЕСА_7 ,
в пред'явлених обвинуваченнях за ч.5 ст. 185 КК України по епізоду таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, вчиненого організованою групою, повторно в будинку по АДРЕСА_2 ; по епізоду таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, вчиненого організованою групою, повторно в кв. АДРЕСА_3 ; по епізоду таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, вчиненого організованою групою, повторно в кв. АДРЕСА_4 ; по епізоду таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, вчиненого організованою групою, повторно в кв. АДРЕСА_5 - визнано невинуватим і виправдано за недоведеністю його участі у вчиненні цих кримінальних правопорушень.
ОСОБА_8 засуджено за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування покарання з іспитовим строком один рік шість місяців та покладено відповідні обов'язки, згідно ст. 76 КК України.
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця та жителя АДРЕСА_8 ,
засуджено за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_10 від відбування покарання з іспитовим строком два роки шість місяців та покладено відповідні обов'язки, згідно ст. 76 КК України.
Вирішено питання застави, запобіжних заходів, процесуальних витрат, речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження.
Як вбачається з вироку суду, згідно обвинувального акта ОСОБА_7 , ОСОБА_16 , та ОСОБА_8 інкримінувалось обвинувачення у таємному викраденні чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, вчиненого організованою групою, повторно, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України.
Також, відповідно до вироку, згідно обвинувального акта ОСОБА_7 , пред'явлено обвинувачення за ч.2 ст. 345 КК України, а саме, в умисному розпиленні в обличчя працівника 4 відділу з проведення спеціальних операцій штурмового управління «КОРД» ОСОБА_17 сльозогінного газу із балончика «Терен 16», внаслідок чого, останньому були спричинені тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку кон'юнктиви обох очей легкого ступеня, які відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
Крім цього, згідно вироку, судом першої інстанції встановлено, що в період часу з 23:40 год. 13 січня 2020 року по 00:10 год. 14 січня 2020 року, ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , за попередньою змовою, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, шляхом підбору ключа до врізного замка вхідних дверей, проникли в будинок АДРЕСА_9 , що належить ОСОБА_18 , звідки таємно викрали майно останньої, а саме: гроші в сумі 1000 грн. та золоті ювелірні вироби, чоловічий перстень (печатку) з камінцем, вагою 4,95 г, пару сережок з перлинами, вагою 4,71 г, пару сережок у вигляді капель, вагою 2,29 г, жіноче кільце з камінчиком на завитку, вагою 1,67 г, ланцюжок жіночий з підвіскою у вигляді квадратного каменю, загальною вагою 8,65 г, підвіску у вигляді серця, вагою 1,21 г, чоловічу обручку, вагою 1,34 г, пару сережок у вигляді бантика з камінцями, вагою 4,75 г, жіноче кільце з камінчиком, вагою 1,45 г, пару сережок з камінцями білого кольору, вагою 1,16 г, пару сережок з трьома камінцями, вагою 1,76 г, а всього, загальною вагою 33,94 г та вартістю 40 728 грн., набір інструментів марки «Stels», вартістю 1 500 грн., чемодан з шуруповертом марки «SPARKY», вартістю 2000 грн., торцювальну пилу марки «Makita LH1040F», вартістю 12 000 грн., чим спричинили потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 56 228 грн., однак, з причин, що не залежали від їхньої волі, виконали усі дії, які вважали за необхідне для доведення кримінального правопорушення до кінця, оскільки одразу були затримані працівниками поліції.
В апеляційній скарзі прокурор Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_6 покликається на те, що вирок суду є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення і особам обвинувачених.
Акцентує, що в мотивувальній частині вироку, не в повному обсязі зазначено формулювання обвинувачення, яке було пред'явлене ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 органом досудового розслідування, а саме, відсутні відомості про час і місце вчинення злочину та не відображено обставини вчинення усіх крадіжок, які інкримінуються обвинуваченим.
Вважає необґрунтованими та такими, що суперечать матеріалам справи висновки суду про відсутність ознак зовнішньої стійкості організованої групи, оскільки кожен з обвинувачених при вчиненні злочинів виконував свою роль в залежності від потреб та об'єктивної обстановки (кількості самих підсудних для вчинення крадіжки, складності доступу до об'єкта, об'ємом та типом майна, яке передбачалося викрасти і т.п.).
Наголошує на доведеності зібраними органом досудового розслідування доказами вини обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 по епізоду крадіжки з приватного житлового будинку АДРЕСА_2 , де потерпілими є ОСОБА_19 та ОСОБА_20 ; по епізоду крадіжки з квартири АДРЕСА_3 (потерпілі ОСОБА_21 та ОСОБА_22 ); по епізоду крадіжки з квартири АДРЕСА_4 (потерпілі ОСОБА_23 та ОСОБА_24 ); по епізоду крадіжки з квартири АДРЕСА_5 (потерпілі ОСОБА_25 та ОСОБА_26 ); по епізоду умисного заподіянні працівникові правоохоронного органу, легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
На думку сторони обвинувачення, місцевим судом неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, кваліфікуючи дії обвинувачених по епізоду крадіжки з будинку АДРЕСА_9 (потерпіла ОСОБА_18 ).
Зокрема, судом зазначено що "зібраними та дослідженими доказами стверджується, що дії обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 по епізоду в с. Лішня слід кваліфікувати за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднаний з проникненням у житло, вчинений повторно, а дії обвинуваченого ОСОБА_10 - за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднаний з проникненням у житло".
Разом з тим, звертає увагу, що суд не кваліфікував жодному обвинуваченому вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, навіть попри те, що в своїх показаннях ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 вказали, що вони разом зайшли в будинок, розійшлися по кімнатах та разом вийшли.
Крім цього акцентує, що судом кваліфіковано дії обвинуваченого ОСОБА_8 , як такі, що вчиненні повторно, однак, згідно анкетних даних, останій до вироку суду не мав непогашеної судимості за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185, 186 та 189-191, 187 та 262 КК України.
Також вважає, що вирок суду підлягає скасуванню у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 75 КК України, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю призначеного ОСОБА_7 та ОСОБА_8 покарання ступеню тяжкості вчинених ними кримінальних правопорушень та особі обвинувачених.
Просить скасувати вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 червня 2022 року та призначити новий розгляд кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 185, ч.2 ст. 345 КК України, ОСОБА_9 за ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_8 за ч.5 ст. 185 КК України і ОСОБА_10 за ч.3 ст. 185 КК України, у суді першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та виступи їх захисників - адвокатів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 про її заперечення і залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Так, вирок, який ухвалюється іменем України, є найважливішим актом правосуддя у кримінальних справах і повинен відповідати вимогам КПК України.
Однією із умов прийняття законного судового рішення є неухильне дотримання судом встановлених законом вимог до його форми та змісту. Обґрунтованість вироку полягає зокрема в тому, що в ньому повинні бути відображені обставини, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до вимог п.1 ч.3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи виправданою, у мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення; мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.
Наведене узгоджується із п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку».
Фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, що вказує на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
Правильне відображення фактичних обставин кримінального правопорушення має суттєве значення для аргументації висновків суду щодо спростування винуватості особи.
Мотивувальна частина виправдувального вироку повинна починатися з викладу обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом недоведеним. Без цього не може бути зрозумілим подальший зміст, який являє собою критичну оцінку судом як самого обвинувачення, так і покладених в його основу доказів.
Згідно ч.1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягає доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), що має відображатись у вироку як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення.
Проте, на думку колегії суддів, вищезазначених вимог закону місцевим судом дотримано не було, оскільки оскаржуваний вирок містить вибіркове формулювання обвинувачення органу досудового слідства, що є недопустимим.
Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав оцінку обставинам не відображеним у вироку суду, тим самим, вийшов за межі судового розгляду.
Такі порушення вимог кримінального процесуального закону ставлять під сумнів законність та обґрунтованість вироку відносно обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Згідно із п.3 ч.1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Ч.1 ст. 412 КПК України передбачено, що істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Виходячи з наведеного, колегія судів приходить до висновку, що місцевим судом при розгляді даного кримінального провадження було допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які не можуть бути усунуті в суді апеляційної інстанції, а тому вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів не вирішує питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
При новому судовому розгляді, суду першої інстанції необхідно усунути зазначені порушення кримінального процесуального закону, дослідити доводи апеляційної скарги прокурора і постановити законне, обґрунтоване та належним чином мотивоване рішення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 412, 415, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
апеляційну скаргу прокурора Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_6 - задоволити.
Вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 червня 2022 року відносно обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10 - скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави із покладеними обов'язками залишити без зміни до проведення підготовчого судового засідання в суді першої інстанції, але не більше ніж на два місяці.
Застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби із покладеними обов'язками, залишити без зміни до проведення підготовчого судового засідання в суді першої інстанції, але не більше ніж на два місяці.
Застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді застави із покладеними обов'язками залишити без зміни до проведення підготовчого судового засідання в суді першої інстанції, але не більше ніж на два місяці.
Застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання із покладеними обов'язками залишити без змін до проведення підготовчого судового засідання в суді першої інстанції, але не більше ніж на два місяці.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4