Справа № 147/1366/22
Провадження № 3/147/142/23
28 лютого 2023 року смт Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г. , розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, працюючого фельдшером ЕМД Бершадська станція ЕМД с. Ободівка, до адміністративної відподальності не притягувався,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
28 лютого 2023 року після доопрацювання на адресу Тростянецького районного суду Вінницької області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №441942 від 15.12.2022 випливає, що 15 грудня 2022 року о 19 годині 40 хвилин ОСОБА_1 за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, а саме ображав її нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психологічному здоров'ю, чим вчинив порушення передбачене ч. 1 ст. 173 - 2 КУпАП.
Перед початком розгляду справи ОСОБА_1 роз'яснено права передбачені ст. 268 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав, та повідомив, що в грудні 2022 року знаходився з дружиною на стадії розлучення, станом на сьогодні шлюб між ними розірвано. Дружина вела себе некоректно по відношенню до нього та їхньої спільної дитини ОСОБА_3 , 2007 року народження. Між ОСОБА_1 та його колишньою дружиною 15.12.2022 виник конфлікт стосовно цивільно-правових відносин, внаслідок сварки учасники обмінювались словесними образами, ці обставини призвели до того, що дитина плакала, і він побоюючись за психічний стан дочки, не пускав ОСОБА_2 до будинку, на що остання викликала брата ОСОБА_4 та працівників поліції. Брат приїхав зайшов на подвір'я, послухав учасників конфлікту, і сів в машину, щоб забрати сестру до матері. Потім приїхали працівники поліції. На другий день, через продовження зі сторони ОСОБА_2 , провокативних дій і суперечки, працівників поліції викликав ОСОБА_1 , і відносно його колишньої дружини складено тимчасовий заборонний припис, яким заборонено наближатися до дитини ОСОБА_3 . Стверджує, що конфлікти продовжуються і нині, у зв'язку з тим, що існують конфлікти стосовно розподілу майна подружжя.
В судове засідання прийшла ОСОБА_3 , яка висловила своє бажання надати пояснення щодо конфлікту, який відбувся між її батьками 15 грудня 2022 року. Суду повідомила, що мама прийшла з роботи і почала провокувати батька на сварку і на крики, сказала, що не хоче виїжджати з будинку, і буде проживати в ньому. Після чого виникла сварка і образливі, лайливі слова лунали з обох сторін.
Допитаний в якості свідка поліцейський СРПП ВП №2 Гайсинського РУП сержант поліції ОСОБА_5 суду показав, що у грудні-січні, у вечірній час доби, точної дати не пам'ятає, надійшло повідомлення на 102 від ОСОБА_2 . Після приїзду працівників поліції, останні побачили, що виникла суперечка, в ході якої звучала нецензурна лайка від обох учасників конфлікту, але від чоловіка більше. Поспілкувавшись з учасниками конфлікту, було з'ясовано, що суперечка виникла з цивільно-правових питань, працівниками поліції надано відповідні роз'яснення учасникам та складено протокол відносно ОСОБА_1 . Поряд з подвір'ям стояла машина, в якій сидів брат потерпілої, однак останній не вмішувався в суперечку, в будинку знаходилась дитина.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цьогоКодексута інших законів України. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (ч. 1 і ч. 2 ст.7 КУпАП).
Як вбачається з положень ст. 1, завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
З матеріалів справи, зокрема з протоколу про адміністративне правопорушення, заяви та поясненень потерпілої ОСОБА_2 , пояснень ОСОБА_1 випливає, що 15.12.2022 об 19 год. 40 хв. ОСОБА_1 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 насильство в сім'ї, а саме: ображав нецензурною лайкою, погрожував.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 р. № 1376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 р. за № 1496/27941, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність за даною нормою настає у разі вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству'домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Для того, щоб відрізнити насильство від конфлікту, необхідно звернути увагу на те, що насильство є результатом свідомих дій людини і характеризується такими основними ознаками: умисність; спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, економічних, чи пов'язаних з вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство. Насильство - це умисні дії однієї або кількох осіб, що спричиняють шкоду іншій особі, порушують права і свободи та відбуваються в умовах значної переваги сил тих, хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, котра страждає від цих дій. Якщо у вказаних діях відсутня хоча б одна з наведених ознак, такі дії не є насильством.
Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби. Під час конфлікту часто відсутні одна чи кілька вищеперераховані ознаки. Ескалація конфлікту може привести до насильства, та не обов'язково завжди приводить.
Конфліктне зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що приводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
КУпАП же передбачає настання адміністративної відповідальності саме за вчинення домашнього насильства, конфлікт не є домашнім насильством.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином Законом встановлено, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією частини першої статті 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи реальне настання фізичної або психологічної шкоди.
Тобто, у справах про домашнє насильство доказуванню підлягає не лише факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й наслідки, які в результаті таких дій (бездіяльності) були заподіяні постраждалій особі.
З матеріалів справи випливає, що 15 грудня 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбувся конфлікт.Конфлікт, що виник між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 носить обопільний характер, і доказів, що внаслідок сварки, хтось із сторін постраждав більше, ніж інший, чи зазнав шкоди, суду не надано.
Статтею 21 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству" передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.
До матеріалів справи про адміністративне правопорушення не додано матеріалів здійснення оцінки ризиків всупереч Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», яким передбачено, що оцінка ризиків оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи. Як з'ясовано в судовому засіданні, з показів свідка - працівника поліції, який складав протокол, оскільки образи були з обох сторін, і конфлікт був не сильний, то він не бачив підстав для оцінки ризиків.
Також в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості щодо свідків та потерпілих, хоча, як встановлено в судовому засіданні свідками конфлікту, який мав місце 15.12.2022 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Дослідивши матеріали справи, судом не встановлено достеменних відомостей, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно ОСОБА_2 .
Враховуючи наведене, суду не надано жодних доказів, які б підтвердили наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення передбаченого саме ч.1 ст.173-2 КУпАП, що стало підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому, стандарти, які встановлює Конвенція про захист прав і основних свобод людини для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 252 КУпАП та ст. 94 КПК України, оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив рішення (вирок, постанову, ухвалу).
Приписами ст.62 Конституції України унормовано,щоособавважається невинуватоюувчиненнізлочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не будедоведенов законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема у справах "Кобець проти України" від 14.02.2008, "Берктай проти Туреччини" від 08.02.2001, "Лавенте проти Латвії" від 07.11.2002 неодноразово вказував, що, оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву".
З огляду на наведене, сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення будь-якого виду насильства в розумінні вимог ст.173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення не доведена, оскільки по справі немає беззаперечних та безсумнівних доказів на підтвердження «поза розумним сумнівом» обставин, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо вчинення домашнього насильства.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, з урахуванням зазначеного вище, суд дійшов до переконання, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП потрібно закрити.
Керуючись ст. ст. 173-2, 247,251,252,280,283,284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративне правопорушення, з урахуванням норм статей 287-291 даного Кодексу, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О. Г. Борейко