465/3133/22
2-а/465/189/23
Іменем України
15.02.2023 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючої судді Марків Ю.С.,
з участю секретаря судових засідань Мучинської Ю.О.,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, за участю третьої особи інспектора взводу 2 роти 2 батальйону 3 Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області серії БАБ №531987 від 17 травня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 425,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 17 травня 2022 року він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП за порушення правил обгону під час керування транспортним засобом Ford Mondeo, д.н.з. НОМЕР_1 . Вказує, що він категорично не згідний із даною постановою, вважає таку незаконною, винесеною з грубими порушеннями процесуального порядку та без жодного доказу. Зазначає, що він, дійсно, цього дня перебував на ділянці дороги, що зазначена в постанові і здійснював обгін попутного транспортного засобу, однак даний обгін здійснений був згідно Правил дорожнього руху і з дотриманням швидкісного режиму, оскільки він рухався у щільному потоці позаду спеціального транспорту, швидкість якого була меншою за 30 км/год., відтак, оскільки це було безпечно для інших учасників дорожнього руху, з врахуванням всіх обставин і дорожньої обстановки, здійснив обгін спеціального транспорту. Окрім цього, зазначаючи, що не зважаючи на те, що ним було заявлено клопотання про ознайомлення з матеріалами справи при розгляді такої, інспектор поліції не надав жодних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, вказавши, що здійснив замір швидкості транспортних засобів "на око".
Не погоджуючись з поданим позовом, від представника відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якій просив відмовити повністю у задоволенні позову у зв'язку з безпідставністю такого.
Відзив мотивує тим, що 17 травня 2022 року близько 08 год. 03 хв. позивач, керуючи транспортним засобом Ford Mondeo, д.н.з. НОМЕР_1 , на автодорозі М-10 Львів-Краківець, 14 км 100 м, здійснив обгін транспортного засобу, перетнувши дорожню розмітку 1.1 (вузька суцільна лінія), після чого був зупинений екіпажем поліції. Після зупинки, при перевірці документів на вимогу інспекторів поліції, не пред'явив для перевірки чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відтак інспектор прийняв рішення про застосування до позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн., оскільки такого визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП та об'єднано на підставі ч.2 ст.36 КУпАП. Окрім цього, зазначають, що, не погоджуючись із прийнятим у справі рішенням щодо винесення постанови, позивач подав заяву на її оскарження до УПП у Львівській області та відповідно до рішення №90 по скарзі позивача від 01.06.2022 року, оцінивши наведені у скарзі доводи, оглянувши відеозапис події, постанову по справі УПП у Львівській області залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення. Вказує також, що відеозапис не є збереженим станом на момент оскарження постанови, оскільки Інструкцією з із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і ьехнічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису" від 18.12.2018 року №1026 передбачено, що строк зберігання відеозаписів з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА становить 30 діб.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак в матеріалах справи міститься заява представника такого про розгляд справи без їх участі, позов підтримав та просив такий задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак у відзиві зазначив про розгляд справи без їх участі.
У зв'язку з тим, що розгляд справи відбувається за відсутності учасників справи, на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №531987 від 17.05.2022 року винесеною інспектором Управління патрульної поліції у Львівській області Кожаном Н.Б., позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 грн.
За змістом даної постанови, 17.05.2022 р. о 08:03 год., на автодорозі М-10 Львів-Краківець, 14 км 100 м, позивач ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Ford Mondeo, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив обгін транспортного засобу, перетнувши дорожню розмітку 1.1 (вузька суцільна лінія), чим порушив п.п.8.5.1 ПДР України, а також не мав при собі чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.2.1.ґ ПДР України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Предметом оскарження у даній справі є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем заявлено позовну вимогу про скасування постанови УПП у Львівській області в частині накладення на нього адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, суд розглядає вказану адміністративну справу в межах заявлених позивачем позовних вимог.
Разом з тим, як вбачається з тексту постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №531987 від 17.05.2022 року позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, а не за ч.2 ст.122 КУпАП.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306.
Відповідно до п. 1.1.Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 2.3.в Правил дорожнього руху України визначено, що горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил.
Відповідно до ч. 1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п.2,3 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення ПДР, зокрема правопорушення передбачені ч.1 ст.122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Стаття 9 КУпАП визначає адміністративне правопорушення (проступок) як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.
Відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо заперечує проти адміністративного позову.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
У справі Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).
Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення(п. 21 рішення).
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
В рекомендації № R (91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Крім того, згідно вимог ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Статтями 31, 40 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 N 580-VIIIвизначено, що поліція може застосовувати як превентивний захід застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису для забезпечення публічної безпеки і порядку з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотриманняправил дорожнього руху.
Таким чином, положення Закону N 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.
Водночас, будь-яких інших доказів, окрім постанови від 17.05.2022 року щодо того, що позивач порушив вимоги п. 8.5.1 Правил дорожнього руху, а саме здійснив обгін транспортного засобу, перетнувши дорожню розмітку 1.1 (вузька суцільна лінія), та які б спростовували твердження позивача, що він ці правила не порушував, зокрема, пояснень свідків, речових доказів, показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - кінозйомки, відеозапису, тощо відповідачем не надано. Про їх відсутність також свідчить не заповнена в оскаржуваній постанові графа "До постанови додаються".
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Докази надані суду, які стали підставою для винесення постанови не фіксують, що позивач порушив п.8.5.1 Правил дорожнього руху, а відтак не підтверджують факт вчинення позивачем зазначеного правопорушення.
Відповідач, в свою чергу в судове засідання не з'явився, доказів щодо обставин справи не подав, таким чином покладений на нього обов'язок щодо доказування суду правомірності своїх дій, не виконав і не спростував доводи позивача.
За даних обставин, відповідачем при винесені постанови не дотримано вимог КУпАП та Інструкції, та не надано суду належних та допустимих доказів, які б у встановленому законом порядку підтверджували, що позивач порушив Правила дорожнього руху, та відповідно, в його діях міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена нормами ч.1 ст. 122 КУпАП України, що є його обов'язком відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України.
Враховуючи, що позивач заперечує факт вчинення адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в не автоматичному режимі серії БАБ №531987 від 17 травня 2022 року в частині притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП винесена інспектором без додержання вимог законності.
З приводу клопотання представника позивача щодо поновлення строку на подання позову слід зазначити наступне.
Згідно з ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 подано скаргу на незаконні дії працівника УПП у Львівській області, рішення по якій було прийнято 01.06.2022 року та згідно супровідного листа скерована ОСОБА_1 02.06.2022 року.
Відтак, зважаючи на оскарження постанови серії БАБ №531987 від 17.05.2022 року до УПП у Львівській області, рішення про розгляд його скарги, як зазначається у позовній заяві, ним отримано 10.06.2022 року, суд вважає, що строк на звернення до суду пропущений з поважних причин, відтак, його клопотання про поновлення строку на звернення до суду підлягає задоволенню.
За правилами ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що доводи позивача щодо невідповідності оскаржуваної постанови вимогам закону в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП (в межах заявлених позивачем позовних вимог), відсутність посилання у такій на докази, які були предметом дослідження свідчать про те, що оскаржувана постанова в цій частині є незаконною та необґрунтованою. Оскільки в ході розгляду справи встановлено відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, як і не встановлено можливості отримання доказів протилежного, зазначена постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення відносно позивача закриттю.
Зважаючи, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП, однак позивачем не ставиться вимоги про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №531987 від 17.05.2022 року в частині притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Згідно з ч. 5 ст. 139 КАС України, судові витрати по справі в розмірі 496,20 грн. необхідно стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області на користь позивача.
Керуючись ст.2,77,205,241-246,255,295,297 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.251,288,289,293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Поновити позивачу ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, за участю третьої особи інспектора взводу 2 роти 2 батальйону 3 Управління патрульної поліції у Львівській області Кожана Назара Богдановича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення.
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, за участю третьої особи інспектора взводу 2 роти 2 батальйону 3 Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАБ №531987 від 17.05.2022 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП на користь ОСОБА_1 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп. судових витрат на відшкодування судового збору.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, адреса: м. Львів, вул. Перфецького, 19.
Третя особа: інспектор взводу 2 роти 2 батальйону 3 Управління патрульної поліції у Львівській області Кожан Назар Богданович, адреса: м. Львів, вул. Перфецького, 19.
Повний текст рішення виготовлено 27.02.2023 року.
Cуддя Марків Ю.С.