Справа № 444/2/23
Провадження № 2/444/274/2023
02 лютого 2023 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Мікула В. Є.
секретар судового засідання Садова І.З.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, третя особа: Жовківська Державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання права на спадкове майно,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання за нею в порядку спадкування за заповітом права власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 .
Свої позовні вимоги, мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .
Після смерті ОСОБА_2 залишилося наступне спадкове майно, земельний пай, що посвідчено сертифікатом на право приватної власності на землю серія ЛВ № 160705 виданим 20.06.1997 року .
З даного сертифікату вбачається, що ОСОБА_2 отримав право на середню земельну частку пай площею 1,47 га. без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості. Земельна ділянка розташована на території Лавриківської сільської ради.
ОСОБА_2 склав 14.12.2006р. в її користь заповіт, який посвідчено секретарем виконкому Лавриківської сільської ради та зареєстровано в реєстрі за № 141.
Зі змісту заповіту вбачається, що все майно де б воно не було і з чого б воно не складалося заповів ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 являється донькою померлого ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 .
ОСОБА_3 змінила своє прізвище на " ОСОБА_4 " у зв'язку з одруженням, що стверджується її свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_2 .
ОСОБА_1 спадщину після смерті свого батька прийняла, що стверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 29.11.2007 року.
Позивач зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус в письмовій формі їй відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки Позивач не надала сертифікат про право на частку пай, що стверджується листом.
Просить задоволити позов.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи були належно повідомлені.
Однак, відповідачем Добросинсько-Магерівською сільською радою надіслано до суду лист про відсутність заперечень проти позовних вимог позивача та розгляд справи у відсутності його представника.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був належно повідомлений.
Однак, третьою особою надіслано до суду лист про відсутність заперечень проти позовних вимог позивача та розгляд справи у відсутності його представника.
А тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, представника відповідача та третьої особи в підготовче судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Ч. 3 ст. 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Так як відповідач не заперечує проти позовних вимог, фактично визнали їх, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Ч. 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 належить задоволити, з наступних підстав.
З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 20 грудня 2006 року вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після смерті ОСОБА_2 залишилося наступне спадкове майно, земельний пай, що посвідчено сертифікатом на право приватної власності на землю серія ЛВ № № 160705 виданим 20.06.1997 року. З даного сертифікату вбачається, що ОСОБА_2 передається у приватну власність земельна ділянка площею 1,47 га. без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості. Земельна ділянка розташована на території Лавриківської сільської ради.
ОСОБА_2 склав 14.12.2006р. в користь Позивача заповіт, який посвідчено секретарем виконкому Лавриківської сільської ради та зареєстровано в реєстрі за № 141.
Зі змісту заповіту вбачається, що все майно де б воно не було і з чого б воно не складалося заповів ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 являється донькою померлого ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 .
ОСОБА_3 змінила своє на " ОСОБА_4 " у зв'язку з одруженням, що стверджується її свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_2 .
ОСОБА_1 спадщину після смерті свого батька прийняла, що стверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 29.11.2007 року.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.1995 р. №801 не передбачено видачу сертифікату нового зразка на ім'я померлого.
Дану позицію підтверджено листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р.№ 24-754\0\4-13 у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай), порядку видачі нового сертифікату на ім'я спадкодавця спадкоємцям не передбачено.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.1995 р. №801 не передбачено видачу сертифікату нового зразка на ім.»я померлого.
Дану позицію підтверджено листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р.№ 24-754\0\4-13 у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай), порядку видачі нового сертифікату на ім'я спадкодавця спадкоємцям не передбачено.
Відповідно до ст. 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкоємцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Згідно ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст.1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття такого права власності не встановлена судом.
Згідно ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну часку пай в порядку спадкування.
Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 .
Керуючись статтею 23, ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на середню земельну частку (пай) площею 1,47 умовних кадастрових гектарів без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що розташована на території Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, а колишньої Лавриківської сільської ради Львівської області, право на який ОСОБА_2 мав на підставі сертифіката серії ЛВ № 160705, виданого Лавриківською сільською радою народних депутатів 20.06.1997 року та зареєстрованого у книзі записів (реєстрації) сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 705.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Мікула В. Є.