Справа № 522/10251/22
Провадження № 2-др/522/3/23
№ 2-др/522/7/23
20 лютого 2023 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючої судді Науменко А.В.,
за участю секретаря - Звонецької І.М.
розглянувши заяву адвоката Євценко Р.І. про ухвалення додаткового рішення по стягенню суми витрат на правничу допомогу у розмірі 112000,00, грн. та заяву адвоката Сягровець Т.М. про ухвалення додаткового рішення по стягенню суми витрат на правничу допомогу у розмірі 66000,00 грн. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
09 січня 2023 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини вирішено позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задоволено частково.
13 січня 2023 року від адвоката Євценко Романа Ігоровича надійшла заява про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки судом не вирішено питання про судові витрати.
13 січня 2023 року від адвоката Сягровець Т.М надійшла заява про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки судом не вирішено питання про судові витрати.
Ухвалами Приморського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2023 року розгляд заяв призначено на 10 лютого 2023 року.
10 лютого 2023 року від представника позивача надійшла заява про відкладення судового засідання.
10 лютого 2023 року від представника відповідача до суду надійшли Заперечення на заяву про стягнення витрат понесених на правничу (правову) допомогу в яких також заявив про зменшення витрат на правову допомогу.
Судове засідання призначене на 10 лютого 2023 року відкладено на 20 лютого 2023 року у зв'язку з відсутністю електропостачання у приміщенні Приморського районного суду м. Одеси.
20 лютого 2023 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги.
У судове засідання призначене на 20 лютого 2023 року з'явились Позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_4 .
Представник відповідача наполягав на задоволенні клопотання про стягнення зі сторони позивача 112000,00 грн. на правову допомогу. При цьому вказав, що заява про стягнення витрат на правову допомогу яка подана стороною позивача є необгрунтованою, недоведеною та завищеною.
Представник позивача наполягав на задоволенні клопотання про стягнення судових витрат у розмірі 66000,00 грн. Щодо заяви представника відповідача зазначили, що заявлена відповідачем сума є очевидно завищеною та неспівмірною, а також є недоведеною, а тому просила суд відмовити в задоволенні клопотання відповідача.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 09 січня 2023 року вирішено позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 3000, 00 грн. щомісячно починаючи з 10.08.2022 року і до повноліття дитини - ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Представник відповідача в обґрунтування заяви вказує, що 12 вересня 2022 року між ОСОБА_2 , з однієї сторони та адвокатом Євценком Романом Ігоровичем, з іншої сторони, було укладено Договір №10/22 про надання правової допомоги, предметом якого є представлення інтересів та захист ОСОБА_2 , в судах, правоохоронних органах та інших органах і установах.
12 вересня 2022 року між ОСОБА_2 , з однієї сторони та адвокатом Євценком Романом Ігоровичем, з іншої сторони, було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 10/22 про надання правової допомоги від 12.09.2022 року.
П. З Додаткової угоди № 1 до Договору №10/22 від 12.09.2022 року передбачено, що змістом доручення є: складення та подання до Приморського районного суду м. Одеси відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у справі №522/10251/22; надання юридичних та консультаційних послуг з питань, що стосуються стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 ; представництво інтересів ОСОБА_2 у Приморському районному суді м. Одеси у справі №522/10251/22 з розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
П.4 цієї ж угоди передбачено, що гонорар адвоката встановлюється відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначається тарифами, вказаними в прайс-листі Адвоката, який є невід'ємною частиною договору про надання правової допомоги та Угоди з розрахунку фактично виконаних робіт та наданих послуг.
Підтвердженням понесення витрат на правову допомогу слугує акт приймання- передачі наданих послуг відповідно до Договору про надання правової допомоги № 10/22 №1 та Додаткова угода № 1 до Договору про надання правої допомоги № 10/22 від 12.09.2022 року, згідно яких сума понесених ОСОБА_2 , витрат складає - 112 000 (сто дванадцять тисяч) гривень.
Представник вказує, що ОСОБА_2 , було надано наступний перелік послуг за вказаною вартістю:
- Усна консультація, вартістю 750 (сімсот п'ятдесят) гривень;
Оцінка судової перспективи справи, вартістю 1 500 (одна тисяча п'ятсот) гривень;
- Складення двох адвокатських запитів, вартістю 2 000 (дві тисячі) гривень кожний;
- Складення відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини у справі №522/10251/22, вартістю 10 000 (десять тисяч) гривень;
- Складення клопотання про скасування заходів забезпечення позову у справі №522/10251/22, вартістю 10 000 (десять тисяч) гривень;
- Складення апеляційної скарги на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від
22.08.2022 року у справі №522/10251/22, вартістю 10 000 (десять тисяч) гривень;
- Отримання ухвали Одеського апеляційного суду від 02.11.2022 року у справі №522/10251/22 року про скасування арешту, вартістю 750 (сімсот п'ятдесят) гривень.
- Складення заперечення на клопотання про долучення доказів до матеріалів справи у справі №522/10251/22, вартістю 10 000 (десять тисяч) гривень;
- Складення клопотання про приєднання доказів у справі №522/10251/22, вартістю 5 000 (п'ять тисяч) гривень;
- Складення заперечення на відповідь на відзив у справі №522/10251/22, вартістю 10 000 (десять тисяч) гривень;
- Складення клопотання про приєднання доказів у справі №522/10251/22, вартістю 5 000 (п'ять тисяч) гривень;
Складення доповнень до заперечення на відповідь на відзив у справі №522/10251/22, вартістю 5 000 (п'ять тисяч) гривень;
- Складення клопотання про приєднання доказів у справі №522/10251/22, вартістю 5 000 (п'ять тисяч) гривень;
- Участь в судових засіданнях в Приморському районному суді м. Одеси у справі №522/10251/22 (чотири рази), вартість кожного складає 7 500 (сім тисяч п'ятсот) гривень;
- Складення клопотання про стягнення витрат на правову допомогу по справі №522/10251/22 - вартістю 5 000 (п'ять тисяч) гривень;
Зазначена вартість вказаних послуг в акті приймання-передачі наданих послуг до Договору № 10/22 про надання правової допомоги від 12.09.2022 року та Додаткової угоди № 1 до Договору № 10/22 про надання правової допомоги від 12.09.2022 року, визначена на підставі Додатку №1 до Додаткової угоди № 1 до Договору № 10/22 про надання правової допомоги, підписаного ОСОБА_2 .
Таким чином представник вказує, що загальна сума витрат на правову допомогу яка має бути здійснена відповідачем ОСОБА_2 , протягом періоду часу з 12.09.2022 року по 09.01.2023 року, у зв'язку з розглядом Приморським районним судом м. Одеси справи №522/10251/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини складає 112 000 (сто дванадцять тисяч) гривень.
На думку представника відповідача, Акт приймання передачі наданих послуг до Договору № 10/22 про надання правової допомоги від 12.09.2022 року та Додаткової угоди № 1 до Договору про надання правової допомоги № 10/22 від 12.09.2022 року - № 1 слугує підтвердження належної якості та переліку наданих послуг.
В свою чергу, представник позивача обґрунтовує своє клопотання наступним чином.
В позовній заяві Позивачкою ОСОБА_1 вказала орієнтовний розмір судових витрат з надання їй правової допомоги адвокатом Сягровець Т.М., який вона очікувала понести, в розмірі 20000 гривень.
За результатами розгляду справи розмір фактичних витрат Позивачки на професійну правову допомогу виріс у порівнянні з попередньо визначеним орієнтовним розрахунком та становить 66 000 гривень, які вона сплатила адвокату Сягровець Т.М
Витрати Позивачки у даній справі на правову допомогу підтверджено документами, які наявні в матеріалах справи та додаються до даної заяви, а саме:
-копія договору про надання правової допомоги від 08.08.2022;
-копія додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 08.08.2022;
-копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;
-акт приймання-передачі робіт (послуг) згідно договору про надання правової допомоги та додаткової угоди від 08.08.2022, який включає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом станом на 14.01.2023;
-копії квитанцій до ПКО;
Виходячи з чого представник позивача просить суд стягнути з відповідача судові витрати на правову допомогу у розмірі 66000,00 грн.
Суд зазначає наступне. Під час розгляду судової справи сторони можуть стати «заручниками» необізнаності в правових питаннях, так як сучасне цивільне судочинство має тенденцію до постійного ускладнення судових процедур. Для ефективного судового захисту сторони звертаються за кваліфікованою допомогою адвоката. Тому для особи, яка звертається за судовим захистом, дуже важливою є передбачена процесуальним законом можливість компенсації понесених нею витрат на професійну правничу допомогу в разі виграшу справи.
Водночас потрібно притримуватись закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності. Розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частинами 2, 3, 8 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові втирати витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат, сторони повинні виходити з того, що їх витрати на правову допомогу є адекватними та такими, що відповідають вказаній категорій справ. Недопустимим є намагання сторін збагатитися за рахунок іншої сторони використовуючи інститут оплати витрат на правову допомогу.
Відповідно до ч. 4 ст. 141 ЦПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено орієнтовний розрахунок судових витрат у сумі 20000,00 грн. Відповідачем відповідно до відзиву заявлено орієнтовний розрахунок судових витрат у сумі 20000,00 грн.
Враховуючи, що жодною стороною не доведено, що сторони не могли передбачити збільшення своїх витрат з 20000,00 грн до 66000,00 грн. та 112000,00 грн. відповідно, то суд керуючись ч. 4 ст. 141 ЦПК України відмовляє представнику позивача та представнику відповідача у відшкодуванні витрат на правову допомогу в частині перевищення орієнтованих сум.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.
Суд досліджуючи співмірність визначених сторонами сум витрат на правову допомогу зі складністю справи та виконаним обсягом робіт зазначає, що предметом розгляду даної справи є стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Даний предмет позову є досить розповсюджений в судовій практиці. Правовідношення в сфері аліментних зобов'язань, за загальним правилом, не є справами значної складності. Більш того, для досвідчених адвокатів дана категорія справ є одна з найбільш «шаблонних» та не потребуючих застосування додаткових навичок.
Суд приймає до уваги, що з огляду на ціну позову та обсяг роботи яку виконали сторони, тривалість розгляду справи, розгляд даної справи був більш складним порівняно з іншими справами аналогічного змісту. Однак, суд вважає, що заявлені сторонами суми витрат на правову допомогу в розмірі 20000,00 грн. є неспіврозмірними зі складністю справи та виконаних адвокатами робіт.
У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
В іншій своїй постанові у справі № 922/3812/19 Верховний Суд підтвердив власні висновки, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Враховуючи критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката, критерії, з врахуванням яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, а також те, що позовну заяву задоволено частково, суд приходить до висновку, що виходячи з критерію пропорційності, співмірності та справедливості, розмір витрат на професійну правничу допомогу для кожної сторони становить 10000,00 грн.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Приморського районного суду від 09.01.2023 року позовну вимоги позивача задоволено частково, орієнтовно (округлено) сума задоволених вимог до заявлених позивачем становила приблизно лише 10%.
Таким чином, керуючись положеннями ст. 141 ЦПК України, суд вбачає, що з відповідача на користь відповідача необхідно стягнути суму витрат на правову допомогу у розмірі 1000,00 грн., що є 10% від 10000,00 грн. В той же час, з позивача на користь відповідача слід стягнути 9000,00 грн. витрат на правову допомогу, що є 90% від 10000,00 грн.
Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Керуючись ч. 10 ст. 141 ЦПК України суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати ОСОБА_1 , на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити на користь ОСОБА_2 різницю судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн. (9000,00 грн. - 1000,00 грн.).
Керуючись ст. ст. 133, 141, 270 ЦПК України, суд,-
Заяву представника позивача - адвоката Сягровець Т.М. про ухвалення додаткового рішення по стягенню суми витрат на правничу допомогу у розмірі 66000,00 грн. - задовольнити частково у розмірі 1000,00 грн.
Заяву представника відповідача - адвоката Євценко Р. І. про ухвалення додаткового рішення по стягенню суми витрат на правничу допомогу у розмірі 112000,00, грн. - задовольнити частково у розмірі 9000,00 грн.
Зобов'язати ОСОБА_1 , на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити на користь ОСОБА_2 різницю судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.
Суддя: А.В. Науменко
У зв'язку з відсутністю електропостачання у приміщенні Приморського районного суду м. Одеси повний текст рішення виготовлено 28.02.2023 року.
Суддя: А.В. Науменко
20.02.2023