Справа № 161/3243/23
Провадження № 2-а/161/110/23
28 лютого 2023 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі:
головуючого - судді Рудської С.М.
при секретарі - Коржик Н.В.
з участю:
представника позивача - Сарапіна О.В.
відповідача - Лі Хонгянг
представника відповідача - Вороб'я П.О.
перекладача - Регешук Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку справу за адміністративним позовом 6 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) до громадянина Китайської Народної Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про примусове видворення та затримання з метою забезпечення видворення за межі території України
28.02.2023 року НОМЕР_2 прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - НОМЕР_2 прикордонний загін) звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом на обґрунтування вказавши, що 25.02.2023 року відповідач - громадянин Китайської Народної Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснив незаконний перетин державного кордону з республіки білорусь в Україну поза пунктом пропуску через державний кордон України та о 05 год. 30 хв. того ж дня був затриманий прикордонним нарядом НОМЕР_2 прикордонного загону. Про затримання іноземця було повідомлено Посольство Китайської Народної Республіки в Україні, Департамент консульської служби Міністерства закордонних справ України та проінформовано чергового Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області. Попри наявну у відповідача можливість у законному порядку іммігрувати в Європейські країни, останній обрав незаконний спосіб досягнення своєї мети. Оскільки після перетинання державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску невідкладно не звернувся до уповноважених державних органів із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, громадянин Китайської Народної Республіки ОСОБА_1 є нелегальним мігрантом. 25.02.2023 року начальником НОМЕР_2 прикордонного загону відносно відповідача прийнято рішення про примусове повернення з України, яке останній виконати не взмозі, у зв'язку із незаконним перебуванням на території України, незнанням української мови та відсутністю родичів, які змогли б допомогти у реалізації вказаного рішення. Просить суд затримати громадянина Китайської Народної Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення видворення за межі території України строком на 6 місяців, а також видворити його за межі території України.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, суду пояснив, що на територію України він потрапив з території республіки білорусь поза пуктом пропуску через державний кордон України. Він не мав наміру слідувати до країн Європейського Союзу, кінцевою його метою була саме Україна. На даний час він не звертався до компетентних органів для отримання статусу біжанця.
Представник відповідача - адвокат Воробей П.О. проти задоволення позову заперечував, вважає, що предбачених законом підстав для примусового видворення відповідача немає, оскільки останній має можливість самостійно залишити територію України, наприклад, через пункт пропуску "Чоп" на територю Угорської Республіки, з якою КНР має безвізовий режим.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 25.02.2023 року громадянин Китайської Народної Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснив незаконний перетин державного кордону з республіки білорусь в Україну поза пунктом пропуску через державний кордон України в районі прикордонного знаку № 0241, на відстані близько 800 метрів від лінії державного кордону з республікою білорусь та о 05 год. 30 хв. 25.02.2023 року був затриманий прикордонним нарядом «Група реагування» від Шостої прикордонної застави (з місцем дислокації н.п. Тур) Другої прикордонної комендатури (з місцем дислокації н.п. Світязь) НОМЕР_2 прикордонного загону.
В подальшому відповідно до вимог ст. 263 КУпАП відповідач був затриманий в адміністративному порядку на термін до трьох діб з метою з'ясування обставин правопорушення.
Про затримання іноземця встановленим порядком було повідомлено Посольство Китайської Народної Республіки в Україні, Департамент консульської служби Міністерства закордонних справ України та проінформовано чергового Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Згідно з п. 14 ст. 1 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальний мігрант це іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Приймаючи до уваги викладене, відповідач є нелегальним мігрантом, оскільки після перетинання державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску невідкладно не звернувся із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Отже, суд вважає доведеним, що громадянин Китайської Народної Республіки ОСОБА_1 , реалізуючи свої права та свободи, мав можливість в законний спосіб іммігрувати в Європейські країни на постійне місце проживання, або тимчасово прибути для працевлаштування на визначений термін, як це передбачено законодавством іноземних держав та міжнародними документами, не завдавши шкоди національним інтересам України.
Однак, відповідач обрав незаконний спосіб потрапляння для постійного проживання до країн Західної Європи, усвідомлюючи, що при цьому він неодноразово буде грубо порушувати та ігнорувати законодавство України.
25.02.2023 року начальником НОМЕР_2 прикордонного загону, у відповідності до ст. 26 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», відносно відповідача прийнято рішення про примусове повернення з України, яке громадянин Китайської Народної Республіки ОСОБА_1 виконати не має можливості, у зв'язку із незаконним перебуванням на території України, незнанням української мови та відсутністю родичів, які змогли б допомогти у реалізації вказаного рішення.
Доказів іншого сторонами суду надано не було.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 288 КАС України позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
У відповідності до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 30 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби Безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першої цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
У відповідності до ст. 172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.
Враховуючий той факт, що будь-які законні підстави для перебування відповідача на території України відсутні, суд вбачає передбачені законом підстави для його затримання з метою забезпечення видворення за межі території України.
Що стосується позовних вимог в частині затримання громадянина Китайської Народної Республіки ОСОБА_1 на термін до шести місяців з поміщенням до Пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, суд вважає, що вони також підлягають до задоволення, оскільки реальне виконання рішення суду, в умовах запровадження на території України воєнного стану, є ускладненим через обмеження усіх видів транспортного сполучення.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 371 КАС України визначено, що суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
Виходячи із наведеної норми чинного законодавства, суд вважає за необхідне дане судове рішення звернути до негайного виконання.
Отже, враховуючи усе вищезазначене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 6, 9, 77, 79, 241-246, 288, 293, 295 КАС України, суд, -
Позов 6 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) до громадянина Китайської Народної Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про примусове видворення та затримання з метою забезпечення видворення за межі території України - задовольнити.
Видворити громадянина Китайської Народної Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі території України.
Затримати громадянина Китайської Народної Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України на термін до 6 (шести) місяців.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складений 28 лютого 2023 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська