28 лютого 2023 року
м. Київ
справа №9901/286/21
адміністративне провадження №П/9901/286/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
головуючого судді Смоковича М. І.,
суддів Данилевич Н. А., Єресько Л. О., Радишевської О. Р., Шевцової Н. В.,
секретаря судового засідання Жидецької В. В.,
за участі:
представника позивача Сливченко Ю. В.,
представника відповідача Байдаченко О. І.,
представника третьої особи Шокуна О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Кабінету Міністрів України про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Ради національної безпеки і оборони України, Кабінету Міністрів України, про визнання протиправним і скасування указу (в частині),
Ухвалою від 26 липня 2021 року Верховний Суд відкрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського В. О. про визнання протиправним і скасування Указу Президента України від 21 травня 2021 року № 203/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» в частині застосування санкцій до ОСОБА_1 , визнання протиправним і нечинним та скасування пункту 568 Додатку 1 до Указу Президента України від 21 травня 2021 року № 203/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» в частині застосування санкцій до ОСОБА_1 (далі - Указ № 203/2021).
Тією самою ухвалою суд - за клопотанням позивача - залучив до участі у справі Раду національної безпеки і оборони України як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Згодом ухвалою від 16 листопада 2021 року суд - за клопотанням представника відповідача - залучив до участі у справі Кабінет Міністрів України як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Крім того, на судовому засіданні 28 лютого 2023 року суд поставив на обговорення питання про залучення Національної поліції України до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача й, вислухавши думку учасників справи з цього приводу, постановив ухвалу, якою залучив названий державний орган до справи в означеному статусі.
Кабінет Міністрів України на виконання ухвали суду надіслав письмові пояснення по суті спору, а також клопотання про витребування доказів у Національної поліції України.
У поясненнях та клопотанні Кабінет Міністрів України, з-поміж іншого, зазначив про те, що головним розробником проєкту Розпорядження Кабінету Міністрів України [від 14 травня 2021 року № 442-р] про внесення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) - на підставі якого Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення від 14 травня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яке потім введене в дію спірним Указом № 203/2021 - було Міністерство внутрішніх справ України.
Водночас, з покликанням на пункти 3, 6 Порядку підготовки пропозицій Кабінету Міністрів України щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 888 (далі - Порядок № 888), Кабінет Міністрів України зауважив, що проєкт згаданого Розпорядження розробила Національна поліція України. Тож обґрунтування відомостей, що ідентифікують позивача як суб'єкта, до якого пропонується застосувати санкції, та існування певних доказів щодо дій та фактів, що підтверджують наявність підстав для застосування санкцій, визначених Законом України «Про санкції», мають бути у розробника проєкту Розпорядження Кабінет Міністрів України - Національної поліції України.
Кабінет Міністрів України зазначив, що при прийнятті згаданого Розпорядження виходив з об'єктивності і достатності отриманої від Міністерства внутрішніх справ України (головного розробника) інформації та обґрунтованості фактів стосовно осіб, щодо яких ініціювалося застосування санкцій. Додав також, що Порядок № 888 та Регламент Кабінету міністрів України, затверджений постановою від 18 липня 2007 року № 950, не передбачає проведення перевірки [Урядом] фактів та інформації, яку надають органи в межах своєї компетенції.
З посиланням на статтю 80 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Кабінет Міністрів України повідомив, що Міністерство юстиції України листом від 18 січня 2022 року № 6089/9.1.1/16-22 звернулося до Національної поліції України з вимогою надати відповідні докази та пояснення щодо існування фактичних обставин, що стали підставою для внесення пропозиції Кабінету Міністрів України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до низки осіб, у тому числі і до позивача, які містилися в проєкті Розпорядження Кабінету Міністрів України, а також документів (відомостей), що можуть підтвердити вчинення позивачем дій (наявність певного статусу), що визначені як підстава для запровадження санкцій.
У відповідь Національна поліція України листом від 28 січня 2022 року № 1076/55/01-2022 проінформувала Мін'юст, що інформація щодо підстав застосування санкцій (зокрема щодо позивача) є конфіденційною, таємною та службовою інформацією, тому надати документи, які стали підставами для застосування санкцій неможливо.
З уваги на наведене, Кабінет Міністрів України, покликаючись на статті 2, 80, 242 КАС України, вважає, що для з'ясування обставин справи як умови для прийняття обґрунтованого рішення у справі, що передбачає також активну роль суду у цьому процесі, потрібно витребувати у Національної поліції України відомості, що ідентифікують ОСОБА_1 як суб'єкта, до якого пропонувалося застосувати санкції, і докази стосовно дій та фактів, що підтверджують наявність підстав для застосування до нього санкцій, у зв'язку з чим заявив відповідне клопотання.
Зважаючи на приписи частини третьої статті 79 КАС України Кабінет Міністрів України зауважив також, що не міг подати клопотання про витребування доказів разом із письмовими поясненнями, позаяк не мав підстав вважати, що ці докази не можуть бути надані на вимогу Мін'юсту як органу, який забезпечує самопредставництво інтересів Кабінету Міністрів України в судах, в порядку передбаченому частиною третьою статті 37 Закону України від 27 лютого 2014 року № 794-VII «Про Кабінет Міністрів України».
На судовому засіданні 28 лютого 2023 року представник Кабінету Міністрів України Шокун О.В. та представник Президента України Байдаченко О. І. підтримали це клопотання, позаяк вважають його обґрунтованим.
Представник позивача - адвокат Сливченко Ю. І. висловилася проти наявності підстав для задоволення цього клопотання, пояснивши це тим, що позивач не має судимості й щодо нього немає кримінальних проваджень, а витребування додаткових документів спричинить затягування розгляду справи по суті.
Колегія суддів заслухала пояснення представників сторін і третьої особи і при постановленні ухвали керувалася таким.
Згідно з частиною четвертою статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
За частиною дев'ятою статті 80 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
З огляду на наведені положення процесуального закону у зіставленні з доводами представника Кабінету Міністрів України щодо необхідності витребування доказів, які написані вище, колегія суддів дійшла висновку, що заявлене клопотання є підстави задовольнити.
Керуючись статтями 9, 80, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
Клопотання Кабінету Міністрів України про витребування доказів задовольнити.
Витребувати у Національної поліції України відомості, що ідентифікують ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Азербайджанської Республіки, громадянин Азербайджанської Республіки) як суб'єкта, до якого пропонувалося застосувати санкції, та докази стосовно дій та фактів, що підтверджують наявність підстав для застосування санкцій до ОСОБА_1 .
Витребувані докази надати у строк до 04 квітня 2023 року.
Судове засідання відкласти на 25 квітня 2023 року о 10:00 год.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та не оскаржується.
Головуючий суддя М. І. Смокович
Судді Н. А. Данилевич
Л. О. Єресько
О. Р. Радишевська
Н. В. Шевцова