донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
18.08.2010 р. справа №43/154
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Запорощенка М.Д.
суддівВолкова Р.В. , Діброви Г.І.
за участю представників сторін:
від позивача:Бодряга В.В., за довіреністю,
від відповідача:Крещенко В.В., за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ВОСХОД" м.Донецьк
на рішення
господарського суду Донецької області
від23.07.2010 року
по справі№43/154 (Зубченко І.В.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Донбудекспрес" м.Макіївка
доТовариство з обмеженою відповідальністю "Восход" м.Донецьк
простягнення заборгованості у розмірі 527847,06грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.07.2010р. у справі № 43/154 (суддя Зубченко І.В.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбудекспрес”, м. Макіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОСХОД”, м. Донецьк, задоволені в повному обсязі.
Приписано стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОСХОД”, м. Донецьк на користь з обмеженою відповідальністю “Донбудекспрес”, м. Макіївка заборгованість в сумі 527847,06грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 5278,47грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.
Вищевказане рішення суду першої інстанції мотивується тим, що відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, доказів оплати робіт відповідачем не подано, тому суд дійшов висновку про неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю “ВОСХОД”, м. Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення, так як вважає, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права , висновки суду, викладені в рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи.
В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що акти здачі-приймання виконаних робіт підписані не уповноваженими особами, акт з-вірки між сторонами також не підписано з боку відповідача, що свідчить про наявність у останнього сумнівів щодо наведених у акті звірки даних. Крім того, суд першої інстанції відхилив клопотання відповідача про надання йому можливості ознайомитись з матеріалами справи та перенесення розгляду справи, яке було заявлено в судовому засіданні, чим порушив принцип змагальності сторін.
Позивач , Товариство з обмеженою відповідальністю “Донбудекспрес”, м. Макіївка, у відзиві б/н від 17.08.10р. на апеляційну скаргу проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечує, рішення господарського суду вважає законним та обґрунтованим.
В судовому засіданні скаржником подано та заявлено клопотання про зупинення провадження у справі , до вирішення по суті судової справи № 11/199пд за позовом ТОВ «ВОСХОД»до ТОВ “Донбудекспрес” про визнання договору підряду № 16/07 від 16.07.08р.- недійсним.
В обґрунтування заявленого клопотання заявник посилається на те , що за рішенням господарського суду у справі № 43/154 від 23.07.10р. з ТОВ «ВОСХОД»було стягнуто суму боргу , яка виникла на підставі договору підряду № 16/07 від 16.07.08р. , який оспорюється у справі 11/199. Тому , на думку заявника , результати розгляду справи 11/199 можуть суттєво вплинути на результати розгляду справи № 43/154.
Судовою колегією клопотання відповідача відхилено , оскільки з наданої ТОВ " ВОСХОД" позовної заяви не вбачається , що результати розгляду справи № 11/199 та наслідки визнання договору підряду недійсним можуть вплинути на результати розгляду справи щодо стягнення вже існуючої заборгованості заборгованості . При цьому , виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, що саме й розглядається в межах справи № 43/154, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.
Згідно зі ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, судова колегія встановила наступне.
16.07.2008р. між сторонами був укладений договір №16/07, за умовами якого відповідач (підрядник) прийняв на себе зобов'язання з благоустрою прилеглої до торгівельного комплексу „Обжора” по вул. Артема території (п. 1.1. договору).
За умовами п. 1.3. договору підрядник зобов'язався виконати роботи по договору із дотриманням будівельних норм та правил діючих на території України.
Відповідно до розділу 2 договору сторони прийняли на себе, зокрема, наступні обов'язки:
Згідно п.2.1.1.підрядник зобов'язався здійснити роботи з укладки тротуарної плитки на території, прилеглої до торгівельного комплексу;
За п. 2.1.2. - представити на затвердження замовнику оформлений акт здачі-прийомки виконаних робіт.
П. 2.2.1 сторони обумовили, що підрядник має право вимагати від замовника своєчасної сплати виконаних робіт у відповідності з умовами договору.
Відповідно до п.п. 2.3.3. та 2.3.4 замовник зобов'язався: сплатити підряднику роботу, передбачену розділом 3 договору, в розмірах та в строки, встановлені договором; прийняти виконані роботи та підписати акт виконаних робіт.
В п. п. 3.1. та 3.2. сторони обумовли, що орієнтовна вартість робіт підрядника по договору складає 1000000грн., в т.ч. ПДВ 20%, при цьому (в редакції протоколу розбіжностей) вказана в пункті 3.1. договору сума є динамічною та може коригуватися в процесі виконання робіт по факту, у разі зміни об'єму робіт
.За умовами п. 3.3. договору замовник зобов'язався протягом 5 банківських днів видати аванс підряднику у розмірі 10% вищевказаної суми шляхом перерахування на рахунок підрядника для початку робіт.
В подальшому оплата мала здійснюватись поетапно по мірі надання підрядником актів виконаних робіт.
Акт виконаних робіт мав складати підрядник та передавати останній для підписання уповноваженому представнику замовника, який протягом 3 днів мав перевірити відповідність акту фактично виконаним роботам та підписати його в частині фактично виконаного об'єму робіт.
Відповідно до умов п. 3.4. договору, в разі, якщо уповноважений представник не підписує акт виконаних робіт, він повинен протягом 3 днів надати мотивовану відмову.
Після підписання кожного акту робіт сторонами, замовник зобов'язаний протягом 5 банківських днів здійснити оплату згідно акту виконаних робіт КБ-2 та довідки КБ-3 (пункт 3.5. договору).
Згідно п. 4.1. договору, за результатами виконання робіт по договору між сторонами підписується акт здачі-прийомки виконаних робіт, який замовник зобов'язався у строк не пізніше трьох днів з моменту отримання акту підписати або надати підряднику мотивовану відмову від його підписання (п. 4.2. договору).
Також сторони в договорі обумовили неприпустимість односторонньої відмови від виконання договору не допускається та процедуру внесення змін до договору (п.п. 9.3., 9.4. договору).
Позивач звернувся до господарського суду з оглядом на невиконання відповідачем зобов'язань з оплати вартості виконаних за договором робіт.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, що були присутні в судовому засіданні, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, та відповідність оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства з таких підстав.
У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Підставою позову позивачем визначено договір № 16/07 від 16.07.08р. укладений між сторонами, предметом якого є виконання робіт з з благоустрою прилеглої території до торгівельного комплексу.
Укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є саме договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм статей 837-864 ЦК України та статей 317-323 ГК України. Сторонами при укладенні договору були погоджені всі його істотні умови, на момент виконання зобов'язань сторони перебували у договірних відносинах
Відповідно до частин першої та другої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу; договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з ч.4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами
До матеріалів спраив були надані довідки про вартість виконаних підрядних робіт (т.ф. КБ-3) за серпень 2008р. у сумі 68404грн., дата підписання 29.08.2008р.; за вересень 2008р. у сумі 101964грн., дата підписання 30.09.2008р.; за жовтень 2008р. у сумі 343962грн., дата підписання 31.10.2008р.; за березень 2009р. у сумі 342739,51грн., дата підписання 31.03.2009р.; за вересень 2009р. у сумі 3871,45грн., дата підписання 30.09.2009р та акти прийомки виконаних підрядних робіт (т.ф. КБ-2В) за серпень 2008р. у сумі 68404,80грн., дата підписання 29.08.2008р.; за вересень 2008р. у сумі 101964грн., дата підписання 30.09.2008р.; за жовтень 2008р. у сумі 343962грн., дата підписання 31.10.2008р.; за березень 2009р. у сумі 72493,31грн., у сумі 270246,20грн., дата підписання 31.03.2009р.; за вересень 2009р. у сумі 3871,45грн., дата підписання 30.09.2009р.
Загагльна сума виконаних за договором №16/07 від 16.07.2008р. робіт склала 860941,76грн. з ПДВ.
Місцевим господарським судом вірно встановлено, що означені вище акти підписані представниками сторін з прикладанням печаток підприємств без зауважень, що є доказом належного виконання позивачем умов договору №16/07 від 16.07.2010р. із здійснення робіт по благоустрою території та прийняття цих робіт відповідачем без претензій щодо їх якості, об'ємів та вартості. При цьому заперечення відповідача з цього приводу не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки на момент підписання актів та їх скріплення печаткою підприємства заперечень щодо неналежного виконання позивачем умов договору не заявлялось, а розбіжності, які, нібито, мали місце в актах звірки розрахунків не перешкоджали відповідачу у наданні власного обґрунтованого розрахунку.
За приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Також суд першої інстанції вірно зазначив , що зі змісту ч.1 ст.854 ЦК України вбачається, що обов'язок замовника здійснити повний розрахунок за виконані підрядні роботи покладений у залежність від належності виконання робіт підрядником та остаточної здачі роботи. Строки виконання зобов'язань з оплати виконаних робіт сторони погодили у вищевказаних умовах договору, згідно з якими строк здійснення остаточного платежу пов'язаний саме з моментом підписання акту здачі-прийомки робіт.
З оглядом на вказане вище, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відповідач зобов'язаний був оплатити виконані роботи: у сумі 68404,80грн. до 05.09.2008р.; у сумі 101964грн. до 07.10.2009р.; у сумі 343962грн. до 07.11.2008р.; у сумі 342739,51грн. до 07.04.2009р.; у сумі 3871,45грн. до 07.10.2009р.
Таким чином, з оглядом на положення ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст.525,526 ЦК України, факт існування заборгованості у сумі 527847,06грн. встановлений господарським судом вірно, в результаті дослідження всіх обставин справи.
Ствердження відповідача про порушення господарським судом норм процесуального права, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи з оглядом на таке.
На а.с. 70 т. 1 справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно з яким ухала про порушення провадження у справі та призначення судового засідання на 23.07.2010 р. була вручена представнику відповідача 15.07.2010 р., тобто, за вісім днів до засідання. Причини, з яких відповідачем не було вчинено дій з ознайомлення з матеріалами справи у даний період часу, в апеляційній скарзі не вказані, клопотання ж про ознайомлення з матеріалами справи було надано тільки в судове засідання 23.07.2010 р., внаслідок чого посилання відповідача на необхідність перенесення розгляду справи має розцінюватись як навмисне затягування судового процесу.
Таким чином, доводи відповідача з цього приводу не можуть бути взяті до уваги як необгрунтовані.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст. ст. 99, 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОСХОД”, м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 23.07.2010р. у справі № 43/154 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 23.07.2010р. у справі № 43/154 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Повний текст постанови підписаний 18.08.10р.
Головуючий М.Д. Запорощенко
Судді: Р.В. Волков
Г.І. Діброва