ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
18 серпня 2010 року 17 год. 53 хв. № 2а-11194/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О. при секретарі судового засідання Ємельяновій А.С. розглянув адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»
доПідрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області
проскасування Постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження
За участю представників:
позивача: Зеленюх В.Р.,
відповідача: не з'явились,
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 18.08.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 20.08.2010 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг» (далі -Позивач, ТОВ «Євро Лізинг») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області (далі -Відповідач) про визнання нечинною та скасування Постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП 19995968 від 14.06.2010 р. (далі -Постанова).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2010р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а-11194/10/2670 та призначено судовий розгляд справи.
У судове засідання представник Позивача прибув. Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання (докази чого долучено до матеріалів справи), заперечень проти позову не надав, про причини не прибуття суд не повідомив. Заяв про розгляд справи за відсутності Відповідача до суду не надходило, а також заяви про визнання або часткове визнання позову, тому суд приходе до висновку, що Відповідач позов не визнає.
Позивач позов підтримує в повному обсязі. Позовні вимоги вмотивовує тим, що Відповідачем винесено Постанову в порушення вимог чинного законодавства, яка грубо порушує права та законні інтереси ТОВ «Євро Лізинг», повинна бути визнана нечинною та підлягає скасуванню оскільки викладені в ній висновки щодо не точного зазначення порядку виконання виконавчого документа не відповідають вимогам законодавства.
Дослідивши матеріали справи, суд -
03 березня 2007 року між ТОВ «Євро Лізинг» та Відкритим акціонерним товариством «Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів «Донбасшляхбуд»укладено Договір фінансового лізингу № 186 (далі - Договір ФЛ №186), копія якого долучено до матеріалів справи, відповідно до п. 2.1. якого Лізингодавець передає Лізингоодержувачу, а Лізингоодержувач отримує від Лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортні засоби у відповідності з Замовленням на транспортні засоби.
На виконання умов договору, а також на підставі Замовлень Лізингоодержувачу були передані транспортні засоби (копії актів приймання-передачі долучено до позовної заяви). Однак ВАТ «Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів «Донбасшляхбуд»в порушення умов договору та вимог чинного законодавства взяті на себе зобов'язання не виконував, в результаті чого у ВАТ «Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів «Донбасшляхбуд»за невиплату за період 20.05.2009 р. по 27.04.2010 р. виникла заборгованість в розмірі 3 198 401,08 грн.
27 квітня 2010 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинено Виконавчий напис № 479 щодо повернення від ВАТ «Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів «Донбасшляхбуд»транспортних засобів до Позивача.
Позивач 14 червня 2010 року звернувся до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області з заявою про відкриття виконавчого провадження та здійснення примусового виконання вилучення транспортних засобів, на підставі Виконавчого напису нотаріуса №479 від 27.04.2010 року, так як майно (відповідні транспортні засоби) знаходяться за адресою: 83050, м. Донецьк, вул. Університетська, буд. 36.
Однак, Старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Донецькій області винесено Постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП №19995968 від 14.06.2010 р., яку Позивач отримав 19.07.2010 р. згідно поштового конверту.
Постановою відмовлено у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з тим, що у виконавчому написі неточно зазначено порядок виконання виконавчого документа.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника Позивача, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно п. 2 ст. 7 Закону України від 16.12.1997 р. № 723/97-ВР «Про фінансовий лізинг»лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. В свою чергу, у п. 5.6 Договору ФЛ №186 сторони дійшли двосторонньої згоди, що у разі прострочення Лізингоодержувачем лізингових платежів (несплати або часткової несплати) більше 30 днів, на вимогу Лізингодавця предмет лізингу підлягає поверненню у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Згідно з ст. 87 Закону України від 02.09.1993 р. № 3425-XII «Про нотаріат», передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Таким чином, 27.04.2010 р. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було вчинено Виконавчий напис № 479 стосовно повернення від ВАТ «Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів «Донбасшляхбуд»транспортних засобів (із зазначенням переліку відповідних транспортних засобів) до Позивача.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 № 606-ХІV (далі - Закон № 606-ХІV) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Частиною 1 ст. 2 Закону № 606-ХІV зазначено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 3 Закону № 606-ХІV, державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі написи нотаріусів. Вимоги до виконавчих документів передбачено ст. 19 Закону № 606-ХІV.
Статтею 4 Закону № 606-ХІV визначено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на майно боржника; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.
У виконавчому написі № 479 від 27 квітня 2010 року, вчиненого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зазначено порядок виконання - «підлягає поверненню шляхом вилучення».
Однак, державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження відповідно до п. 7 ст. 26 Закону № 606-ХІV.
Відповідно до частини першої ст. 5 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії шляхом здійснення необхідних заходів щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом; розгляду заяв сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання; роз'яснення сторонам їх прав і обов'язків тощо.
Статтею 7 Закону № 606-ХІV передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. Особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, повинні бути роз'яснені державним виконавцем їх права відповідно до вимог цього Закону. Дії державного виконавця, його відмова від вчинення певної виконавчої дії, зволікання з вчиненням виконавчих дій, а також відмова у задоволенні заяви про відвід державного виконавця можуть бути оскаржені особами, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до виконання виконавчих дій у встановленому цим Законом порядку.
Згідно ст. 24 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 606-ХІV державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону; 7) наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.
Про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець у 3-денний строк після надходження до нього виконавчого документа виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові.
У Постанові, яку затверджено начальником підрозділом примусового виконання рішень ВДВС ГУ в Донецькій області, зазначено, що згідно з п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону № 606-ХІV у виконавчому написі не точно зазначено порядок виконання виконавчого документа.
Таким чином, посилання Відповідача у Постанові на неточний порядок виконання виконавчого документа є необґрунтованим і не може вважатись як підстава, що виключає здійснення виконавчого провадження. Конкретних підстав відповідно до чинного законодавства для відмови у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 27.04.2010 р. не наведено.
Суд звертає увагу, що ч. 3 ст. 5 Закону № 606-ХІV державному виконавцю надано право звертатися до органу, який видав виконавчий документ, за роз'ясненням рішення, з заявою про видачу дубліката виконавчого документа, порушувати клопотання про встановлення чи зміни порядку і способу виконання, відстрочку та розстрочку виконання рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
Вказане вище свідчить про порушення принципу обґрунтованості та законності під час винесення Постанови.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду доказів в обґрунтування правомірності винесення Постанови.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг» задовольнити.
2. Скасувати Постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП 19995968 від 14.06.2010 р., винесену Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області.
3. Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 27.04.2010 р. за реєстровим № 479.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг» судовий збір у розмірі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.О. Маруліна