ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
25 серпня 2010 року 10:00 № 2а-12246/10/2670
За позовомДеснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві
До громадянина В'єтнаму ОСОБА_1
Пропримусове видворення іноземного громадянина з території України
Суддя Вовк П.В.
В порядку письмового провадження
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про примусове видворення відповідача з території України.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач ухиляється від виїзду після прийняття рішення про її видворення.
Відповідач подав до суду заяву про визнання позову, в якій просить розглянути справу без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суд -
Громадянин В'єтнаму ОСОБА_1 (надалі - відповідач), ІНФОРМАЦІЯ_1, прибув до України у 2008 році з метою працевлаштування.
18.07.2010 співробітниками Деснянського РУГУ МВС України в м. Києві відповідача було затримано за порушення міграційного законодавства, а саме перебування на території України без документів на право проживання, у зв'язку з чим відповідача було притягнено до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.203 КУпАп у вигляді штрафу 340 гр., який відповідно до матеріалів справи сплачений відповідачем у повному обсязі.
24.07.2010 позивачем прийнято рішення відносно відповідача про видворення його з території України, з яким відповідача ознайомлено під розписку 24.07.2010, відповідно до якої відповідач зобов'язався покинути територію України до 05.08.2010.
Як вбачається з постанови Деснянського районного суду міста Києва від 18.08.2010 року, 13.08.2010 року, близько 12 години 00 хвилин, по вул. Електротехнічній, 2 в м. Києві, був затриманий ОСОБА_1, який будучи громадянином В'єтнаму, ухилився від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, при цьому не виконав рішення про видворення від 24.07.2010 року, яким термін перебування в Україні обмежено до 05.08.2010 року, чим порушив правила перебування в Україні, тобто вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачає ч. 1 ст. 203 КУпАП.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, відповідач у строк, встановлений в рішенні про його видворення з території України, не виїхав.
Відповідно до абз. 5 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також, позивач просить суд про допущення постанови суду до негайного виконання у зв'язку з тим, що відповідач тривалий час нелегально перебуває на території України, а тому є підстави вважати, що він і надалі буде ухилятися від добровільного виїзду з України.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 256 КАС України суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може звернути постанову про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства до негайного виконання.
Керуючись ст.ст. 2, 158-163 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Примусово видворити з території України громадянина В'єтнаму -ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
3. Постанову звернути до негайного виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду. Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя П.В. Вовк