Справа № 600/3419/22-а Головуючий у 1-й інстанції: Лелюк Олександр Петрович
Суддя-доповідач: Мацький Є.М.
28 лютого 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
В жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2015-2017 роках, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2017 роки, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з грудня 2015 року по день фактичної виплати 16 грудня 2021 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з грудня 2015 року по день фактичної виплати 16 грудня 2021 року.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - повернуто позивачеві.
Не погоджуючись з ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
За правилами п.3 ч.1 ст.294, ч.2 ст.312 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, про які зазначеного в ухвалі Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі, колегія суддів виходить із наступного.
Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом унормовано також пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу.
Відповідно до ст.8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Приписи вищенаведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у частині першій статті 44 КАС України, якою регламентовано, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Також статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.
Частинами 1, 2 статті 169 КАС України закріплено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Процедурні питання вручення судового рішення врегульовані ст. 251 КАС України.
Так, приписами ч. ч. 5, 6, 7 ст. 251 КАС України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Колегія суддів зауважує, що повертаючи позовну заяву у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, суддя повинен пересвідчитись, що вжив вичерпних заходів для належного повідомлення позивача про необхідність виконання судового рішення та усунення недоліків позовної заяви, зокрема, як можливість надіслання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, так і інформування за допомогою засобів зв'язку.
З матеріалів справи встановлено, що ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали шляхом подання позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На виконання вимог указаної ухвали позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви з додатками (документи, на які позивач посилається у позові в обґрунтування заявлених вимог).
Водночас позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 10 жовтня 2022 року та, відповідно, не усунені недоліки позову в частині не зазначення у ньому коли позивачу стало відомо про порушення його прав, на захист яких спрямований позов.
Зважаючи на неповне виконання позивачем вимог ухвали суду від 10 жовтня 2022 року, ухвалою суду від 24 жовтня 2022 року продовжено позивачу встановлений йому судом процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на три дні з дня вручення даної ухвали.
Згідно матеріалів справи, вказана ухвала суду була отримана представником позивача, направлена на електронну адресу desantwdw1975@gmail.vom 26 жовтня 2022 року.
У зв'язку з недостатнім фінансуванням та відсутністю поштових марок, Чернівецький окружний адміністративний суд тимчасово припинив відправлення поштової кореспонденції, про що учасників судового процесу повідомлено на офіційному веб-сайті суду.
Натомість, як встановлено зі змісту позовної заяви, позивач звертаючись до суду відзначив адресу власної електронної скриньки та номер мобільного телефону, а також контактні дані адвоката.
Згідно наявної у справі довідки, складеної працівником Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року, ухвалу від 24.10.2022 надіслано на вищезазначену електронну адресу позивача.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку, що станом на 15 листопада 2022 року недоліки позовної заяви не усунуті, а тому наявні підстави для її повернення згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
При цьому, суд зазначив, що ухвала від 24 жовтня 2022 року про залишення позовної заяви без руху була належним чином надіслана позивачу на його електрону адресу, що засвідчується відповідною довідкою секретаря судового засідання.
Учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки.
Якщо протягом дня, наступного за днем надсилання тексту повістки, підтвердження від учасника судового процесу не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і підтверджує належне повідомлення учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою з моменту складання секретарем судового засідання відповідної довідки.
Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до довідки, складеної працівником Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.10.2022 року, від позивача не надходило підтвердження отримання ним ухвали про залишення позовної заяви без руху, яка була надіслана останньому засобами електронного зв'язку.
В контексті встановлених обставин справи, колегія суддів не заперечує можливість використання судом засобів електронного зв'язку для надіслання кореспонденції, однак звертає увагу, що в даному випадку належного підтвердження потребує саме факт отримання адресатом цієї кореспонденції.
Тобто, аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок про можливість повернення позовної заяви, у випадку не усунення її недоліків протягом строку, встановленого судом в ухвалі про залишення скарги без руху лише за умови обов'язкового встановлення факту отримання такої ухвали скаржником. Тобто, при застосуванні зазначених наслідків, суду слід обов'язково встановити факт отримання скаржником такої ухвали.
Всупереч вказаному, в матеріалах даної справи відсутня роздруківка звіту про доставку листа на електронну пошту позивача.
В розрізі встановлених обставин справи, судова колегія зауважує, що суд першої інстанції задля дотримання прав особи на судовий захист, не отримавши належного підтвердження від позивача про отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху засобами електронного зв'язку, не був позбавлений можливості здійснити повторне надіслання на електронну адресу позивача вказаної ухвали або ж додаткового повідомити позивача чи його адвоката телефоном.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.
Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
У справі «Bellet v. France» ЄСПР зазначив, що ст. 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Колегія суддів доходить висновку, що у спірних правовідносинах ОСОБА_1 фактично був позбавлений гарантованого Конституцією України, законами та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права на доступ до правосуддя, що полягає у безперешкодному отриманні судового захисту.
Статтею 320 КАС України передбачено право суду апеляційної інстанції за наслідками скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вбачає всі підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , та скасування ухвали суду першої інстанції від 15 листопада 2022 року, і як наслідок направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття позовного провадження відповідно до ч.3 ст.312 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії скасувати.
Справу направити до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.