Справа № 712/279/23
Провадження № 2/712/1104/23
27 лютого 2023 року м. Черкаси
Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Марцішевська О.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до АТ «СГ «ТАС» про стягнення штрафних санкцій, -
11 січня 2023 року позивачка ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулася до суду з позовом до відповідача АТ «СГ «ТАС» (м. Київ, пр. Перемоги, 65) про стягнення штрафних санкцій, в обґрунтування своїх вимог вказує, що рішенням Соснівського районного суду від 25 травня 2022 року (справа № 712/16427/19, провадження № 2/712/69/22) задоволено позов ОСОБА_1 до АТ "СГ "ТАС" та стягнуто з АТ "СГ "ТАС" на користь позивача несплачену частину страхового відшкодування, в розмірі 16 812 грн. 84 коп. та судові витрати, що пов'язані з судовим розглядом справи.
26 серпня 2019 року, АТ "СГ "ТАС" здійснила часткову сплату в розмірі 38 155 грн. 40 коп., дана обставина була встановлена під час судового розгляду справи № 712/16427/19.
18 серпня 2022 року, АТ "СГ "ТАС" на виконання рішення суду, здійснило сплату решти страхового відшкодування, в розмірі 16 812 грн. 84 коп.
У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача на її користь штрафні санкції за недобросовісне виконання свого зобов'язання в сумі 17 487 грн. 20 коп., з яких: пеня за прострочення заборгованості складає 9 506 грн. 84 коп.; сума інфляційного збільшення боргу складає б 539 грн. 36 коп.; три проценти річних від простроченої суми складає 1441 грн. 00 коп.
Внаслідок протиправних дій АТ "СГ "ТАС" позивачу, як потерпілій особі, що має право на виплату страхового відшкодування, було спричинено значну моральну шкоду, яка полягає у: глибоких психологічно-душевних стражданнях з приводу затягування строків виплати належного мені страхового відшкодування, а також штрафних санкцій; тяжких вимушених негативних змінах в житті і життєвих стосунках з рідними та близькими, зокрема, що найтяжче - погіршення відносин з родиною внаслідок необхідності витрачати кошти із сімейного бюджету на захист власних інтересів, звертатися до суду та захищати протиправно порушені права; зазначені обставини, в які вона була поставлена неправомірними діями АТ "СГ" ТАС", та спричинені внаслідок цього психологічні страждання потягли за собою вкрай негативні наслідки для її самопочуття і здоров'я. Моральну шкоду позивач оцінює в 5 000 грн.
Також просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. 00 коп. та судовий збір.
16 січня 2023 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «СГ «ТАС» про стягнення штрафних санкцій.
14 лютого 2023 року позивач скерувала до суду заяву про усунення недоліків.
Розглянувши матеріали позовної заяви, що справа не підсудна Соснівському районному суду м. Черкаси, у зв'язку з чим підлягає передачі за підсудністю до належного суду.
Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, сімейних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Як визначено ч. 1 ст. 23 ЦПК України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених ч.ч. 2,3 ст. 23 ЦПК України.
Відповідно до визначеного ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» права на повноважний суд, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Вказана норма кореспондується з положеннями ст. 6 Конвенції, відповідно до якої в поняття «суд, встановлений законом», входить лише той суд, до підсудності якого віднесений розгляд тієї чи іншої справи.
Відповідно до ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Як вбачається з позовної заяви, місце знаходження відповідач м. Київ, пр. Перемоги, 65, тобто на території Святошинського районного суду міста Києва.
Враховуючи вказане, даний позов подано на розгляд Соснівського районного суду м. Черкаси з порушенням правил підсудності, оскільки позов поданий до юридичної особи, яка знаходиться на території Святошинського районного суду міста Києва.
При цьому суд також враховує відсутність підстав за застосування норм ст.28 ЦПК України (підсудність справ за вибором позивача), виходячи з такого.
Відповідно до ч.5 ст.28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом від «Про захист прав споживачів». Цим Законом установлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Системний аналіз положень Закону України «Про захист прав споживачів» доводить, що для того, щоб підсудність справи визначалась за ч.5 ст.28 ЦПК України такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов'язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».
Із пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 р №5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачено саме Законом України «Про захист прав споживача», порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду.
Позовна заява не містить відомості, з приводу порушення якого права споживача, передбаченого саме Законом України «Про захист прав споживача», поданий позов, та спосіб захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до ч.6 ст.28 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред'являтися також за місцем заподіяння шкоди.
Позов пред'явлений з приводу спору про нарахування пені, інфляційних збитків та 3% річних та відшкодування моральної шкоди внаслідок прострочення виконання грошового зобов'язання з виплати страхового відшкодування, тобто відсутні підстави підсудність справи визначалась за ст.28 ЦПК України.
Згідно положень п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суддя передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р. № 3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Відповідно до усталеної прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» ( рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76, доповідь Комісії від 12 жовтня 1978 року).Суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії», що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…).
Зазначена правова позиція дає можливість виділити дві умови відповідності критерію «суд, встановлений законом»: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).
Виходячи з аналізу положень ЦПК України, Конвенції про захист прав і основоположних свобод, прецедентної практики ЄСПЛ, суд приходить до висновку про необхідність направлення означеної справи для розгляду по суті за підсудністю до суду, якому ця справа територіально підсудна, в силу вимог ст.ст.30, 31 ЦПК України, оскільки Соснівський районний суд м. Черкаси не є судом, повноважним згідно закону на розгляд даної справи та розгляд справи призведе до порушення права позивача на справедливий судовий розгляд.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для передачі вказаної справи за підсудністю до належного суду, яким є Святошинський районний суд міста Києва.
Керуючись ст. ст.30, 31, 32 ЦПК України, суд, -
Направити цивільну справу № 712/279/23 за позовом ОСОБА_1 до АТ «СГ «ТАС» про стягнення штрафних санкцій до Святошинського районного суду міста Києва (вулиця Якуба Коласа, 27а, Київ, 03148).
Апеляційні скарги на ухвалу можуть бути подані протягом 15 днів з дня її складення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Інформацію стосовно справи можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua.
Суддя: О.М. Марцішевська
Дата виготовлення повного тексту ухвали 27 лютого 2023 року.