Справа № 600/1836/22-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Анісімов О.В.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
27 лютого 2023 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Матохнюка Д.Б. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо незарахування до страхового стажу періодів роботи згідно записів трудової книжки з 1978 по 1983 роки в Агрономічному ордена Трудового Червоного Прапора радгосп - технікумі ім. В.І. Леніна СРСР по спеціальності Агрономія та з 03.01.1991 по 31.12.1997 р. на посаді начальника Глибоцької районної держнасінінспекції на підставі наказу №2;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до страхового стажу періоди роботи, згідно записів трудової книжки з 1978 по 1983 роки в Агрономічному ордена Трудового Червоного Прапора радгосп - технікумі ім. В.І. Леніна СРСР по спеціальності Агрономія та з 03.01.1991 по 31.12.1997 р. на посаді начальника Глибоцької районної держнасінінспекції на підставі наказу №2.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року адміністративний позов задоволено частково.
А саме, суд визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 23.03.2022 року №37 та зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 1978 року по 1983 рік в Агрономічному ордені Трудового Червоного Прапора радгосп - технікумі ім. В.І. Леніна МРСР по спеціальності Агрономія в тій частині, що не охоплює зарахований до страхового стаж період військової служби з 10.05.1979 року по 13.05.1981 року та період роботи з 05.01.1991 року по 31.12.1997 року на посаді начальника Глибоцької районної державної насіннєвої інспекції.
В задоволенні інших вимог судом першої інстанції відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі.
При цьому, доводи апеляційної скарги стосуються виключно рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 05.01.1991 року по 31.12.1997 року на посаді начальника Глибоцької районної державної насіннєвої інспекції.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 16.02.2022 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Чернівецькій області з заявою про перерахунок його пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV, врахувавши до страхового стажу не враховані періоди, а саме: період навчання з 01.09.1978 року по 01.03.1983 року в Агрономічному ордені Трудового Червоного Прапора радгосп - технікумі ім. В.І. Леніна СРСР по спеціальності Агрономія та період роботи з 03.01.1991 року по 01.01.1998 року на посаді начальника Глибоцької районної державної насіннєвої інспекції.
Листом від 29.03.2022 року №2400-1707-8/9499 ГУ ПФУ в Чернівецькій області повідомило позивача, що аналіз наданих позивачем до заяви від 16.02.2022 року документів для перерахунку пенсії показав, що електронні копії трудової книжки та наказу Чернівецького обласної насіневої інспекції від 03.01.1991№2 відскановані з копій документів. Враховуючи вищенаведене, прийнято рішення відмовити позивачу у перерахунку пенсії за віком, оскільки період роботи з 05.05.1991 по 31.12.1997 роки не підтверджені у встановленому порядку.
Так, за результатами розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії від 16.02.2022 року, відповідно до екстериторіального розподілу єдиної черги завдань, рішення про відмову у перерахунку пенсії від 23.03.2022 року №37 прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області з тих підстав, що період роботи з 05.01.1991 року по 31.12.1997 року не підтверджений у встановленому законодавством порядку. Зокрема, у вказаному рішенні вказано, що аналіз наданих позивачем заяви від 16.02.2022 року та документів для перерахунку пенсії з урахуванням стажу роботи, набутого до 01.01.2004 року, показав, що електронні копії трудової книжки та наказу Чернівецької обласної державної насіннєвої інспекції від 03.01.1991 року №2 відскановані з копій документів.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про часткову доведеність позивачем заявлених вимог.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Предметом апеляційного перегляду в розрізі приписів ст. 308 КАС України є висновки суду першої інстанції лише в частині вимог щодо зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 05.01.1991 року по 31.12.1997 року на посаді начальника Глибоцької районної державної насіннєвої інспекції.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною четвертою статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Згідно частини 4 статті 26 Закону №1058-IV наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії .
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637, в редакції, чинні на час подання позивачем заяви про призначення пенсії). Так, відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі (пункт 17 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній).
Згідно пункту 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Відповідно до пункт 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі Порядок № 22-1), заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. При прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; з'ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку по
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (пункт 4.2 Порядку № 22-1).
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію (пункт 4.7 Порядку № 22-1).
Як встановлено з матеріалів справи, згідно рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 23.03.2022 року №37 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії з тих підстав, що період роботи з 05.01.1991 року по 31.12.1997 року не підтверджений у встановленому законодавством порядку. Зокрема, пенсійним органом відзначено, що аналіз наданої позивачем заяви від 16.02.2022 року та документів для перерахунку пенсії з урахуванням стажу роботи, набутого до 01.01.2004 року, показав, що електронні копії трудової книжки та наказу Чернівецької обласної державної насіннєвої інспекції від 03.01.1991 року №2 відскановані з копій документів.
Суд першої інстанції, встановивши, що трудову книжку позивачем втрачено, дійшов висновку, що можливими способами підтвердження стажу є: використання даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідок, виписок із наказів, особових рахунки і відомостей на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристик, письмових трудових договорів і угод з відмітками про їх виконання та інших документів, які містять відомості про періоди роботи; показання не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Судова колегія враховує, що вказане прямо передбачено Порядком №637, тобто, за вказаними приписами, якщо відсутні відповідні відомості в трудовій книжці, або у випадку її втрати, можуть бути використані уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу або інші документи.
Судом першої інстанції встановлено, що при поданні заяви від 16.02.2022 року про перерахунок пенсії позивачем через веб-портал ПФУ подано електронні копії трудової книжки та наказу Чернівецької обласної державної насіннєвої інспекції від 03.01.1991 року №2 відскановані з копій документів.
Враховуючи встановлені обставини, суд першої інстанції виходив із логічності дій позивача в тій частині, що електронну копію трудової книжки відскановано з наявної у нього копії такої книжки, з огляду на те, що її оригінал втрачено.
Стосовно подання копії наказу Чернівецької обласної державної насіннєвої інспекції від 03.01.1991 року №2, який відскановано з копії такого документу, то суд першої інстанції доцільно відзначив, що у працівника будь-якої установи в силу ведення документообігу не може бути оригіналу документів внутрішньовідомчих документів, натомість працівнику, у визначених випадках, може бути видано їх копію.
Також судом першої інстанції встановлено, що згідно протоколу опитування свідків, оформленого ГУ ПФУ в Чернівецькій області, було підтверджено стаж позивача з 16.03.1983 року по 04.01.1991 року на посаді агронома інспектора в Чернівецькій обласній державній насіннєвій інспекції, а згідно відомостей поданої копії трудової книжки та наказу Чернівецької обласної державної насіннєвої інспекції №2 від 03.01.1991 року стаж роботи позивача у період з 05.01.1991 року по 31.12.1997 року на посаді начальника Чернівецької обласної державної насіннєвої інспекції.
Окрім того, судом встановлено факт вчинення позивачем дії щодо отримання архівних довідок про підтвердження його стажу, однак листами Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області №24.03-1229-21 від 12.03.2021 р., Архівного відділу Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області №06-05-2/1/235 від 17.08.2021 р., Об'єднаного трудового архіву територіальних громад селища та сіл Глибоцького району №1/444 від 17.08.2021 р. наголошено про неможливість підтвердити стаж роботи позивача.
Відтак, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про вчинення позивачем достатніх та всіх можливих дій щодо підтвердження періоду його роботи з 05.01.1991 року по 31.12.1997 року на посаді начальника Чернівецької обласної державної насіннєвої інспекції.
Окрім того, судова колегія зауважує, що приписами Порядку №22-1 передбачено право пенсійного органу на перевірку наданих пенсіонером документів для їх підтвердження.
В даному випадку, направлення запиту та перевірки інформації, поданої для призначення пенсії, належать до компетенції пенсійного фонду.
При цьому, судова колегія зауважує, що виключно встановлення факту подання недостовірних відомостей, а не виникнення сумнівів є підставою для неврахування поданих позивачем документів.
Відповідачем не доведено факту подання позивачем документів, які містять недостовірні відомості, а зауваження пенсійного органу щодо подання копій документів, які відскановані з копій, не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії, оскільки наведені вище обставинами виникли не з його вини.
За таких обставин, суд першої інстанції обгрунтовано відзначив про допущений пенсійним органом надмірний формалізм при вирішення питання про зарахування спірного періоду до страхового стажу позивача, що порушує його права на належний соціальний захист.
Враховуючи проаналізовані норми законодавства та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про наявність правових підстав для зарахування до страхового стажу позивача період роботи з 05.01.1991 року по 31.12.1997 року на посаді начальника Глибоцької районної державної насіннєвої інспекції..
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до невідповідності судового рішення матеріалам справи та вимогам закону.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.
В даному випадку, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджують наявність правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Колегія суддів враховує також положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
В аспекті оцінки аргументів сторін в апеляційному провадженні суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими та такими, що спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та є такими, що не потребують окремої оцінки судом апеляційної інстанції.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Матохнюк Д.Б. Гонтарук В. М.