1[1]
20 лютого 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2022 року про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2022 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_5 звернувсь із скаргою, що не може бути предметом розгляду у порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, передбаченого ч. 1 ст. 303 КПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 листопада 2022р., скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 листопада 2022 року та постановити рішення, яким задовольнити його скаргу на бездіяльність слідчого, з урахуванням наданої ним судової практики та позиції Європейського суду з прав людини, ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та захистити його порушені права на Національному рівні.
Апелянт вважає ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 листопада 2022 року незаконною та необґрунтованою, адже слідчий суддя не врахував практику Європейського суду з прав людини. Окрім того, слідчий суддя під час розгляду скарги не взяв до уваги факти, викладені в скарзі, чим порушив ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - відсутність будь-якого ефективного захисту в національному праві прав апелянта.
В обґрунтування свого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали ОСОБА_5 зазначає, що не був повідомлений про розгляд справи та не був присутнім під час винесення ухвали судом, станом на 15 листопада 2022 року копії ухвали не отримав, а дізнався про існування ухвали лише 15 листопада 2022 року з системи Електронний суд в особистому кабінеті, а відтак вважає, що строки на апеляційне оскарження ним не пропущено відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
Що стосується клопотання ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 листопада 2022 року, то колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді не є пропущеним, оскільки оскаржувана ухвала постановлена без виклику скаржника, а тому апеляційна скарга подана в межах п'ятиденного строку, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України.
Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_5 про незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді, то вони, на думку колегії суддів, є безпідставними.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано главою 26 КПК України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 статті 303 КПК України.
Відповідно до правил ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Так, із скарги до слідчого судді убачається, що ОСОБА_5 оскаржував протиправну, на його думку, бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві, щодо тривалого досудового розслідування кримінального провадження № 62020100000000390, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17 лютого 2020 року за ознаками ч. 3 ст. 382 КК України, та порушення слідчим розумних строків досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, та просив зобов'язати слідчого проведення необхідних і достатніх для закінчення досудового розслідування слідчих дій.
Такий вид бездіяльності не може бути оскарженим до слідчого судді, оскільки це не передбачено ч. 1 ст. 303 КПК України.
Тому, слідчий суддя, встановивши, що бездіяльність, зазначена у скарзі ОСОБА_5 не може бути оскаржена до слідчого судді, керуючись ч. 4 ст. 304 КПК України, обґрунтовано відмовив у відкритті провадження за скаргою на бездіяльність слідчого, яка полягає у недотримання розумних строків під час досудового розслідування.
Колегія суддів, вважаючи слушними доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 про те, що недотримання розумних строків під час досудового розслідування може призвести до порушення прав особи, передбачених Конвенцією «Про захист прав людини та основоположних свобод», зазначає, що захист права потерпілого чи іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, на розгляд провадження упродовж розумного строку може бути захищеним у передбачений чинним кримінальним процесуальним законом спосіб.
Частиною другою статті 28 КПК України передбачено, що проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор та слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції).
Як було зазначено в цій ухвалі, слідчий суддя не уповноважений на розгляд скарг щодо недотримання розумних строків під час досудового розслідування, оскільки це не передбачено ч. 1 ст. 303 КПК України.
Водночас, згідно з ч. 1 ст. 308 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування.
Отже, чинним кримінальним процесуальним законом передбачено, що недотримання розумних строків слідчим може бути оскаржено прокурору, який може поновити порушені права особи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає неспроможним твердження ОСОБА_5 про недотримання слідчим суддею положень ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та про відсутність будь-якого ефективного захисту в національному праві.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що слідчим суддею прийнято законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення про відмову у відкритті провадження на підставі ч. 4 ст. 304 КПК України.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_5 , а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2022 року про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №757/30110/22-к
Провадження №11-сс/824/517/2023
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_6
Доповідач ОСОБА_1