1[1]
20 лютого 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві провадження за апеляційною ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 лютого 2022 року про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про поновлення строку для оскарження бездіяльності уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 10 грудня 2021 року,
за участі ОСОБА_5
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 лютого 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про поновлення строку для оскарження бездіяльності уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 10 грудня 2021 року, а скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 10 грудня 2021 року повернуто особі, яка її подала.
Рішення слідчого судді мотивовано тим, що в мотивувальній частині скарги ОСОБА_5 не зазначив жодних причин поважності пропуску строку, який визначений кримінальним процесуальним кодексом, для звернення до слідчого судді з відповідною скаргою.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11 лютого 2022 року, постановити нову ухвалу, якою поновити йому строк оскарження бездіяльності слідчого Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення за його заявою від 10 грудня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зобов'язати уповноважену особу Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Києві внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 10 грудня 2021 року або ж, якщо це неможливо з процесуальних підстав, передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11 лютого 2022 року стверджується, що у своїй скарзі від 09 лютого 2022 року на бездіяльність слідчого ТУ ДБР у місті Києві ОСОБА_5 нібито не зазначив жодних причин пропуску строку для звернення до слідчого судді.
Проте таке твердження не відповідає дійсності, оскільки у своїй скарзі від 09 лютого 2022 року на бездіяльність слідчого ТУ ДБР у місті Києві він зазначив, що 10 грудня 2021 року звернувся до Державного бюро розслідувань з заявою про внесення правопорушення, яке підпадає під ознаки кримінального злочину, передбаченого частиною 1 статті 365 КК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, проте там його заяву реєструвати відмовилися з посиланням на карантинні обмеження, через які йому взагалі відмовили у доступі до приміщення Державного бюро розслідувань.
З підстав тих самих карантинних обмежень він не міг потрапити до приміщення Державного бюро розслідувань й у наступні місяці, через що єдиною змогою отримати інформацію щодо рішення слідчого ТУ ДБР у місті Києві був лист, який був йому відправлений лише 03 лютого 2022 року, про що свідчить поштовий штемпель, який чітко видно на світловій копії конверта, у якому він був відправлений ОСОБА_5 03 лютого 2022 року, а саме вихідний номер листа слідчого ТУ ДБП у м. Києві - 4984зкп/11-02-4346/21, що підтверджує той факт, що саме в цьому конверті йому було надіслано зазначений лист слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань.
Світлові копії, як самого листа слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Києві, так і конверта, у якому він був йому надісланий, ОСОБА_5 додавав до своєї скарги до Шевченківського районного суду міста Києва від 09 лютого 2022 року, у якій також повідомляв про те, що знайшов цей лист у своїй поштовій скриньці вже на другий робочий день після його відправлення, а саме 07 лютого 2022 року, а вже 09 лютого 2022 року подав до Шевченківського районного суду м. Києва скаргу на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань.
Також ОСОБА_5 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 лютого 2022 року, посилаючись на те, що розгляд відбувся без його участі, копію ухвали він отримав 29 листопада 2022 року.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
Що стосується клопотання ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 лютого 2022 року колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді не є пропущеним, оскільки оскаржувана ухвала постановлена без виклику скаржника, а тому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 395 КПК України строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Відповідно до додатків до апеляційної скарги, копія оскаржуваної ухвали ОСОБА_5 отримана 29 листопада 2022 року, а апеляційна скарга подана до апеляційного суду 05 грудня 2022 року, тобто апеляційна скарга подана в межах п'ятиденного строку, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України.
Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_5 про незаконність ухвали слідчого судді, то вони, на думку колегії суддів, є необґрунтованими.
Згідно з ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Як убачається з матеріалів провадження, 13 грудня 2021 року ОСОБА_5 поштою відправив до Державного Бюро Розслідувань заяву від 10 грудня 2021 року про вчинення співробітником Національної поліції України кримінального правопорушення.
Частиною 1 статті 214 КПК України передбачено невідкладне, але не пізніше 24 годин після подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення, внесення слідчим, прокурором відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати досудове розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, у разі невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_5 , відправленої поштою 13 грудня 2021 року, та отриманої Державним бюро розслідувань 16 грудня 2021 року, з огляду на вимоги ч. 1 ст. 214 КПК України, початком строку на оскарження до суду бездіяльності слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви ОСОБА_5 , є 18 грудня 2021 року, а закінчення строку - 28 грудня 2021 року.
Скарга ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_5 було подано слідчому судді Шевченківського районного суду м. Києва лише 09 лютого 2022 року, тобто після закінчення процесуального строку, встановленого в ч. 1 ст. 304 КПК України.
При цьому у клопотанні про поновлення строку на оскарження бездіяльності слідчого ОСОБА_5 посилався на отримання 07 лютого 2022 року листа від ТУ ДБР у місті Києві, з якого йому стало відомо про те, що відомості за його заявою не були внесеними до ЄРДР.
Проте, посилання апелянта на отримання листа від ТУ ДБР у місті Києві 07 лютого 2022 року не може бути визнано поважною причиною пропуску на оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР після отримання заяви про вчинене правопорушення, оскільки, виходячи із змісту ч. 1 ст. 214 КПК України, про бездіяльність слідчого заявнику має бути відомо не з моменту, коли він отримав відповідь на свою заяву, а з моменту, коли закінчився передбачений цією статтею строк на вручення особі витягу з ЄРДР.
У даному провадженні ОСОБА_5 після подачі до ДБР заяви про вчинення кримінального правопорушення мав отримати витяг з ЄРДР не пізніше 18 грудня 2021 року, а в разі неотримання такого документу - звернутись до слідчого судді з відповідною скаргою протягом 10 днів.
У своєму клопотанні до слідчого судді про поновлення строку на звернення із скаргою до суду ОСОБА_5 дійсно не навів обставин, які б завадили йому звернутись до суду із скаргою протягом десяти днів, починаючи з моменту, коли він мав отримати витяг з ЄРДР.
Тобто, скаржник не вказав на будь-які обставини, які б унеможливили його звернення до слідчого судді із скаргою на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР після отримання заяви про вчинення правопорушення, у строк, об'єктивно встановлений процесуальним законом.
А посилання ОСОБА_5 на те, що після закінчення строку на звернення до суду йому достеменно стало відомо про те, що відомості за його заявою не були внесені до ЄРДР не може бути визнано поважною причиною пропуску строку, оскільки він не був позбавленим можливості звернутися до слідчого судді і без отримання листа, у якому повідомлялось про наслідки розгляду його заяви.
Отже, доводи апеляційної скарги про необґрунтованість та незаконність ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про поновлення строку для оскарження бездіяльності уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 10 грудня 2021 року, є безпідставними.
Колегія суддів, вважаючи рішення слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про поновлення строку для оскарження бездіяльності уповноваженої особи ТУ ДБР законним і обґрунтованим, не вбачає підстав для скасування ухвали судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 лютого 2022 року.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 лютого 2022 року про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про поновлення строку для оскарження бездіяльності уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 10 грудня 2021 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №757/19117/22-к
Провадження №11-сс/824/510/2023
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_6
Доповідач ОСОБА_1