справа №357/6544/22 Головуючий у І інстанції - Кошель Б.І.
апеляційне провадження №22-ц/824/2890/2023 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
14 лютого 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,
за участю секретаря Лащевської Д.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2022 року та на додаткове Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2022 року
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави
,
установив:
ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із позовом до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, мотивуючи свої вимоги тим, що 21 березня 2013 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №07-Ф/13-09, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит на суму 248040 грн. зі сплатою відсотків за його користування на придбання автомобіля марки FORD модель KUGA, 2012 року випуску, строком до 20 березня 2020 року.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №07-Ф/13-09 від 21 березня 2013 року між банком та позичальником ОСОБА_2 був укладений договір застави №б/н транспортного засобу марки FORD модель KUGA, 2012 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 виданого ВРЕР-11 УДАІ в м. Києві 16 березня 2013 року.
У зв'язку із непогашенням боржником виниклої кредитної заборгованості у добровільному порядку, банк звернувся в суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17 березня 2015 року, що набрало законної сили, з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 солідарно стягнуто на користь АБ «Укргазбанк» суму заборгованості в розмірі 255021,82 грн.
Зазначене судове рішення боржниками не виконано.
Позивачем в ході проведення заходів стягнення боргу встановлено, що позичальник ОСОБА_2 , всупереч нормам чинного законодавства та договору застави, не погоджуючи дій з позивачем здійснив продаж предмета застави третій особі.
На сьогоднішній день предмет застави зареєстрований на ОСОБА_1 , д.н.з. НОМЕР_4 та належить йому на праві приватної власності з 14 листопада 2020 року.
Вказує, що реалізація майна, що є предметом застави яка проведена без припинення обтяження, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи, отже на неї може бути звернено стягнення.
Відтак, для відповідача ОСОБА_1 зберегло силу обтяження рухомого майна, а АБ «Укргазбанк» як обтяжувач має право на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна.
Просило в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №07-Ф/13-09 від 21 березня 2013 року в сумі 531852,29 грн., звернути стягнення на предмет застави шляхом продажу на публічних торгах у порядку виконавчого провадження - автомобіль марки FORD модель KUGA, 2012 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , початкову ціну встановити на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/ незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; за рахунок коштів отриманих від реалізації предмету застави задовольнити вимоги позивача в сумі 531852,29 грн.; стягнути з відповідача судові витрати по справі.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2022 року, в задоволенні позову було відмовлено.
Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2022 року, стягнуто з ПАТ АБ «Укргазбанк» на користь ОСОБА_1 , судові витрати на професійну правничу допомогу розмірі 12000 грн.
Не погоджуючись з основним та додатковим рішенням суду першої інстанції ПАТ АБ «Укргазбанк» подало апеляційну скаргу, оскільки вважає зазначені рішення незаконними та необґрунтованими, ухваленими з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилалось на те, що 21 березня 2013 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір №07-Ф/13-09.
Для забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, між Банком та Позичальником 21 березня 2013 року укладено Договір застави транспортного засобу, посвідчений ПН КМНО Заєць І.О. та зареєстровано в реєстрі за №1107.
Пунктом 1.1. Договору застави передбачено, що цей договір забезпечує всі вимоги Заставодержателя, які випливають з Кредитного договору №07-Ф/13-09 від 21 березня 2013 року (а також договорів про внесення змін до нього) укладеного між Заставодержателем та Заставодавцем, за умовами якого Заставодавець зобов'язаний Заставодержателю повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених кредитним та цим договором.
Згідно п. 2.1., п. 2.2. Договору застави, предметом застави є автомобіль, марки FORD, моделі KUGA, тип - Легковий Універсал-В, 2012 року випуску, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_5 , колір ЧОРНИЙ, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Предмет застави належить Заставодавцю на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданим ВРЕР-11 УДАІ в м. Києві 16 березня 2013 року.
На підставі вищезазначеного Договору застави було зареєстровано обтяження №13587610 контрольна сума 66Г28ДДБ9А в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №40193156, №54902964.
Термін дії запису про обтяження №13587610 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна до 19 лютого 2023 року (згідно Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) №54902964).
Внаслідок неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань, станом на 22 червня 2022 року утворилася заборгованість за основним боргом у розмірі 531852,29 гривень, яка складається із заборгованості по кредиту простроченої у розмірі 238273,38 гривень та заборгованості по процентах простроченої, нарахованої за період з 21 березня 2013 року по 28 лютого 2022 року, у розмірі 293578,91 гривень.
Зазначає, що у нього виникли правові підстави для звернення стягнення на Предмет застави.
Відповідно до п. 3.3.5. Договору застави, Заставодавець зобов'язаний не розпоряджатись (не відчужувати в будь-який спосіб) предметом застави без письмової згоди Заставодержателя.
Банком дозвіл на відчуження заставного майна а саме транспортного засобу марки FORD, модель KUGA, 2012 року випуску, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_6 , колір ЧОРНИЙ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не надавався.
Таким чином, під час дії договору застави, Боржником без письмової згоди Банку неправомірно відчужено предмет застави (транспортний засіб) третім особам, а саме:
- 29 квітня 2015 року здійснено перереєстрацію належного ОСОБА_4 автомобіля FORD, модель KUGA, 2012 р.в., шасі № НОМЕР_6 , номерний знак НОМЕР_1 на гр. ОСОБА_5 , на підставі довідки-рахунку серії НОМЕР_7 від 29 квітня 2015 року виданої ТОВ «Прогрес Автотрейд»;
- 30 травня 2015 року вказаний транспортний засіб було зареєстровано за гр. ОСОБА_6 , на підставі довідки-рахунку серії НОМЕР_8 від 30 травня 2015 року виданої ТОВ «Консалтингова компанія «Аргон»;
- 22 грудня 2018 року проведено перереєстрацію вказаного транспортного засобу на гр. ОСОБА_7 , на підставі договору купівлі-продажу №8046/2018/1242164 від 22 грудня 2018 року укладеного в територіальному сервісному центрі №8046 РСЦ MBС в місті Києві;
- 19 лютого 2019 року здійснено перереєстрацію вказаного транспортного засобу на нового власника гр. ОСОБА_8 , на підставі договору купівлі-продажу №7054/19/004955 від 14 лютого 2019 року укладеного в ТОВ «Автосіверброк»;
- 14 листопада 2020 року здійснено перереєстрацію від ОСОБА_8 на ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу №3242/2020/2299524 від 14 листопада 2020 року.
Звертає увагу на те, що висновок суду першої інстанції щодо того, що на момент відчуження ОСОБА_9 у власність ОСОБА_1 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні відомості про обтяження цього рухомого майна є помилковим та таким, що не відповідає фактичним обставинам, оскільки, спірний автомобіль не відчужувався ОСОБА_9 безпосередньо на користь ОСОБА_1 , адже, відчуження вказаного автомобіля здійснювалось згідно вищевикладеного опису.
Крім цього, на підставі Договору застави, укладеного між Банком та ОСОБА_9 , та посвідченого ПН КМНО Заєць І.О. та зареєстрованого в реєстрі за №1107, було зареєстровано обтяження, що підтверджується витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №40193156, №54902964.
Термін дії запису про обтяження №13587610 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна до 19 лютого 2023 року.
Підтвердженням того, що вказане обтяження зареєстровано саме на цей автомобіль і на підставі вищевказаного Договору застави слугує інформація, наприклад, із графи підстава обтяження у витязі №40193156 та підстава у витязі №54902964, а саме: «ДОГОВІР ЗАСТАВИ (транспортного засобу) 1107, 21.03.2013, приватний нотаріус КМНО Заєць 1.О.» та іншими даними внесеними під час реєстрації обтяження до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, зокрема, тип обтяження, боржник, обтяжувач, об'єкт обтяження.
Отже, обтяження рухомого майна №13587610 контрольна сума 66Г28ДДБ9А та подальша реєстрація змін до нього була зареєстрована саме на предмет застави вказаний у вищезазначеному Договорі застави: автомобіль, марки FORD, моделі KUGA, тип - Легковий Універсал-В, 2012 року випуску, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_2 , колір ЧОРНИЙ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого, на даний час, є ОСОБА_1 .
Зазначає, що в силу вимог ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та ЗУ «Про заставу», всі права та обов'язки заставодавця за договором застави у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет застави, переходять до нового власника.
Отже, застава спірного автомобіля, яка виникла з 21 березня 2013 року, не припинилася по цей час, оскільки зобов'язання перед АБ «Укргазбанк» за Кредитним договором №07-Ф/13-09 не виконані, згоду на відчуження автомобілю Позивач не надавав, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна наявне чинне обтяження заставного майна Банку, відомості про яке було внесено 21 березня 2013 року.
Оскільки згідно вищезазначених приписів ЗУ «Про заставу» застава зберігає силу, незважаючи на неодноразове відчуження предмету застави без згоди Позивача, АБ «Укргазбанк» набув право звернення стягнення на спірний автомобіль, а Відповідач набув обов'язки заставодавця, що передбачені Договором застави та чинним законодавством.
Тому, на думку апелянта, висновки суду про те, що Відповідач набув право власності на заставний автомобіль без обтяжень та про необґрунтованість вимог Позивача про звернення стягнення на предмет застави, є помилковими.
В доводах на додаткове рішення суду першої інстанції апелянт зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд мав би виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Наведений Відповідачем розрахунок витрат не відповідає критеріям обґрунтованості, розумності і співмірності відповідно до ціни позову, заявлений розмір послуг є неадекватним по відношенню до предмету спору, складності справи, часу та обсягу витрачених адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).
Щодо незначної складності справи, виходить з того, що розгляд справи відбувся фактично за. 2 судових засідання, які не тривали значну кількість часу.
Вважає, що надані позивачем докази на підтвердження витрат на правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Просило скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2022 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2022 року.
Ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» в повному обсязі.
Відмовити ОСОБА_1 у стягненні з ПАТ АБ «Укргазбанк» витрат на правничу допомогу.
На апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав відзив, обґрунтовуючи його тим, що він є добросовісним набувачем автомобіля марки FORD, моделі KUGA, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_2 в силу положень ст. 388 ЦК України та ст. 10 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
Доводи позовної заяви та апеляційної скарг ПАТ АБ «Укргазбанк», що застава зберігає силу у разі переходу права власності до іншої особи є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки на момент укладення договору купівлі-продажу запис щодо обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна був відсутній, ОСОБА_1 набув майно на підставі відплатного договору, а відтак є добросовісним набувачем.
14 листопада 2020 року ОСОБА_1 придбав у попереднього власника ОСОБА_8 автомобіль марки FORD, моделі KUGA, 2012 року випуску, колір чорний, кузов № НОМЕР_2 та зареєстрував право власності на нього відповідно до вимог чинного законодавства.
На момент укладання договору купівлі-продажу транспортного засобу №3242/2020/2299524 від 14 листопада 2020 року (автомобіля марки FORD, моделі KUGA, 2012 року випуску, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_6 ), за даним автомобілем будь-які обмеження чи арешти були відсутні, що підтверджується листом-відповіддю Територіального сервісного центру №3242 від 22 серпня 2022 року №31/10/3242-0275.
Звертає увагу на ту обставину, що будь-які обмеження на спірний автомобіль були відсутні як на момент придбання відповідачем автомобіля так і станом на день розгляду судом першої інстанції справи, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №80289086 від 13 вересня 2022 року.
Надані позивачем витяги про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №40193156 та №54902964 не є належними доказами у справі, оскільки не містять в собі інформації щодо предмета доказування.
У зазначених витягах мова йде про інший автомобіль, а не належний на праві власності ОСОБА_1 .
Щодо вимоги апелянта про скасування додаткового рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2022 року, зазначив, що, дослідивши в сукупності всі надані відповідачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до правомірного висновку, що наданих доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатом Пишною С.Ю. професійної правничої допомоги відповідачу у даній справі і що витрати відповідача на професійну правничу допомогу підлягають розподілу.
Наданими до суду документами витрати на правничу допомогу у справі підтверджено, отже суд дійшов правомірного висновку про задоволення заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат з позивача.
Просив апеляційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» залишити без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2022 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2022 року залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 21 березня 2013 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №07-Ф/13-09, за умовами якого останньому надано кредит у сумі 248040 грн. строком до 20 березня 2020 року зі сплатою 17,90% річних та у випадку прострочення виконання зобов'язання 22,90% річних.
Того ж дня, в забезпечення виконання своїх зобов'язань за Кредитним договором між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 було укладено Договір застави №б/н від 21 березня 2013 року, який ПН КМНО Заєць І.О. та зареєстрований в реєстрі за №1107.
За умовами Договору застави ОСОБА_2 передав в заставу транспортний засіб, а саме автомобіль марки FORD, модель KUGA, тип - Легковий Універсал-В, 2012 року випуску, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_6 , колір чорний, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований ВРЕР-11 УДАІ в м. Києві 16 березня 2013 року.
У зв'язку з неналежним виконанням своїх обов'язків ОСОБА_2 по кредитному договору ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулось до суду.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17 березня 2015 року у справі №761/36211/14-ц за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за Кредитним договором №07-Ф/13-09 від 21 березня 2013 року станом на 15 серпня 2014 року в сумі: 220745,61 грн. - строкова заборгованість за кредитом, 17527,77 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 1811,01 грн. - поточна заборгованість за відсотками, 14937,43 грн. - прострочена заборгованість по відсоткам, а всього 255021,82 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Згідно інформації про виконавче провадження від 27 липня 2022 року, приватним виконавцем міста Києва Кісельовою В.В. відкрито виконавче провадження №64161188 з примусового виконання виконавчого листа №761/36211/14-ц від 19 квітня 2018 року про стягнення коштів із ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк».
Належний ОСОБА_2 автомобіль марки FORD, модель KUGA, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , 29 квітня 2015 року було перереєстровано на громадянина ОСОБА_5 , на підставі довідки-рахунок серії НОМЕР_7 від 29 квітня 2015 року, виданої ТОВ «Прогрес Автотрейд».
30 травня 2015 року автомобіль марки FORD, модель KUGA, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_6 , було зареєстровано за громадянкою ОСОБА_6 , на підставі довідки-рахунок серії НОМЕР_8 від 30 травня 2015 року, виданої ТОВ «Консалтингова Компанія «Аргон» .
22 грудня 2018 року транспортний засіб марки FORD, модель KUGA, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_6 , було перереєстровано на громадянина ОСОБА_7 , на підставі договору купівлі-продажу №8046/2018/1242164 від 22 грудня 2018 року, укладеного у територіальному сервісному центрі №8046 РСЦ МВС в м. Києві.
В подальшому, вказаний автомобіль було перереєстровано на громадянку ОСОБА_8 , на підставі договору купівлі-продажу №7054/19/004955 від 14 лютого 2019 року, укладеного у ТОВ «Автосіверброк».
Відповідно до листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) №31/26-58Аз від 23 січня 2021 року, згідно даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів, 14 листопада 2020 року транспортний засіб марки FORD, модель KUGA, об'єм двигуна 2521 см3, 2012 року випуску, було перереєстровано на ОСОБА_1 .
Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу №3242/2020/2299524 від 14 листопада 2020 року, продавець ОСОБА_8 передає у власність покупцеві ОСОБА_1 транспортний засіб марки FORD, модель KUGA, колір чорний, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_6 .
Як вбачається з листа ТСЦ МВС №3242 від 22 серпня 2022 року №31/10/3242-0275, 14 листопада 2020 року за ОСОБА_1 зареєстровано автомобіль FORD KUGA, 2012 року випуску, об'єм 2521 см., на момент укладання договору купівлі-продажу ТСЦ №3242/2020/2299524 від 14 листопада 2020 року станом на 14 листопада 2020 року за даним автомобілем будь-які обмеження, арешти відсутні.
Станом на 13 вересня 2022 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна щодо серійного номера майна НОМЕР_2 інформація відсутня, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №80289086 від 13 вересня 2022 року.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості вимог позову та відсутності підстав визначених ЗУ «Про заставу» і ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» для звернення стягнення на предмет застави.
До такого висновку суд першої інстанції прийшов на підставі того, що на момент відчуження ОСОБА_2 (боржник/заставодавець) у власність ОСОБА_1 (новий власник) в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні відомості про обтяження цього рухомого майна.
Відповідач ОСОБА_1 набув у власність спірний транспортний засіб та в силу закону вважається добросовісним набувачем, що не спростовано належним та допустимим доказами позивачем.
З висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.
Частиною першою ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ч. 1 ст. 589 ЦК України, в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Згідно зі ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно з частиною першою ст. 576 ЦК України, предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Частиною першою ст. 584 ЦК України передбачено, що у договорі застави визначаються суть, розмір і строк (термін) виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, та (або) посилання на договір чи інший правочин, яким встановлено основне зобов'язання, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.
Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про заставу», застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Статтею 3 ЗУ «Про заставу» передбачено, що заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.
Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог.
Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.
Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про заставу», застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли в установленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги.
Зазначені норми застосовуються з урахуванням положень ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків:
1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження;
2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.
Статтею 10 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі ст. 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна.
Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.
Згідно зі ст. 12 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.
Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.
У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.
На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом.
Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства України застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета застави.
У протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.
Реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи і на неї може бути звернено стягнення з підстав, передбачених статями 25, 26 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
Вказаний правовий висновок викладено Верховним Судом України в постановах від 03 квітня 2013 року (справа №6-7цс13), від 19 листопада 2014 року (справа №6-168цс14) та Верховним Судом у постановах від 10 жовтня 2019 року (справа №463/3582/17), від 18 грудня 2019 року (справа №619/4033/18), від 02 березня 2020 року (справа №461/11912/15-ц), підстав відступати від якого колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позивач в позовній заяві та апеляційній скарзі вказує на те, що обтяження спірного автомобіля було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №40193156, №54902964.
Натомість, з витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 40193156 від 21.03.2013 року вбачається, що номер об'єкта обтяження НОМЕР_9, що не відповідає номеру власника автомобіля ОСОБА_1 , номер шасі (кузова рами) якого НОМЕР_6 .
Можна дійти висновку, що на час набуття у власність відповідачем ОСОБА_1 спірного автомобіля в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні відомості щодо наявності обтяження у виді застави стосовно даного транспортного засобу.
Крім цього, системний аналіз положень ЗУ «Про заставу» і ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» дає підстави для висновку про те, що у разі відчуження боржником предмета обтяження без згоди заставодержателя, обтяження рухомого майна, що є предметом застави, зберігає свою силу для нового власника (покупця) у разі, якщо воно зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Покупець може бути добросовісним набувачем за умови, якщо на час укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна був відсутній відповідний запис.
Добросовісний набувач - набувач, який не знав і не міг знати, що він придбав майно у особи, яка не мала права це майно відчужувати.
Стаття 388 ЦК України визначає, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Згідно ст. 400 ЦК України, недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна.
У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, його висновки відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.
Так, суд прийшов до вірного висновку, що ОСОБА_1 набув у власність спірний транспортний засіб та в силу закону вважається добросовісним набувачем.
Викладені в апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків суду першої інстанції викладені в оскаржуваному рішенні.
Після ухваленням судом даного рішення, 09 листопада 2022 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат у справі.
Заява мотивована тим, що в зв'язку з розглядом вказаної справи позивач ОСОБА_1 поніс витрати на професійну правничу допомогу адвоката Пишної С.Ю. в розмірі 18000 грн., а також витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2022 року в сумі 496,20 грн.
Просив ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про судові витрати, стягнувши з позивача на користь відповідача понесені ним витрати на правничу допомогу та витрати на сплату судового збору.
Ухвалюючи додаткове рішення та стягуючи з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 12000 грн., суд першої інстанції виходив з того, що з боку відповідача під час розгляду справи в Білоцерківському міськрайонному суді Київської області були понесені судові витрати на правничу допомогу адвоката Пишної С.Ю. саме у зазначеному розмірі.
При цьому, зазначено, що підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката Пишної С.Ю. за підготовку апеляційної скарги в розмірі 6000 грн. та сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 496,20 грн. додатковим рішенням суду першої інстанції відсутні.
В частині відмови у стягненні вказаної суми додаткове рішення суду першої інстанції не оскаржувалось, а тому апеляційним судом не переглядалось.
З висновками суду першої інстанції про стягнення з позивача на користь відповідача 12000 грн витрат на правничу допомогу погоджується і колегія суддів, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 та ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частини 1-3 ст. 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
На виконання вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Пишна С.Ю. 01 листопада 2022 року зробила усну заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Згідно матеріалів справи на підтвердження понесених витрат на професійну допомогу представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Пишною С.Ю. надано договір про надання правничої (правової) допомоги від 20 серпня 2022 року, укладений між адвокатом Пишною С.Ю. та Овсієнком Г.В.; додаткову угоду від 20 серпня 2022 року до договору про надання правничої (правової) допомоги від 20 серпня 2022 року; ордер на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 від 15 вересня 2022 року; акт надання правничої (правової) допомоги №1 від 22 серпня 2022 року про надання послуг з підготовки до Київського апеляційного суду апеляційної скарги на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2022 року у справі №357/6544/22 на суму 6000 грн.; акт надання правничої (правової) допомоги №2 від 15 вересня 2022 року про надання послуг щодо підготовки до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області відзиву на позовну заяву по справі №357/6544/22 на суму 7000 грн.; акт надання правничої (правової) допомоги №3 від 06 жовтня 2022 року про надання послуг щодо участі у судовому засіданні у Білоцерківському міськрайонному суді Київської області у справі №357/6544/22 на суму 2500 грн.; акт надання правничої (правової) допомоги №4 від 01 листопада 2022 року про надання послуг щодо участі у судовому засіданні у Білоцерківському міськрайонному суді Київської області у справі №357/6544/22 на суму 2500 грн; витяг із карткового рахунку від 15 серпня 2022 року на суму 6000 грн.; витяг із карткового рахунку від 14 вересня 2022 року на суму 7000 грн.; квитанцію про оплату №166678837 від 05 жовтня 2022 року на суму 2500 грн.; квитанцію про оплату №171315649 від 31 жовтня 2022 року на суму 2500 грн.; витяг із карткового рахунку від 15 серпня 2022 року на суму 496,20 грн.; детальний опис наданих правничих (правових) адвокатом по справі послуг №357/6544/22 на загальну суму 18000 грн.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року (справа №530/1731/16-ц) зроблено висновок, що: «У разі, якщо касаційна інстанція, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює судове рішення про скасування судових рішень та ухвалення нового судового рішення або змінює судові рішення повністю або частково (стаття 412 ЦПК України), цей суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Якщо суд касаційної інстанції скасував судові рішення з передачею справи на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції (стаття 411 ЦПК України) або постановлено будь-яке інше судове рішення, крім передбаченого статтею 412 ЦПК України, то розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».
Подібні висновки зроблені також Великою Палатою Верховного Суду під час вирішення питання про розподіл судових витрат за результатами касаційного перегляду справ.
Зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року (справа №198/305/15-ц), від 24 листопада 2020 року (справа №908/137/18), від 07 квітня 2020 року (справа №521/2993/13-ц).
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції і не стягнув із загальної суми витрати на правничу допомогу та судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2022 року, оскільки вона не є остаточним вирішенням спору по суті.
Решта витрат у розмірі 12000 грн, які суд стягнув на користь відповідача, є співрозмірними зі складністю справи та доведеними.
Отже, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, яке не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.367,374,375,381-384, ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» залишити без задоволення.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2022 року та додаткове Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складений 28 лютого 2023 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді Т.О. Писана
С.О. Журба