справа №757/48614/21 Головуючий у І інстанції - Вовк С.В.
апеляційне провадження №22-ц/824/3875/2023 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
14 лютого 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,
за участю секретаря Лащевської Д.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2022 року про залишення без розгляду зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю та поділ майна подружжя, -
установив:
В провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває на розгляді справа за вказаними вище позовами.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2022 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду, у зв'язку з повторною неявкою позивача за зустрічним позовом в судове засідання без поважних причин.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що ухвала є незаконною, необґрунтованою, постановлена з неправильним застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що вона та її представник ОСОБА_3 не являлись до суду 19 жовтня 2022 pоку, виключно з підстав неможливості здійснити таку явку у зв'язку з військовою агресією російської федерації, про що завчасно повідомили суд, шляхом направлення відповідного клопотання по електронній пошті.
Звертає увагу на те, що 18 жовтня 2022 року російською федерацією було вчинено ракетний обстріл території України, у тому числі і м. Києва.
Повітряна тривога у м. Києві тривала фактично безперервно.
На сайті Печерського суду м. Києва було розміщено оголошення, в якому було зазначено, що «З метою уникнення загрози життю, здоров'ю та безпеці працівників та відвідувачів суду питання про розгляд у судових засіданнях решти судових справ вирішуватиметься суддями з урахуванням явки учасників справи та передбаченої законом процесуальної необхідності, та за наявності на те підстав відкладатиметься. Про дату та час судового розгляду учасники таких судових проваджень будуть повідомлені у встановленому процесуальним законодавством порядку».
Зважаючи на вищевикладене, 18 жовтня 2022 року представник ОСОБА_1 зателефонував до канцелярії Печерського районного суду м. Києва та запитав чи проводяться в цей день судові засідання та чи будуть вони проводитись 19 жовтня 2022 року.
Працівником канцелярії суду було повідомлено, що оскільки постійно лунає повітряна тривога то фактично всі судові справи знімаються з розгляду.
Також, було повідомлено, що у разі продовження ракетних обстрілів і 19 жовтня 2022 року на сайті буде розміщено відповідне повідомлення, про те, що справи будуть зняті з розгляду.
Також було рекомендовано подати до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю з'явитись до суду за наслідком здійснення ракетних обстрілів російською федерацією, і в такому випадку справа буде обов'язково знята з розгляду, як і зазначено в оголошенні, що розміщене на офіційному сайті суду.
18 жовтня 2022 року представником ОСОБА_1 по електронній пошті було направлено клопотання про відкладення розгляду справи (з накладеним цифровим підписом).
В клопотанні було наголошено на тому, що « ОСОБА_1 не визнає заявлений до неї позов, повністю підтримує поданий нею зустрічний позов у даній справі та має бажання бути особисто присутньою при розгляді даної справи в суді та надати свої доводи щодо суті спору, у тому числі і докази того, що первинний позов задоволенню не підлягає в повному обсязі.
Однак, у зв 'язку з військовою агресією російської федерації та здійсненням, постійних ракетних обстрілів, у тому числі і по території м. Києва, ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 з метою уникнення загрози своєму життю та здоров'ю, а також з метою дотримання правил перебування громадян під час дії повітряної тривоги, не має можливість з'явитись до суду у визначену дату та час».
19 жовтня 2022 року на сайті Печерського районного суду м. Києва було розміщено оголошення в якому було зазначено, що «Вжиті першочергові заходи організації роботи суддів та працівників апарату Печерського районного суду міста Києва забезпечили розгляд суддями в передбаченому процесуальним законом порядку термінових судових справ та справ у відсутність учасників судових проваджень за наявності на те підстав.
Питання про розгляд у судових засіданнях решти судових справ вирішується суддями з урахуванням явки учасників справи та передбаченої законом процесуальної необхідності, та за наявності на те підстав відкладається з метою уникнення загрози життю, здоров'ю та безпеці працівників та відвідувачів суду. Про дату та час судового розгляду учасники таких судових проваджень будуть повідомлені у встановленому процесуальним, законодавством, порядку».
Наголошує на тому, що 19 жовтня 2022 року знову продовжились ракетні обстріли у тому числі і території м. Києва, фактично безупинно лунала повітряна тривога, над містом працювали засоби протиповітряної оборони, що не дало можливості представнику 19 жовтня 2022 року з'явитись до суду у встановлений час, оскільки він мав перебувати у бомбосховищі, у відповідності до рекомендацій.
При цьому, прибути до суду у час коли повітряна тривога не лунала, можливості не було, оскільки представник ОСОБА_1 проживає у м. Бровари.
Сама ОСОБА_1 з тих же причин не мала можливості прибути до суду у встановлену дату, оскільки з метою збереження свого життя, виїхала за межі міста Києва.
Таким чином, ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 з поважних причин не змогли бути присутніми 19 жовтня 2022 року при розгляді справи в суді, про що у відповідності до рекомендацій суду, повідомили в направленому клопотанні з проханням відкласти розгляд справи.
Просила, скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2022 року, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як на підставу для залишення позову без розгляду суд першої інстанції зазначив, що в судове засідання призначене на 19 жовтня 2022 року позивач за зустрічним позовом та його представник не з'явилися, заяву про розгляд справи у їх відсутність до суду не подали, що створює правові наслідки у формі залишення позову без розгляду.
Проте, з такими висновками колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути безпідставно позбавлена на захист свого порушеного права, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Залишаючи без розгляду зустрічний позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що остання повторно не з'явилася у судове засідання, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду цивільної справи, заяви про розгляд справи без її участі чи участі її представника на адресу суду не направляла.
Між тим, відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.
Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до статті 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права та застосовує засади судочинства, серед яких розумні строки розгляду справи судом.
В Україні основоположним принципом судочинства згідно з Конституцією України та ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» є принцип верховенства права.
Статтею 2 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02 листопада 2004 року №15-рп/2004, верховенство права це панування права в суспільстві.
Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства.
Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
У практиці Європейського суду з прав людини зазначається, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються.
Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (пункт 47 Рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі «Diya 97 проти України», справа № 19164/04).
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним.
Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява №12964/87).
Разом з цим, відповідно до ст. 26 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства заборонено.
Тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист.
Згідно Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.
Подальшими Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжено по даний час.
У пункті 5 рекомендацій Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02 березня 2022 року зазначено, що по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних Сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження.
Між тим має місце загальновідомий факт про те, що у період з 17 жовтня 2022 року по 19 жовтня 2022 року у м. Києві часто та на тривалий час оголошувалась повітряна тривога.
На сайті Судової влади України, Печерський районний суд м. Києва розмістив оголошення, в якому було зазначено, що «З метою уникнення загрози життю, здоров'ю та безпеці працівників та відвідувачів суду питання про розгляд у судових засіданнях решти судових справ вирішуватиметься суддями з урахуванням явки учасників справи та передбаченої законом процесуальної необхідності, та за наявності на те підстав відкладатиметься. Про дату та час судового розгляду учасники таких судових проваджень будуть повідомлені у встановленому процесуальним законодавством порядку».
Крім цього, 19 жовтня 2022 року на сайті Судової влади України, Печерський районний суд м. Києва розмістив оголошення в якому було зазначено, що «Вжиті першочергові заходи організації роботи суддів та працівників апарату Печерського районного суду міста Києва забезпечили розгляд суддями в передбаченому процесуальним законом порядку термінових судових справ та справ у відсутність учасників судових проваджень за наявності на те підстав.
Питання про розгляд у судових засіданнях решти судових справ вирішується суддями з урахуванням явки учасників справи та передбаченої законом процесуальної необхідності, та за наявності на те підстав відкладається з метою уникнення загрози життю, здоров'ю та безпеці працівників та відвідувачів суду. Про дату та час судового розгляду учасники таких судових проваджень будуть повідомлені у встановленому процесуальним, законодавством, порядку».
Також апеляційний суд вважає зазначити наступне.
З початку повномасштабної військової агресії населені пункти України систематично зазнають ракетних ударів, а в прифронтових містах і селах - бомбардувань, артилерійських та мінометних обстрілів.
Оповіщення про загрозу або виникнення таких надзвичайних ситуацій здійснюється через системи оповіщення різних рівнів, електронні комунікаційні мережі загального користування тощо, відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв'язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 733, зокрема шляхом уривчастого звукового попереджувального сигналу "Увага всім" та трансляції відповідного повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації.
Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації.
Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо.
Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту.
Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23).
Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал "повітряна тривога" та реагування задля збереження життя і здоров'я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття.
Враховуючи наведене, при вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал "повітряна тривога" суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров'я людини, а обов'язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з'явився в судове засідання з об'єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності.
При цьому обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об'єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин.
Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі №910/2116/21.
19 жовтня 2022 року відбулись ракетні обстріли у тому числі і території м. Києва, фактично безупинно лунала повітряна тривога, над містом працювали засоби протиповітряної оборони.
Таким чином, не можна вважати, що неявка в судове засідання 19 жовтня 2022 року є повторною, оскільки 19 жовтня 2022 року, в силу непереборних обставин справи, позивач за зустрічним позовом та її представник дотримувались рекомендацій, задля збереження їх життя і здоров'я.
Зазначене свідчить про передчасність висновків районного суду про наявність правових підстав до залишення зустрічного позову ОСОБА_1 без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, остільки ознака повторності неявки позивача у судове засідання без поважних причин, відсутня.
За вказаних обставин оскаржувану ухвалу не можна визнати такою, що постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому на підставі ст. 379 ЦПК України оскаржуване рішення підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 257,374,379,381,382-384 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2022 року про залишення без розгляду зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складений 28 лютого 2023 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді Т.О. Писана
С.О. Журба