справа №759/5806/20 Головуючий у І інстанції - Шум Л.М.
апеляційне провадження №22-з/824/70/2023 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.
(ДОДАТКОВА)
02 лютого 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Гуля В.В.,
суддів Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,
за участю секретаря Линок В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі та стягнення судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу про поділ спільного майна подружжя та визнання недійсним договору іпотеки,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу про поділ спільного майна подружжя та визнання недійсним договору іпотеки.
Рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 04 листопада 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29 листопада 2021 року скасовано та ухвалено по справі нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу про поділ спільного майна подружжя та визнання недійсним договору іпотеки -задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 72,6 кв.м, жилою площею 28,9 кв.м., складається з 2(двох) житлових кімнат.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 72,6 кв.м, жилою площею 28,9 кв.м., складається з 2(двох) житлових кімнат.
Укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Договір іпотеки від 17.05.2018року, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко I.Л., та зареєстровано в Реєстрі під № 602 - визнано недійсним.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати з сплати судового в розмірі 27 446.53 грн.
23 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з заявою про ухвалення додаткового рішення та стягнення понесених витрат та правничу допомогу адвоката.
В обґрунтування заяви вказано, що разом з апеляційною скаргою надав суду апеляційної інстанції попередній розрахунок судових витрат та заявив, що докази понесення судових витрат будуть надані суду у строки, визначені ч.8 ст. 141 ЦПК України. Вказує, що з метою ефективного захисту свої порушених прав був змушений звернутись за професійною правничою допомогою адвоката, в результаті чого поніс судові витрати в суді першої інстанції в розмірі 11 546.26 грн судових витрат з сплати судового збору та витрат на отримання правової допомоги в розмірі 17 500 грн та судові витрати понесені в суді апеляційної інстанції, які складаються з судового збору в розмірі 16 972.10 грн та витрат на правову допомогу в розмірі 32 588 грн., а разом 78 606,36 грн. Окрім іншого просить скасувати додаткове рішення Святошинського районного суду м.Києва від 15 грудня 2021 року.
Заява про ухвалення додаткового рішення підлягає до часткового задоволення враховуючи наступне.
Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Пунктами1,4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частинами 2, 3 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має з'ясувати склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.
Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
У своїй постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.),документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунки таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1, п. 2 ч. 2 ст.141 ЦПК України, судові витрати покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.
З урахування викладених вище положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ст.137, 141 ЦПК України вказані витрати повинні бути відшкодовані позивачу за рахунок відповідача у справі.
По справі встановлено, що Постановою Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29 листопада 2021 року скасовано та ухвалено по справі нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу про поділ спільного майна подружжя та визнання недійсним договору іпотеки -задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 72,6 кв.м, жилою площею 28,9 кв.м., складається з 2(двох) житлових кімнат.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 72,6 кв.м, жилою площею 28,9 кв.м., складається з 2(двох) житлових кімнат.
Укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Договір іпотеки від 17.05.2018року, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко I.Л., та зареєстровано в Реєстрі під № 602 - визнано недійсним.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати з сплати судового в розмірі 27 446.53 грн
В обгрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення позивачем подано розрахунок судових витрат, які позивач поніс у зв'язку із розглядом справи 759/5806/20 в Святошинському районному суді міста Києва становить:
1. Судовий збір в сумі 5 237,53 грн. + комісія банку 106,89 грн., а разом 5 344,42 грн. Квитанція №30670 від 30.03.2020 (т.1. а.с. 39).
2. Судовий збір в сумі 840,80 грн. + комісія банку 17,76 грн., а разом 857,96 грн. Квитанція №35316 від 31.03.2020 (т.1. а.с. 40).
3. Судовий збір в сумі 5 237,00 грн. + комісія банку 106,88 грн., а разом 5 343,88 грн. Квитанція №67491 від 26.05.2020 (т.1. а.с. 47).
4. Витрати позивача понесені по Договору про надання правової допомоги №03/03/20 від 03.03.2020 укладеного позивачем з АО «ГОД ЛЕГАЛ» в сумі 8 500,00 грн. (т.1.а.с. 246-247).
5. Витрати позивача понесені по Договору про надання правової допомоги б/н від 24.02.2021 з адвокатом Петровою Оленою Євгенівною в сумі 9 000,00 грн. (т.1. а.с. 243-245).
В суді першої інстанції позивач поніс витрат на сплату судового збору - 11 546,26 грн. та витрат на отримання правової допомоги 17 500,00 грн. згідно укладених договорів про надання правової допомоги, а всього - 29 046,26 грн. Докази понесення визначених судових витрат містяться в матеріалах справи.
Окрім іншого позивачем ОСОБА_1 01.09.2022 року через канцелярію Київського апеляційного суду подано Попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи №759/5806/20 в Київському апеляційному суді (т.2. а.с. 146). До означеної зави подано сам ПОРС (т.2. а.с.147) та докази направлення ПОРС сторонам у справі.
В обгрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення подано також розрахунок судових витрат, які позивач поніс у зв'язку із розглядом справи №759/5806/20 в Київському апеляційному суді становить:
1. Судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 16 972,10 грн. Квитанція №ПН108414 від 28.12.2021 (т.2. а.с. 64).
2. Послуги по договору про надання правової допомоги від 24.02.2021 адвокатом Петровою О.Є. в розрізі написання та подання до суду апеляційної скарги на рішення Святошинського районного суду міста Києва по справі №759/5806/20 від 29.11.2021, що підтверджується Актом здачі-приймання правової допомоги від 20.08.2022 на загальну суму 5 250,00 грн. та Квитанцією прибуткового касового ордеру №1 від 20.08.2022 на суму 5 250,00 грн. Копії відповідних документів додаються.
3. Послуги консультування та супроводження справи в суді апеляційної інстанції адвокатом Конюховим Є.А та представництво інтересів, в т.ч. участь в судовому засіданні 30.06.2022, згідно умов договору про надання правової допомоги №28/06-1 від 28.06.2022, що підтверджується Актом приймання-передачі наданих послуг від 30.06.2022 та Квитанцією до прибуткового касового ордера №30/06-01 від 30.06.2022 на суму 4 000,00 грн.
4. Послуги згідно договору про надання правової допомоги №18-08/2022 від18.08.2022 укладеного з адвокатом Науменко О.Г., в тому числі, але не обмежуючись підготовка додаткових пояснень до апеляційної скарги у справі №759/5806/20, участь в судових засіданнях тощо, що підтверджується Актом приймання передачі №1 робі та понесених витрат на загальну суму 23 338,00 грн. та Квитанцією до прибуткового касового ордера №289 від 01.11.2022 на суму 23 338,00 грн.
Враховуючи викладене в суді апеляційної інстанції позивач поніс витрат на сплату судового збору - 16 972,10 грн. та витрат на отримання правової допомоги 32 588,00 грн. згідно укладених договорів про надання правової допомоги, а всього - 49 560,10 грн.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
01.11.2022 року представником Позивача, в обґрунтування фактично понесених судових витрат, до суду засобами поштового зв'язку подав належним чином посвідчені документи що підтверджують фактично понесені фактичні витрати на отримання правової допомоги в справі №759/5806/20, а саме наступні документи:
1. Копія договору про надання правової допомоги №18-08/2022 від 18.08.2022.
2. Копія Додаткової угоди №1 від 18.08.2022 до договору №18-08/2022 від 18.08.2022.
3. Копія Акту приймання-передачі виконаних робіт та понесених витрат №1 від 01.11.2022.
4. Копія Квитанції до прибуткового касового ордеру №289 від 01.11.2022 про фактичне понесення витрат безпосередньо Позивачем.
5. Копія договору про надання правової допомоги від 24.02.2021 між позивачем та адвокатом Петровою О.Є.; Акт здачі-приймання правової допомоги від 20.08.2022 на загальну суму 5 250,00 грн.; Квитанція прибуткового касового ордеру №1 від 20.08.2022 на суму 5 250,00 грн.
6. Копія договору про надання правової допомоги №28/06-1 від 28 06.2022 укладеного між позивачем та адвокатом Конюховим Є.А.; Акт приймання-передачі наданих послуг від 30.06.2022; Квитанція до прибуткового касового ордера №30/06-01 від 30.06.2022 на суму 4 000,00 грн.
Враховуючи доведеність понесених судових витрат вони підлягають стягненню з відповідачів, однак враховуючи , що постановою Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 27 446.53 грн то таким чином, сума фактично понесених та сплачених судових витрат (витрат пов'язаних з отриманням правничої допомоги) по договорам про надання правової допомоги та актам приймання-передачі виконаних робіт та понесених витрат становить 51 159,83 грн.
Враховуючи викладене та те, що стороною документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Такої ж думки дотримується Верховний суд у постановах від 13 червня 2018 року по справі № 757/47925/15-ц та від 19 вересня 2018 року по справі № 361/6253/16-ц.
Апеляційний суд вважає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Водночас проаналізувавши наведений у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу детальний опис наданих послуг, та подані документи, апеляційний суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом відповідача роботи (наданих послуг) відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.
Клопотань про зменшення розміру витрат на правову допомогу позивача не заявляв.
Що стосується заявленого клопотання про скасування додаткового рішення Святошинського районного суду м.Києва від 15 грудня 2021 року апеляційний суд зазначає наступне.
За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також не вирішення окремих процесуальних питань, зокрема, розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.
Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог щодо його повноти.
Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 16.04.2018 у справі № 923/631/15.
Враховуючи, що постановою Постановою Київського апеляційного суду від Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року скасовано рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29 листопада 2021 року та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову, то додаткове рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29 листопада 2021 року втратило свою силу.
Враховуючи викладене заява про ухвалення додаткового рішення в частині скасування додаткового рішення не підлягає задоволенню.
Оскільки Постановою Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ухвалено нове судове рішення про задоволення позовних вимог та вирішено питання стягнення судових витрат зі сплати судового збору та враховуючи, що судові витрати на правову допомогу належним чином обгунтовані та підтверджені то з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підлягають стягненню понесені апелянтом підтверджені судові витрати на користь ОСОБА_1 у розмірі 51 159,83 грн. витрат на правничу допомогу, які були належним чином доведені заявником шляхом подачі до апеляційного суду відповідних доказів.
Керуючись ст.270 ЦПК України, суд, -
постановив
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Ухвалити по справі додаткову постанову, якою стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по 25 580 грн з кожного.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий В.В. Гуль
Судді Ю.О. Матвієнко
Я.С. Мельник