Справа № 420/11476/22
28 лютого 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Дробченко К.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (місцезнаходження: 65042, м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, 6; код ЄДРПОУ 40342996) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу у розмірі 68000,00 грн., -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (місцезнаходження: 65042, м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, 6; код ЄДРПОУ 40342996) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу у розмірі 68000,00 грн.
Ухвалою від 22.08.2022р. вказану позовну заяву було залишено без руху.
На виконання ухвали 25.08.2022 року (вх. № 24246/22) позивач надав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, чим усунув зазначені судом недоліки.
Ухвалою від 29.08.2022 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі в поряду спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами розгляду справи позивачем складено Постанову про накладення штрафу №90 від 21.12.2021 року, якою до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у загальному розмірі 4000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 68000,00 грн. за порушення вимог п. 2 ч.4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
03.02.2022 року вищевказана постанова направлена ФОП ОСОБА_1 доставкою ділової та юридичної документації «Спецкур'єр» (відправлення №7247), вказане відправлення вручено відповідачу 07.02.2022 року, відповідно до відмітки на декларації.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.
Суд зазначає, що наявна у матеріалах справи судова кореспонденція, яка надсилалася на зазначену в позовній заяві адресу позивача, яка співпадає з адресою із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повернулась до суду з відповідним поштовим повідомленням з відміткою органу зв'язку - “за закінченням терміну зберігання” дата 21.02.2023р.
Згідно ч. 11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).
За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Одеському окружному адміністративному суду.
Як вбачається з позовної заяви, на підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області «Про проведення позапланової перевірки» від 04.10.2021 року №2776 та Направлення на проведення перевірки від 04.10.2021 року №2510 посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області з 06.10.2021 року по 11.10.2021 року проведено позапланову перевірку характеристик продукції суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 .
За результатами позапланової перевірки характеристик продукції у ФОП ОСОБА_1 складено Акт перевірки характеристик продукції від 11.10.2021 року №2883.
10.12.2021 року ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області складено Протокол №37 про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
За результатами розгляду справи позивачем складено Постанову про накладення штрафу №90 від 21.12.2021 року, якою до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у загальному розмірі 4000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 68000,00 грн. за порушення вимог п. 2 ч.4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
03.02.2022 року вищевказана постанова направлена ФОП ОСОБА_1 доставкою ділової та юридичної документації «Спецкур'єр» (відправлення №7247), вказане відправлення вручено відповідачу 07.02.2022 року, відповідно до відмітки на декларації.
Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 667, Держпродспоживслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику, зокрема у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
Пунктом 2 Положення № 667 передбачено, що Держпродспоживслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Відповідно до пп. 2 п. 3 Положення № 667, одним з основних завдань Держпродспоживслужби є дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Згідно з пп. 11 п. 4 Положення № 667, Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін: - здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; - здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; - надає у випадках, передбачених законодавством, висновки щодо економічного обґрунтування витрат під час формування цін (тарифів) на товари, роботи і послуги, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів); - надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання обов'язкові до виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Пунктом 7 цього Положення визначено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1092 утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за переліком згідно з додатком 1, у тому числі Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області.
Згідно пункту 4 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 24 лютого 2020 року № 159, Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Статтею 238 Господарського кодексу України визначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Частиною першою статті 239 Господарського кодексу України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у разі несплати суб'єктом господарювання застосованої до нього штрафної санкції за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) протягом 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа в порядку, передбаченому абзацами дванадцятим і тринадцятим частини дев'ятої статті 7 цього Закону, якщо розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку та залишені в силі, сума санкції стягується в судовому порядку.
Як зазначив суд, станом на час розгляду справи відповідачка не надала суду доказів на підтвердження сплати штрафу у сумі 68000,00 грн.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновок, про наявність підстав для задоволення адміністративного позову Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (місцезнаходження: 65042, м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, 6; код ЄДРПОУ 40342996) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу у розмірі 68000,00 грн, - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу у загальному розмірі 68000,00 грн. (шістдесят вісім тисяч грн. 00 коп.).
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.
Повний текст рішення складено та підписано 28.02.2023 р.
Суддя О.М. Тарасишина