Справа № 420/14856/22
27 лютого 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області в якому позивач просить суд:
податкове повідомлення - рішення від 08.07.2022 року №0425706-2405-1509, сума податкового зобов'язання 54460, 00 грн., форми «Ф» за платежем: «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуване фізособами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості» за податковий період 2021 року;
податкове повідомлення - рішення від 08.07.2022 року №0425706/2020-2405-1509, сума податкового зобов'язання 40739, 91 грн., форми «Ф» за платежем: «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуване фізособами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості» за податковий період 2020 року;
податкове повідомлення - рішення від 08.07.2022 року №0425706/2019-2405-1509, сума податкового зобов'язання 39267, 93 грн. форми «Ф» за платежем: «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуване фізособами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості» за податковий період 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем засобами поштового зв'язку отримано від ГУ ДПС в Одеській області наступні документи: податкове повідомлення-рішення від 08.07.2022 року №0425706-2405-1509, сума податкового зобов'язання 54460. 00 грн.; форми «Ф» за платежем: «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуване фізособами, які є власниками обєктів нежитлової нерухомості»; податкове повідомлення-рішення від 08.07.2022 року №0425706/2020-2405-1509 сума податкового зобов'язання 40739, 91 грн.; форми «Ф» за платежем: «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуване фізособами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості; податкове повідомлення-рішення від 08.07.2022 року №0425706/2019-2405-1509 сума податкового зобов'язання 39267, 93 грн; форми «Ф» за платежем: «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуване фізособами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості».
Вказані повідомлення-рішення стосуються заборгованості за сплатою податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлового нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 941, 00 грн.
Разом з тим, позивач вважає, що відповідачем у справі не враховано наступні обставини, а саме те, що ОСОБА_1 не є власником нерухомого майна, щодо сплати податку за яке його зобов'язано оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України.
29.11.2022 від ГУ ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач не погоджується з доводами позивача та зазначає, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивачу визначено суми податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019-2021 роки.
Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інформаційно-комунікаційної системи ДПС України за фізичною особою ОСОБА_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_3 , значиться об'єкт нежитлової нерухомості: нежитлове приміщення, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 941,0 кв. м. права власності з 21.02.2018 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 257483751237.
На підставі вищезазначеного, Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено розрахунок з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 рік та винесено ППР від 08.07.2022 року №0425706-2405-1509 про визначення суми податкового зобов'язання у розмірі 54460 грн.; за 2020 рік та винесено ППР від 08.07.2022 року №0425706/2020-2405-1509 про визначення суми податкового зобов'язання у розмірі 40739,91 грн.; за 2019 рік та винесено ППР від 08.07.2022 року №0425706/2019-2405-1509 про визначення суми податкового зобов'язання у розмірі 39267.93 грн. яке відправлено засобами поштового зв'язку та отримане позивачем 09.08.2022 року.
Відповідач звертає увагу суду, що відповідно до ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області від 21.01.2019 №509/3690/17, якою затверджено мирову угоду від 25.12.2018 та зазначено, що нежитлове приміщення, складська база, що належить ОСОБА_1 переходить у власність ТОВ «Одесоблпостачзбут» строком до 01.03.2019 року, про що між сторонами укладається відповідний Акт приймання-передачі. Разом з тим, зазначені обставини справи щодо зміни власника об'єкта нерухомості не внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та не звільняє ОСОБА_1 від обов'язку сплати податку на нерухоме майно за 2019-2021 роки.
Станом на 26.10.2022 року нежитлове приміщення, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 941,0 кв. м. належить на праві власності ОСОБА_1 ,
З урахування зазначеного Головне управління ДПС в Одеській області вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 повністю необгрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги позову, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив, що ГУ ДПС в Одеській області прийняті:
податкове повідомлення - рішення від 08.07.2022 року №0425706-2405-1509, сума податкового зобов'язання 54460, 00 грн., форми «Ф» за платежем: «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуване фізособами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості» за податковий період 2021 року;
податкове повідомлення - рішення від 08.07.2022 року №0425706/2020-2405-1509, сума податкового зобов'язання 40739, 91 грн., форми «Ф» за платежем: «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуване фізособами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості» за податковий період 2020 року;
податкове повідомлення - рішення від 08.07.2022 року №0425706/2019-2405-1509, сума податкового зобов'язання 39267, 93 грн. форми «Ф» за платежем: «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуване фізособами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості» за податковий період 2019 року.
Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено статтею 266 ПК України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення).
Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Приписи пп. 266.2.1 п. 266.1 статті 266 ПК України визначають, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Базою оподаткування відповідно до пп. 266.3.1 п. 266.1 статті 266 Податкового кодексу є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
За правилами пп. 266.3.2 п. 266.1 статті 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Підпунктом 266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України визначено, що ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Згідно з пп. 266.7.1 п. 266.6 статті 266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості;
ґ) за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Як встановлено судом, згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інформаційно-комунікаційної системи ДПС України за фізичною особою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), який проживає за адресою АДРЕСА_3 , значиться об'єкт нежитлової нерухомості: нежитлове приміщення, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 941,0 кв. м, права власності з 21.02.2018 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 257483751237.
Позивач вказує на наявність ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області від 21.01.2019 року у справі №509/3690/17, яким крім іншого, ОСОБА_1 підписанням вказаної мирової угоди бере на себе обов'язок звільнити та передати у власність ТОВ «ОДЕСОБЛПОСТАЧЗБУТ» нежитлове приміщення, складську базу загальною площею 941 кв.м.,, Опис: А - Адміністративна будівля, загальною площею - 25,2 кв.м., Б - склад, загальною площею - 909,8 кв.м., В -підсобне, загальною площею - 6,0 кв.м., №1-4 огорожа, загальною площею - 314 кв.м., І - мостіння, загальною площею - 1914 кв.м., ІІ -пандус, загальною площею - 117 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 строком до 01.03.2019 року, про що між сторонами укладається відповідний Акт приймання-передачі.
Однак суд вказує, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, станом на момент розгляду справи, відмітки про набрання законної сили ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області від 21.01.2019 року у справі №509/3690/17 не має, так само доказів набрання законної сили до суду не надано.
Суд зазначає, що позивач не оскаржує розмір нарахованого контролюючим органом податку.
У якості підстави для висновків щодо протиправності рішень податкового органу позивач посилається також на порушення контролюючим органом строків надіслання податкових повідомлень-рішень.
Так, відповідно до пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Відповідно до пп.266.9.1 п.266.9 ст.266 ПК України податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пп.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України).
В свою чергу, форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків визначає Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 № 1204, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 124/28254.
Абз.3 п. 1 розділом III Порядку визначено, що після підписання податкове повідомлення-рішення (крім податкового повідомлення-рішення за формою «Ф») не пізніше наступного робочого дня надсилається (вручається) платнику податків. Податкове повідомлення-рішення за формою «Ф» надсилається (вручається) платнику податків у терміни, встановлені Кодексом для податків на майно фізичних осіб.
Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу (п.2 Порядку).
Відповідно до п.3 Порядку, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 Кодексу.
Отже, за змістом означених норм, контролюючим органом надсилаються платнику податку податкові повідомлення-рішення за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом, а у платника податків виникає обов'язок сплати такого податкового зобов'язання протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Крім того, пунктом 266.10.3 ст. 266 ПК України прямо передбачено, що податкове зобов'язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу, тобто 1095 днів з дня, коли такий обов'язок у податкового органу виник.
Положення п.102.1 ст.102 ПК України передбачають, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Отже, з урахуванням викладеного, суд зауважує, що пропуск податковим органом встановленого підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України строку надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року), не є тим порушенням, яке спростовує правомірність нарахування грошового зобов'язання податковим органом та не може сприйматись як безумовна підстава для висновку щодо протиправності податкового повідомлення-рішення і, як наслідок, для його скасування.
Таким чином, суд дійшов висновку, що несвоєчасність вручення податкового повідомлення-рішення не впливає на обов'язок позивача сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019-2021 роки, і не є підставою для визнання такого рішення протиправним, що узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом в постанові від 13.02.2018 у справі № 820/1975/17.
На підставі викладеного, оскільки під час судового розгляду справи не встановлено підстав, які б свідчили про протиправність нарахування ОСОБА_1 суми податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за податковий період - 2019 -2021 роки, суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
На виконання цих вимог відповідачем доведено належними та допустимими доказами правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення.
В той же час позивачем не було доведено суду обґрунтованості позовних вимог, а також не спростовано доводів відповідача.
З огляду на зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.
Враховуючи періодичну відсутність електроенергії у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду, тривалість повітряних тривог, знаходження судді на лікарняному, повний текст рішення складено та підписано суддею 27.02.2023 року.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.К. Василяка
.