Справа № 420/3704/23
28 лютого 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до інспектора прикордонної служби ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 прикордонного загону головного сержанта Олександра Білого (Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Військової Слави, 14, код ЄДРПОУ 14321831) про скасування рішення
До Одеського окружного адміністративного суду 23 лютого 2023 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до інспектора прикордонної служби ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_2 прикордонного загону головного сержанта Олександра Білого, в якій позивач просить суд:
1. Скасувати та визнати не чинним рішення про відмову перетину державного кордону України;
2 . Визнати мої права на виїзд з України.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 08.06.2022 на пункті пропуску Паланка інспектором прикордонної служби ВПС «Старокозаче» НОМЕР_2 прикордонного загону, головним сержантом Олександром Білим, як уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону, прийнято рішення про відмову у перетинанні державного кордону на виїзд з України громадянину України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», з причини того, що ОСОБА_3 , відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 57, відсутній в переліку осіб яким дозволений виїзд в правовий режим військового стану. Позивач вважає таке рішення противоправним оскільки їм порушено його права. Стаття 37 Закону України «Про військовий обов'язок та воїнську службу» містить вичерпаний перелік громадян, що підлягають виключенню з військового обліку, другої частини статті 37 пункту 4 «досягли граничного віку» тим більше, що закон розділяє поняття «знятий з обліку тимчасово» і «відключення з обліку постійно». Військовозобов'язані - це особи які перебувають у запасі. Таким чином, ознакою перебування в запасі є перебування на військовому обліку. Відповідно відключення з військового обліку по суті є рівнозначним із виключенням із запасу, а військовозобов'язані є лише особи, що перебувають у запасі. Відтак громадяни виключені з військового обліку не є військовозобов'язаними та, відповідно, мають право виїзд за кордон.
Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись зі змістом позовної заяви, суддя дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Проте, у позовній заяві не зазначено поштового індексу сторін.
Згідно з п.2 ч.1ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Тобто, одним із способів захисту порушених прав та інтересів є саме визнання рішення протиправним та його скасування. Такі дії як «скасування» передує дія по «визнати протиправним» такий індивідуальний акт. Таким чином, перша позовна вимога щодо скасування та визнання не чинним рішення є некоректно складеною позовною вимогою.
Крім того, норми статті 5 та статті 245 КАС України не містять такого виду судового захисту як «визнання права». Саме тому, друга позовна вимога позивача про визнання його права на виїзд, також, некоректно складена та не містить в собі механізм судового захисту прав особи адміністративним судом, відповідно до приписів КАС України.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частина 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначає, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Так, даний адміністративний позов містить одну вимогу немайнового характеру (скасувати рішення) та похідну позовну вимогу про визнання права.
У відповідності до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2023 року, становить 2684,00 грн.
Отже, за подачу адміністративного позову з даними вимогами позивачі повинні надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн (2684,00 грн*0,4).
Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищевикладеного суддя зазначає, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом надання до суду позовної заяви із зазначенням поштового індексу сторін, надання доказів про сплату судового збору або звільнення від такої сплати, та приведення позовних вимог у відповідності до положень статті 5 КАС України.
Зазначені вище недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі, а тому позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків.
Суддя вважає за достатнє встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст.5, 160, 161, 169, 171, 172, 245 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора прикордонної служби ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_2 прикордонного загону головного сержанта Олександра Білого про скасування рішення - залишити без руху.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА