Справа № 420/2816/23
27 лютого 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування акту про настання смерті
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати акт про настання смерті ОСОБА_2 від 05.05.2022, що складений Військовою частиною НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 15.02.2023 року адміністративний позов залишено без руху та повідомлено позивача про необхідність усунути недоліки у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали шляхом надання до суду доказів сплати судового збору або доказами на підтвердження обставин, що є підставою для звільнення від сплати судового збору.
На виконання ухвали суду від 15.02.2023 року позивачем подано квитанцію про сплату судового збору.
Таким чином, позивачем усунуто недоліки адміністративного позову.
Разом з тим, представник позивач в адміністративному позові просить суд поновити строк звернення до суду зданим адміністративним позовом.
В обґрунтування клопотання представник позивача зазначає, що позивачу, як члену родини не було вручено ані сповіщення, ані акту про настання смерті сина, також її не залучено до участі у справі № 506/358/22 у якості - заінтересованої особи, хоча позивач є єдиним членом родини, яка зареєстрована та фактично проживала була з сином за однією адресою, яка через компетентні органи займається розшуком сина.
Копію акта про настання смерті від 05.05.2022 позивач отримала лише 23 січня 2023 після ознайомлення представником з матеріалами електронної копії справи №506/358/22 через систему «Електронний суд», доступ до якої було відкрито 23.01.2023 Красноокнянським районним судом Одеської області, що підтверджується заявою про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді від 23.01.2023 та 02.11.2022; листом Красноокнянського районного суду Одеської області від 04.11.2022.
За таких обставин, представник позивача вважає, що строк на подання адміністративного позову пропущений за поважних причин.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частинами 1, 2 ст.121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Аналіз зазначених норм показав, що пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що “стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права” (рішення від 4 грудня 1995 року у справі “Беллет проти Франції” (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).
ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи “Скордіно проти Італії”, “Ятрідіс проти Греції”).
Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.
В абзаці 7 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 вказано, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У рішенні Конституційного Суду України (Другий сенат) у справі за конституційними скаргами ОСОБА_4 , товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Еко-вугілля України” щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини першої статті 79 Закону України “Про банки і банківську діяльність” від 24 червня 2020 року № 6-р(ІІ)/2020 зазначено, що Конституційний Суд України вважає, що гарантування приписом частини другої статті 55 Конституції України кожному права на доступ до суду з метою оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень є вимогою принципу верховенства права. Такий доступ не означає автоматичної незаконності цих рішень, дій або бездіяльності, а спрямований на перевірку у судовому порядку їх законності та правомірності, що не лише забезпечує ефективний захист прав, свобод кожної особи, якої стосується неправомірна діяльність суб'єктів владних повноважень, а й сприяє підтримці законності та правопорядку в цілому шляхом виявлення та усунення нелегітимних проявів у такій діяльності.
Таким чином, враховуючи вищевикладене предмет спору, суддя вважає за доцільне заяву про поновлення строку звернення до суду задовольнити та поновити позивачу строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Позовна заява підсудна Одеському окружному адміністративному суду та подана у строк, встановлений законом. Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви відповідно до ст.169 КАС України, а також підстав для відмови у відкритті провадження у справі згідно зі ст. 170 КАС України не встановлено.
Згідно ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до положень п.20 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відповідно до ч.3 ст.12 КАС України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч.3 ст.257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі № 668/13907/13-ц та від 21 травня 2018 року у справі № 361/3009/16-ц.
Суд зазначає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін для повного і всебічного встановлення обставин справи.
Проте, наведені представником позивача в адміністративному позові доводи не свідчать про необхідність розгляду справи саме в зазначеному порядку загального позовного провадження.
Разом з тим, учасники справи не позбавлені права надавати до суду відповідь на відзив, письмові пояснення та додаткові докази, заявляти клопотання про витребування доказів, при розгляді адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, визначеному ст. 262 КАС України.
Отже, оцінюючи справу за критеріями, переліченими у ч.3 ст.257 КАС України, які суд враховує при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження, суд дійшов висновку, що дана справа може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 160, 161, 171, 248, 257-261 КАС України
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування акту про настання смерті.
Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Справа буде розглянута судом на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до ч.2 ст.262 КАС України, відповідно до якої розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст.162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Відповідно до вимог ч.3 ст.162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162КАС України).
Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити учасникам справи п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання заяв з процесуальних питань (ст. ст. 166-167 КАС України).
Звернути увагу учасників справи, що надання доказів відбувається в порядку ст.79 КАС України, а витребування доказів - згідно ст.80 КАС України.
Витребувати у відповідача - військової частини НОМЕР_1 належним чином завірені копії документів щодо проходження служби ОСОБА_2 у військовій частині НОМЕР_1 , зокрема, але не виключно накази про прийняття на службу, переведення, звільнення, тощо, а також належним чином завірені копії матеріалів на підставі яких складено акт про настання смерті ОСОБА_2 від 05.05.2022 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати витребувані документи та інформацію у строк для подання відзиву.
Копію ухвали направити учасникам справи, разом з інформацією про їхні процесуальні права та обов'язки.
Відповідно до п. 12 ч. 9 ст. 171 КАС України суд повідомляє, про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню суб'єкту владних повноважень як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді, оскільки розгляд справи здійснюється за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України - http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П.П. Марин