Рішення від 27.02.2023 по справі 420/19205/22

Справа № 420/19205/22

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83 м. Одеса, 65012) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся з адміністративним позовом (а.с.1-4) ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ), в якому позивач просить: - визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови у призначенні йому - ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно з п. «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та виплатити заборгованість з 13.07.2022 року; - зобов'язати ГУ ПФУ призначити з 13.07.2022 ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно із п. «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та виплатити заборгованість з 13.07.2022 року.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що пенсійний орган безпідставно відмовив йому в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст.12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262-ХІІ), на підставі відсутності у нього права на призначення пенсії за вказаною нормою, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу для призначення пенсії. При цьому, у листі відповідачем вказано, що пільговий стаж служби не враховується в календарну вислугу років.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та посилаючись на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 14.04.2021 року по справі №480/4241/18 та від 03.03.2021 року по справі №805/3923/18-а, зазначає, що в календарну вислугу років зараховується вислуга на пільгових умовах.

Ухвалою суду від 30.12.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено, що справа буде розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.17).

Представник ГУ ПФУ надав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та зазначив, що позивач не має права на призначення пенсії на підставі п. «а» ст.12 Закону №2262-ХІІ, оскільки вислуга позивача в календарному обчисленні становить 22 роки 01 місяць і 22 дні. Представник зауважує, що саме календарна вислуга є визначальною для набуття права на призначення пенсії на підставі п. «а» ст.12 Закону №2262-ХІІ, тому пенсія позивачу призначена згідно з п. «б» ст.12 Закону №2262-ХІІ.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України.

Наказом від 07.08.2020 року №64/ОС-20 старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 , старшого по корпусу відділу режиму і охорони, звільнено з Державної кримінально-виконавчої служби України з 13.08.2020 року відповідно до Закону №2262-ХІІ, Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 за пп.7 п.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» (за власним бажанням).

Згідно з наказом від 07.08.2020 року №64/ОС-20 страховий стаж на день звільнення у календарному обчисленні складає 26 років 00 місяців та 10 днів, у тому числі: військовий військовий стаж складає 22 роки 01 місяць 22 дні, цивільний - 03 роки 10 місяців 19 днів (а.с.15).

Відповідно до копії протоколу призначення пенсії 14.08.2020 року ГУ ПФУ призначено ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі п. «б» ст.12 Закону №2262-ХІІ. Вислуга років становить 26 років, календарна - 22 роки (а.с.9).

13.07.2022 року до ГУ ПФУ надійшла заява ОСОБА_1 від 12.07.2022 року про призначення пенсії за вислугу років, у якій заявник просив перевести його з одного виду пенсії на інший, а саме: із пенсії за вислугу років на підставі п. «б» ст.12 Закону №2262-ХІІ на пенсію за вислугу років на підставі п. «а» ст.12 Закону №2262-ХІІ. У заяві ОСОБА_1 просив ГУ ПФУ врахувати правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03.03.2021 року по справі №805/3923/18-а (а.с.10).

До заяви додано, зокрема: 1) заяву про призначення/перерахунок пенсії, затвердженої форми згідно з Додатком 1 до п.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі Порядок №22-1) (а.с.11); 2) розрахунок вислуги років для призначення ОСОБА_1 пенсії, складеного державною установою «Ізмаїльський слідчий ізолятор» (а.с.14).

Згідно з розрахунком вислуги років для призначення ОСОБА_1 пенсії календарна вислуга склала 22 роки 01 місяць 22 дні, пільгова 29 років 00 місяців 08 днів (а.с.14).

ГУ ПФУ за результатом розгляду заяви про призначення пенсії за вислугою років від 13.07.2022 року листом від 27.07.2022 №11869-9693/Ч-02/8-1500/22 повідомлено заявника, що на момент звільнення у нього в наявності страховий стаж 26 років 00 місяців 10 днів, з яких календарна вислуга років становить 22 роки 01 місяці 22 дні, тому ГУ ПФУ була призначена пенсія за вислугу років відповідно до п.«б» ст.12 Закону №2262-ХІІ(а.с.8).

Таким чином, листом від 27.07.2022 фактично відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 .

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши заяви по суті та надані учасниками справи докази суд дійшов висновку про наявність підставі для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України №2262-XII.

Відповідно до п.«а» ч.1 ст.12 Закону №2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» ст. 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше.

Статтею 17-1 Закону №2262-XII визначено, що порядок обчислення вислуги років встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей (далі - Постанова №393). Саме цей Порядок визначає, які саме види служби зараховуються до вислуги років, та які саме види служби і в яких коефіцієнтах зараховуються на пільгових умовах.

Разом з тим, як Законом №2262-XII, так і Постановою №393 не визначено та не передбачено таких понять як пільгове обчислення вислуги років, пільгова пенсія, пільгова вислуга років або загальна вислуга років. Отже, статтею 12 Закону № 2262-XII визначені умови, за яких пенсія призначається саме за вислугу років.

Згідно з Постановою №393 пільгами є зарахування до вислуги років, яка надає право на отримання пенсії, у певній кратності тих періодів служби, які відповідають визначеним цією Постановою умовам (конкретні умови передбачають застосування певної кратності).

Поняття вислуга років, яка обчислюється у будь-якому випадку календарними роками та місяцями, застосовується як до осіб, які не мають пільгових умов на призначення пенсії за Законом № 2262-XII, так і до осіб, що мають такі пільгові умови.

Відповідно до розрахунку вислуги років для призначення ОСОБА_1 пенсії календарна вислуга склала 22 роки 01 місяць 22 дні, пільгова 29 років 00 місяців 08 днів (а.с.14).

З урахуванням пільгової вислуги років, загальна вислуга років позивача, визначена з дотриманням Закону №2262-XII, Порядку №393 складає 29 років 00 місяців 08 днів та є достатньою для призначення пенсії за вислугу років за п. «а» ст.12 Закону №2262-XII.

В силу приписів ч.5 ст.242 КАС України Суд при вирішенні даної справи застосовує правові висновки Верховного Суду викладені в постановах від 03.03.2021 року у справі №805/3923/18-а, від 14.04.2021 року у справі №480/4241/18.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду, що висловлена в постанові від 03.03.2021 року у справі №805/3923/18-а, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку. При цьому Верховним Судом вказано на необґрунтованість висновку про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років, оскільки цей висновок ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Також у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 року у справі №480/4241/18 зазначено, що статтею 1 Закону №2262-XII передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Таким чином, Закон №2262-XII як єдину, обов'язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.

Визначення у Законі №2262-XII вислуги саме в календарних роках передбачає обов'язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині 4 статті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.

Таким чином, передбачена Законом №2262-XII календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).

У свою чергу, передбачені статтею 17-1 Закону №2262-XII пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку №393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.

При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.

Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-XII.

Проаналізувавши вищезазначені норми Верховний Суд зробив наступні правові висновки: - в цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів); - для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393.

Таким чином, зважаючи на те, що на момент звільнення позивача ОСОБА_1 його вислуга років в пільговому обчисленні становила 29 років 00 місяців 08 днів, тому останній мав право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до положень пункту «а» статті 12 Закону №2262-XII та Постанови №393.

Статтею 48 Закону №2262-ХІІ визначено, що заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.

Стаття 12 Розділу ІІ (Пенсії за вислугу років) Закону №2262-ХІІ передбачає чотири умови призначення пенсій за вислугу років.

Статтею 13 Розділу ІІ Закону №2262-ХІІ врегульовано питання розміру пенсій за вислугу років, який є різним та залежить від умови призначення пенсії.

Розмір пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до п.«а» ст.12 Закону №2262-ХІІ, відповідає 50% відповідних сум грошового забезпечення за вислугу 20 років та за кожний рік вислуги понад 20 років - 3% відповідних сум грошового забезпечення (п. «а» ч.1 ст.13 Закону №2262-ХІІ).

Водночас, розмір пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до п. «б» ст.12 Закону №2262-ХІІ відповідає 50% відповідних сум грошового забезпечення за страховий стаж 25 років та 1% за кожний повний рік стажу понад 25 років (п. «б» ч.1 ст.13 Закону №2262-ХІІ).

Позивачу 14.08.2020 року пенсія за вислугу років на підставі п.«б» ст.12 Закону №2262-ХІІ та у розмірі згідно з п.«б» ст.13 Закону №2262-ХІІ.

13.07.2022 року до ГУ ПФУ надійшла заява ОСОБА_1 від 12.07.2022 року про призначення пенсії за вислугу років, у якій заявник просив перевести його з пенсії за вислугу років на підставі п. «б» ст.12 Закону №2262-ХІІ на пенсію за вислугу років на підставі п. «а» ст.12 Закону №2262-ХІІ (а.с.10).

Відповідно до п.1.8. розділу І Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Згідно з п. «б» ч.1 ст.50 Закону №2262-ХІІ пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів "а","в" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.

Відповідно до частини третьої статті 50 Закону №2262-ХІІ пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.

Позивач 13.07.2022 року звернувся до ГУ ПФУ із заявою про переведення з пенсії за вислугу років за п. «б» ч.1 ст.12 Закону №2262-ХІІ на пенсію за вислугу років за п. «а» ч.1 ст.12 Закону №2262-ХІІ.

Враховуючи, що позивач звільнений зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України 13.08.2020 року, а звернувся до ГУ ПФУ із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п.«а» ст.12 Закону №2262-ХІІ 13.07.2022, тому днем звернення позивача за призначенням пенсії є саме 13.07.2022, і з урахуванням вимог статей 48 та 50 Закону №2262-ХІІ позивач має право на призначення пенсії шляхом переведення саме з цієї дати.

Згідно ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у призначення пенсії позивачу та зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію шляхом переведення на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 13.07.2022.

При цьому вимоги про зобов'язання ГУ ПФУ виплатити заборгованість з пенсійних виплат з 13.07.2022 року є передчасними, оскільки предметом спору у цій справі є дії пенсійного органу щодо відмови у призначенні пенсії.

Відповідно до з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з квитанцією, наявною в матеріалах справи, позивач за подання адміністративного позову сплатив 992,40 грн судового збору (а.с.5).

Суд вважає необхідним стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача 700,00 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 139, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83 м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію шляхом переведення на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 13.07.2022 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 700,00 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

Попередній документ
109249856
Наступний документ
109249858
Інформація про рішення:
№ рішення: 109249857
№ справи: 420/19205/22
Дата рішення: 27.02.2023
Дата публікації: 02.03.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (08.06.2023)
Дата надходження: 27.12.2022
Предмет позову: про визнання протиправними дії щодо відмови у призначенні пенсії