Справа № 420/19269/22
27 лютого 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу,-
До Одеського окружного адміністративного суду із позовом звернулося Головне управління ДПС в Одеській області (далі ГУ ДПС) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача суму податкового боргу у розмірі 8458,07 грн з єдиного податку з фізичних осіб.
Представник позивача зазначив, що станом на 06.12.2022 року відповідно до довідки-розрахунку заборгованості до бюджету, розрахунку податкового боргу та інтегрованих карток платника (ІКП), податкова заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб ФОП ОСОБА_1 перед бюджетом становить 8458,07 грн.
Заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб виникла в результаті самостійного нарахування грошових зобов'язань за податковою декларацією від 07.02.2022 року.
Податковим органом вчинялися заходи щодо стягнення податкового боргу шляхом направлення на адресу боржника податкової вимоги форми «Ф» №0111194-1308-1522 від 22.11.2021 року, проте заборгованість до бюджету сплачена не була, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 29.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачу ухвалу суду від 29.12.2022 року направлено на його адресу, відзив на позов до суду у встановлені строки не надійшов.
Справа розглянута у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як ФОП 21.02.2013 року, є платником єдиного податку 3 групи.
Відповідач подавав щоквартально податкові декларації, в яких визначав свої грошові зобов'язання, проте їх не сплачував своєчасно.
Позивачем направлена на адресу відповідача податкова вимога форми «Ф» №0111194-1308-1522 від 22.11.2021 року.
Відповідачем до контролюючого органу подана декларація №9429147382 від 07.02.2022 року з визначенням грошових зобов'язань зі сплати єдиного внеску у розмірі 30790,45грн з терміном сплати - 21.02.2022 року. Станом на подання декларації у відповідача рахувалась недоїмка у розмірі 387,62грн. Проте позивач не сплатив грошові зобов'язання у повному обсязі та у нього податкова заборгованість перед бюджетом у розмірі 8458,07 грн.
Станом на 06.12.2022 року відповідно до розрахунку податкового боргу, довідки про податкову заборгованість та інтегрованих карток платника, податкова заборгованість відповідача перед бюджетом зі сплати єдиного податку з фізичних осіб становить - 8458,07 грн.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
ПКУ регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.15.1ст.15 ПКУ, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Пунктом 16.1.4п.16.1 ст. 16 ПКУ визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Главою1 розділу ХІV ПКУ передбачено особливий порядок оподаткування суб'єктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 ПКУ).
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 - 298.1.4 ПКУ.
Відповідно до п. 291.3 ст. 291 ПКУ юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідач зареєстрований як ФОП 21.02.2013 року та обрав спрощену систему оподаткування (платник єдиного податку третьої групи) .
Пунктами 296.3,296.4 ст.296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси.
Згідно з п.49.1 ст.49 ПКУ податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Пунктом 54.1 ст.54 ПКУ визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Оскільки платник податку ФОП ОСОБА_1 подав до контролюючого органу податкову декларацію за № 9429147382 від 07.02.2022 року, в якій визначив свої податкові зобов'язання, таки зобов'язання є узгодженими, проте у визначений строк у повному обсязі грошові зобов'язання не сплачені, у зв'язку з чим виник податковий борг.
Згідно з п.п. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом п. 59.1 ст. 59 ПКУ визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ст.59 ПКУ).
У зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми грошового зобов'язання податковим органом на виконання п.59.1 ст.59 направлено податкову вимогу форми «Ф» №0111194-1308-1522 від 22.11.2021 року.
Належних та допустимих доказів щодо сплати податкового боргу на час розгляду справи відповідачем не надано.
Згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги ГУ ДПС в Одеській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 8458,07 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 12, 139, 242-246 КАС України, суд
Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ЄДРПОУ ВП 44069166) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь держави податковий борг зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 8458,07 грн.
Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва