Справа № 420/18312/22
27 лютого 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області, про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсії за віком у зв'язку з відсутності достатнього стажу на дату звернення та щодо відмови в зарахуванні до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на підставі ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : -період роботи з 23.07.1979 р. по 05.12.1979 р. буровим робітником 3-го розряду Черкаської ПМК-247 (Передвижна механізована колона -247) в Черкаську область по направленню з профтехучилища №13 м. Миколаїв; -період роботи з 15.06.1982 р. по 01.09.1982 р. слюсарем- ремонтником III розряду Ширяївського АТП 15067; -період роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах з 01.07.1985 р. по 05.02.1986 р. (7 місяців + 3,5 місяців = 10 місяців 20 днів) на посаді майстра ПМК Трест “Надимстройгаздобича” в районі Крайньої Півночі Тюменської області м.Надим Трест РСФСР, та призначити ОСОБА_1 пенсію з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку 60 років, зобов'язавши виплатити пенсію за віком, починаючи з 17.12.2021 р.
Ухвалою суду від 20.12.2022р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою суду від 20.01.2023р. залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з досягненням пенсійного віку, 01.12.2021 р. звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області про призначення пенсії за віком та рішенням від 06.12.2021 р. №155150003030 відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку в недостатністю стажу, необхідного для нарахування пенсії. У листопаді 2022 року позивач звернувся повторно з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (управління пенсійного забезпечення) про призначення пенсії у зв'язку з досягненням пенсійного віку та зарахування до страхового стажу періодів роботи з 23.07.1979 р. по 05.12.1979 р., періодів з 15.06.1982 р. по 01.09.1982 р. та періоду з 01.07.1985р. по 05.02.1986 р. та призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач вказав, що заяву було розглянуто та надіслано позивачу рішення про відмову у призначенні пенсії та зазначено наступне: «Необхідний страховий стаж визначений -28 років, за наданими документами загальний стаж склав 26 років 10 місяців 03 дня. За доданими документами до страхового стажу не зараховані періоди роботи: з 23.07.1979 р. по 05.12.1979 р., оскільки нечитабельний відтиск печатки; з 15.06.1982 р. по 01.09.1982 р., оскільки запис про роботу не завірений печаткою; з 01.07.1985 р. по 05.02.1986 р., оскільки некоректний запис про роботу та наказ про звільнення, що суперечить інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. В призначенні пенсії за віком згідно наданої заяви від 09.11.2022 р. відмовлено, за відсутності стажу на дату звернення.». Позивач, посилаючись на діюче законодавство України та те, що відповідний стаж зараховується на підставі записів трудової книжки, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
12.01.2023р. до суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами та просить суд відмовити у задоволенні позову позивача у повному обсязі. Так, відповідач зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийняло рішення про відмову в призначенні пенсії від 16.11.2022 р. № 155150003030 відмовило позивачу в призначенні даного виду пенсії за відсутності необхідного страхового стажу. До страхового стажу позивача не зараховані наступні періоди роботи згідно наданої трудової книжки: - з 23.07.1979 по 05.12.1979 рік, оскільки неможливо прочитати відтиск печатки; - з 15.06.1982 по 01.09.1982 рік, оскільки запис про роботу не завірений печаткою; - з 01.07.1985 по 05.02.1986 рік, оскільки некоректний запис про роботу та наказ про звільнення. Отже, як вказав відповідач, трудова книжка, за вказані періоди заповнена з порушеннями Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях від 20.06.1974 № 162. Відповідач вказав, що вимоги щодо призначення пенсії з 17.12.2021р. є необгрунтованими та безпідставними, а вимоги щодо зарахування до загального стажу періоду роботи на Крайній Півночі в пільговому обчисленні (кратність 1,5) не підлягають задоволенню, оскільки відповідач не відмовляв позивачу з зазначених підстав, а отже вказані вимоги є передчасними.
26.01.2023р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив у якій позивач зазначив, що не погоджується із відзивом відповідача та з підстав, викладених у адміністративному позові, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
07.02.2023р. до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що не погоджується із адміністративним позовом позивача та просить суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначив, що на підставі заяви від 09.11.2022р. та наданих документів Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 16.11.2022р. винесено рішення № 155150003030 про відмову у призначенні пенсії позивачу, в зв'язку з відсутністю необхідного стажу. В записі який відображає період з 23.07.1979р. по 05.12.1979р. в трудовій книжці позивача знаходиться нечитабельний відтиск печатки, що порушує вимоги до ведення трудових книжок згідно Інструкції 58 та унеможливлює зарахування до страхового стажу вказаного періоду. Запис про період з 15.06.1982р. по 01.09.1982р. не завірений печаткою, а запис з 01.07.1985р. по 05.02.1986р. та наказ про звільнення внесений некоректно, що також суперечить інструкції ведення трудових книжок. Відповідач вказав, що Головне управління не порушувало прав, свобод та інтересів позивача, а діяло лише на підставі норм діючого законодавства України. Поряд з цим, відповідач вказав, що позовну вимогу позивача в частині зобов'язання зарахувати позивачу до страхового стажу в пільговому обчисленні періоди роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі з 01.07.1985р. по 05.02.1986р. на посаді майстра ПМК Трест “Надимстройгаздобича” в районі Крайньої півночі Тюменської області м. Надим Трест РСФСР вважає безпідставною. Так, питання пільгового обчислення страхового стажу для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі врегульовано п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Так вказаний пункт передбачає, що період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі". Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами. Відповідач зазначив, що пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі: - трудової книжки зі штампом що стаж обчислюється в півтора кратному розмірі; - копії трудового договору про роботу в районах Крайньої Півночі чи місцевостях прирівняних до районів Крайньої півночі в разі переведення, направлення чи запрошення; - копії строкового трудового договору про роботу в районах Крайньої Півночі чи місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі для осіб які прибули на роботу в ці райони за власним бажанням; - довідки виданої безпосередньо підприємством чи архівною установою, де зазначено, що саме цей працівник мав право на пільги, передбачені відповідними постановами ради Міністрів СРСР чи Указами Президії Верховної ради СРСР; - документів, які підтверджують бронювання житла на весь період трудової діяльності. З урахуванням наведено, як вказав відповідач, надання пільг щодо зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі, і місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі за один рік і шість місяців при розрахунку стажу, що дає право на призначення пенсії за віком можливо лише за умови укладення трудового договору строком на 3 роки, що прямо передбачено нормою закону. Відповідач зазначив, що зважаючи на те, що позивачем по справі під час звернення до Головного управління з заявою про призначення пенсії за віком не було надано договору укладеного строком на 3 роки за спірний період роботи, трудова книжка не містить штампу, що стаж обчислюється в півтора кратному розмірі та надані довідки не містять відомостей про пільги, відсутні законні підстави для зарахування до страхового стажу в полуторному розмірі періоди роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі періоди з 01.07.1985 по 05.02.1986рік. Окрім вказаних підстав, як вказав відповідач, правомірність дій Головного управління, у частині не зарахування до страхового стажу в півтора кратному розмірі з 01.07.1985р. по 05.02.1986р. підтверджується тим, що трудовий договір строком на 3 роки не міг бути укладений, оскільки період протягом якого позивач працював є меншим ніж 3 роки. Поряд з цим, як зазначив відповідач, позовна вимога позивача, в частині зобов'язання призначити пенсію ОСОБА_1 з 17.12.2021р., не підлягає задоволенню з підстав, що судом не може прийматися відповідне рішення, оскільки це є втручанням в дискреційні повноваження Пенсійного фонду України
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
09 листопада 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії, у зв'язку з досягненням пенсійного віку.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №155150003030 від 16.11.2022р. відмовлено заявнику у призначенні пенсії(а.с.10).
Як вбачається з рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №155150003030 від 16.11.2022р. необхідний страховий стаж визначений -28 років, за наданими документами загальний стаж склав 26 років 10 місяців 03 дня.
За доданими документами до страхового стажу не зараховані періоди роботи: з 23.07.1979 р. по 05.12.1979 р., оскільки нечитабельний відтиск печатки; з 15.06.1982 р. по 01.09.1982 р., оскільки запис про роботу не завірений печаткою; з 01.07.1985 р. по 05.02.1986р., оскільки некоректний запис про роботу та наказ про звільнення, що суперечить інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов'язаннями України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII (далі - Закон № 1788), Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058).
Положеннями статті 56 Закону № 1788 передбачено, що до видів трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію віднесено, серед іншого: роботу, виконувану на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв; будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
За змістом ч.1 ст.26 Закону № 1058 починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Згідно зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 ч.1 ст. 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
За визначеннями, наведеними у статті 1 вказаного Закону, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше, надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Частинами 1-3 ст. 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Необхідно зазначити, що до 01 січня 2004 року порядок підтвердження стажу роботи був визначений статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05 листопада 1991 року (далі - Закон № 1788-XII).
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений (далі - Порядок №637).
Відповідно до ч.3 Постанови №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, відомості якої підлягають врахуванню при визначенні стажу роботи особи.
Довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи, приймаються для підтвердження трудового стажу лише у випадку відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.
Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 04.12.1979р.(а.с. 25-29), позивач:
- з 23.07.1979 р. по 05.12.1979 р. працював буровим робітником 3-го розряду Черкаська ПМК-247 (Пересувна механізована колона - 247) в Черкаську область по направленню з профтехучилища №13 м.Миколаїв. (також підтверджується довідками від 08.12.2022 р. №1499/02-35 та від 06.12.2022 р. №1499/02-35(а.с.12-13));
- з 15.06.1982 р. по 01.09.1982 р. працював слюсарем - ремонтником III розряду Ширяївського АТП 15067.(також підтверджується довідкою ТОВ «Ширяївське АТП 15167» та наказом про прийняття та звільнення(а.с.14-17));
- з 01.07.1985 р. по 05.02.1986 р. працював на посаді майстра ПМК Трест «Надимстройгаздобича» в Крайню Північ Тюменської області м.Надим Трест РСФСР.
Вказані записи виконано без перекреслень, виправлень, у чіткій послідовності та відповідності дати, із зазначенням підстав їх внесення.
Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці (неправильними чи не точними) щодо даних періодів роботи відповідачем суду не надано.
З урахуванням вищевикладеного, а також те, що відповідальність за ведення трудових книжок покладається на керівника відповідної установи та не може перекладатись на її працівника та, що відповідачем прийнято відповідне рішення про відмову у призначенні пенсії за віком, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №155150003030 від 16.11.2022р.
Відповідно до абз. 13 п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005р. № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно п.4.10 Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Враховуючи вищевикладене, оскільки згідно Порядку №22-1 після розгляду відповідної заяви (про перерахунок (призначення) пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший) структурним підрозділом Пенсійного органу за принципом екстериторіальності, електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії, суд прийшов до висновку, що обов'язок щодо вчинення відповідних дій про зарахування відповідного стажу, вчинення дій щодо розгляду заяв про призначення пенсії лежить на Пенсійному фонді, до якого зверталась особа із відповідною заявою.
Разом з тим, з урахуванням того, що суд прийшов до висновку про протиправність вищевказаного рішення про відмову у призначенні пенсії та враховуючи вищевказані обставити справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : - період роботи з 23.07.1979 р. по 05.12.1979 р. буровим робітником 3-го розряду Черкаської ПМК-247 (Пересувна механізована колона -247); - період роботи з 15.06.1982 р. по 01.09.1982 р. слюсарем- ремонтником III розряду Ширяївського АТП 15067; - період роботи з 01.07.1985 р. по 05.02.1986 р. на посаді майстра ПМК Трест “Надимстройгаздобича” в районі Крайньої Півночі Тюменської області м.Надим Трест РСФСР.
Поряд з цим, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зобов'язання відповідача зарахувати періоду роботи з 01.07.1985 р. по 05.02.1986 р. на посаді майстра ПМК Трест “Надимстройгаздобича” на пільгових умовах, оскільки підставою незарахування вказаного періоду роботи позивача стало некоректний запис в трудовій книжці дати звільнення, а не відсутність права на зарахування спірного періоду на пільгових умовах. Поряд з цим, оскільки відновленню підлягає лише порушене право та в даному випадку відсутні об'єктивні підстави вважати, що після призначення пенсії будуть порушені права позивача та враховуючи, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
Разом з тим, суд зазначає, що рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Доцільно відзначити, що здійснення дискреційних повноважень може в деяких випадках передбачати вибір між здійсненням певних дій і нездійсненням дії.
Акт, прийнятий у ході здійснення дискреційних повноважень, підлягає контролю відносно його законності з боку суду або іншого незалежного органу. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Отже, суд не може перебирати на себе функції, які відносяться до виключної компетенції органів Пенсійного фонду, зокрема-функції щодо перерахунку пенсії та зобов'язувати відповідача прийняти те чи інше рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 752/20012/16-а, від 12 червня 2018 року у справі № 800/248/17, від 12 лютого 2019 року у справі № 825/1602/17 та від 05 березня 2019 року у справі № 2040/6320/18.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 10 ч.2 ст.245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Враховуючи викладене, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків викладених в рішенні суду.
Поряд з цим, позовні вимоги позивача про зобов'язання призначити ОСОБА_1 пенсію з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку 60 років, зобов'язавши виплатити пенсію за віком, починаючи з 17.12.2021 р. суд вважає передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача та оскільки вимозі про зобов'язання відповідача вчинити певні дії передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача, судовий збір за другу(похідну) вимогу позивача не стягувався, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення пропорційно з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 992,40 грн.
Поряд з цим, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заявлених позивачем витрат на оплату правничої допомоги в сумі 4000,00грн., оскільки жодних доказів понесення вказаного виду судових витрат позивачем до суду надано не було.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №155150003030 від 16.11.2022р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : -період роботи з 23.07.1979 р. по 05.12.1979 р. буровим робітником 3-го розряду Черкаської ПМК-247 (Пересувна механізована колона -247); -період роботи з 15.06.1982 р. по 01.09.1982 р. слюсарем- ремонтником III розряду Ширяївського АТП 15067; -період роботи з 01.07.1985 р. по 05.02.1986 р. на посаді майстра ПМК Трест “Надимстройгаздобича” в районі Крайньої Півночі Тюменської області м.Надим Трест РСФСР.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.11.2022р. про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків викладених в рішенні суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог -відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, м.Одеса, вул. Канатна,83 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 496,20 грн. (чотириста дев'яносто шість гривень двадцять копійок ).
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, м.Дніпро, пров. Б.Хмельницького 116а ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 496,20 грн. (чотириста дев'яносто шість гривень двадцять копійок ).
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра