Справа № 420/30/23
27 лютого 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хом'якової В.В.. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення ОСОБА_1 з 01.01.2016 року при проведенні перерахунку пенсії основного розміру пенсії за вислугу років з 80 % до 70 % від розміру грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.01.2016 року ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 80 % від розміру грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, із врахуванням раніше виплачених сум;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь позивача судові витрати;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою суду від 09.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до змісту позову та доданих до нього матеріалів позиція позивача обґрунтовується наступним. ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років у розмірі 80% грошового забезпечення. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області на сьогоднішній день. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській областi позивачу на підставі довідки №3551 вiд 21.03.2018 року виданої Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України в Одеській області за нормами чинними на січень 2016 року, було проведено перерахунок пенсії та здійснено її виплату, починаючи з 01.01.2016 року. Однак, при здійснення даного перерахунку Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було протиправно зменшено основний розмір моєї пенсії з 80% на 70% від розміру грошового забезпечення. Позивач звертався з заявою до відповідача про перерахунок пенсії виходячи з розміру 80% грошового забезпечення, але листом відповідача від 19.12.2022 у проведенні такого перерахунку було відмовлено. Позивач вважає такі дії неправомірними, у зв'язку з чим звернувся до суду.
Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачу перераховано пенсію відповідно до норм законодавства, чинних на момент здійснення перерахунку. Розмір пенсії позивача не може перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення відповідно до ст. 13 Закону України № 2262. Також порядок перерахунку пенсій особам, пенсія яким призначена відповідно до Закону України № 2262, регулює “Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затверджений постановою КМУ № 45 від 13.02.2008 року (далі - Порядок № 45). Відповідно до Порядку № 45, Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Проте, відповідного повідомлення від ПФУ України до відповідача не надходило, після набрання законної сили судовим рішенням по справі № 826/12704/18 КМУ відповідних рішень про підвищення грошового забезпечення поліцейських не приймав. Тому відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016 року. Відповідач також вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду з вимогою зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області провести перерахунок.
Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд установив таке.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ, якому пенсія призначена в 2013 році відповідно до вимог Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 80 % грошового забезпечення виходячи з 37 років вислуги. Перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.
Відповідачем при перерахунку відповідно до приписів постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 пенсії позивача з 01.01.2016 року виходячи з нового розміру грошового забезпечення, зменшено її основний розмір з 80 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. при проведенні подальших перерахунків розмір пенсії продовжував обчислюватись виходячи з 70% грошового забезпечення.
Позивач вважає такі дії протиправними, тому звернувся до суду з даним позовом.
Згідно з положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 8 липня 2011 року № 3668-VI внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні від 27 березня 2014 року № 1166-VII внесено зміни у частину другій статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, згідно яких цифри 80 замінено цифрами 70.
Оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків, а потім 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція висловнена у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 року по справі № 686/12623/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених сум.
Щодо твердження відповідача про порушення позивачем 6-ти місячного строків звернення до суду з вимогою зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016, то суд зазначає, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України листа-відповіді, листа-роз'яснення, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, особа може звернутися до адміністративного суду з позовом протягом шести місяців з дня, коли дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, якщо інший строк звернення до суду не встановлено законом. Відповідач не надав суду доказів того, що ним повідомлявся позивач про зменшення відсоткового розміру пенсії по відношенню до грошового забезпечення.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Наявною у матеріалах справи доказами підтверджено, що позивач під час звернення до суду з вказаними позовом сплатив судовий збір у загальному розмірі 992,40 грн. Посилання відповідача на відсутність відповідних бюджетних асигнувань на сплату судового збору є безпідставними, оскільки КАС України не передбачає такої підстави для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування судових витрат. Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Позивачу відшкодовуються витрати по сплаті судового збору за рахунок відповідача.
Клопотання позивача про подання у встановлений судом строк звіту про виконання судового рішення, задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, за приписом вказаної норми покладення такого зобов'язання на суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду.
Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач після набрання рішенням суду законної сили буде ухилятися від вчинення дій на виконання судового рішення
Керуючись ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 155, 295 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення ОСОБА_1 з 01.01.2016 року при проведенні перерахунку пенсії основного розміру пенсії за вислугу років з 80 % до 70 % від розміру грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) провести з 01.01.2016 року ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 80 % від розміру грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, із врахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) судовий збір в сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
У задоволенні клопотання позивача про подання у встановлений судом строк звіту про виконання судового рішення відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Хом'якова