Справа № 420/18483/22
21 лютого 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової академії (м. Одеса) про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити нарахування та виплату грошового забезпечення,
встановив:
Позивач звернувся з позовною заявою до Військової академії (м.Одеса), в якій просить:
- визнати протиправними дії Військової академії (м. Одеса) (ЄДРПОУ 24983020, вул. Фонтанська дорога, 10, м. Одеса, 65009) щодо відмови ОСОБА_1 , здійснити перерахунок грошового забезпечення з 01.01.2022, у відповідності до вимог відновленої початкової редакції п. 4 Постанови №704, статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, з врахуванням решти положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” та вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;
- зобов'язати Військову академію (м. Одеса) (ЄДРПОУ 24983020, вул. Фонтанська дорога, 10, м.Одеса, 65009) здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2022, у відповідності до вимог відновленої початкової редакції п.4 Постанови №704, статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, з врахуванням решти положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” та вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;
- виплатити ОСОБА_1 різницю між перерахованим та фактично виплаченим розміром грошового забезпечення з 01.01.2022 року;
- виплачувати ОСОБА_1 перераховане грошове забезпечення розраховане виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Тобто, з 29.01.2020 року відновлено дію пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції, що діяла до 21.02.2018 року (до внесення змін постановою КМУ №103) - установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14. Позивач вважає, що відповідач, у порушення наведених вимог законодавства, у період з 29 січня 2020 року продовжує обрахування розміру його посадового окладу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, що призвело до отримання грошового забезпечення у меншому розмірі. Позивач звернувся із заявою про здійснення нарахування грошового забезпечення у належному розмірі, проте отримав відмову. Позовні вимоги просить задовольнити.
Відповідач відзив не надав, ухвала про відкриття провадження у справі, в якій роз'яснено право подачі відзиву, отримана відповідачем 27.12.2022 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
19.01.2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив у якій позивач навів обгрунтування аналогічні тим, які наведені у позовній заяві.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення цього спору.
Розгляд справи здійснюється у спрощеному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд установив наступне.
Відповідно до довідки № 1/53/227 від 28.04.2021 року полковник ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Військовій академії (м. Одеса) на посаді начальника кафедри ремонту та експлуатації автомобільної та спеціальної техніки факультету підготовки спеціалістів матеріально-технічного забезпечення.
19.01.2022 року позивач звернувся до Військової академії (м. Одеса) із заявою про здійснення перерахунку грошового забезпечення з 01.01.2022, у відповідності до вимог відновленої початкової редакції п.4 Постанови №704, статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, з врахуванням решти положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” та вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти; виплату ОСОБА_1 різниці між перерахованим та фактично виплаченим розміром грошового забезпечення з 01.01.2022 року; та проведення виплат перерахованого грошового забезпечення розрахованого із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти).
01.11.2022 року відповідач повідомив про відсутність підстав для застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівника та інших виплат після набрання чинності Законом України від 06.12.2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Позивач вважає відмову протиправною тому звернувся до суду із цим позовом.
З урахуванням того, що відповідачем відзив не подано, а також виходячи зі змісту листа відповідача на заяву позивача, обставини проходження позивачем у спірному періоді служби не спростовуються.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закону №2011-ХІІ) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
За приписами частини першої статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
Додатки 1 та 14 до Постанови №704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.
Згідно із приміткою 1 Додатку 1 до Постанови №704 посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103) до Постанови №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 було викладено у новій редакції, а саме: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Проте зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови №704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.
Згідно з Постановою №704, в редакції Постанови №103, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким було внесено зміни до пункту 4 Постанови №704.
Таким чином, з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка була чинною до зазначених змін.
При цьому порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач, у зв'язку із втратою чинності положеннями пункту 6 Постанови №103 та змін до пункту 4 Постанови №704, не змінився.
Відповідні висновки висловлені Верховним Судом у рішенні від 17.12.2019 року за результатами розгляду зразкової адміністративної справи №160/8324/19.
Таким чином, з 29.01.2020 року, тобто з дня, набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18, виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
Отже позовні вимоги в частині визнання протиправною відмови та зобов'язання здійснити перерахунок грошового забезпечення позивача з 01.01.2022 року, у відповідності до вимог відновленої початкової редакції п. 4 Постанови №704, статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, з врахуванням решти положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” та вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти підлягають задоволенню.
Водночас позовна вимога не містить кінцевої дати та фактично стосується вирішення питання на майбутнє, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у період з 01.01.2022 року до 31.12.2022 року включно.
Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Військової академії (м. Одеса) щодо відмови ОСОБА_1 , здійснити перерахунок грошового забезпечення з 01.01.2022 року, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.
Зобов'язати Військову академію (м. Одеса) (ЄДРПОУ 24983020, вул. Фонтанська дорога, 10, м.Одеса, 65009) здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) у період з 01.01.2022 року до 31.12.2022 року, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням виплачених сум.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.Ф. Попов