28 лютого 2023 р. № 400/1548/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом:Військової академії (м.Одеса), вул. Фонтанська дорога, 10, м. Одеса, 65009,
до відповідача:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
про:стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі в сумі 205 852,89 грн.,
Військова академія (м. Одеса) звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 205852,89 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням в Академії за період з 11.09.2020 р. по 23.12.2021 р. Оскільки відповідач у добровільному порядку кошти не відшкодував, позивач звернувся з позовом до суду.
24.03.2022 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В подальшому суд надсилав ухвали на зазначену відповідачем адресу електронної пошти. За номером телефону, зазначеним у позові, відповідач не відповідає, про що складено телефонограми. Правом на подачу відзиву відповідач не скористався.
Верховний Суд у постанові від 30.11.2022 р. по справі № 759/14068/19 виходить із того, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.
Справу розглянуто в письмовому провадженні.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Відповідно до наказу начальника Академії від 18.08.2020 р. № 340 відповідача зараховано на перший курс Академії за денною формою навчання.
Наказом начальника Академії від 11.09.2020 р. № 189 (по стройовій частині) відповідача поставлено на всі види забезпечення.
Між Міністерством оборони України в особі начальника Академії та солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, відповідно до якого відповідач зобов'язався сумлінно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів та добровільно відшкодовувати витрати, пов'язані з його утриманням у вищому військовому закладі, в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість.
28.09.2021 р. відповідач подав рапорт про відрахування з навчання через небажання продовжувати навчання.
На засіданні Вченої ради Академії від 30.11.2021 р. одноголосно прийнято рішення про відрахування відповідача.
Наказом т.в.о. начальника Академії від 23.12.2021 р. № 81-РС відповідача відраховано з числа курсантів Академії та розірвано контракт.
Наказом т.в.о. начальника Академії від 23.12.2021 р. № 272 (по стройовій частині) відповідача знято з усіх видів забезпечення, зобов'язано відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в Академії в розмірі 205852,89 грн.
Того ж дня складено довідку-розрахунок витрат, пов'язаних з утриманням відповідача, на суму 205852,89 грн. Відповідач з розрахунком погодився та поставив свій підпис.
У добровільному порядку відповідач вказані кошти не відшкодував.
Проходження громадянами України військової служби (навчання) у вищих військових навчальних закладах врегульовано нормами Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232).
Відповідно до Закону № 2232 зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.
З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом 3 ч. 2 ст. 23 цього Закону.
Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону № 2232 курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Пунктом 1 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 р. № 964 (далі - Порядок № 964), визначено механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі.
Згідно з п. 3 Порядку № 964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом, згідно з нормами утримання курсантів та відповідно до Порядку розрахунку витрат, який установлюється Міноборони разом з Мінфіном, Міністерством внутрішніх справ України, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.
Відповідно до п. 2.1 Порядку розрахунку витрат пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 р. № 419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок розрахунку витрат), відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Згідно з п. 2.1.1 Порядку розрахунку витрат витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
Судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням в Академії, у загальній сумі 205852,89 грн, що підтверджується довідкою.
Згідно з п. 7-8 Порядку № 964, у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку, а сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та Держспецтрансслужби.
Суд наголошує, що курсанти, які навчаються в Академії, перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними). Разом з тим, будучи обізнаним про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, у загальній сумі 205852,89 грн, відповідач витрати не відшкодував.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався, доказів відшкодування витрат не надав.
На підставі встановленого, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Матеріали справи не містять доказів понесення позивачем судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз. Отже, судові витрати (судовий збір) не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Військової академії (м. Одеса) (вул. Фонтанська дорога, 10, м. Одеса, 65009, ідентифікаційний код 24983020) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 205852,89 грн - задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 205852,89 грн (двісті п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят дві грн 89 коп.) на користь Військової академії (м. Одеса) (вул. Фонтанська дорога, 10, м. Одеса, 65009, ідентифікаційний код 24983020).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 28.02.2023 р.
Суддя Н. В. Лісовська