про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
27 лютого 2023 р. № 400/852/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Птичкіна В.В., розглянувши матеріали
за адміністративним позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,
про:визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якій просить визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області протиправною в частині ненарахування ОСОБА_1 з 01.01.2022 доплати до пенсії у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 713-2021 та у частині утримання виплаченої такої доплати з 01.07.2021 по 31.12.2021; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.01.2022 доплату до пенсії у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 713-2021; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.07.2021 по 31.12.2021 з доплатою до пенсії у розмірі 2000 грн відповідно до постанови КМУ № 713-2021.
Ухвалою від 13.02.2023 суд залишив позовну заяву без руху та надав строк для усунення її недоліків - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд попередив позивача, що наслідком неусунення недоліків позовної заяви в установлений судом строк є повернення такої позовної заяви позивачу (пункт 3 резолютивної частини ухвали від 13.02.2023).
Для усунення недоліків позовної заяви позивчау належало подати до Миколаївського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій належало зазначити поважні причини його пропуску, а саме: такі, що об'єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
17.02.2023 до суду надійшла заява позивача від 16.02.2023 про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій позивач просить "Визнати поновлення процесуального строку, встановлений законом для подання мною позовної заяви до Миколаївського окружного адміністративного суду щодо Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії".
У заяві від 16.02.2023 погодився з наведеним в ухвалі від 13.02.2023 про те, що йому стало відомо про невиплату йому спірної доплати саме з листа відповідача від 16.12.2021 № 16178-15333/С-02/8-1400/21. Одночасно позивач зазначив, що мав право розраховувати, що відповідач, усвідомивши свою помилку, здійснить у майбутньому виплату йому спірної доплати. Позивач також зазначає, що вчинене відповідачем порушення є триваючим.
Одночасно позивач зазначає, що строк звернення до суду у спірних правовідносинах не застосовується. Позивач також посилається на те, що Миколаївська міська територіальна громада належить до переліку територій, на яких ведуться (велися) активні бойові дії. Позивач зазначає, що Миколаївський окружний адміністративний суд працював з обмеженнями у здійсненні правосуддя та не мав об'єктивної можливості для вирішення питання про відкриття провадження у справі за цим позовом, в межах строку передбаченого КАС України.
Суд відхиляє посилання позивача на те, що строк звернення до суду не застосовується та аргумент про триваюче правопорушення, з огляду на таке.
У постанові від 09.06.2022 у справі № 1140/2132/18 Верховний Суд зазначив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву. Верховний Суд звернув увагу, що пенсію позивач отримує щомісяця, тому про порушення свого права позивач мав бути обізнаний на кожне 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна була здійснюватись така виплата (з першого до першого числа).
У цій постанові Верховний Суд дійшов висновку про те, що оцінку спірним правовідносинам належить надавати в межах 6-місячного строку звернення до адміністративного суду. Зокрема, у справі № 1140/2132/18 позивач звернувся до суду 01.08.2018. Верховний Суд виснував, що суду необхідно надати оцінку спірним правовідносинам та застосуванню норм матеріального права за період з 01.02.2018 (тобто в межах 6-місячного строку).
Правова позиція щодо необхідності застосування строку звернення до адміністративного суду також викладена в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.
Зокрема, у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18) та сформулював новий правовий висновок, згідно з яким, серед іншого, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Надаючи оцінку іншим аргументам позивача, суд зазначає про таке.
У постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 (пункт 47) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
У пункті 48 постанови від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 Велика Палата Верховного Суду вказала: «Ураховуючи те, що останній день перебігу процесуального строку на звернення до суду з позовом у цій справі припав на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, ця обставина могла унеможливити дотримання такого строку позивачкою за умови надання нею до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду з позовом, та могла б бути визнаною поважною причиною для поновлення процесуального строку».
У заяві про поновлення пропущеного строку, поданій на виконання ухвали від 13.02.2023, міститься посилання на роботу суду з обмеженнями у здійсненні правосуддя.
У заяві не конкретизовано, які саме обмеження в роботі суду маються на увазі і як саме вони зумовили неможливість направлення позивачем позовної заяви до суду (поштою або в електронній формі засобами системи «Електронний суд»).
Керуючись правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22, суд вказує, що ураховуючи те, що останній день перебігу процесуального строку на звернення до суду з позовом у цій справі припав на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, ця обставина могла унеможливити дотримання такого строку позивачем за умови надання ним до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду з позовом, та могла б бути визнаною поважною причиною для поновлення процесуального строку.
Тобто якщо строк звернення до суду пропущений через війну, у заяві про поновлення пропущеного строку належало навести фактичні обставини, пов'язані з війною, які унеможливили подання позовної заяви в установлений строк, із зазначенням того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду з позовом, та наданням відповідних доказів. Таких обставин у заяві не зазначено.
У заяві про поновлення пропущеного строку, поданій на виконання ухвали від 13.02.2023, не зазначені поважні причини його пропуску, а саме: такі, що об'єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що позивач не усунув недоліки позовної заяви в установлений судом строк. Зокрема, позивач подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, але не зазначив у ній поважних причин його пропуску, а саме: таких, що об'єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку.
Згідно з частинами першою, другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, позовну заяву належить повернути в частині позовних вимог, щодо яких пропущений строк звернення до адміністративного суду (які перебувають поза межами 6-місячного строку звернення до адміністративного суду), а саме: з 01.01.2022 по 06.08.2022 (звернення до суду відбулося 07.02.2023).
Одночасно суд роз'яснює позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд також зауважує, що ухвалою від 28.02.2023 суд відмовив у відкриття провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області протиправною в частині утримання виплаченої з 01.07.2021 по 31.12.2021 позивачу доплати за постановою № 713 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.07.2021 по 31.12.2021 з доплатою до пенсії у розмірі 2000 грн відповідно до постанови № 713.
На підставі вищезазначеного, керуючись статтями 123, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву повернути в частині позовних вимог про:
- визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області протиправною в частині ненарахування ОСОБА_1 з 01.01.2022 по 06.08.2022 доплати до пенсії у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 713-2021;
- про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.01.2022 по 06.08.2022 доплату до пенсії у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 713-2021.
2. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна