28 лютого 2023 р. № 400/2450/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В. розглянувши у порядку письмового провадження за правлами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачів:Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5-а, м. Миколаїв, 54001, Новобузького районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській обл, вул. Ярослава Мудрого, 6, м. Новий Буг, Миколаївська область, 55601, ,
про:визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області (далі - відповідач-1) та Новобузького районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області (далі - відповідач-2), в якій просить визнати протиправними дії відповідачів щодо відмови позивачу в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ; зобов'язати відповідачів оформить та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обставину звернення до відповідачів за отриманням паспорта у формі книжечки зразка 1994 року у зв'язку із зміною прізвища та відмовою від ID-паспорта громадянина України у формі картки.
Ухвалою від 23.02.2022 Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Величка А.В. відкрив провадження в адміністративній справі № 400/2450/22 та постановив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження; установив відповідачам строки для подання відзиву у п'ятнадцять днів з дня одержання ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі.
Ухвала від 23.02.2022 про відкриття провадження у справі вручена відповідачам 28.02.2022, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2022, справа № 400/2450/22 передана на розгляд судді Птичкіній В.В.
Ухвалою від 10.05.2022 суд у складі судді Птичкіної В.В. прийняв справу № 400/2450/22 до розгляду.
Відзиви на позовну заяву до суду не надходили.
Від відповідача-1 до суду надійшла заява, в якій він просить відкласти розгляд справи № 400/2450/22 до моменту припинення або скасування правового режиму воєнного стану на території Миколаївської області; поновити відповідачу-1 строк для надання відзиву на позовну заяву у справі № 400/2450/22 на строк, визначений законодавством, з моменту припинення або скасування правового режиму воєнного стану на території Миколаївської області.
На обгрунтування заяви відповідач-1 посилається на початок 24.02.2022 військової агресії російської федерації проти України та введення воєнного стану, що унеможливлює, на думку відповідача-1 надання відзиву на позовну заяву та участь його представника в судових засіданнях.
Суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи до припинення або скасування воєнного стану, оскільки таке відкладення створить необгрунтоване обмеження права позивача на доступ до суду.
Зокрема, на переконання суду, відповідач-1 мав достатньо часу для підготовки та надання до суду відзиву, зокрема, ураховуючи наявність у нього електронного кабінету, а, отже, можливість ознайомлюватися з матеріалами справи дистанційно в електронній формі та можливість подавати до суду документи в електронній формі.
Суд відхилив посилання відповідача-1 на неможливість брати участь у судових засіданнях, оскільки справа розглядається без виклику сторін.
Заяв про розгляд справи із повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у письмовому провадженні.
Безпосередньо, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
07.08.2021 позивач зареструвала шлюб та після реєстрації шлюбу обрала прізвище - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
10.09.2014 відповідач-2 видав позивачу паспорт серії НОМЕР_2 громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII (далі - Положення про паспорт № 2503-XII).
18.08.2021 позивач звернулася до відповідача-2 із заявою, в якій, посилаючись на укладення шлюбу, зміну прізвища та її релігійні уподобання, просила оформити і видати їй паспорт громадянина України у формі книжечки.
Листом від 14.09.2021 № К-2/6/4830-21/4830/73-21 відповідач-2 повідомив позивачу, з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302, про відсутність підстав для оформлення та видачі паспорта у формі книжечки зразка 1994 року через ненадання позивачем рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання оформити і видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з такого.
03.04.2019 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 398 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302», якою доповнив пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (далі - Постанова № 302) абзацом такого змісту: «Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року».
Отже, зазначеними змінами до Постанови № 302 запроваджена обов'язковість надання громадянами, для отримання паспорта у формі книжечки зразка 1994 року, рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Ураховуючи вищенаведене, відсутні підстави для визнання протиправною відмови відповідача-2 видати позивачу паспорт у формі книжечки, висловленої у листі від 14.09.2021 № К-2/6/4830-21/4830/73-21, оскільки відповідач-2 керувався обов'язковими для нього вищенаведеними нормами Постанови № 302, а зазначена відмова обґрунтована відсутністю визначеного переліку документів, до якого належить рішення суду.
Отже, в цій частині позовних вимог до відповідача-2 належить відмовити.
Також належить відмовити у задоволенні позовних вимог до відповідача-1, оскільки матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача-1 за отриманням паспорта у формі книжечки та доказів відмови відповідача-1 від вчинення відповідних дій за заявою позивача.
Одночасно, з метою повного захисту прав позивача, суд вбачає підстави для задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача-2 видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, зразка 1994 року з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України від 20.11.2012 № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон № 5492-VI), документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України (…).
Частинами першою, другою, четвертою, п'ятою статті 14 Закону № 5492-VI передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (частина перша статті 21 Закону № 5492-VI).
Отже, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв'язку з неможливістю їх реалізації.
Згідно із частиною третьою статті 13 Закону № 5492-VI, паспорт громадянина України (…) містить безконтактний електронний носій.
Відповідно до пунктів 3, 5, 6, 8 Положення про паспорт № 2503-XII, бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Паспортна книжечка є зшитою внакидку нитками обрізною книжечкою розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис «Україна», нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис «Паспорт». На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис «Паспорт громадянина України». На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п'ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев'ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев'ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення.
Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Водночас пунктом 1 Постанови № 302 затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, що додається.
За змістом пункту 2 Постанови № 302, із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:
з 01 січня 2016 року - оформлення і видача паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII;
з 01 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
У пункті 3 Постанови № 302 установлено:
прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01.11.2016 припиняється;
паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 01.11.2016, є чинним протягом строку, на який його було видано;
вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюються відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Пунктом 131 Постанови № 302 передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація: (…) біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи.
Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразка містить відцифровані персональні дані особи.
У постанові від 19.09.2018 у справі № 806/3265/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що норми Закону № 5492-VI на відміну від норм Положення про паспорт № 2503-XII не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було «встановлене законом») не було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне імя, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що перелік підстав, які становлять легітимну мету обмежень прав і свобод особи, є вичерпним. Свобода розсуду держав щодо встановлення обмежень є вузькою. Проте слід оцінити, чи передбачене законом таке обмеження, чи відповідає обмеження «нагальній суспільній потребі», тобто чи є воно необхідним у демократичному суспільстві і чи відповідає воно легітимній меті (див., наприклад, рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Svyato-Mykhaylivska Parafiya v. Ukraine» від 14.06.2007). Установлення обмежень законом передбачає чіткість і доступність закону, що встановлює такі обмеження. Кожна людина повинна мати відповідне уявлення про норми, які можуть бути застосовані щодо її відповідного права. Вимога чіткого закону, який передбачає обмеження права, має ту саму мету - кожна людина повинна мати можливість передбачити наслідки своєї поведінки. Рівень чіткості, який вимагається від національного законодавства, яке в будь-якому разі не може передбачати усі можливі випадки, багато в чому залежить від змісту відповідного акта, сфери, яку він регулює, чисельність й статусу тих, кому він адресований (див. рішення ЄСПЛ у справі «GropperaAG and Others v. Switzerland» від 28.03.1990).
Тобто будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак у цьому випадку таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено.
Крім того, відповідно до статті 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, незалежності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду узяла до уваги, що Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Х'ю Джордан проти Великої Британії» сформулював таку позицію: «Якщо загальна політика або захід мають непропорційно шкідливі наслідки для конкретної групи, то вони (загальна політика або захід) можуть вважатися дискримінаційними, незважаючи на те, що вони не спрямовані конкретно на цю групу».
У вказаній вище постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у виглядікартки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
З урахуванням викладеного, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що для належного захисту порушених прав позивача необхідно зобов'язати орган Державної міграційної служби України, який виступав відповідачем у розглянутій Верховним Судом справі, оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт № 2503-ХІІ.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про наявність у позивача права на отримання паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, оформленого відповідно до Положення про паспорт № 2503-XII.
Оскільки, відповідно до пункту 3 Постанови № 302, до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року оформлення та видача таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, здійснюється Державною міграційною службою України громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, суд вбачає підстави для зобов'язання відповідача оформити та видати позивачу паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Судові витрати у справі становить судовий збір у сумі 992,40 грн, сплачений позивачем за подання позовної заяви до адміністративного суду.
Як зазначено вище за текстом цього рішення, суд не установив порушень у діях відповідача-2, що полягали у відмові видати позивачу паспорт у формі книжечки, висловленої у листі від 14.09.2021 № К-2/6/4830-21/4830/73-21, оскільки відповідач-2 керувався обов'язковими для нього нормами Постанови № 302, яка передбачає подання заявником до органу Державної міграційної служби рішення суду про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Отже, судове рішення про зобов'язання відповідача оформити та видати позивачу паспорт громадянина України зразка 1994 року є не результатом вирішення судом спору фізичної особи із суб'єктом владних повноважень, а необхідною умовою для оформлення та видання відповідачем позивачу паспорта громадянина України зразка 1994 року.
Суд зазначає, що відмовляє у задоволенні позовних вимог до відповідача-1, оскільки у під час судового розгляду не підтвердилися обставини звернення позивача до відповідача-1 за отриманням паспорта у формі паспортної книжечки та відмова відповідача-1 у вчиненні таких дій.
У зв'язку з вищенаведеним, ураховуючи, що відповідачі не порушували прав позивача, відсутні підстави для стягнення з них судового збору на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5А, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код: 37844163) , Новобузького районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області (вул. Ярослава Мудрого, 6, м. Новий Буг, Миколаївська область, 55601, ідентифікаційний код: 37844163) задовольнити частково.
2. Зобов'язати Новобузький районний сектор Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області (вул. Ярослава Мудрого, м. Новий Буг, Миколаївська область, 55601, ідентифікаційний код: 37844163) оформити та видати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) паспорт громадянина України зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ на ім'я ОСОБА_3 .
3. У задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій Новобузького районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області щодо відмови в оформленні та видачі паспорта у формі книжечки відмовити.
4. У задоволенні позовних вимог до Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна