28 лютого 2023 р. № 400/5964/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачів:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,Миколаїв,54020, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, вул. Набережна Перемоги, 26,Дніпро,49094,
про:визнання протиправним та скасування рішення від 02.12.2022 року №948030173471; зобов'язання вчинити певні дії,
Позивачка, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.12.2022 № 948030173471 про відмову в проведенні перерахунку пенсії; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити, нарахувати та виплатити пенсію за віком згідно статті 37 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889 з 01.12.2022, з урахуванням до загального стажу державної служби періоду роботи в органах місцевого самоврядування; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області врахувати довідки від 01.12.2022 № 116/21.04-03 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), № 117/21.04-03 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), видані Департаментом внутрішнього фінансового контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської ради.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач протиправно відмовив їй у призначенні пенсії відповідно до вимог Закону України “ Про державну службу” (далі-Закон № 889), оскільки відповідач протиправно не зарахував до стажу державної служби період роботи на різних посадах в органах місцевого самоврядування.
Позовна заява залишалась без руху ухвалою від 27.12.2022.
Ухвалою від 02.02.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачам надати відзиви на позовну заяву.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надав суду відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що оскільки дія Закону № 889 не поширюється на посадових осіб місцевого самоврядування, тому періоди служби Позивача в органах місцевого самоврядування не підлягають зарахуванню до стажу державної служби. Тому, спірним рішенням правомірно відмовлено позивачці в переведенні з пенсії за віком за Закону № 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону № 889 за заявою від 01.12.2022. Щодо вимоги позивача про зобов'язання призначити, нарахувати та виплатити пенсію, то відповідач вважає, що суд не може підміняти пенсійний орган, прийняття певного рішення в залежності від результатів розгляду поданих документів є дискреційними повноваженнями відповідача
Від відповідача, Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області не надходив, ухвала від 02.02.2023 отримана ним через особистий кабінет підсистеми “Електронний суд” 02.02.2023 о 14:34 год.
Відповідно до ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
Позивач перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058).
01.12.2022 позивачка звернулась до ГУ ПФУ із заявою про призначення їй пенсію за віком відповідно до Закону №889.
За принципом екстериторіальності заяву позивача системою передано на розгляд Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
За наслідками розгляду заяви позивачки відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийняв рішення № 948030173471 від 02.12.2022, яким відмовив позивачці в переведенні з пенсії за віком згідно з Законом №1058 на пенсію за віком відповідно до Закону від 10.12.2015 №889, оскільки час роботи в органах місцевого самоврядування, зараховується до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 889 до 17.07.2001. Тому, до стажу державної служби зараховано період роботи на посаді 17.03.1997 по 08.06.1998 в Управлінні праці та зайнятості населення облдержадміністрації та з 21.07.1998 по 16.07.2001 у Виконавчому комітеті Миколаївської облради народних депутатів, який складає 04 роки 03 місяці 18 днів. Оскільки на день набрання чинності Закону №889 позивач не займав посади державного службовця та у зв'язку з відсутністю на цю дату стажу державного службовця відсутні підстави для переведення на пенсію державного службовця.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що 01.05.2016 набрав чинності Закон України “Про державну службу” від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Згідно із пп. 10, 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII “Про державну службу” (далі - Закон №3723-XII) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Таким чином, за наявності у особи станом на 1 травня 2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України “Про державну службу” від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ/
Обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом №889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пп. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ та мають передбачені ч. 1 ст. 37 Закону №3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена у рішенні Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі №822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №676/4235/17.
Спірним у цій справі є стаж служби позивача після 17.07.2001 (позивач працює по теперішній час у Департаменті внутрішнього фінансового контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської міської ради).
Відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ, оскільки робота останнього в органі місцевого самоврядування після 17.07.2001 не зараховується до стажу, який дає право на пенсію державного службовця та не передбачена ст. 25 ЗУ №3723.
Разом з тим, за змістом п. 8 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Пунктом 2 розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 07.06.2001 №2493-III “Про службу в органах місцевого самоврядування” дію Закону України "Про державну службу" поширено на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.
Питання обчислення стажу державної служби у цей період регулювалося Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283 .
Так, згідно із п. 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Аналіз викладених норм свідчить, що законодавство, яке діяло у спірний період, передбачало віднесення до стажу державної служби часу перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, які визначені Законом №2493-III.
Отже період з 17.07.2001 по 01.05.2016( час набрання чинності Законом №899) це час, який також зараховується до стажу державної служби в силу наведених вище законодавчих вимог.
Суд звертає увагу, що досягнення позивачем необхідного віку і загального страхового стажу не є спірним у даній справі.
На момент звернення позивача із заявою про переведення на пенсію за віком згідно Закону №889-VIII, а саме 01.12.2022 вона досягла встановленого чинним законодавством пенсійного віку та страхового стажу. Стаж її державної служби, з урахуванням вищенаведеного, складає понад 10 років станом на 01.05.2016, та станом на 01.05.2016 вона займала посади державної служби, а тому позивачка має право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України " Про державну службу"№3723.
З огляду на вище зазначене суд вважає, що позовні вимоги позивачки про скасування спірного рішення та зобов'язання відповідача призначити спірну пенсію є обґрунтованими та такими, що необхідно задовольнити.
Абзацом 1 ч. 3 статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії відповідно до вимог Закону України “Про державну службу”, діяв з порушенням матеріально-правових засад діяльності суб'єктів владних повноважень, закріплених у ч.2 ст.2 КАС України, з огляду на що рішення підлягає визнанню протиправним, а право позивача на отримання державного соціального забезпечення - судовому захисту шляхом зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України “Про державну службу” з часу її звернення - 01.12.2022.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання врахувати довідки від 01.12.2022 № 116/21.04-03 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), № 117/21.04-03 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), видані Департаментом внутрішнього фінансового контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської ради, суд зазначає, що зазначені вимоги є передчасними, оскільки при розгляді заяви позивача відповідач взагалі відмовив позивачу у переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889
Відтак, спору щодо застосування складових заробітної плати та довідки для призначення пенсії на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало.
Відповідач ще не приймав рішення щодо переведення позивача на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889 на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при переведенні з одного виду пенсії на інший будуть порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тому позовні вимоги слід задовольнити частково.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України. Оскільки спірне рішення прийнято ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, суд вважає за необхідне судові витрати стягнути саме з ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,Миколаїв,54020 13844159) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26,Дніпро,49094 21910427) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26,Дніпро,49094, ЄДРПОУ 21910427) від 02.12.2022 № 948030173471.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) призначити, нарахувати та виплатити пенсію за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) згідно статті 37 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 з 01.12.2022, з урахуванням до загального стажу державної служби періоду роботи в органах місцевого самоврядування та з урахуванням раніше виплачених сум.
4. В частині позовних вимог про зобов'язання врахувати довідки від 01.12.2022 № 116/21.04-03 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), № 117/21.04-03 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), видані Департаментом внутрішнього фінансового контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської ради, відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна, Перемоги, 26,Дніпро,49094 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 496,20 грн (чотириста дев'яносто шість гривень 20 копійок), сплачений квитанцією 1003232400969540 від 12.12.2022.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко