27 лютого 2023 р. Справа № 400/2348/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Державної служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області, вул. Перемоги, 14, м. Київ, 03135; вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056,
про:визнання протиправною та скасування постанови від 10.02.2022 року № 336132,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби з безпеки на транспорті (далі - відповідач) в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 336132 від 10.02.2022 року, якою постановлено стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн. (далі також - оскаржувана постанова).
Ухвалою від 23.02.2022 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження (головуючий суддя Марич Є.В.).
18.10.2022 року було здійснено повторний автоматичний розподіл справи. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу, головуючим у справі визначено суддю Малих О.В.
Ухвалою від 24.10.2022 року суд прийняв справу до провадження та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивач перевозив вантаж- пісок , Єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно- дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України , атестована у відомості з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром «Інститут Метрології» свідоцтво про атестацію № 02-84-08.На думку позивача вказана методика не розповсюджується на транспортні засобі з подільним вантажем, рідким та сипучим вантажем або вантажем , що змінює розподіл навантажень на вазі транспортного засобу на русі.
Відповідач відзив на позов не надав.
Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Посадовими особами Укртрансбезпеки 15.12.2021 року проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, про що складено акт № 0070928. В акті зафіксовано, що 15.12.2021 року проведено перевірку автомобіля MAN д/н НОМЕР_1 з напівпричепом марки SCHMITZ SKI 24 6017 д/н НОМЕР_2 . Перевіркою виявлено порушення абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344), а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу.
Того ж дня складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових норм, в якому зазначено повну масу: нормативно допустима 40 т; фактична 39,100 т. Відстані між осями не заповнено. Осьові навантаження: нормативно допустимі 11, 11, 22, фактичні 5,800;9,050;8,500;8,000;7,750.
10.02.2022 року відповідачем прийнято постанову № 336132 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу (акт № 0070928).
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 103 (далі - Положення № 103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 8 Положення № 103).
У відповідності до ст. 60 Закону № 2344 адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовуються до автомобільних перевізників.
Отже, відповідно до Закону № 2344 суб'єктом порушення законодавства про автомобільний транспорт виступає автомобільний перевізник.
За визначенням ст. 1 Закону № 2344 автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Під час перевірки 15.12.2021 року позивач надав товарно-транспортну накладну № 2822, в якій саме позивач вказаний перевізником.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).
Відповідно до п. 3 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (п. 6 Порядку № 879).
За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення (п. 18 Порядку № 879).
У відповідності до пп. 2, 3 п. 2 Порядку № 879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології; великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Згідно з ч. 1 п. 22.5 Правил дорожнього руху, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
На доказ перевищення вагових норм позивачем надано акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 15.12.2021 року , в якому не заповнено графу «Відстані між осями». За відсутності замірів відстаней між осями неможливо встановити, що осі є одиничними чи строєними та, як наслідок, встановити факт перевантаження на вісь. До того ж, перевозився подільний вантаж (пісок), який переміщується під час руху.
Відповідач жодних пояснень з даного приводу не навів.
В оспорюваній постанові зазначено, що вона прийнята Державною службою з безпеки на транспорті на підставі акту перевірки № 325296.
Позивачем до матеріалів справи наданий акт від 15.12.2021 року № 0070928 «Про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів».
Відповідач жодних пояснень з даного приводу також не навів.
Суд зазначає, що акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених ч. 2 ст. 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Постанова, прийнята за наслідками на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірною та підлягає скасуванню.
У зв'язку з викладеним, суд вважає недоведеним факт перевищення транспортним засобом вагових параметрів.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності оскаржуваних постанов, що є підставою для задоволення позову.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При цьому, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті як розпорядника бюджетних коштів.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 90, 139, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Державної служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області (вул. Перемоги, 14, м. Київ, 03135; вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 39816845) - задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 336132 від 10.02.2022 року, якою постановлено стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) судові витрати у сумі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 27.02.2023 року.
Суддя О.В. Малих