справа №380/17546/22
провадження №
27 лютого 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Чаплик І.Д.,
секретар судового засідання Посмітюх К.Т.,
за участю:
представника позивача не з'явився,
представника відповідачів Болотін М.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОНОМ ЦЕНТР» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
08.02.2023 Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення, повний текст якого складено 17.02.2023, у справі №380/15731/22, яким адміністративний позов задоволено повністю.
визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС України у Львівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №№ 7124924/38738473 від 28.07.2022; 7124922/38738473 від 28.07.2022; 7107545/38738473 від 26.07.2022; 7145287/38738473 від 02.08.2022; 7107547/38738473 від 26.07.2022; 7107548/38738473 від 26.07.2022; 7107556/38738473 від 26.07.2022; 7107552/38738473 від 26.07.2022; 7107544/38738473 від 26.07.2022; 7107550/38738473 від 26.07.2022;
зобов'язано Державну податкову службу України (04053, місто Київ, Львівська площа, буд. 8; ідентифікаційний код 43005393) зареєструвати складені Товариством з обмеженою відповідальністю “АГРОНОМ ЦЕНТР” (місце реєстрації: 80454, Львівська область, с. Убині, вул. Шкільна, 9В код ЄДРПОУ: 38738473) податкові накладні №9 від 04.08.2021, №10 від 06.08.2021, №11 від 07.08.2021, №16 від 05.08.2021, №17 від 07.08.2021, №41 від 07.08.2021, №41 від 07.10.2021, №45 від 11.08.2021, №53 від 11.08.2021 та №59 від 12.08.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання їх на реєстрацію;
стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОНОМ ЦЕНТР” (місце реєстрації: 80454, Львівська область, с. Убині, вул. Шкільна, 9В код ЄДРПОУ: 38738473) судовий збір у розмірі 9924 (дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять чотири)грн.00коп.
стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОНОМ ЦЕНТР” (місце реєстрації: 80454, Львівська область, с. Убині, вул. Шкільна, 9В код ЄДРПОУ: 38738473) судовий збір у розмірі 9924 (дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять чотири)грн.00коп.
Представник позивача 09.02.2023 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, в якій просить стягнути з відповідачів на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 23 000 грн.
Ухвалою від 13.02.2023 суд призначив судове засідання на 22 лютого 2023 року о 15 год. 20 хв.
Судове засідання 22.02.2023 не відбулось у зв'язку із тим, що головуюча суддя перебувала у щорічній основній відпустці.
Представник відповідача 16.02.2023 подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Клопотання обґрунтоване тим, що нормативно-правове регулювання спірних відносин не змінювалося, а судова практика щодо вирішення спірних правовідносин є сталою, тому вважаємо неспівмірними обсяг виконаної роботи та витрачений час. Враховуючи вищенаведене, вважає, що представник позивача належним чином не обґрунтував суму компенсації витрат на правову допомогу, яка б фактично відповідала дійсно наданими адвокатом послуг та відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витрачених адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу. Крім цього, необхідно враховувати відомості Єдиного державного реєстру судових рішень, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору, тими ж сторонами та аналогічними мотивами тим, що приведені у адміністративному позові позивача, що значно спрощувало роботу адвоката при підготовці до справи в суді. Просить відмовити у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в заяві про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат просить її розгляд провести без участі представника.
Представник відповідачів в судовому засіданні проти стягнення витрат на правничу допомогу заперечив та просив їх зменшити з підстав, викладених у запереченні про стягнення витрат на оплату правничої допомоги.
Вирішуючи заяву про ухвалення додаткового рішення суд керується наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Зокрема, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем у галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем у галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2021 року у справі № 160/7922/20 та додаткових постановах від 5 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 та від 18 серпня 2021 року у справі № 300/3178/20.
Частиною 7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У справі, що розглядається, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу, яка надається позивачу адвокатським об'єданням Юридична компанія «ДОМІНАНТА» на підставі договору про надання юридичних послуг № 02/01/2019 від 02.01.2019 (далі - договір). Зокрема, послуги надавалися адвокатом Сеньків Андрієм Ігоровичем на підставі ордеру серії ВС № 1146570 від 17.06.2022.
Відповідно до п. 4.1 Договору за послуги, надані Виконавцем, клієнт зобов'язується сплатити гонорар у розмірі, що погоджується Сторонами по кожному Замовленню Клієнта окремо. Остаточний розмір гонорару визначається у акті приймання-передачі наданих послуг.
Відповідно до додатку №01/10 до Договору №02/01/2019 від 02.01.2019 визначено зміст та обсяг правової (правничої) допомоги, яка надавалась Виконавцем Клієнтові з приводу оскарження в судовому порядку рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, а саме:
Юридичний аналіз матеріалів наданих Замовником. Підготовка правової позиції. Консультування.
Підготовка та подання всіх необхідних документів по суті справи (позовна заява, відповідь на відзив на позовну заяву - у випадку подання відзиву відповідачем, пояснення з окремих питань що виникають по суті справи - у випадку необхідності). Підбір та подання доказів в якості додатків до позовної заяви.
Забезпечення представництва адвокатом інтересів Клієнта в суді першої інстанції при розгляді справи по суті.
Підготовка та подання необхідних заяв та клопотань з процесуальних документів.
Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг АО «Юридична компанія «Домінанта» надала, а ТОВ «АГРОНОМ ЦЕНТР» прийняв юридичні послуги (правничу допомогу) надані протягом грудня 2022 - лютого 2023 року згідно Договору про надання юридичних послуг №02/01/2019 від 02 січня 2019 року по судовій справі №380/17546/22, а саме:
юридичний аналіз матеріалів наданих Замовником. Підготовка правової позиції. Консультування. Підготовка позовної заяви, підбір та подання доказів в якості додатків до позовної заяви, надсилання матеріалів позову іншим учасникам справи - 8 год.(16 000 грн.);
підготовка та подання відповіді на відзив у справі - 2,5 год. (5000 грн.);
представництво інтересів Замовника в судових засіданнях по розгляду справи 08.02.2023.
Загальна сума наданих послуг з правничої допомоги склала 23 000 грн.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт отримання позивачем послуг з правової допомоги від адвокатського об'єднання «Юридична компанія «ДОМІНАНТА», оскільки подані докази дозволяють встановити склад та зміст послуг з правової допомоги відповідно до вимог статті 134 КАС України.
Стосовно співмірності та розумності витрат на правову допомогу за участь у даній справі суд зазначає наступне.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п'ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Відповідно до положень частини п'ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною дев'ятою статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.
При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 826/15063/18, від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19, від 08.02.2022 у справі №160/6762/21.
Заявляючи клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 23 000 грн.
З іншої сторони, відповідач заперечує щодо стягнення витрат на правову допомогу, вважаючи вимогу про стягнення витрат на правову допомогу неспівмірною із складністю справи, заявляє клопотання про зменшення таких витрат.
Суд, у свою чергу, зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Суд проаналізував акт приймання-передачі наданих послуг від 08.02.2023, а також заявлені у клопотанні витрати на додаткові послуги за договором про надання правової допомоги, та визначену в них вартість послуг на правничу допомогу в розмірі 23 000 грн.
Оцінюючи характер наданої правової допомоги суд зазначає, щодо консультацій по спірним правовідносинам та вивчення наданих документів, то представником позивача не надано суду належних доказів надання йому усних консультацій, зокрема, яким засобом комунікації надавалися такі консультації, в які дату та час, їх кількість, характер питань, фіксація та облік витраченого часу тощо. В свою чергу, послуга із вивчення наданих документів протягом всього розгляду справи не містить деталізації, які саме документи вивчалися адвокатом та були необхідні для надання правничої допомоги позивачу.
Щодо написання відповіді на відзив суд зазначає, що відповідь на відзив переважно дублює витягу із законодавства України та повторює правову позицію викладену у позовній заяві.
За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Оцінюючи характер наданої правової допомоги суд також враховує, що правові висновки висловлено Верховним Судом в аналогічних справах. З огляду на це, пошук та аналіз судової практики по суті зводиться до дублювання висновків Верховного Суду про релевантні норми права, аналіз та спосіб їх застосування.
Суд зазначає, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте, цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат.
Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.
Також у постанові від 23.06.2022 у справі № 607/4341/20 Верховний Суд зазначив, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Вказані висновки Верховного Суду у відповідності до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд враховує під час вирішення такого питання.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу є значно завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, досліджених та підготовлених доказів, обсягу нормативно-правових актів, використаних адвокатом та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг з розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
Стосовно вирішення питання про компенсацію витрат на правничу допомогу Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» проти України», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), заява № 34884/97).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У пункті 269 рішення у цій справі ЄСПЛ зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), заява № 31107/96, пункт 55).
ЄСПЛ у цій справі також дійшов висновку, що відмова національних судів у відшкодуванні заявникам судових витрат, понесених в ході адміністративного провадження, в якому вони оскаржували накладення державною інспекцією з праці штрафів і за результатами якого вони домоглися скасування цих рішень як необґрунтованих, становило порушення їхнього права на доступ до суду, і тому порушення пункту 1 статті 6 Конвенції незалежно від сум цих витрат (пункт 74). Водночас витрати не мають бути понесені безвідповідально чи без належного обґрунтування (див. рішення у справах «Stankiewicz v. Poland», заява № 46917/99, пункт 75).
З наведеного, суд доходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача витрати на правову допомогу на суму 8 000,00 грн.
Керуючись ст.ст.134, 139, 241-246, 252 КАС України, суд,-
вирішив:
заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОНОМ ЦЕНТР» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35 код ЄДРПОУ: 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОНОМ ЦЕНТР” (місце реєстрації: 80454, Львівська область, с. Убині, вул. Шкільна, 9В код ЄДРПОУ: 38738473) понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу на суму 4 000 (чотири тисячі) грн. 00коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8 код ЄДРПОУ: 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОНОМ ЦЕНТР” (місце реєстрації: 80454, Львівська область, с. Убині, вул. Шкільна, 9В код ЄДРПОУ: 38738473) понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу на суму 4 000 (чотири тисячі) грн. 00коп.
У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п 15.5 п.15 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 28.02.2023.
Суддя Чаплик І.Д.