печерський районний суд міста києва
Справа № 757/29544/22-ц
"23" лютого 2023 р. Печерський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Соколова О.М.
при секретарі судових засідань - Матвійчуку В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Києві клопотання представника позивача Закарлюки Н.С. про закриття провадження у цивільній справі № 757/29544/22-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
У жовтні 2022 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.12.2022 року провадження у справі відкрито та призначено судовий розгляд.
06.01.2023 року на адресу суду надійшло клопотання від представника позивача Закарлюки Н.С. про закриття провадження у цивільній справі № 757/29544/22-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, оскільки відповідачем у встановленому порядку, добровільно було сплачено заборгованість у повному розмірі.
Зі змісту статті 4 Цивільного процесуального кодексу України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу сторони у справі на власний розсуд розпоряджаються наданими їм законом правами щодо предмета спору (частина 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України), а суд на засадах змагальності сторін, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, може лише сприяти учасникам судового процесу в реалізації таких прав, ураховуючи при цьому засади (принципи) верховенства права, рівності учасників процесу перед законом та судом.
За змістом положень пункту 2 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.
Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
З урахуванням наведеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Так, відповідно до клопотання, представник позивача, наголошує, що відповідачем у встановленому порядку, добровільно було сплачено заборгованість у повному обсязі, що свідчить про відсутність предмету спору.
Оцінивши наведені підстави для закриття провадження у цивільній справі, з'ясувавши обставини справи, які підлягають доведенню в межах даного спору, судом встановлено, що на час звернення позивача до суду існували підстави для звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості, проте на стадії судового розгляду до ухвалення судового рішення предмет спору відсутній у зв'язку з погашенням заборгованості.
Враховуючи предмет позову та суб'єктний склад учасників справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у цивільній справі, оскільки наведені сторонами обставини та долучені до справи докази, свідчать про відсутність предмета спору, що дає підстави для застосування положень п. 2 ч.1 ст.255 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.2 ст.256 Цивільного процесуального кодексу України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
З огляду на вищенаведене, клопотання представника позивача про закриття провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - підлягає задоволенню.
Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.ст. 141, 142, 255, 353, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Клопотання представника позивача Закарлюки Н.С. про закриття провадження у цивільній справі № 757/29544/22-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Закрити провадження у цивільній справі № 757/29544/22-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.М. Соколов