21 лютого 2023 року
м. Київ
cправа № 874/11/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Жукова С.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравченко О.В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Край",
представник позивача - Войцехівський О.В., адвокат, за ордером (в режимі відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua)
відповідач - Приватне підприємство "Виробничо-конструкторське об'єднання "МААНС" - не з'явився,
представник відповідача - не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua) апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Край"
на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду
від 18.10.2022,
у складі судді - Павлюк І.Ю.,
у справі за заявою
Приватного підприємства "Виробничо-конструкторське об'єднання "МААНС",
про скасування рішення Третейського суду при Рівненській Торгово-Промисловій палаті від 02.09.2022 у третейській справі № 1/06-2021
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Край"
до Приватного підприємства "Виробничо-конструкторське об'єднання "МААНС"
про стягнення неустойки, витрат по оплаті третейського збору, витрат на професійну правничу допомогу,
1. Рішенням Третейського суду при Рівненській Торгово-Промисловій палаті від 02.09.2022 у справі № 1/06-2021 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Край" (далі - позивач, скаржник) до Приватного підприємства "Виробничо-конструкторське об'єднання МААНС" (далі - ПП ""ВКО "МААНС"", відповідач) про стягнення збитків, неустойки, витрат по оплаті третейського збору, витрат на професійну правничу допомогу - задоволено;
стягнуто з ПП ""ВКО "МААНС"" на користь ТОВ "Агро-Край" 376 356,00 грн. неустойки, 25 000,00 грн. витрат на правничу допомогу та 4 892, 63 грн. витрат по третейському збору.
2. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПП ""ВКО "МААНС"" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із заявою про скасування рішення Третейського суду при Рівненській Торгово-Промисловій палаті від 02.09.2022 у справі № 1/06-2021 (далі - Заява).
2.1. У зазначеній заяві ПП ""ВКО "МААНС"" зазначило про наявність підстав для скасування рішення третейського суду. Крім того, посилаючись на положення пункту 4 частини другої статті 350 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та пункту 4 частини третьої статті 51 Закону України "Про третейські суди", підприємство зазначило, що склад третейського суду, який прийняв оскаржуване рішення, не відповідає вимогам закону внаслідок недотримання вимог регламенту Третейського суду при розгляді заяв про відвід третейських суддів Бодрягова В.С. та Ковалевича С.П.
2.2. Також відповідач звернув увагу, що він не був повідомлений про досвід, освіту, професійні якості зазначених третейських суддів та не був ознайомлений зі списком суддів, що порушило принцип автономії волі сторони третейського розгляду.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
3. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 заяву ПП ""ВКО "МААНС"" про скасування рішення Третейського суду при Рівненській ТПП від 02.09.2022 у третейській справі № 1/06-2021 задоволено;
рішення Третейського суду при Рівненській ТПП від 02.09.2022 у третейській справі № 1/06-2021 скасовано;
стягнуто з ТОВ "Агро-Край" (37300, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Лохвицька, 29, ЄДРПОУ 41103827) на користь ПП ""ВКО "МААНС"" (35705, Рівненська обл., Здолбунівський р-н., м. Здолбунів, вул. Грушевського, 28, ЄДРПОУ 36921697) 1 240,50 грн. судового збору за подання заяви про скасування рішення третейського суду;
видано судовий наказ.
3.1. Дослідивши обставини та доводи сторін у справи № 1/06-2021, суд дійшов висновку, що в матеріалах третейської справи, в порушення приписів частини третьої статті 16, частини першої статті 17 та статті 5 Регламенту Третейського суду, відсутні докази визначення Ковалевича С.П. в якості третейського судді для вирішення спору за позовною заявою ТОВ "Агро-Край" до ПП ""ВКО "МААНС"" про стягнення неустойки за неналежне виконання зобов'язань по договору поставки № 06-М-210610/1 в розмірі 376 356,00 грн., витрат по оплаті третейського збору 4 892,62 грн., витрат на професійну правничу допомогу на суму 25 000,00 грн.
3.2. Також господарським судом встановлено, що Третейським судом при Рівненській ТПП при вирішенні поданої відповідачем заяви про відвід судді Ковалевича С.П. порушено передбачений Законом України "Про третейські суди" порядок відводу третейського судді, у зв'язку з чим склад третейського суду при прийнятті рішення не відповідав вимогам статей 16 - 20 Закону України "Про третейські суди".
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення доводів скаржника
4. ТОВ "Агро-Край" 14.11.2022 звернулось засобами електронного зв'язку з апеляційною скаргою до Верховного Суду на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.10.2022, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити відповідачу в задоволенні Заяви.
4.1. Скаржник зазначив про відсутність підстав для застосування положень Закону України "Про третейські суди", які стосуються розгляду спорів третейським судом для вирішення конкретного спору (ad hoc), оскільки Третейський суд є постійно діючим третейським судом.
4.2. Також скаржник звернув увагу, що голова Третейського суду мав право визначити персональний склад Третейського суду в особі третейського судді Ковалевича С.П., оскільки він є суддею Третейського суду відповідно до затвердженого списку суддів.
4.3. Водночас, на думку позивача, є хибним висновок апеляційного господарського суду про те, що у випадку неподання учасником заперечень на заяву про відвід третейського судді протягом трьох днів, такий суддя вважається автоматично відведеним, оскільки такий висновок не відповідає положенням частин четвертої, п'ятої статті 20 Закону України "Про третейські суди" та статті 19 Регламенту третейського суду.
5. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 874/11/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Васьковський О.В., Білоус В.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2022.
6. Ухвалою Верховного Суду від 12.12.2022 відкрито апеляційне провадження у справі № 874/11/22 за апеляційною скаргою ТОВ "Агро-Край", датою проведення судового засідання визначено 10.01.2023.
7. Ухвалою Верховного Суду від 09.01.2023 задоволено клопотання ПП ""ВКО "МААНС"" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
8. Ухвалою Верховного Суду від 10.01.2023 відкладено розгляд апеляційної скарги ТОВ "Агро-Край", датою проведення судового засідання визначено 31.01.2023.
9. Ухвалою Верховного Суду від 31.01.2023 відкладено розгляд апеляційної скарги ТОВ "Агро-Край", датою та годиною проведення судового засідання визначено 21.02.2023, 12.15.
10. У зв'язку із перебуванням судді Васьковського О.В. у відпустці Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 874/11/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді- Білоус В.В., Жуков С.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2023.
Розгляд поданих заяв та клопотань
11. Від ПП "ВКО "МААНС" 15.02.2023 до Верховного Суду надійшло клопотання про зупинення розгляду справи, обґрунтоване тим, що Господарським судом Полтавської області розглядається справа № 917/185/23, предметом розгляду якої є визнання недійсності пункту 7.1. договору поставки, укладеного між ТОВ "Агро-Край" та ПП "ВКО "МААНС", тобто, зазначена справа пов'язана предметом та обставинами у справі № 874/11/22.
11.1. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Разом з тим суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
11.2. Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
11.3. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
11.4. Разом з тим сама по собі взаємопов'язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи № 917/185/23, Суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи № 875/11/22.
11.5. Водночас посилання заявника на те, що у справі № 917/185/23 оспорюється факт дійсності пункту 7.1. договору поставки, укладеного між ТОВ "Агро-Край" та ПП "ВКО "МААНС", за змістом якого сторони передбачили можливість розгляду наявного між сторонами спору третейським судом, не свідчить про неможливість розгляду цієї справи, зважаючи на презумпцію правомірності правочину, визначену приписами статті 204 ЦК України.
11.6. Відповідно до статті 269 ГПК України обов'язком суду апеляційної інстанції є перевірка законності та обґрунтованості прийнятого місцевим судом рішення у справі, тоді як подальше визнання недійсними як договору в цілому так і окремих умов договору може бути підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
11.7. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ПП "ВКО "МААНС" та про відсутність підстав для зупинення провадження у цій справі до закінчення розгляду справи № 917/185/23.
12. Від ПП "ВКО "МААНС" 20.02.2023 до Верховного Суду надійшло клопотання про перенесення розгляду справи. Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що у заявника тимчасово відсутній кваліфікований представник, який міг би представляти інтереси підприємства у цій справі, а також у зв'язку із здійсненням військової агресії російської федерації проти України .
Колегія суддів, розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на таке.
12.1. Положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
12.2. Системний аналіз статті 202 ГПК України дає підстави для висновку, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
12.3. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
12.4. Розумність строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (рішення Європейського суду з прав людини у справі G. B. проти Франції). Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Отже, поняття розумний строк є оціночним, суб'єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.
12.5. Колегія суддів враховує, що розгляд цієї справи неодноразово відкладався, як за клопотанням позивача, так і за клопотанням відповідача, зокрема, ухвалами Верховного Суду від 10.01.2023, 31.01.2023. Відтак, з урахуванням дати прийняття Верховним Судом ухвали про відкриття касаційного провадження (21.11.2022), ПП "ВКО "МААНС" не було обмежене у часі для пошуку представника з метою представництва власних інтересів.
12.6. Також колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частин першої, другої статті 122 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України; повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
12.7. Скаржником у порядку, передбаченому положеннями статей 74, 76-77 ГПК України, не надано доказів, які б об'єктивно підтверджували неможливість забезпечити явку представника у судове засідання на визначені дату та час.
12.8. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ПП "ВКО "МААНС" та відкладення розгляду справи на інші дату та час, оскільки таке відкладення суперечитиме положенням статті 202 ГПК України та статті 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
13. Між відповідачем (постачальник) та позивачем (покупець) укладений договір поставки № 06-М-210610/1 від 10.06.2021 (далі - Договір), відповідно до пункту 7.1 якого усі спори, розбіжності, вимоги і претензії, що виникли з цього договору або у зв'язку з ним, в тому числі, але не виключно, щодо його тлумачення, виконання, порушення, припинення підлягають остаточному розгляду в Третейському суді при Рівненській торгово-промисловій палаті, місцезнаходження якого за адресою: 33028, м. Рівне, вул. Гетьмана Мазепи, 19, відповідно до Регламенту зазначеного суду.
14. На підставі зазначеної третейської угоди підлягають розгляду також будь-які інші суперечки між сторонами, які не виникають із зазначеного у попередньому абзаці цього пункту договору, але є наслідком визнання цього договору недійсним, або таким, що не був укладений.
14.1. Сторони дійшли взаємної згоди про те, що третейський розгляд здійснюється Третейським судом в складі одного третейського судді, який призначається в порядку, передбаченому Регламентом зазначеного суду.
14.2. Про місце проведення третейського розгляду сторони повідомляються ухвалою суду. Мова третейського розгляду українська. Сторони не вважають за необхідне ведення протоколу засідання Третейського суду.
14.3. Сторони дійшли згоди, що у випадку неявки сторін або однієї сторони на засідання Третейського суду суддя може розглянути спір без участі сторони (сторін) за наявними у справі документами (доказами). У разі неявки відповідача до суду він має право подати до суду письмовий відзив.
14.4. Рішення Третейського суду буде остаточним і обов'язковим для сторін. Сторони зобов'язуються добровільно виконувати рішення Третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень.
14.5. Сторони вважають такими, що отримані в день такої доставки, виклик на судове засідання представників сторін, витребування додаткових документів та письмових матеріалів, тощо, направлений Третейським судом сторонам на їх електрону адресу, СМС-повідомлення на номер мобільного телефону, кур'єрським поштовим повідомленням Укрпошти та інших операторів зв'язку, повідомлення на Viber, WhatsApp, Telegram, телефонограмою чи в інший спосіб на зазначені в договорі (контракті) або відзиві засоби зв'язку та номера телефонів представників сторін.
14.6. Сторони дійшли згоди, що у разі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні за згодою сторін, останній повинен повідомити нового кредитора або боржника про існування цього третейського застереження.
14.7. Зазначена угода укладена сторонами на підставі й у відповідності зі статтями 1, 5, 6, 12 Закону України "Про третейські суди", статтями 212, 626 - 628 ЦК України.
15. У списку суддів Третейського суду зазначені відомості щодо наявності у третейського судді Ковалевича С.П. необхідної освіти, знань та досвіду для вирішення третейської справи.
16. Ухвалою Третейського суду від 30.12.2021 третейський суддя Бодрягов В.С. прийняв позовну заяву позивача до відповідача та порушив провадження у зазначеній справі № 1/06-2021. Водночас у матеріалах третейської справи № 1/06-2021 відсутні відомості щодо надходження позовної заяви до Третейського суду та визначення головою Третейського суду кількісного та персонального складу для її розгляду в матеріалах третейської справи.
17. Відповідач звернувся до голови Третейського суду із заявою від 23.02.2022 № 62 про відвід третейського судді Бодрягова В.С. у справі №1/06-2021 з підстав наявності обставин, які дають вважати упередженим його ставлення до справи. У матеріалах третейської справи відсутні відомості щодо дати надходження зазначеної заяви до Третейського суду, зокрема реєстрації її в Третейському суді.
18. 14.03.2022 третейським суддею Бодряговим В.С. також подано заяву про самовідвід з метою підтвердження особистої неупередженості у результатах розгляду справи.
19. Позивач подав заперечення від 22.03.2022 № 23/03-02 на заяву відповідача від 23.02.2022 №62 (подану 23.02.2022).
20. Ухвалою від 12.05.2022 голова Третейського суду Ковалевич С.Н. заяву про самовідвід третейського судді Бодрягова В.С. задовольнив, припинив повноваження третейського судді Бодрягова В.С. у третейській справі, справу прийняв до свого провадження.
21. Відповідач звернувся із заявою від 14.07.2022 № 173 про відвід третейського судді Ковалевича С.Н. у третейській справі № 1/06-2021, на яку позивач подав заперечення від 21.07.2022 вих. №21/07-03.
22. Відомості, що підтверджують реєстрацію зазначених заяви відповідача та заперечення позивача в момент їх надходження до Третейського суду, в матеріалах третейської справи відсутні.
23. Ухвалою від 08.08.2022 голова Третейського суду Ковалевич С.П. відмовив у задоволенні заяви відповідача про відвід третейського судді Ковалевича С.П. В ухвалі, зокрема зазначено, що заява про відвід отримана головою Третейського суду через канцелярію Третейського суду 17.07.2022, а 21.07.2022 на електронну пошту Третейського суду надійшли відповідні заперечення позивача.
Позиція Верховного Суду
24. Відповідно до положень частини другої статті 24, частини другої статті 25 і частини другої статті 253 ГПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення у справах щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів, ухвалені апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції.
25. З огляду на встановлені статтею 269 ГПК України межі розгляду справи суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
26. Предметом розгляду у цій справі є заява про скасування рішення третейського суду.
27. Відповідно до частин першої, другої статті 350 ГПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо: 1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
28. Аналогічні підстави для скасування рішення третейського суду передбачені також статтею 51 Закону України "Про третейські суди", згідно з пунктом 4 частини третьої якої рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване, зокрема, з такої підстави: склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону.
29. Верховний Суд неодноразово звертав увагу (зокрема, у постанові від 26.01.2023 у справі № 874/9/22), що з огляду на положення статті 350 ГПК України та статті 51 Закону України "Про третейські суди", при розгляді заяви про скасування рішення третейського суду господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність/наявність підстав для його скасування, визначених частиною 3 статті 51 Закону України "Про третейські суди" та статтею 350 ГПК України.
30. Згідно з частиною другою статті 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
31. Підвідомчість справ третейським судам врегульована статтею 6 Закону України "Про третейські суди", в якій наведений перелік справ, які не можуть розглядати третейські суди.
32. Відповідно до частини першої статті 5, частин першої, другої, дев'ятої статті 12 Закону України "Про третейські суди" спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.
33. Сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів (частина перша статті 14 Закону України "Про третейські суди").
34. Згідно з наданим у статті 1 Закону України "Про третейські суди" визначенням склад третейського суду - персональний склад третейського суду, що розглядає конкретну справу. Склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів (частини перша, друга статті 16 Закону України "Про третейські суди").
35. В постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду. Формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду (частина третя статті 16, частина перша статті 17 Закону України "Про третейські суди").
Отже, вирішуючи питання, пов'язані зі складом постійно діючого третейського суду, яким прийнято рішення, господарському суду слід з урахуванням наведених законодавчих приписів ретельно досліджувати відповідні положення регламенту названого третейського суду у їх співвідношенні з умовами третейської угоди (такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 978/1764/18 та від 18.11.2021 у справі № 875/2579/21, від 26.01.2023 у справі № 874/9/22).
36. Розмежовуючи поняття постійно діючих третейських судів та третейських судів для вирішення конкретного спору (суди ad hoc), Закон України "Про третейські суди" у статті 20 встановлює особливості порядку відводу третейського судді залежно від виду третейського суду: у постійно діючому третейському суді процедура відводу визначається регламентом третейського суду з додержанням вимог цього Закону (частина четверта); а в третейському суді для вирішення конкретного спору заявлення відводу судді є безумовною підставою для неучасті цього судді у розгляду справи (частина дев'ята). Подібного за змістом висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20.12.2021 у справі № 824/151/21, на яку посилається скаржник в апеляційній скарзі.
37. Якщо в третейській угоді або в регламенті третейського суду не визначена процедура відводу третейського судді, то має бути застосований порядок, передбачений частинами п'ятою-восьмою статті 20 Закону України "Про третейські суди".
38. Перелік підстав для відводу чи самовідводу третейського судді закріплений у статті 19 Закону України "Про третейські суди", згідно з якою третейський суддя не може брати участі у розгляді справи, а після його призначення чи обрання підлягає відводу чи самовідводу: якщо він особисто чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи; якщо він є родичем однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, або перебуває з цими особами чи сторонами в особливих стосунках; на його прохання або за спільним рішенням сторін; у разі встановлення стороною обставин, які дають їй підстави вважати упередженим або необ'єктивним ставлення третейського судді до справи, про яке сторона дізналася після його обрання чи призначення; у разі тривалого, більш як один місяць від дня призначення чи обрання, невиконання ним обов'язків третейського судді у конкретній справі; у разі виявлення невідповідності третейського судді вимогам, встановленим статтею 18 цього Закону; якщо третейський суддя бере участь у вирішенні спору, який прямо чи опосередковано пов'язаний з виконанням ним службових повноважень, наданих державою. Жодна особа не може бути третейським суддею у справі, в якій вона раніше брала участь як третейський суддя, але була відведена чи заявила самовідвід, як сторона, представник сторони або в будь-якій іншій якості.
39. Відповідно до положень Регламенту кількісний та персональний склад третейського суду для вирішення спору визначається головою Третейського суду із затвердженого списку третейських суддів (стаття 5).
40. У статті 18 Регламенту закріплений перелік підстав для відводу чи самовідводу третейського судді аналогічний до переліку підстав, передбачених статтею 19 Закону України "Про третейські суди".
40.1. Порядок відводу третейського судді визначений у статті 19 Регламенту, згідно з якою письмова мотивована заява про відвід третейського судді має бути подана стороною протягом трьох днів після того, як цій стороні стали відомі обставини, які є підставою для відводу третейського судді. Заява сторони про відвід подається голові Третейського суду. У разі пропуску встановленого строку питання про прийняття заяви про відвід третейського судді вирішується головою Третейського суду залежно від причин пропуску строку. Якщо інша, сторона не погоджується з відводом третейського судді, вона має право протягом трьох днів подати голові Третейського суду свої мотивовані заперечення. В цьому випадку питання про відвід вирішується головою Третейського суду спільно з іншими третейськими суддями, призначеними у справі, протягом п'яти днів з моменту отримання заяви сторони, рішення яких є обов'язковим для сторін.
40.2. З огляду на зазначене Верховний Суд погоджується з доводами скаржника про те, що оскільки Третейський суд є постійно діючим третейським судом, то при розгляді Заяви не повинні застосовуватися норми Закону України "Про третейські суди", які стосуються розгляду спорів третейським судом для вирішення конкретного спору (ad hoc). У зв'язку з цим безпідставними є посилання відповідача у Заяві, зокрема, на положення частини третьої статті 17, частини дев'ятої статті 20 Закону України "Про третейські суди" щодо порушення його автономії волі при обранні третейського судді тощо.
41. Разом з тим Верховний Суд звертає увагу, що укладаючи Договір, який містить третейське застереження, відповідач погодив, зокрема, порядок розгляду спору Третейським судом відповідно до Регламенту, тому, добросовісно користуючись своїми правами, не був позбавлений права ознайомитися як із передбаченим ним порядком визначення кількісного та персонального складу третейського суду, так і зі списком третейських суддів.
42. Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, зокрема, наявний у матеріалах справи список третейських суддів, який містить передбачені статтею 8 Закону України "Про третейські суди" відомості, Верховний Суд не вбачає підстав для висновку про невідповідність третейського судді Ковалевича С.П. вимогам до третейських суддів, встановленим статтею 18 вказаного Закону.
43. Водночас Верховний Суд вважає безпідставними висновок суду першої інстанції та доводи відповідача про недотримання норм Закону України "Про третейські суди" щодо порядку відводу третейського суду під час розгляду справи №1/06-2021, оскільки вони не відповідають змісту відповідних норм Закону з урахуванням положень Регламенту з огляду на таке.
43.1. Оскільки процедура відводу третейського судді визначена в статті 19 Регламенту, Верховний Суд наголошує, що відсутні підстави застосування до спірних правовідносин положень частини сьомої статті 20 Закону України "Про третейські суди", згідно з якою в разі неподання заперечень іншої сторони щодо заявленого відводу третейський суддя є відведеним з дня подання стороною заяви про його відвід.
43.2. Стаття 19 Регламенту не містить положення, аналогічного наведеному в частині сьомій статті 20 Закону України "Про третейські суди", щодо наслідків відсутності заперечень іншої сторони стосовно заявленого відводу, тому колегія суддів вважає безпідставним посилання заявника та суду першої інстанції на положення цієї норми щодо обставин відводу третейських суддів Бодрягова В.С. та Ковалевича С.П.
43. Приймаючи до уваги доводи як позивача, так і відповідача щодо фактичної дати подання до Третейського суду заяв про відвід суддів Бодрягова В.С. і Ковалевича С.П. та заперечень на такі заяви, Верховний Суд зазначає, що вони не доводять факту відводу третейського судді Ковалевича С.П. у справі №1/06-2021.
43.1. Згідно зі статтею 19 Регламенту відвід третейського судді у справі відбувається саме за наслідками вирішення цього питання головою Третейського суду спільно з іншими третейськими суддями, призначеними у справі, а не автоматично через подання заяви про відвід третейського судді та відсутність (чи невчасне подання) заперечень іншою стороною, або недотримання головою Третейського суду п'ятиденного строку вирішення відповідного питання.
44. Щодо обставин відводу третейського судді Бодрягова В.С. Верховний Суд приймає до уваги відсутність в матеріалах третейської справи ухвали голови Третейського суду про передання позовної заяви Позивачу на розгляд третейському судді Бодрягову В.С. у порядку, передбаченому статтею 5 Регламенту, та відсутність розгляду заявленого відводу третейському судді Бодрягову В.С. в передбаченому Регламентом порядку із постановленням відповідного процесуального рішення.
44.1. Разом з тим, оскільки ухвалою голови Третейського суду від 12.05.2022 повноваження третейського судді Бодрягова В.С. у третейській справі № 1/06-2021 припинені у зв'язку з самовідводом та він не брав участь у прийнятті Рішення, а перелічені обставини не підтверджують, що саме третейський суддя Бодрягов В.С. повинен був входити до персонального складу третейського суду для вирішення відповідного спору при ухваленні Рішення, то зазначені обставини не можуть бути підставою для висновку про невідповідність вимогам закону складу третейського суду, яким прийнято Рішення.
45. З огляду на те, що обставини визначення третейського судді Ковалевича С.П. для розгляду справи № 1/06-2021 на підставі статті 5 Регламенту ухвалою голови Третейського суду від 12.05.2022 підтверджуються матеріалами третейської справи та не спростовані під час розгляду Заяви, підстави для висновку про невідповідність складу суду, який ухвалив Рішення, вимогам статей 16-17 Закону України "Про третейські суди" також відсутні.
46. Крім того Верховний Суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що на час прийняття Рішення третейський суддя Ковалевич С.П. був відведений, оскільки відповідно до положень статті 19 Регламенту питання про заявлений відповідачем відвід третейському судді Ковалевичу С.П. підлягало вирішенню головою Третейського суду, і за наслідками розгляду цього питання ухвалою голови Третейського суду від 08.08.2022 у задоволенні відводу відмовлено.
47. Проаналізувавши інші наведені в Заяві мотиви невідповідності складу третейського суду вимогам Закону України "Про третейські суди", Верховний Суд не приймає до уваги доводи, що стосуються саме упередженості та заінтересованості у результаті розгляду справи третейського судді Бодрягова В.С., який не брав участь в ухваленні Рішення.
48. Водночас Верховний Суд вбачає, що аргументи заявника про те, що голова Третейського суду Ковалевич С.П. вів себе упереджено щодо відповідача, відмовлявся приймати його клопотання та заяви, відмовляв представників відповідача подавати заяви про відвід третейському судді Бодрягову В.С., вів спілкування із представниками позивача поза межами процесуального розгляду справи, перебував у дружніх стосунках із Бодряговим В.С. тощо - по суті ґрунтуються на припущеннях та власній інтерпретації положень законодавства й змісту ухвал у третейській справі. Однак обставини несвоєчасного розгляду головою Третейського суду заяв про відвід у справі №1/06-2021 не є достатньою підставою для висновку про його упередженість чи необ'єктивність, зокрема, враховуючи обставини широкомасштабної збройної агресії російської Федерації проти України та введення у зв'язку з цим воєнного стану з 24.02.2022.
49. Колегія суддів звертає увагу, що відповідач не надав у порядку, передбаченому положеннями статей 74, 76-77 ГПК України, доказів на підтвердження передбачених статтею 19 Закону України "Про третейські суди" підстав для відводу третейського судді Ковалевича С.П., у тому числі доказів пов'язаності його з однією зі сторін у справі, перебування його з такою особою в особливих стосунках, а також наявності інших обставин, які зумовлюють його упередженість або необ'єктивне ставлення до справи.
З огляду на викладене Верховний Суд вважає безпідставними висновок суду першої інстанції й доводи заявника про невідповідність складу третейського суду, який прийняв Рішення, вимогам статей 16-19 Закону України "Про третейські суди" та не вбачає підстав для висновку про таку невідповідність.
50. Доводи скаржника про те, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня інформація про третейський суд, тому такий суд відповідно до статті 9 Закону України "Про третейські суди" не існує колегія суддів вважає передчасними з огляду на таке.
50.1. В частині першій статті 8 цього Закону визначено, що постійно діючі третейські суди можуть утворюватися та діяти при зареєстрованих згідно з чинним законодавством України: всеукраїнських громадських організаціях; всеукраїнських організаціях роботодавців; фондових і товарних біржах, саморегулівних організаціях професійних учасників ринку цінних паперів; торгово-промислових палатах; всеукраїнських асоціаціях кредитних спілок, Центральній спілці споживчих товариств України; об'єднаннях, асоціаціях суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, у тому числі банків.
50.2. Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про третейські суди" постійно діючий третейський суд підлягає державній реєстрації в порядку, передбаченому законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
50.3. Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Невід'ємною архівною складовою частиною Єдиного державного реєстру є, зокрема, Єдиний реєстр громадських формувань.
50.4. При цьому, порядок створення, ведення Єдиного реєстру громадських формувань і користування ним визначено Положенням про Єдиний реєстр громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19.12.2008 № 2226/5, за змістом пункту 1.1 якого, Єдиний реєстр громадських формувань - це електронна база даних, яка містить відомості про легалізацію (реєстрацію), зокрема, постійно діючих третейських судів.
50.5. Згідно з пунктом 2.10. Положення про Єдиний реєстр громадських формувань розділ "Реєстр постійно діючих третейських судів" Єдиного реєстру громадських формувань містить такі відомості: реєстраційний номер запису та дата реєстрації в Єдиному реєстрі, повне найменування, повне найменування засновника постійно діючого третейського суду, місцезнаходження постійно діючого третейського суду, список третейських суддів: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження, освіта, отримана спеціальність, останнє місце роботи, загальний трудовий стаж, стаж роботи за спеціальністю, дата затвердження Положення про постійно діючий третейський суд, дата реєстрації та реєстраційний номер у паперовому Реєстрі постійно діючих третейських судів, номер та дата видачі свідоцтва про реєстрацію (його дубліката), відомості про анулювання свідоцтва про реєстрацію: дата, підстави анулювання, відомості про зміни, які внесені до запису: зміни, унесені до запису; дата реєстрації змін, дата та підстави прийнятого рішення (правовий висновок, наказ, рішення суду), відомості про припинення діяльності: дата та підстави припинення діяльності, відомості про реєстратора.
Таким чином, враховуючи, що Третейський суд при Рівненській торгово-промисловій палаті утворений без статусу юридичної особи, як зазначено в статті 7 Закону України "Про третейські суди", відомості про нього підлягають включенню не до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а до Єдиного реєстру громадських формувань.
50.6. Водночас за наявною у Положенні про Третейський суд при Рівненській торгово-промисловій палаті та Регламенті, зазначені документи були затверджені постановою Президії Рівненської торгово-промислової палати (протокол №16 від 06.10.2004), а також були зареєстровані Рівненським обласним управлінням юстиції 10.02.2005 (Свідоцтво № 03-п.т.с.).
50.7. При цьому представником ПП "ВКО "МААНС" доказів у порядку, передбаченому положеннями статей 74, 76-77 ГПК України, зазначеного та на підтвердження відсутності інформації про Третейський суд та Рівненську торгово-промислову палату на офіційному вебсайті Єдиного реєстру громадських формувань (відповідних копій витягів, інших документів, які б підтверджували доводи заявника тощо) не надано.
51. Також колегія суддів враховує, що відповідний спір переданий сторонами на розгляд третейського суду шляхом вчинення третейського застереження безпосередньо в Договорі, підстави для висновку про недійсність якого в матеріалах справи відсутні. При ухваленні оскаржуваного рішення Третейський суд не вирішував питання, які виходять за межі третейської угоди, а також питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Отже, відповідач під час розгляду Заяви не довів відповідно до вимог господарського процесуального законодавства наявність передбачених частиною другою статті 350 ГПК України та частиною третьою статті 51 Закону України "Про третейські суди" правових підстав для скасування оскаржуваного ним рішення третейського суду.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
52. З огляду на зазначене Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ "Агро-Край", скасування рішення суду першої інстанції на підставі частини другої статті 277 ГПК України та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні Заяви про скасування рішення третейського суду.
Розподіл судових витрат
53. Судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з розглядом справи судом першої та апеляційної інстанції покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 253, 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Край" задовольнити.
2. Ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 у справі № 874/11/22 скасувати.
3. Ухвалити нове рішення. Відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства "Виробничо-конструкторське об'єднання МААНС" про скасування рішення Третейського суду при Рівненській Торгово-Промисловій палаті від 02.09.2022 у справі № 1/06-2021.
4. Стягнути з Приватного підприємства "Виробничо-конструкторське об'єднання МААНС" (35705, Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Грушевського, 28, ЄДРПОУ 36921697) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Край" (37300, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Лохвицька, 29, ЄДРПОУ 41103827) 1 860 (одну тисячу вісімсот шістдесят) грн. 75 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Видачу відповідного наказу доручити Північно-західному апеляційному господарському суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я.Погребняк
Судді В.В. Білоус
С.В. Жуков