24 лютого 2023 року
м. Київ
cправа № 910/18996/16
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Вронської Г.О.
розглянувши заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку
про відвід колегії суддів : Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Погребняк В.Я.
від розгляду касаційної скарги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Маринченко Я.В.
від 23.11.2021
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Коробенко Г.П., Кравчук Г.А., Козир Т.П.
від 06.12.2022
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком"
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця",
про стягнення 11 314 857,89 грн,
26 грудня 2022 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (далі - Скаржник), подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2021 у справі №910/18996/16 разом із клопотанням про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/18996/16 визначено склад колегії суддів: Картере В.І. (головуючий), судді - Банасько О.О., Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 09.01.2023.
Ухвалою Верховного Суду від 24.01.2023 касаційну скаргу Скаржника залишено без руху, встановлено Скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
02 лютого 2023 року Скаржник подав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, зазначивши підставу на якій подається касаційна скарга та надавши докази доплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
У зв'язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/18996/16 визначено склад колегії суддів: Картере В.І. (головуючий), судді - Банасько О.О., Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 20.02.2023.
20 лютого 2023 року до Верховного Суду надійшла заява Скаржника про відвід колегії суддів : Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Погребняк В.Я. від розгляду справи №910/18996/16 .
Заява мотивована тим, що справа № 910/18996/16 не відноситься до спорів, які підлягають вирішенню в межах справи про банкрутство, а отже не відноситься до спеціалізації цієї колегії суддів. Скаржник зазначає, що колегія суддів Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г. (попередній склад колегії у справі №910/18996/16) заявила самовідвід від розгляду справи № 927/354/17 з тих підстав, що вказана справа не належить до спеціалізації суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство і не відноситься до спорів, які підлягають вирішенню у межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства. Проте, після здійснення повторного перерозподілу справи №910/18996/16 замінено суддю Пєскова В.Г. (за ініціативою якого і було заявлено самовідвід у справі № 927/354/17) та призначено нову колегію : Картере В.І. (головуючий), судді - Банасько О.О., Погребняк В.Я., яка не заявила про самовідвід від участі у справі №910/18996/16. Така діаметральна протилежна поведінка колегії суддів, які не заявили самовідвід за ідентичних обставин, свідчить на думку Скаржника про відсутність неупередженості колегії суддів при розгляді справи №910/18996/16.
Крім того, Скаржник посилається на наявність підстав для відводу, передбаченої пунктом 4 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв'язку з порушенням порядку визначення судді для розгляду даної справи. Скаржник вважає, що при здійсненні автоматизованого розподілу відбувались маніпулювання з системою задля розподілу справи саме на суддю Картере В.І., або члена колегії, учасником якої він є. Скаржник зазначає, що автоматизований розподіл справи №910/18996/16 був здійснений між суддями лише 09.01.2023, а з 26.12.2022 по 08.01.2023 розподіл справи не здійснювався, що викликає у заявника сумніви щодо відсутності зловживань або здійсненні протиправних дій при здійсненні авторозполіду справи між суддями.
Також Скаржник зазначає, що є підстави, визначені пунктом 3 частини 1 статті 35 ГПК України, а саме, що суддя Картере В.І. прямо чи побічно заінтересований у розгляді справи № 910/18996/16, виходячи з того, що суддя Картере В.І. та суддя Козир Т.П. з 2014 по 2017 були членами однієї колегії та спільно розглядали судові справи; крім того, суддя Картере В.І. був секретарем першої судової палати Вищого господарського суду України в той час, коли у даному суді працювали судді Коробенко Г.П., Козир Т.П. та Кравчук Г.А. (які ухвалили оскаржувану постанову апеляційної інстанції від 06.12.2022 у даній справі).
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Погребняк В.Я. від 22.02.2023 заяву Скаржника про відвід колегії суддів : Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Погребняк В.Я. від розгляду справи №910/18996/16 визнано необґрунтованою.
Колегія суддів зазначила, що заява Скаржника не підтверджена жодними доказами, ґрунтується виключно на припущеннях, а отже не може бути підставою для відводу в розумінні вимог ГПК України.
23 лютого 2023 року на розгляд судді Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду Вронської Г.О. передано заяву Скаржника про відвід колегії суддів: Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Погребняк В.Я. від розгляду справи №910/18996/16.
Верховний Суд розглянув заяву про відвід колегії суддів: Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Погребняк В.Я. від розгляду справи №910/18996/16 та не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК України. Відповідно до частин 1, 2 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
Згідно з частиною 4 статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Щодо доводів Скаржника, які полягають у тому, що справа № 910/18996/16 не належить до спеціалізації суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство і не відноситься до спорів, які підлягають вирішенню у межах справи про банкрутство, Суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється, зокрема, з урахуванням спеціалізації.
Відповідно до частини 6, 7 статті 37 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у Касаційному господарському суді обов'язково створюються окремі палати для розгляду справ щодо (про): банкрутство; захисту прав інтелектуальної власності, а також пов'язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством; корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів. Інші палати у касаційних судах створюються за рішенням зборів суддів касаційного суду.
Рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.10.2021 № 9 визначено спеціалізацію судових палат та суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, в тому числі суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство, зокрема, суддів Картере В.І., Банаська О.О., Погребняка В.Я. - справи про банкрутство; справи у спорах щодо недоговірних зобов'язань; справи щодо оскарження рішень третейських судів та про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів; заяви про відвід судді (суддів) у випадку, коли суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Предметом розгляду справи № 910/18996/16 є стягнення грошових коштів у вигляді упущеної вигоди у розмірі 7 167 374,70 грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог). Вказаний спір виник щодо збитків (упущеної вигоди), завданих Позивачу протиправними рішеннями Відповідача - рішеннями органу державної влади, про непродовження Позивачу дії ліцензій.
Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу правил статті 22 Цивільного кодексу України, оскільки частиною 1 цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
За частиною третьою статті 147 Господарського кодексу України збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.
Правовідносини щодо відшкодування збитків врегульовані, зокрема, положеннями глави 25 "Відшкодування збитків у сфері господарювання" Господарського кодексу України та глави 82 "Відшкодування шкоди" Розділу ІІІ "Окремі види зобов'язань" Книги п'ятої "Зобов'язальне право" Цивільного кодексу України.
Частиною першою статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Норми статей 1173, 1174 ЦК України є спеціальними й передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою.
Отже, правовідносини щодо яких виник спір у справі №910/18996/16 відносяться до деліктних, а не до договірних зобов'язань, а посилання Скаржника на те, що вказана справа не належить до спеціалізації суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство, є необґрунтованим.
Крім того, справа № 910/18996/16 розглядалась у Верховному Суді і постановою Верховного Суду від 11.02.2021 (Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Жуков С.В. судової палати з розгляду справ про банкрутство) касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 у справі № 910/18996/16, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
При цьому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації не заявлялось доводів чи заперечень щодо порушення визначення правил спеціалізації під час попереднього розгляду справи №910/18996/16 у Верховному Суду колегією суддів судової палати з розгляду справ про банкрутство.
Справа № 927/354/17, на яку посилається Скаржник і де було заявлено самовідвід колегії суддів Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г. з підстав порушення спеціалізації при визначенні колегії суддів є неподібною до справи №910/18996/16, оскільки у справі № 927/354/17 вирішувався спір, що виник із договору іпотеки, тобто в рамках договірних правовідносин.
Щодо доводів Скаржника які полягають у тому, що при здійсненні автоматизованого розподілу справи №910/18996/16 відбувались маніпулювання з системою задля розподілу вказаної справи саме на суддю Картере В.І., Суд зазначає таке.
Підпунктом 17.4. пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.
Розділом "Автоматизований розподіл судових справ між суддями" Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України №30 від 26.11.2010 (зі змінами), визначено порядок автоматизованого розподілу судових справ між суддями, відповідно до якого первісний розподіл судових справ здійснюється модулем автоматизованого розподілу в хронологічному порядку їх надходження до суду (реєстрації). Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється модулем автоматизованого розподілу шляхом: первісного розподілу справи; додаткового визначення суддів; передачі судової справи на розгляд палати, об'єднаної або Великої Палати Верховного Суду; заміни судді в колегії або основного судді; повторного розподілу справи; передачі судової справи раніше визначеному судді, колегії суддів, палаті або об'єднаній палаті.
Відповідно до пп. 4 п. 21 Розділу VIII цього Положення передача судової справи (матеріалів кримінального провадження) раніше визначеному судді, колегії суддів, палаті або об'єднаній палаті проводиться модулем автоматизованого розподілу щодо апеляційних та касаційних скарг, що надійшли до суду апеляційної чи касаційної інстанцій після визначення судді-доповідача у цій судовій справі.
За вказаним принципом розподіляються всі справи, зокрема і у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, а не тільки ця справа.
У зв'язку з находженням суддів у відпустках з 26.12.2022 по 08.01.2023 автоматизований розподіл справи № 910/18996/16 не здійснювався, оскільки у судовій палаті з розгляду справ про банкрутство була відсутня необхідна кількість суддів для здійснення автоматизованого розподілу цієї справи.
Як вбачається із матеріалів справи, визначення складу колегії суддів для розгляду касаційної скарги Скаржника на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2021 у справі № 910/18996/16 за результатами проведення автоматизованого розподілу судової справи було здійснено відповідно до вимог закону.
Щодо доводів Скаржника про наявний конфлікт інтересів, який полягає у тому, що суддя Картере В.І. та судді Коробенко Г.П., Козир Т.П., Кравчук Г.А. разом працювали у Вищому господарському суді України, Суд зазначає таке.
Сам по собі факт роботи судді в одному і тому ж самому суді, що і судді, який в подальшому приймав судове рішення, що оскаржуються стороною у справі, за відсутності фактів більш тісного зв'язку, а саме, дружніх стосунків, сусідніх відносин, родинних зв'язків, тощо не є підставою для визначення упередженості такого судді.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи, упродовж розумного строку, незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
У контексті об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності.
Суд, ви ходить з того, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано дока зів протилежного", а Скаржником не надано жодних доказів, які б підтверджували, що суддя Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Погребняк В.Я. прямо чи побічно заінтересовані у результаті розгляду справи. Викладені у заяві доводи ґрунтуються виключно на припущеннях. Саме лише припущення не може бути покладено в основу будь-якого судового акта, в тому числі й прийнятого за результатами розгляду заяви про відвід суддів. Обґрунтованих обставин, які б підтверджували недотримання колегією суддів : Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Погребняк В.Я. об'єктивного та суб'єктивного критеріїв безсторонності суду під час розгляду справи № 910/18996/16 Скаржник не навів, а Верховний Суд не встановив.
З огляду на викладене, заява Скаржника про відвід колегії суддів : Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Погребняк В.Я. від розгляду справи №910/18996/16 не містить обставин, які визначені чинним господарським процесуальним законодавством, як підстави для відводу судді, чи викликають сумнів у неупередженості або необ'єктивності судді, а тому у задоволенні заявленого відводу необхідно відмовити.
Керуючись статтями 35, 38, 39 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У задоволенні заяви Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку про відвід колегії суддів : Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Погребняк В.Я у розгляді справи № 910/18996/16 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Г. Вронська