ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.02.2023Справа № 910/3005/23
Суддя Господарського суду міста Києва Гулевець О.В., розглянувши
заяву ОСОБА_1
про забезпечення позову
Особи, які можуть отримати статус учасника справи:
ОСОБА_1 (позивач)
Вінницька міська рада (відповідач-1)
Міністерство юстиції України (відповідач-2)
Комунальне некомерційне підприємство "Вінницький міський клінічний пологовий будинок № 2" (третя особа-1)
Первинна профспілкова організація комунального некомерційного підприємства "Вінницький міський клінічний пологовий будинок № 2" (третя особа-2)
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до пред'явлення позову, у якій заявник просить суд з метою забезпечення позову до подання позовної заяви заборонити Вінницькій міській раді та Комісії з реорганізації шляхом приєднання комунального некомерційного підприємства «Вінницький міський клінічний пологовий будинок №2» вчиняти дії щодо майна Комунального некомерційного підприємства «ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ КЛІНІЧНИЙ ПОЛОГОВИЙ БУДИНОК № 2», а саме: передавати в оперативне управління, у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати, використовувати як заставу, вирішувати питання його відчуження.
Розглянувши заяву про забезпечення позову суд прийшов до висновку про повернення заявнику заяви про забезпечення позову без розгляду, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 138 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.
У своїй заяві про забезпечення позову заявник повідомляє про намір звернутися до Господарського суду міста Києва з позовом до Вінницької міської ради та Міністерства юстиції України про скасування рішення Вінницької міської ради № 1208 від 30.09.2022 "Про реорганізацію комунального некомерційного підприємства "Вінницький міський клінічний пологовий будинок № 2" та про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що у зв'язку з незаконною реорганізацією Комунального некомерційного підприємства "Вінницький міський клінічний пологовий будинок № 2" на підставі прийнятого Вінницькою міською радою рішення № 1208 від 30.09.2022 "Про реорганізацію комунального некомерційного підприємства "Вінницький міський клінічний пологовий будинок № 2" порушуються її права як члена Вінницької міської територіальної громади, а також як члена трудового колективу Комунального некомерційного підприємства "Вінницький міський клінічний пологовий будинок № 2".
Як вбачається зі змісту заяви, у даних правовідносинах Вінницька міська рада діяла не як суб'єкт владних повноважень, а як власник юридичної особи - Комунального некомерційного підприємства "Вінницький міський клінічний пологовий будинок № 2". Отже, рішення, яке заявник має намір оскаржити до суду, є рішенням власника корпоративних прав (засновника) комунальної установи про реорганізацію діяльності такої установи, а тому такі спори є найбільш наближеними до спорів, пов'язаних із діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи та мають розглядатися за правилами господарського судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 260/91/19.
У відповідності до ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За змістом статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2684,00 гривні.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за заяву про забезпечення позову справляється судовий збір у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, за подання заяви про забезпечення позову заявник мав сплатити судовий збір у розмірі 1342,00 грн.
Проте, заявником до заяви про забезпечення позову не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Натомість, заявник у своїй заяві посилався на п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та повідомив, що має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 07.12.2017.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Однак, заявником не надано доказів наявності умов, визначених у п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", зокрема у матеріалах заяви відсутня копія посвідчення серії НОМЕР_1 від 07.12.2017, що підтверджує статус заявника як учасника бойових дій.
Також, судом враховано правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17, відповідно до яких для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
За таких обставин, дана заява про забезпечення позову подана без дотримання вимог ст. 139 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає поверненню.
Керуючись статтями 136, 139, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Повернути ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову з доданими до неї документами.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання ухвали: 28.02.2023.
Суддя О.В. Гулевець