ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.02.2023Справа № 910/11036/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., розглянувши матеріали справи
за позовом акціонерного товариства «Укртелеком»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Брокард-Україна»
про стягнення 715837,77 грн,
Представники:
не викликались
До суду звернулося з позовом акціонерне товариство «Укртелеком» до товариства з обмеженою відповідальністю «Брокард-Україна» про стягнення 715837,77 грн, в тому числі: 659589,48 грн боргу, 26419,17 грн пені, 26169,37 грн інфляційних втрат, 3659,75 грн 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не розрахувався за надані позивачем послуги.
Суд своєю ухвалою від 24.10.2022 відкрив провадження у справі 910/11036/22, постановив розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач у поданому суду відзиві визнав борг та зазначив, що погасив 94698,30 грн боргу (квитанція від 14.11.2022).
Також відповідач зазначив, що неможливість виконання зобов'язання з оплати за надані послуги у визначений у договорі строк зумовлено обставинами непереборної сили (форс-мажору), наявність яких підтверджується листом Торгово-промислової палати від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.
Так, Президент України своїм Указом «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», ввів з 24.02.2022 воєнний стан в Україні. Згідно з листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 обставини військової агресії російської федерації проти України є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності по договорам, виконання яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Крім того відповідно до постанови Національного банку України № 18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (в редакції від 04.03.2022) в період з березня 2022 року до вересня 2022 року відповідач не міг здійснювати розрахункові операції, оскільки кінцевим бенефіціарним власником товариства з обмеженою відповідальністю «Брокард-Україна» був резидент росії.
Водночас позивач зазначив, що відповідач не надав доказів неможливості виконання зобов'язання за договором внаслідок настання форс-мажорних обставин (введення воєнного стану).
Запровадження з 24.02.2022 воєнного стану в країні, що є форс-мажорними обставинами, не можуть однозначно засвідчувати неможливість виконання відповідачем договірних зобов'язань перед позивачем, оскільки перелічені обставини не є абсолютною самостійною підставою для відкладення строку виконання грошового зобов'язання на час, протягом якого такі обставини зберігають свою дію. Таким чином, надання лише листа Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 (який не є сертифікатом) не є належним та допустимим доказом звільнення відповідача від виконання своїх зобов'язань.
Крім того відповідач не повідомляв позивача про неможливість виконання зобов'язання через військову агресію росії.
Також позивач зазначив, що зміна кінцевого бенефіціарного власника та накладення арешту на рахунки відповідача не є форс-мажорними обставинами.
Позивач подав заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення 659587,50 грн боргу у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
10 серпня 2018 року публічне акціонерне товариство «Укртелеком» (виконавець) та товариство з обмеженою відповідальністю «Брокард-Україна» (замовник) уклали договір про надання послуг-бізнес-мережі № 598302/12-924 (далі - Договір), відповідно до умов якого виконавець надає замовнику телекомунікаційні послуги бізнес-мережі, що визначаються у замовленні послуг та відповідних угодах/додатках до цього договору, а замовник отримує послуги, визначені у відповідних угодах, додатках та замовленні, та сплачує їх вартість.
Згідно з п. 1.2 Договору під бізнес-мережею розуміється система комплексного обслуговування замовника, що забезпечує надання виконавцем повного спектра телекомунікаційних послуг з підвищеним рівнем обслуговування.
Замовник здійснює оплату замовлених послуг згідно з тарифами у замовленнях про надання/зміну послуг для споживачів сегментів LA/NA (п. 4.1 Договору).
Відповідно до п. 4.3 Договору рахунок (рахунок-акт) за послуги замовник повинен оплатити не пізніше останнього числа наступного місяця, що настає за розрахунковим, шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок виконавця.
Відповідач неналежним чином виконував умови Договору, внаслідок чого у нього виник борг за лютий-серпень 2022 року у розмірі 659589,48 грн.
Станом на день подачі позову до суду відповідач не погасив 659589,48 грн боргу.
Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у сумі 659589,48 грн. Під час розгляду справи в суді відповідач погасив 659587,50 грн боргу, у зв'язку з чим суд закриває провадження у справі в цій частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 4.4 Договору за прострочення оплати послуг нараховується пеня з першого числа місяця, що настає по закінченню періоду, зазначеного в п. 4.3 цього договору.
За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 26419,17 грн пені.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Накладення арешту на рахунки відповідача не звільняє відповідача від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання.
За розрахунком позивача, перевіреним судом до стягнення з відповідача підлягає 3659,75 грн 3% річних, 26169,37 грн інфляційних втрат.
Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Ця норма встановлює дві основні підстави звільнення особи, яка порушила зобов'язання, від відповідальності. Такими обставинами є випадок та непереборна сила. Доведення наявності випадку або непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Під випадком розуміються будь-які діяння, не викликані чиїмось наміром або необережністю, тобто відсутність вини порушника. Випадковою можна визнати обставину, яку не можна передбачити та попередити при застосуванні обов'язкової для боржника обачності, хоча вона могла б бути передбачена та попереджена, якщо б боржник віднісся до свого зобов'язання з більшою обачністю, ніж та, до якої він був зобов'язаний або якщо на місці боржника була б інша особа. Такий підхід щодо суб'єктивної неможливості передбачити, а отже і попередити діяння, що викликало невиконання або неналежне виконання зобов'язання, дозволяє відмежувати випадок від непереборної сили (форс-мажор).
Поняття та ознаки непереборної сили розкриваються у п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України. Непереборною силою визнається надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Як підстава звільнення особи, що порушила зобов'язання, від відповідальності непереборна сила характеризується двома ознаками. По-перше, це зовнішня до діяльності сторін обставина, яку сторони, хоча б навіть і передбачили, але не могли попередити. До таких обставин, як правило, відносять стихійні лиха (землетрус, повінь, пожежі) та соціальні явища (війни, страйки, акти владних органів тощо). По-друге, ознакою непереборної сили є її надзвичайність, що означає, що це не рядова, звичайна обставина, яка хоча і може спричинити певні труднощі для сторін, але не виходить за рамки буденності, а екстраординарна подія, яка не є звичайною.
Відповідно до листа Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, який виданий всім кого це стосується, засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні».
Враховуючи це Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язкам, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Водночас форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17.
Запровадження з 24.02.2022 воєнного стану в країні, що є форс-мажорними обставинами, не можуть однозначно засвідчувати неможливість виконання відповідачем договірних зобов'язань перед позивачем, оскільки перелічені обставини не є абсолютною самостійною підставою для відкладення строку виконання грошового зобов'язання на час, протягом якого такі обставини зберігають свою дію.
Близький за змістом правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду в справі № 910/7495/16 від 08.05.2018.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 1,98 грн боргу, 26419,17 грн пені, 26169,37 грн інфляційних втрат, 3659,75 грн 3% річних. Суд закриває провадження в частині стягнення 659587,50 грн боргу.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача 2481,00 грн судового збору. Суд повертає позивачеві з Державного бюджету України 6109,01 грн судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовольнити частково позов акціонерного товариства «Укртелеком» до товариства з обмеженою відповідальністю «Брокард-Україна».
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Брокард-Україна» (вул. Фрунзе, 134-А м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ 24597296) на користь акціонерного товариства «Укртелеком» (бульвар Тараса Шевченка, буд. 18, м. Київ, 01601, код 21560766) 1,98 грн боргу, 26419,17 грн пені, 26169,37 грн інфляційних втрат, 3659,75 грн 3% річних, 2481,00 грн судового збору.
Закрити провадження у справі в частині стягнення 659587,50 грн боргу.
Повернути акціонерному товариству «Укртелеком» (бульвар Тараса Шевченка, буд. 18, м. Київ, 01601, код 21560766) з Державного бюджету України 6109,01 грн судового збору.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя С. А. Ковтун