ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
27.02.2023Справа № 910/2312/23
Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю.,
розглянувши заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Василевського Андрія Олександровича 8 412,38 грн,
До Господарського суду міста Києва надійшла заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" про видачу судового наказу про стягнення з Василевського Андрія Олександровича 8 412,38 грн, з яких: 3412,05 грн основної заборгованості за договором № 1676-П на надання послуг з вивезення побутових відходів від 03.05.2012, 1680,35 грн інфляційних втрат, 361,03 грн 3% річних та 2958,95 грн пені.
Відповідно до ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вимоги щодо форми та змісту судового наказу встановлені у ст. 150 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пунктів 4, 5 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено, зокрема, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
За приписами ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:
1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу;
2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу;
4) наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу;
5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою;
6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ;
7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 цієї частини;
8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
При цьому, суд звертає увагу, що за загальним правилом, при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість вимог заявлених стягувачем по суті (п. 7 ч. 1 ст. 155 Господарського процесуального кодексу України).
Звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з Фізичної особи-підприємця Василевського Андрія Олександровича 3412,05 грн заборгованості за договором № 1676-П на надання послуг з вивезення побутових відходів від 03.05.2012, заявник не підтвердив виникнення права грошової вимоги до боржника саме на вказану суму.
Так, вказана заборгованість нарахована заявником за період з 16.05.2019 по 16.09.2019, виходячи із щомісячної вартості послуг 784,80 грн, про що свідчать акти надання послуг та акт звірки взаєморозрахунків.
Натомість, у п. 2.1. договору № 1676-П на надання послуг з вивезення побутових відходів від 03.05.2012, вартість послуг по договору становить: в місяць - 225,26 грн, в рік - 2703,11 грн, в той час як відсутні пояснення та докази щодо збільшеної вартості послуг, тим більше, не подано належних доказів надання послуг, оскільки акти надання послуг та акти звірки взаєморозрахунків підписані в односторонньому порядку лише заявником.
Крім того, вимоги заявника щодо стягнення пені з Фізичної особи-підприємця Василевського Андрія Олександровича за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, хоч і мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основними зобов'язаннями, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань, з огляду на що не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.
За змістом пунктів 1, 3 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу, а також заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Оскільки у даному випадку суд відмовляє у видачі судового наказу, у тому числі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до приписів ч. 2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України заявник позбавлений можливості повторно звернутися до суду з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись статтями 148, 152, 153, 154, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Василевського Андрія Олександровича 8 412,38 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання 27.02.2023 та відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя Т.Ю.Трофименко