ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.02.2023Справа № 910/11475/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (проведення судового засідання) господарську справу
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"
в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця"
до Приватного акціонерного товариства "Київський електричний завод "Транссигнал"
про стягнення 19 861,33 грн
Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" (далі - позивач) звернулося до Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця" до Приватного акціонерного товариства "Київський електричний завод "Транссигнал" (далі - відповідач) про стягнення 19 861,33 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № № ЦЗВ-07-00321-01 від 03.06.2021 в частині поставки продукції по якості.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2022 відкрито провадження у справі № 910/11475/22 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.
Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, ухвала суду від 07.11.2022 була отримана позивачем 15.11.2022,, філією "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця" - 14.11.2022, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які долучені до матеріалів справи, відповідачем така ухвала отримана 22.11.2022.
19.12.2022 від відповідача з пропущенням встановленого строку надійшов відзив на позовну заяву, в якому відхиляються заявлені позивачем вимоги з посиланням на те, що враховуючи, що позивач є засновником відповідача та рівень випускних цін на продукцію затверджується департаментами позивача й не може коригуватись, стягнення штрафу в розмірі 20%, за твердженням відповідача, є завищеним та ставить відповідача з позивачем в нерівне становище. Також у відзиві заявлено клопотання про зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу до мінімально важливого рівня, але в будь-якому випадку не більше 10% від суми, що заявлена позивачем.
Крім того, у відзиві відповідач просить суд поновити йому строк на подання відзиву на позов.
Суд вирішив задовольнити клопотання відповідача про поновлення йому строку на подання відзиву на позов з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку для подання відзиву на позов, відповідачем вказується, про введений на території України правовий режим воєнного стану, а також те, що частина його представників, в т.ч. юрисконсульт були мобілізовані (призвані) в ряди Збройних сил України.
Зважаючи на викладене, суд вважає причини не подання відзиву на позов у встановлений строк поважними, та відповідно поновлює відповідачу строк для подання відзиву на позов.
03.01.2023 від позивача, з дотриманням встановленого строку, надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає про обґрунтованість його вимог, оскільки сторонами в договорі погоджено про відповідальність за поставку продукції неналежної якості саме в розмірі 20%. Крім того, позивачем відхиляються доводи відповідача про можливість зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу.
Відповідач у встановлений строк правом на подання заперечення на відповідь на відзив не скористався
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та затримок у доставці поштової кореспонденції, відключень світла, завдання масований ракетних ударів) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.
Від сторін не надходило клопотань про розгляд даної справи з повідомленням викликом представників сторін.
Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
03.06.2021 між відповідачем (постачальник) та позивачем (замовник) укладено договір поставки № ЦЗВ-07-00321-01, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність продукцію - регулювальне, запобіжне, сигнальне та освітлювальне обладнання (далі - продукція) власного виробництва, а замовник - прийняти та оплатити її.
Відповідно до п. 2.1 договору якість продукції, яка поставляється, повинна відповідати вимогам державних стандартів, що діють в Україні, та нормативно-технічній документації, зазначеним у специфікації до цього договору.
Згідно з п. 2.2 договору підтвердженням якості продукції є наступні документи: сертифікат відповідності (завірена копія); сертифікат якості; паспорт; настанова щодо експлуатації.
Гарантійні строки на продукцію, що поставляється, складають: гарантійний строк експлуатації - 24 місяці від дати введення в експлуатацію, але не більше 36 місяців від дати відвантаження; гарантійний строк зберігання 12 місяців від дати відвантаження.
Розділом 4 сторонами погоджено ціну продукції та ціну договору.
Відповідно до п. 9.4 договору у разі поставки продукції, що не відповідає за якістю вимогам цього договору, постачальник зобов'язаний за свій рахунок замінити її на продукцію належної якості, а також сплатити замовнику штраф у розмірі 20% від вартості продукції неналежної якості, крім того компенсацію всіх витрат по вивезенню та поверненню зазначеної продукції.
Як погоджено в п. 12.7 договору, строк дії останнього встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.12.2021.
Крім того, сторонами узгоджено специфікацію до такого договору, в якій ціну за одиницю товару погоджено в розмірі 82 755,52 грн без ПДВ, тобто 99 306,62 грн х ПДВ.
Як зазначає позивач в позові, з чим погоджується відповідач у відзиві, кінцевим вантажоодержувачем продукції є структурний підрозділ «Бахмутська дистанція сигналізації та зв'язку» регіональної філії «Донецька залізниця». 18.10.2021 при приманні продукції за якістю виявлено, що в одному шлагбаумі автоматичному переїзному АШ КР.21900.00.00-1 з двигуном змінного струму без світлодіодних голівок, заводський номер 065, несправний запірний пристрій кришки електроприводу шлагбауму.
Вказаний факт засвідчено актом про виявлені при вхідному контролі недоліки продукції від 08.10.2021 № 29, протоколом випробувань № 33 авд 08.10.2021 та актом про фактичну якість та комплектність продукції від 18.10.2021 № 21, складеними за участю представників кінцевого вантажоодержувача.
Недоліки вказаної продукції були усунуті відповідачем 23.10.2021, що підтверджується актом, складеним за участі представників відповідача та кінцевого вантажоодержувача, а також протоколом випробувань № 38 від 23.10.2021, актом про фактичну якість і комплектність від 23.10.2021 № 34.
Позивач звернувся до відповідача з претензією № ЦЗВ-20/4383 від 12.11.2021, в якій просив замінити неякісну продукцію та сплатити штраф в розмірі 19 861,33 грн.
Матеріали справи не містять доказів направлення такої претензії, водночас, позивачем до позову додано відповідь відповідача на вищевказану претензію, в якій відповідачем відхиляються вимоги позивача про заміну продукції та сплати штрафу.
Поряд з цим, під час розгляду даної справи відповідачем не заперечувався той факт, що поставлена ним продукція, яка вказана у вищевказаних документах, не відповідала вимогам по якості або ж позивачем була порушена процедура виявлення неякісності поставленої відповідачем продукції.
Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вищевказаної статті).
Згідно з положеннями ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 675 Цивільного кодексу України встановлено, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
Якість товарів, які поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів (ч. 1 ст. 268 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 5 ст. 268 Господарського кодексу України у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.
Як передбачено ч. 6 ст. 269 Господарського кодексу України, постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.
Згідно зі ст. 279 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.
Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 680 Цивільного кодексу України покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Під час розгляду відповідачем не надано доказів, що станом на момент передачі позивачу товару в ньому були відсутні недоліки.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
При цьому, в силу ч. 2, 3 вказаної норми, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Розмір штрафу позивачем розраховано відповідно до погодженого сторонами в договорі розміру 20% виходячи з вартості продукції 99 306,62 грн з ПДВ.
Відповідно такі вимоги позивача є обґрунтованими.
Водночас, відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, яке мотивоване тим, що: відповідачем самостійно та за власний рахунок усунуто недоліки продукції; відповідач перебуває у скрутному фінансовому становищі; позивачем не доведено понесення ним збитків, у зв'язку з поставкою товару, який не відповідав вимогам по якості.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Стаття 233 ГК України надає право суду у випадку, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, зменшити розмір цих санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Таким чином, враховуючи загальні принципи цивільно-господарського законодавства, зокрема, розумності, добросовісності, справедливості, пропорційності, а також зважаючи на майнові інтереси сторін, той факт, що відповідачем усунуто недоліки поставленого товару, відсутність доказів понесення ним збитків у зв'язку з поставкою товару, який не відповідав вимогам по якості, суд вважає за можливе зменшити заявлену позивачем до стягнення вимогу про стягнення штрафу до 50%, а саме до 9 930,67 грн.
Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача без врахування того, що судом зменшено розмір заявлених до стягнення вимог про стягнення пені та штрафу, оскілки вказане (зменшення неустойки) є правом суду та не вказує про необґрунтованість заявлених позивачем вимог.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київський електричний завод "Транссигнал" (01135, КИЇВ, ВУЛИЦЯ ЖИЛЯНСЬКА, БУДИНОК 97, код 00260652) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, КИЇВ, ВУЛИЦЯ ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, БУДИНОК 5, код 40075815) в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця" (03049, КИЇВ, ПР-Т ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, 11/15, код ВП 40081347), штраф в розмірі 9 930,67 грн грн (дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять грн 67 коп.), а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну грн 00 коп.).
3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення підписано 28.02.2023.
Суддя О.Г. Удалова