ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
27.02.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/18/23
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,
при секретарі судового засідання Микитин Р.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті
(пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро"
(вул. Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ, 76018)
про стягнення 14 308,69 грн плати за проїзд
за участю:
від позивача: Крайник О.В. - представник;
від відповідача: не з'явилися
Державна служба України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека, позивач) звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою (вх.№171/23 від 03.01.2023) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" (далі - ТОВ "Європа Транс Агро", відповідач) про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у сумі 14 308,69 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2 481,00 грн судового збору.
Дії суду щодо розгляду справи
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 09.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено засідання з розгляду справи по суті на 01.02.2023, про що представники сторін повідомлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а також через Електронний суд та засобами електронного зв'язку.
01.02.2023 у судовому засіданні з розгляду справи по суті з'явився представник позивача, яким подано клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№1743/23), відповідною ухвалою (занесеною до протоколу судового засідання) відкладено розгляд справи на 27.02.2023, про що представник позивача повідомлений у судовому засіданні під розписку, а відповідач - ухвалою-повідомленням про судове засідання від 01.02.2023.
27.02.2023 у судовому засіданні з розгляду справи по суті з'явився представник позивача, за наслідками розгляду справи судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи
Ухвала суду від 09.01.2023 про відкриття провадження у справі отримана позивачем 17.01.2023, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 63).
Ухвала-повідомлення про судове засідання від 01.02.2023 доставлена відповідачу на офіційну електронну адресу, про що свідчить довідка про доставку електронного листа за допомогою автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" (а.с. 80).
У силу ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п. 2, 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
З огляду на вказані приписи процесуального закону відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.
Позиції сторін
Позиція позивача. Позовні вимоги мотивовано тим, що за наслідками габаритно-вагового контролю транспортного засобу, який належить відповідачу, було зафіксовано перевищення вказаним транспортним засобом нормативних вагових параметрів, у зв'язку з чим відповідачу нараховано плату за проїзд, яка підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України.
Як на правову підставу своїх вимог позивач посилається на ст. 19, 131-1 Конституції України, ст. 87, 92 Цивільного кодексу України, ст. 48, 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", ст. 29 Закону України "Про дорожній рух", ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги", Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879.
Позиція відповідача. Відповідач у встановлений судом відповідно до ГПК України строк відзиву на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив.
Відповідач у судові засідання жодного разу свого представника не направив, причин неявки представника суду не повідомив.
За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 ГПК України, судочинство у судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін, зокрема:
- учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим кодексом;
- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;
- кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій;
- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Враховуючи те, що відповідач своїм правом на подання відзиву у встановлений судом відповідно до ГПК України строк не скористався, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи на підставі ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Також суд встановлює, що будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.
Обставини справи, встановлені судом
Відповідно до направлення на рейдову перевірку №010944 від 30.04.2020 на 210 км - 450 м автомобільної дороги М-05 «Київ-Одеса», виданого на підставі графіка щоденної роботи пересувних пунктів габаритно-вагового контролю в Черкаській області на травень 2020 року, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Черкаській області 08.05.2020 проводився габаритно-ваговий контроль транспортних засобів щодо додержання вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", в тому числі і на ділянці автомобільної дороги М-05 «Київ-Одеса» (а.с. 44-47).
У ході проведення зазначеної перевірки здійснено контрольне зважування вантажного автомобіля марки DAF FT ХР 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки KRONE SDР 27, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Указаний транспортний засіб належить ТОВ «Європа Транс Агро» (вул. Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ, 76018) (а.с. 28).
У відповідності до даних товарно-транспортної накладної №YY00-052526 від 07.05.2020 відповідач здійснював перевезення вантажу (яйце вищої категорії біле) за маршрутом с. Гуменці Хмельницької області - Одеський морський торговельний порт, маса вантажу становила 24,6 т (а.с. 29-30).
Зважування проведено на пересувному пункті габаритно-вагового контролю таким обладнанням (а.с. 42-43):
- прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісі;
- модель 030T-AS2-PWIA;
- виробництва фірми ESIT ELEKTRONIC SISTEMLER IMALAT ve TICARET LTD STI;
- заводський №400;
- сертифікат відповідності №UA.TR.002.CB.0303-17;
- свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П33М874305820 від 22.04.2020 (чинне до 22.04.2021), видане ДП "КИЇВОБЛСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ".
За результатами перевірки вказаного транспортного засобу було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №207735 від 08.05.2020 (а.с. 23-24), в якому вказано про виявлені порушення.
На підставі даного акта видано довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №043577 від 08.05.2020 та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №035863 від 08.05.2020 (а.с. 26, 27), в яких зафіксовано перевищення відповідачем нормативних вагових параметрів, а саме нормативно допустиме навантаження на одиничну вісь становить 11 т, фактичне - 12,335 т, що перевищує нормативні вагові параметри на 1,335 т.
Наведені обставини також підтверджуються даними чеку (талону) зважування №1002 від 08.05.2020 (а.с. 24).
Згідно з розрахунком плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №1138 від 08.05.2020 (а.с. 25) Управлінням Укртрансбезпеки в Черкаській області нараховано відповідачу плату за проїзд в розмірі 494,91 євро, що відповідно до курсу НБУ євро/гривня станом на 08.05.2020 (1 євро/28,9117 грн) становить 14 308,69 грн.
15.06.2020 Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області надіслало на адресу відповідача повідомлення від 12.06.2020 №44411/39/24-20 про необхідність сплати заборгованості, до якого додано розрахунок плати за проїзд №1138 від 08.05.2020, копію акта від 08.05.2020 №035863, копію довідки №043577 від 08.05.2020, копію чеку. Надіслання вказаного повідомлення відповідачу підтверджується списком згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих та фіскальним чеком відділення поштового зв'язку (а.с. 32-33).
16.06.2020 Управлінням Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області винесено ТОВ «Європа Транс Агро» припис щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт за результатами перевірки, проведеної 08.05.2020, у якому запропоновано у строк до 16.07.2020 вжити заходів до усунення виявлених порушень (а.с. 31).
17.10.2022 Відділ державного нагляду (контролю) Укртрансбезпеки у Черкаській області вдруге надіслав на адресу відповідача повідомлення від 13.10.2022 №34983/826/24-22 про необхідність сплати заборгованості в розмірі 494,91 євро плати за проїзд. Надіслання вказаного повідомлення відповідачу підтверджується списком згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих та фіскальним чеком відділення поштового зв'язку (а.с. 34-35).
Проте, відповідачем відповідну плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування не здійснено.
Отже, предметом даного позову є вимога про стягнення з відповідача плати за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування.
У зв'язку з несплатою коштів відповідачем у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з позовом за захистом порушеного права.
Норми права, які застосував суд. Мотиви їх застосування
І. Щодо повноважень позивача на подання позову
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 4 ГПК України в випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або в державних чи суспільних інтересах.
Статтею 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" визначено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно з ч. 7 ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" на території України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед іншого:
- (в редакції Закону України №54-IX від 11.09.2019, яка діяла з 25.09.2019 по 30.09.2021) нарахування, у разі виявлення порушень, та вжиття заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю;
- (в редакції Закону України №1534-IX від 03.06.2021, яка діє з 01.10.2021 по теперішній час) стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Отже, Державна служба України з безпеки на транспорті є органом уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, в т.ч. подавати позов про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування.
ІІ. Щодо розгляду справи по суті
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.
Положеннями ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів.
Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок).
Відповідно до підп. 4 п. 2 Порядку габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (п. 6 Порядку).
Згідно з п. 20 Порядку за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Пунктом 21 Порядку встановлено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
Згідно з п. 27 Порядку плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у ст. 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (п. 28 Порядку).
Відповідно до п. 30 Порядку плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.
При цьому осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.
За правилами п. 31-1 Порядку, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.
У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням (абз. 5 п. 31-1 Порядку).
Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки (абз. 6 п. 31-1 Порядку).
У матеріалах справи наявні всі передбачені Порядком документи, зокрема довідка №043577 від 08.09.2020, акт №035863 від 08.09.2020 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів та розрахунок №1138 від 08.05.2020 плати за проїзд, які були складені працівниками Укртрансбезпеки 08.05.2020, у зв'язку з виявленням під час габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам і правилам перевезення вантажу.
Судом встановлено, що розрахунок плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в сумі 491,91 євро здійснений відповідно до затвердженої формули та є правильним. Водночас протилежного не було доведено суду відповідачем.
Відповідач у встановлений чинним законодавством строк плату за проїзд автомобільними дорогами великоваговим транспортним засобом у розмірі 494,91 євро, що відповідно до курсу НБУ євро/гривня станом на 08.05.2020 (1 євро/28,9117 грн) становить 14 308,69 грн, не сплатив та дії Укртрансбезпеки не оскаржив.
При прийнятті рішення суд також враховує, що стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом є відшкодуванням матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.
Розгляд таких спорів забезпечує надходження коштів до спеціального фонду Державного бюджету України та їх спрямовування на відновлення, належне утримання автомобільних доріг, які є частиною критичної інфраструктури держави в сфері транспортного забезпечення.
Зокрема, виконання робіт та надання послуг з будівництва, реконструкції, ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг в період дії воєнного стану, введеного у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, має суттєве значення як для забезпечення пересування Збройних сил України та сил територіальної оборони безпосередньо до місць дислокації, ведення бойових дій, так і для евакуації мирних жителів, поранених, доставки критично значимих вантажів тощо.
Зважаючи на важливість забезпечення стійкості критичної інфраструктури в умовах воєнного стану, істотною необхідністю є врегулювання правовідносин між сторонами та закінчення розгляду справи.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимога щодо стягнення з відповідача плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у розмірі 14 308,69 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
У відповідності до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Суд вважає, що вичерпно дослідив всі істотні питання, що виникли при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для задоволення позову, тому позов підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат
Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Звертаючись з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 481,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3431 від 19.12.2022 (а.с. 51).
Інших судових витрат сторони до відшкодування суду не заявляли.
У відповідності до приписів ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 13, 14, 73, 74, 76, 123, 129, 165, 178, 232, 236 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" про стягнення 14 308,69 грн плати за проїзд задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" (вул. Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ, 76018; ідентифікаційний код 41101091) в дохід Державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у сумі 14 308,69 грн (чотирнадцять тисяч триста вісім гривень 69 коп.).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" (вул. Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ, 76018; ідентифікаційний код 41101091) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135; ідентифікаційний код 39816845) 2 481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню) судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 28.02.2023.
Суддя Т.Е. Валєєва