Справа № 909/168/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
про відкриття провадження у справі
27.02.2023 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В.,
розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СМЕК", вул. Б. Хмельницького, буд. 51 Б, м. Івано-Франківськ, 76007
до відповідача: Акціонерного товариства "Укртрансгаз", Кловський узвіз, буд. 9/1, м. Київ, 01021
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Український будівельно-інвестиційний банк", вул. В. Чорновола, буд. 8, м. Київ, 01135
про визнання договору розірваним та стягнення заборгованості за договором в сумі 350 983 грн 15 коп.
встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулося ТОВ "СМЕК" із позовними вимогами до АТ "Укртрансгаз" про визнання договору розірваним, стягнення заборгованості за договором та стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 350 983 грн 15 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні з 24.02.2022 повідомив відповідача 25.02.2022 про призупинення виконання умов укладеного між сторонами 05.07.2021 року договору про закупівлю робіт №2107000020 та листом №1195/14-10 від 14.10.2022 повідомив відповідача про розірвання договору з 23.10.2022. Також позивач просив провести остаточний розрахунок за виконані роботи в сумі 184262 грн 22 коп.
Позивач зазначив, що відповідач всупереч умовам договору щодо права позивача на одностороннє розірвання договору, вимагає виконання зобов'язань за договором та безпідставно надіслав вимогу до банку - гаранта за банківською гарантією про сплату 140399 грн 99 коп. у зв'язку із настанням гарантійного випадку.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України. Підстави для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, відсутні.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд визнав їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі та враховуючи приписи частини 5 статті 12, пункту 8 частини 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Крім того, у позовній заяві позивач просить про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Український будівельно-інвестиційний банк", оскільки АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" є банком-гарантом, який уклав з позивачем Договір банківської гарантії №BGV/U/03-2-07500 від 23.06.2021.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 ГПК України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Суд вважає, що вирішення даного спору може вплинути на права і обов'язки АТ "Український будівельно-інвестиційний банк", а тому належить залучити його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Разом із позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову вх.№2306/23 від 23.02.2023, відповідно до якої просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо договору №2107000020 від 05.07.2021 року, в тому числі, але не виключно залучення третіх осіб до виконання договору, нарахування та стягнення штрафних санкцій по договору до набрання законної сили судовим рішенням.
Подана заява мотивована тим, що невжиття заходів щодо забезпечення позову призведе до неможливості виконання рішення у цій справі.
Розглянувши подану заяву, суд зазначає таке.
Згідно зі ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
Відповідно до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, в т.ч.: 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд враховує, що заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших (третіх) осіб, а обрані способи забезпечення повинні безпосередньо бути пов'язаними із предметом спору. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Всупереч вищевказаним нормам процесуального закону, позивач не надав суду жодних доказів наявності фактичних обставин, з якими він пов"язує застосування заявлених ним заходів забезпечення позову. Саме лише посилання заявника на можливість настання певних обставин в майбутньому (залучення третіх осіб до виконання договору та нарахування і стягнення штрафних санкцій по договору) не може слугувати достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
До того ж, заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову, натомість заявлені позивачем заходи забезпечення позову у цій справі стосуються правовідносин на майбутнє, а отже, не пов'язані з предметом спору в цій справі.
Суд звертає увагу на те що його завданням є здійснення захисту реально порушених прав, а не тих які ймовірно можуть бути порушені у майбутньому.
Враховуючи те, що заявник не довів, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, заява про забезпечення позову до задоволення не належить.
Керуючись ст. 12, 50, 136, 137, 140, 176, 233-235, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
3. Підготовче засідання призначити на 22.03.2023 о 10:30 год.
Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Івано-Франківської області за адресою: вул. Грушевського, 32, м. Івано-Франківськ, 76018, зал судових засідань № 7.
4. Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Український будівельно-інвестиційний банк", вул. В. Чорновола, буд. 8, м. Київ, 01135, код 26547581.
5. Встановити третій особі строк для надання суду пояснень щодо позову і всіх наявних доказів, що підтверджують підтримання позову чи заперечення проти позову, до п'ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали. Копію пояснень щодо позову та доданих до них документів у встановлений строк також надіслати учасникам справи. Подання пояснень щодо позову слід здійснити, враховуючи вимоги ст. 165, 178 ГПК України.
6. Роз'яснити, що в разі ненадання третьою особою у встановлений судом строк без поважних причин пояснень, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
7. У задоволенні заяви ТОВ "СМЕК" про забезпечення позову вх.№2306/23 від 23.02.2023 відмовити.
8. Відповідачу:
- встановити строк у 15 (п'ятнадцять) календарних днів з моменту отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов. Зобов'язати відповідача надіслати (надати) відзив на позов та додані до нього документи позивачу одночасно з надісланням (наданням) такого відзиву до суду. Докази такого надіслання надати суду (частина 5 статті 165 Господарського процесуального кодексу України).
9. Позивачу:
- встановити строк у 5 (п'ять) календарних днів з моменту отримання відзиву на позов для подання відповіді на відзив. Зобов'язати позивача надіслати (надати) відповідь на відзив та додані до неї документи відповідачу одночасно з надісланням (наданням) такої відповіді на відзив до суду. Докази такого надіслання надати суду (частина 5 статті 165 Господарського процесуального кодексу України).
10. Звернути увагу учасників справи на те, що заяви та клопотання, які подаються до суду, повинні відповідати статтям 169-170 Господарського процесуального кодексу України.
11. Участь представників сторін у підготовчому засідання на власний розсуд. Сторонам, у разі направлення в судове засідання свого представника, врахувати вимоги ст. 58, 60 ГПК України.
13. Учасники справи можуть отримувати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою://court.gov.ua/fair/sud5010/.
14. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в строк та порядок визначені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Дата підписання 27.02.2023
Суддя Т. В. Максимів