номер провадження справи 9/169/22
28.02.2023 Справа № 908/2316/22
м.Запоріжжя
За позовом: Приватного акціонерного товариства «Київстар», код ЄДРПОУ 21673832 (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 53)
до відповідача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; інша відома адреса: АДРЕСА_2 )
про стягнення суми 12984,38 грн.
Суддя Боєва О.С.
Без виклику учасників справи
До Господарського суду Запорізької області через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява «Приватного акціонерного товариства «Київстар» про стягнення з відповідача: ОСОБА_1 заборгованості за Угодою про надання послуг в загальній сумі 12984,38 грн., з якої: сума 11363,98 грн. - заборгованість за послуги, сума 1430,60 грн. - інфляційні втрати, сума 189,80 грн. - 3% річних.
Ухвалою суду від 29.11.2022 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2316/22, присвоєний номер провадження 9/169/22, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У зв'язку з введенням воєнного стану в Україні, погіршенням безпекової ситуації в місті Запоріжжі, постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров'ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України справу розглянуто 28.02.2023. За наслідками розгляду справи судом прийнято рішення.
Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві, які обґрунтовані ст.ст. 11, 202, 509, 526, 528, 530, 625, 610, 612, 629, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 63 Закону України “Про телекомунікації”, п.36 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ від 11.04.2012 № 295, умовами Угоди №7596024 про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку від 28.03.2017, укладеної між Приватним акціонерним товариством «Київстар» та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 . Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не в повному обсязі здійснив оплату наданих послуг, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 11.11.2022 становить 11363,98 грн. За період прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу до сплати інфляційні втрати у розмірі 1430,60 грн. та 3% річних у розмірі 189,80 грн. В позовній заяві також зазначено, що однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП (навіть ліквідований, як у даному випадку) відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Відповідний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати від 09.10.2019 у справі № 127/23144/18.
Відповідач відзив на позовну заяву до суду не подав. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 29.11.2022 надіслана судом відповідачу рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, яка підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади м. Запоріжжя щодо реєстрації місця проживання фізичної особи, а саме на адресу: АДРЕСА_1 , була повернута підприємством поштового зв'язку до господарського суду без вручення адресату з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».
Крім того, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом відповідачу на адресу для кореспонденції, зазначену в Замовлені до договору про надання послуг зв'язку № 7596024 від 28.03.2017, а саме: АДРЕСА_2 , яка також повернута підприємством поштового зв'язку до суду без вручення адресату з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, Касаційний господарський суд, здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку - суду.
Із змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд
28 березня 2017 року між Приватним акціонерним товариством “Київстар” (Оператор, позивач у даній справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Абонент) було укладено Угоду № 7596024 про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку (далі-Угода), за предметом якої Оператор надає Абоненту послуги рухомого мобільного зв'язку (послуги зв'язку), а Абонент користується вищенаведеними послугами зв'язку та своєчасно оплачує їх вартість Оператору на умовах, викладених в цій Угоді (п.2).
Згідно п.3.4.1 пункту 3.4 «Обов'язки Оператора» Угоди визначено, що після укладення Замовлення Оператор надає Абоненту SIM-карту, вказаний у Замовленні телефонний номер в Мережі Оператора і послуги зв'язку.
Відповідно до п.3.2.1 Угоди Абонент зобов'язується своєчасно оплачувати послуги зв'язку Оператора згідно з чинними Тарифами, підтримувати авансовий платіж не нижче мінімального рівня, встановленого діючими Тарифами, та сплачувати щомісячну абонентну плату. Абонентна плата сплачується Абонентом і в тому випадку, коли надання йому послуг зв'язку призупинено за несплату наданих Оператором послуг зв'язку. У випадку виникнення заборгованості Абонента щодо наданих Оператором послуг, Абонент зобов'язаний погасити таку заборгованість протягом 5 днів з моменту, який настав раніше: (а) отримання від Оператора відповідного повідомлення, або (б) припинення надання послуг зв'язку внаслідок вичерпання авансового платежу нижче мінімального рівня.
В пунктах 4.1. - 4.3. пункту 4 «Розрахунки» визначено, що Абонент здійснює оплату замовлених послуг зв'язку згідно з обраним Тарифним планом. Оплата Абонентом послуг зв'язку здійснюється згідно з чинним Тарифом. Абонент має один особовий рахунок, за яким здійснюються розрахунки за надання послуг зв'язку щодо всіх наявних у Абонента телефонних номерів у Мережі Оператора.
За змістом п. 4.5 у випадку виникнення заборгованості Абонента щодо наданих послуг зв'язку, Оператор має право призупинити надання послуг зв'язку до моменту внесення Абонентом наступного Авансового платежу та повного погашення заборгованості.
Пунктом п. 5.1. Угоди передбачено, що Сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання положень цієї Угоди у відповідності з чинним законодавством України.
Сторонами підписано Замовлення до договору № 7596024 від 28.03.2017 згідно якого абонент ФОП ОСОБА_1 є корпоративним клієнтом, має особовий рахунок НОМЕР_2 та отримує два мобільних номери для обслуговування з відповідними SIM-картами. Згідно з цим Замовленням Абонент підтвердив отримання повної детальної інформації щодо послуг зв'язку ПрАТ «Київстар» і умовами тарифних планів Оператора.
Згідно з п. 6.1 Угоди визначено, що вона набуває чинності після підписання уповноваженими представниками і діє протягом 4 років. У випадку, якщо жодна зі сторін за 5 днів до закінчення дії цієї Угоди не попередить іншу сторону про свій намір припинити дію цієї Угоди, ця Угода автоматично пролонгується на кожні наступні чотири роки. У разі наміру однієї із сторін припинити дію цієї Угоди ця сторона зобов'язана письмово попередити іншу сторону в строк не пізніше як за 5 днів до моменту припинення цієї Угоди. При припиненні дії цієї Угоди Абонент особисто подає до Центру обслуговування абонентів заяву встановленого зразка та повертає SIM-карту.
Як слідує з тексту преамбули Угоди № 7596024 від 28.03.2017, її укладено керуючись Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012, та Умовами надання телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар», затверджених оператором та опублікованих на офіційному інтернет-сайті Оператора https://kyivstar.ua (надалі - Умови).
В пункті 6.9 Угоди визначено, що відносини сторін, крім цієї Угоди, регулюються Умовами, з якими Абонент погоджується, укладаючи цю Угоду.
Згідно п.7.13 Умов надання телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар», у разі, якщо оплата Послуг здійснюється після їх надання, Абонент зобов'язаний здійснити оплату нарахованої до сплати суми до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі, якщо Абонент, який здійснює оплату Послуг за виставленими Оператором рахунками, до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, не отримає рахунок, він зобов'язаний звернутися до Оператора для отримання інформації про належну до сплати суму та здійснити оплату до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
В п. 7.10. Умов визначено, що розрахунки за Послуги здійснюються з виставленням рахунків за умови замовлення їх отримання Абонентом шляхом надання Оператору відповідної письмової заяви або у порядку, передбаченому в Договорі. Деталізовану інформацію про належну до сплати суму Абонент отримує за допомогою Системи самообслуговування або у Центрі обслуговування. Додатково інформацію про належну до сплати суму Контрактний Абонент та Корпоративний Абонент отримує поштою (у тому числі електронною), якщо таке інформування передбачене у Договорі.
Згідно п. 5.2. Умов про отримані Послуги, а також про нараховану до сплати суму Абонент інформується за допомогою Системи самообслуговування на постійній основі.
Як зазначено у позовній заяві, позивач виконав свій обов'язок, надавав відповідні послуги за Угодою, після чого направляв відповідачу рахунки, в яких було зазначено обсяг наданих послуг, вартість їх надання абоненту. Однак Абонент свого зобов'язання по оплаті наданих послуг зв'язку не виконав. У зв'язку із цим надання послуг було припинено.
В матеріалах справи містяться копії рахунків, виставлених ПрАТ «Київстар» ФОП ОСОБА_1 (особовий рахунок НОМЕР_2 ) за надані послуги зв'язку, а саме:
- рахунок № НОМЕР_3 від 28.02.2022 на суму 3543,98 грн. (з урахуванням існуючої заборгованості станом на 01.02.2022 та часткової оплати);
- рахунок № НОМЕР_4 від 31.03.2022 на суму наданих послуг - 3850,00 грн.;
- рахунок № 67-7923196 від 30.04.2022 на суму наданих послуг - 3850,00 грн.;
- рахунок № НОМЕР_5 від 30.06.2022 - нараховано суму 40,00 грн. щомісячної абонентної плати (зі зборами та податками);
- рахунок № НОМЕР_6 від 31.07.2022 - нараховано суму 40,00 грн. щомісячної абонентної плати (зі зборами та податками);
- рахунок № НОМЕР_7 від 31.08.2022 - нараховано суму 40,00 грн. щомісячної абонентної плати (зі зборами та податками).
Як зазначив позивач, свої зобов'язання за Угодою Абонент належним чином не виконав, оплату вартості наданих позивачем послуг не виконав, що стало підставою для звернення ПрАТ «Київстар» до господарського суду з позовом, за яким відкрито провадження у даній справі.
Позивач у позовній заяві зазначив, що він у жовтні 2022 року звертався до Господарського суду Запорізької області із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , за результатами розгляду якої ухвалою суду відмовлено у видачі судового наказу (копія ухвали суду від 25.10.2022 у справі № 908/2063/22 додана до позову).
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, за даними сервісу моніторингу реєстраційних даних Опендатобот (opendatabot.ua) станом на 29.09.2022, до реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .
Згідно із частиною першою статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. Зазначена норма кореспондується зі статтею 50 Цивільного кодексу України.
До підприємницької діяльності фізичних осіб згідно зі статтею 51 ЦК України застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Однією з ознак господарського договору, що дозволяє відокремити його від інших видів договорів (у тому числі цивільних), є особливий суб'єктний склад. Зокрема, договір, у якому сторонами є суб'єкти господарювання (наприклад, юридична особа та громадянин, зареєстрований на час його укладення як підприємець), є господарським, відтак і зобов'язання, що з нього виникають, є господарськими.
Частиною 8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця.
Відповідно до ст. 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Із аналізу приписів 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України слідує, що однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи (виключення з державного реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними із підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Отже, у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою, як її права, так і обов'язки за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.
Зазначений правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 09.10.2019 у справі №127/23144/18.
Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 по справі №338/180/17 зазначено, що з 15 грудня 2017 року господарський суд згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 ГПК України у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року не може закрити провадження у справі, якщо до подання позову припинено діяльність фізичної особи-підприємця, яка є однією зі сторін у справі.
Відтак, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача - ОСОБА_1 суми 11363,98 грн. заборгованості за послуги зв'язку, а також нарахованих за прострочення грошового зобов'язання сум інфляційних втрат та 3% річних
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) є, зокрема, договір. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 903 цього Кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України «Про телекомунікації» телекомунікації (електрозв'язок) це передавання, випромінювання або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь - якого роду по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах; телекомунікаційна послуга (послуга) - це продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій; споживач телекомунікаційних послуг (споживач) це юридична або фізична особа, яка потребує, замовляє та/або отримує телекомунікаційні послуги для власних потреб.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 63 вказаного Закону телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.
Споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги; виконувати інші обов'язки відповідно до законодавства (п.п.5, 6 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації»).
Відповідно до п. 16, пп. 6 п. 36 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 (із змінами), надання послуг здійснюється на замовлення споживача на підставі укладеного договору. Споживачі зобов'язані виконувати умови договору, в тому числі, своєчасно оплачувати отримані послуги.
Пунктом 72 даних Правил передбачено, що у разі здійснення розрахунків за отримані послуги на умовах наступної оплати абонент оплачує послуги після закінчення розрахункового періоду. Плата вноситься після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не встановлено договором відповідно до законодавства.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України,ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 598 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Позивачем надані в матеріали справи (додані до позову) документи, які підтверджують викладені ним обставини та заявлені позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за надані послуги зв'язку в розмірі 11363,98 грн.
Відповідач відзиву на позов суду не надав, позовні вимоги не спростував, доказів виконання зобов'язання з оплати послуг та сплати заявленої до стягнення суми заборгованості в матеріалах справи відсутні.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 13, статей 73, 74, 76, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Таким чином позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 11363,98 грн. заборгованості є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми 189,80 грн. 3% річних, нарахованих за загальний період з 21.03.2022 по 11.11.2022 та суми 1430,60 грн. - інфляційних втрат за період квітень 2022 - жовтень 2022.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Уразі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст.612 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 251, ч. 1 ст. 254 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Відповідно до змісту п.7.13 Умов надання телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар», п. 72 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ № 295 від 11.04.2012, оплата послуг за виставленими рахунками здійснюється не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом.
Зважаючи, на те що 20 число березня 2022 року припадає на неділю, а 20 число серпня 2022 року на суботу, тобто на вихідні дні, останніми днями строку оплати рахунків наданих послуг за лютий 2022 є 21.03.2022, за липень 2022 - 22.08.2022. Отже початком періоду прострочки, з яких в даному випадку слід здійснювати нарахування 3% річних за вказаними рахунками є 22.03.2022 та 23.08.2022 відповідно.
Здійснивши перерахунок 3% річних з урахуванням термінів початку прострочення оплати, суд дійшов до висновку, що до стягнення з відповідача фактично належить сума 3% річних у загальному розмірі 189,51 грн. В іншій частині вимог про стягнення суми 3 % річних судом відмовляється з наведених вище підстав.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз'яснення щодо методики розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення. Так, якщо час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця, за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного заокруглення періоду прострочення у неповному місяці.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що є його здійснено правильно, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому розмірі - 1430,60 грн.
Таким чином позов задовольняється судом частково.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати у справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Київстар», код ЄДРПОУ 21673832 (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд.53) суму 11363 (одинадцять тисяч триста шістдесят три) грн. 98 коп. заборгованості за послуги зв'язку, суму 189 (сто вісімдесят дев'ять) грн. 51 коп. - 3% річних, суму 1430 (одна тисяча чотириста тридцять) грн. 60 коп. втрат від інфляції.
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Київстар», код ЄДРПОУ 21673832 (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 53) суму 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення складено та підписано 28.02.2023.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва