номер провадження справи 33/125/22
27.02.2023 Справа № 908/2778/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В., розглянувши матеріали справи №908/2778/22
за позовом Концерну “Міські теплові мережі” (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул.Гвардійський, буд. 137, фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 79-А, ідентифікаційний код 32121458)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ПЛЮС-СЕРВІС” (69035, м.Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 8-а, ідентифікаційний код 20484267)
про стягнення 13658,41 грн.
До Господарського суду Запорізької області звернувся Концерн “Міські теплові мережі” з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПЛЮС-СЕРВІС” заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №600686 від 01.12.2006 за період з листопада 2020 року по квітень 2021 року у розмірі 12302,76 грн., інфляційних втрат за період з січня 2021 року по січень 2022 року у розмірі 1015,67 грн. та 3% річних за період з 20.12.2020 по 01.02.2022 у розмірі 339,98 грн.
Позов заявлено на підставі ст. ст. 509, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 193, 276 Господарського кодексу України, ст. 24 Закону України від 02.06.2005 №2633-ІV “Про теплопостачання”, Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2022 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.12.2022 відкрито провадження у справі №908/2778/22, присвоєно справі номер провадження 33/125/22. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання. Встановлено відповідачу строк для надання відзиву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; для надання заперечень на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено позивачу строк для надання суду відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Запропоновано позивачу протягом трьох днів з дня отримання даної ухвали надати суду та надіслати відповідачу листом з описом вкладення (докази надсилання надати суду) письмові пояснення, з якого доказу вбачається, що договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді укладено для об'єкту - нежитлове приміщення №26 підвалу (літ. А-3) площею 89,3 кв.м. за адресою вул. Приходська, 58, м. Запоріжжя. Повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення необхідно подати у строк до 27.01.2021.
Від позивача не надходило письмових пояснень на виконання ухвали суду, а також додаткових доказів, клопотань, заяв.
Надіслана відповідачу на юридичну адресу (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 8-а) копія ухвали суду повернулась до суду з відміткою поштової установи про закінчення терміну зберігання. У зв'язку з цим копію ухвали суду було надіслано 07.02.2023 за адресою об'єкта надання послуги за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №600686 від 01.12.2006 (69095, м. Запоріжжя, вул. Приходська, 58). Надіслана на дану адресу кореспонденція до суду не поверталася.
Крім того, копію ухвали суду було розміщено 07.02.2023 до відома відповідача на сайті Господарського суду Запорізької області.
Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Відповідач не надав відзиву на позов.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.
Розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. У зв'язку з цим відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши матеріали справи, суд
01.12.2006 Концерном «Міські теплові мережі» (надалі - теплопостачальна організація, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ПЛЮС-СЕРВІС” (споживач, відповідач) укладено договір №600686 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.
Відповідно до п. 1.1 цього договору теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
Відповідно до п. 2.1 договору теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з додатком №1 до цього договору в гарячій воді на потреби опалення з приєднаним (максимальним) тепловим навантаженням 0,005067 Гкал/годину.
З додатку №2 (Схема межі поділу теплової мережі) до цього договору вбачається, що об'єктом теплопостачання є приміщення за адресою: вул. Комунарівська, 58 (нове найменування - вул. Приходська, 58).
У п. п. 6.2, 6.3 договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.
Згідно з п. 6.5 договору при наявності приладів комерційного обліку обсяги спожитої теплової енергії визначаються за фактичними показниками приладів обліку. Споживачам, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді.
За умовами п. 6.4 договору споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право роботи передоплату.
У п. п. 10.1, 10.4 договору встановлено, що цей договір набирає чинності з 01.12.2006 і діє до 01.01.2008. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна зі сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.
Доказів розірвання даного договору суду не надано, отже його умови підлягають застосуванню до спірних правовідносин сторін.
Відповідно до умов договору позивачем складено акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки на оплату спожитої теплової енергії за період з листопада 2020 року по квітень 2021 року:
від 30.11.2020 на суму 1563,97 грн. (за листопад 2020 року);
від 31.12.2020 на суму 2377,81 грн. (за грудень 2020 року);
від 31.01.2021 на суму 2556,79 грн. (за січень 2021 року);
від 28.02.2021 на суму 2381,92 грн. (за лютий 2021 року);
від 31.03.2021 на суму 2272,45 грн. (за березень 2021 року);
від 30.04.2021 на суму 1149,82 грн. (за квітень 2021 року),
всього на суму 12302,76 грн.
З боку споживача вказані акти приймання-передачі теплової енергії не підписані.
Акти містять відмітку про те, що в разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень щодо підписання акту у встановлений договором термін акт вважається погодженим.
Відповідач не звертався до позивача за отриманням актів та рахунків за спірний період.
Оскільки відповідач не оплатив спожиту за спірний період з листопад 2020 року по квітень 2021 року теплову енергію на суму 12302,76 грн. позивач надіслав відповідачу 24.11.2022 вимогу вих. №229/44 від 18.11.2022 про сплату заборгованості в розмірі 12302,76 грн. разом з актами та рахунками за спірний період, що підтверджується реєстром на відправлення рекомендованої кореспонденції у листопаді 2022 року та фіскальним чеком від 24.11.2022.
Відповідач не надав відповіді на вимогу позивача та не сплатив заборгованість, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №600686 від 01.12.2006 у розмірі 12302,76 грн., інфляційних втрат у розмірі 1015,67 грн. та 3% річних у розмірі 339,98 грн.
Правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №600686 від 01.12.2006, який за змістом закріплених у ньому прав та обов'язків сторін є договором поставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У п.6.7 договору встановлено, що споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: вул.Артема, буд. №79а, документи за розрахунковий період:
- рахунок;
- акт приймання-передачі теплової енергії;
- податкову накладну (платникам ПДВ).
За умовами п. 6.6.1 договору отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Як підтверджується матеріалами справи, у спірному періоді (з листопада 2020 року по квітень 2021 року) позивач поставив відповідачу теплову енергію на суму 12302,76 грн. Самостійно відповідач не отримав у позивача акти та рахунки за спірний період відповідно до умов п. 6.7 договору.
Рахунки та акти за спірний період були надіслані позивачем відповідачу 24.11.2022 разом із вимогою про сплату заборгованості. Відповідач не повернув позивачу підписані акти.
Сторони погодили в п. 6.6.2 договору, що в разі неотримання акту приймання-передачі або обґрунтованих заперечень в його підписанні у термін, встановлений п. 6.6.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений у ньому розрахунковий період.
Отже, з урахуванням положень п. 6.6.2 договору оформлені позивачем акти вважаються погодженими і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений у них розрахунковий період.
За умовами п. 6.4 договору споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.
В порушення умов п. 6.4 договору відповідач не здійснив повну оплату спожитої теплової енергії за спірний період до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 12302,76 грн.
За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Позивачем надані докази в підтвердження наявності основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії в розмірі 12302,76 грн. Відповідачем доводи позивача не спростовані, докази оплати теплової енергії у спірному періоді не надані.
Враховуючи зазначене, суд визнав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 12302,76 грн.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За прострочення оплати теплової енергії позивач нарахував 3% річних за період з 20.12.2020 по 01.02.2022 у розмірі 339,98 грн. та інфляційні втрати з січня 2021 року по січень 2022 року у розмірі 1015,67 грн.
Суд визнав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 339,98 грн. та інфляційних втрат у сумі 1015,67 грн.
Таким чином, позовні вимоги задоволені судом у повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 238, 240, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПЛЮС-СЕРВІС” (69035, м.Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 8-а, ідентифікаційний код 20484267) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул.Гвардійський, буд. 137, фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 79-А, ідентифікаційний код 32121458) на п/р зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_1 у Філії - АТ «Укрексімбанк у м. Києві, МФО 322313, код ЄДРПОУ 32121458, основний борг в сумі 12302,76 грн. (дванадцять тисяч триста дві грн. 76 коп.).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПЛЮС-СЕРВІС” (69035, м.Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 8-а, ідентифікаційний код 20484267) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул.Гвардійський, буд. 137, фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 79-А, ідентифікаційний код 32121458) на р/р № НОМЕР_2 , банк ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ 32121458, інфляційні втрати в розмірі 1015,67 грн. (одна тисяча п'ятнадцять грн. 67 коп.), 3% річних у розмірі 339,98 грн. (триста тридцять дев'ять грн. 98 коп.) та витрати на оплату судового збору в сумі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн. 00 коп.).
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 27.02.2023.
Суддя М.В. Мірошниченко